вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
06 лютого 2023 рокуСправа № 912/1962/22
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу №912/1962/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНРОЗРОБКА", вул. Молодіжна, 8, с. Поліське, Коростенський район, Житомирська область, 11555
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт", вул. Тараса Карпи, б. 84, к. 411, м. Кропивницький, 25006
про стягнення 221 509,84 грн,
Представники
від позивача - Черниш М.В., довіреність від 01.09.2022,
від відповідача - участі не брали.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНРОЗРОБКА" (далі - ТОВ "ГРАНРОЗРОБКА", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт" (далі - ТОВ "Знам'янський граніт", відповідач) про стягнення 221 509,84 грн заборгованості, з яких: 118 550,00 грн сума основного боргу, 50 551,11 грн пені, 35 729,91 грн інфляційних втрат, 4 823,82 грн 3 % річних, 11 855,00 грн штрафу з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про невиконанням відповідачем умов Договору підряду № 22-07/21Д в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.
Ухвалою від 02.01.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/1962/22 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначив на 06.02.2023 о 14:00 год та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
06.02.2023 суд розпочав розгляд справи по суті.
Позивач підтримав позовні вимоги.
Відповідач участі у судовому засіданні повноважних представників не забезпечив, про поважність причин вказаного суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.31).
Стаття 202 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належним чином повідомлено про судове засідання, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не повідомив суд про наявність у нього заперечень з приводу заявлених позовних вимог.
Відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу в судовому засіданні 06.02.2023 за відсутності представника відповідача.
В судовому засіданні 06.02.2023 досліджено докази у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив наступні обставини.
22.07.2021 ТОВ "Знам'янський граніт" (замовник) та ТОВ "ГРАНРОЗРОБКА" (підрядник) укладено Договір підряду № 22-07/21Д (а.с. 8-11), за умовами якого за дорученням замовника підрядник, відповідно до умов цього Договору, зобов'язується на власний ризик виконати роботи дроблення негабаритної продукції власною технікою (з екіпажем), а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх згідно даного Договору (п. 1.1.).
Підрядник виконує роботи дроблення негабаритної продукції на підставі погоджених Сторонами заявок, які замовник надсилає підряднику поштою, електронною поштою, факсом тощо або узгоджує усно. Заявка повинна містити місце проведення робіт, назву кар'єра та орієнтовний об'єм робіт. Роботи дроблення негабаритної продукції виконуються протягом строку дії договору підряду виключно на об'єктах, що перебувають у власності або користуванні замовника (п. 1.2.).
За п. 2.1. Договору базова