вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
08 лютого 2023 рокуСправа № 912/1919/22
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Колісник Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу № 912/1919/22,
за позовом: Фізичної особи-підприємця Байси Сергія Сергійовича, АДРЕСА_1 ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз", 25014, Кіровоградська область, м. Кропивницький, проспект Інженерів, 10,
про стягнення 55 912,45 грн,
представники:
від позивача - Василенко Л.О., ордер АР № 1096668 від 21.11.2022;
від відповідача - Заремблюк Р.І., довіреність № 1 від 23.01.2023.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Байса Сергія Сергійовича, яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз" про стягнення 55 912,45 грн, з яких: 43 591,14 грн заборгованості за товар, 1 318,43 грн - 3% річних та 11 002,88 грн інфляційних втрат, з покладанням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати поставного товару згідно видаткових накладних від 28.11.2021 № ПкР-05720 та від 20.12.2021 № ПкР-06047.
Ухвалою від 27.12.2022 відкрито провадження у справі № 912/1919/22; постановлено справу № 912/1919/22 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судовий розгляд призначено на 25.01.2023 на 11:00 год.
28.12.2022 до господарського суду від відповідача надійшло клопотання від 28.12.2022 № 37 про зобов'язання позивача надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз" копію позовної заяви та всіх доданих до неї матеріалів на поштову адресу.
25.01.2023 суд відкрив розгляд справи по суті.
У судове засідання 25.01.2023 прибули уповноважені представники сторін.
Протокольною ухвалою від 25.01.2023 господарський суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача від 28.12.2022 № 37.
В судовому засіданні представник відповідача повідомив про відсутність договірних відносин між ним та позивачем, оскільки товар за відповідними накладними не отримував. Гр. ОСОБА_1., яким підписані накладні, відповідної довіреності на отримання товару не мав, та фактично товар не приймав.
Враховуючи викладені обставини, господарський суд надав можливість представнику позивача подати до суду письмові пояснення стосовно наявності на видатковій накладній від 20.12.2021 № ПкР-06047 печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз" з доказами направлення письмових пояснень відповідачу.
Протокольною ухвалою на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оголосив перерву в судовому засіданні до 08.02.2023 на 12:00 год.
08.02.2023 на електронну адресу суду (з КЕП) від представника позивача надійшли письмові пояснення від 07.02.2023 № 07/02/23. В обґрунтування письмових пояснень позивач зазначив про наступні обставини.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень по справі № 912/1103/22 за позовом Фізичної особи-підприємця Якімова Андрія Вадимовича винесено рішення, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз" грошові кошти за поставлений товар. На адвокатський запит представника позивача, Фізична особа-підприємець Якімов А.В. направив відповідь від 03.02.2023, в якій вказав, що 18.11.2021 між Фізичною особою-підприємцем Якімовим Андрієм Вадимовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз" укладено Договір постачання (з відстрочкою платежу) № 50. На виконання умов укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз" договору Фізична особа-підприємець Якімов Андрій Вадимович поставив відповідачу товар на загальну суму 12 371,98 грн, що підтверджується підписаною накладною від 04.12.2021 № Пкр-05810. Відповідно до змісту накладної 04.12.2021 № Пкр-05810, від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз" товар отримано та підписано вказану накладну ОСОБА_1. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області по справі №912/1103/22 стягнуто заборгованість за фактом постачання товару саме за накладною 04.12.2021 № Пкр-05810, яку від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз" підписано ОСОБА_1. і яка також не має печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз". Враховуючи викладене, представник позивача посилається на справу № 912/1103/21, як на преюдицію. Крім того Фізична особа-підприємець Якімов Андрій Вадимович також повідомив, що на виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області по справі №912/1103/22 Товариством з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз" повністю сплачено заборгованість за поставлений товар за видатковою накладною №ПкР-05810 від 04.12.2021.
У зв'язку з відсутністю печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз" на видатковій накладній від 20.12.2021 № ПкР-06047 та з метою встановлення всіх обставин справи № 912/1919/22, у тому числі можливих ознак кримінального правопорушення, представник позивача листом від 06.02.2023 звернулась до відповідача з адвокатським запитом з вимогою повідомити посаду та ПІБ особи, яка отримувала Товар від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз" за видатковими накладними від 28.11.2021 № ПкР-05720 та від 2012.2021 № ПкР-06047, проте відповідач вказаної інформації не надав.
Представник позивача в своїх поясненнях звертає увагу суду на те, що до звернення до суду з даним позовом між представником позивача та директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз" велись перемови щодо сплати вказаної заборгованості та саме з цією метою на прохання директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз" представником позивача було направлено копії видаткових накладних від 28.11.2021 № ПкР-05720 та від 20.12.2021 № ПкР-06047. Позивач зазначає, що керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз" вже 26.10.2022 була обізнана в наявності претензій позивача щодо поставки товару відповідачу за вказаними вище накладними, проте жодних заперечень позивачеві не було направлено. З огляду на вищевикладені обставини, позивач вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз" уповноважувало ОСОБА_1. від свого імені отримувати товар від постачальників, про що ним робився відповідний підпис від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз" у накладних від 28.11.2021 № ПкР-05720 та від 20.12.2021 № ПкР-06047.
08.02.2023 суд продовжив розгляд справи по суті. У судовому засіданні 08.02.2023 брали участь уповноважені представники сторін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
Згідно видаткових накладних від 28.11.2021 № ПкР-05720 на загальну суму 22 802,38 грн та від 20.12.2021 № ПкР-06047 на загальну суму 20 788,76 грн, а всього 43 591,14 грн, Фізична особа-підприємець Байса Сергій Сергійович поставив товар Товариству з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз", від імені якого накладні підписав ОСОБА_1.
За твердженням позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз" не здійснило оплату отриманого товару в повному обсязі.
З метою вжиття заходів досудового врегулювання спору, 29.10.2022 позивач на адресу відповідача направив вимогу від 29.10.2022 №29/10/22 про сплату заборгованості.
Матеріали справи доказів відповіді відповідача на зазначену вимогу не містять.
Враховуючи, що відповідач не здійснив повної оплати поставленого товару, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Вирішуючи даний спір, суд керується наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За положеннями ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 712 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.
Так, у відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За змістом ст. 599 цього Кодексу зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Враховуючи норми чинного законодавства та надані позивачем докази, суд приходить до висновку про укладення у спрощений спосіб між сторонами договору поставки товару.
Так, факт поставки відповідачеві товару підтверджується копією накладної від 28.11.2021 № ПкР-05720, згідно якої отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз" товару на суму 22 802,38 грн засвідчено підписом представника та відтиском печатки товариства.
На підтвердження факту поставки відповідачу товару на суму 20 788,76 грн надано накладну від 20.12.2021 № ПкР-06047, на якій міститься підпис особи, якою прийнято товар - гр. ОСОБА_1., однак відсутній відтиск печатки товариства. Таким чином, зазначена накладна не є беззаперечним доказом поставки відповідачу товару.
Господарський суд визнає вірогідними доказами отримання товару відповідачем саме за накладною від 28.11.2021 №ПкР-05720, оскільки вона крім підпису у графі зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз" містить і відтиск печатки відповідача. В той же час, приймаючи до уваги, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки та за відсутності доказів того, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа, суд дійшов висновку про реальність господарської операції з поставки товару, який зазначений у вищезазначеній накладній, позивачем відповідачу.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 918/780/18, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, від 06.11.2018 у справі № 910/6216/17 та від 05.12.2018 року у справі № 915/878/16.
Відповідачем не надано суду жодних документів, які б містили інший відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз", ніж той, який міститься на накладній від 28.11.2021 №ПкР-08720.
При цьому у постанові від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.
В той час, суд зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця тощо).
У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.08.2020 у справі № 927/833/18.
З огляду на зміст накладної від 20.12.2021 № ПкР-06047, позивачем поставлено товар, при цьому останнім не надано суду жодних товарно-транспортних накладних, які підтверджують поставку такого товару саме відповідачу.
Інших первинних документів (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки на оплату, і т.д.), які б у сукупності доводили обставину поставки позивачем відповідачу товару на суму 20 788,76 грн, матеріали справи не містять.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.12.2020 у справі № 910/2284/20, якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність. Обов'язок (тягар) доказування обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
У постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено, що Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13ц (провадження № 14-400цс19).
Що стосується посилання позивача на обставини, встановлені судом у справі № 912/1103/22, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позивач зазначає, що судом у справі № 912/1103/22 встановлено, що за накладною від 04.12.2021 № ПкР-05810 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз" отримано та підписано зазначену накладну ОСОБА_1., на якій також відсутня печатка відповідача.
Господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі № 920/1111/19.
Однак, Верховний Суд у постанові від 29.07.2021 у справі № 910/9752/16 зауважив, що визнаючи преюдиційними обставини, що були встановлені у господарській справі № 916/546/14, місцевий господарський суд належним чином не встановив, зокрема, суб'єктного складу, предмету позову у цій справі.
Суд зазначає, що преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Разом з тим, у рішенні Господарського суду Кіровоградської області від 24.10.2022 у справі № 912/1103/22 не встановлено обставини щодо наявності повноважень гр. ОСОБА_1. на підписання видаткових накладних від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз". Крім того відповідно до рішення від 24.10.2022 у справі № 912/1103/22 між сторонами спору був укладений договір поставки товару, відповідач за отриманий Товар згідно накладної від 04.12.2021 № Пкр-05810 розрахувався частково, що підтверджується платіжним дорученням, та гарантував оплату простроченої заборгованості за поставлений Товар гарантійним листом від 21.01.2022.
Згідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на наведені вище приписи законодавства, відсутність доказів проведення відповідачем розрахунків у повному обсязі за отриманий товар за накладною від 28.11.2021 № ПкР-05720, яка містить відтиск печатки відповідача, суд вважає позовні вимоги про стягнення 22 802,38 грн основного боргу правомірними та обґрунтованими, в той час вимоги в частині стягнення 20 7488,76 грн основного боргу за накладною від 20.12.2021 № ПкР-06047 не підлягають задоволенню у зв'язку із недоведеністю.
Крім того позивачем заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз" 1 318,43 грн - 3% річних та 11 002,88 грн інфляційних втрат, нарахованих за накладними від 28.11.2021 № ПкР-05720 та від 20.12.2021 № ПкР-06047.
Враховуючи відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за накладною від 20.12.2021 № ПкР-06047, вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за такою накладною також не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Перевіривши за накладною від 28.11.2021 № ПкР-05720 розрахунок 3% річних у розмірі 708,44 грн та інфляційних втрат у розмірі 5 837,03 грн за період з 30.11.2021 по 12.12.2022, наданий позивачем, господарським судом встановлено, що сума 3 % річних та інфляційних втрат, розрахована позивачем, не перевищує суму 3 % річних та інфляційних втрат, розраховану судом, а тому до стягнення з відповідача підлягає 708,44 грн 3 % річних та 5 837,03 грн інфляційних втрат.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.94 року Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
З огляду на вищевикладене та характер спірних правовідносин, всі інші аргументи, доводи та міркування сторін не вимагають детальної відповіді суду.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця Байси Сергія Сергійовича.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Представником позивача 08.02.2022 в судовому засіданні заявлено про подачу доказів на підтвердження розміру судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, наведеного в позовній заяві, витрати на професійну правничу допомогу складають 10 000,00 грн (а.с. 1).
Згідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати та встановити позивачу строк для надання до суду доказів щодо розміру понесених ним судових витрат.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз" (25014, Кіровоградська область, м. Кропивницький, проспект Інженерів, 10; код ЄДРПОУ 42109594) на користь Фізичної особи-підприємця Байси Сергія Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість в сумі 29 347,85 грн, з яких: заборгованість за поставлений товар - 22 802,38 грн, 3 % річних - 708,44 грн, інфляційні втрати - 5 837,03 грн, а також 1 302,28 грн сплаченого судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 22.02.2023 о 10:00 год.
Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Кіровоградської області за адресою: 25022, м. Кропивницький, вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, в залі суд. засідань № 315.
Явка в судове засідання учасників справи та їх представників не є обов'язковою.
Позивачу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду подати докази щодо розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.
Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати представнику Фізичної особи-підприємця Байси Сергія Сергійовича, адвокату Василенко Л.О. (на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 ); Товариству з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз" (на електронну пошту: aktiv---plus@ukr.net).
Повне рішення складено 13.02.2023.
Суддя О.Л. Бестаченко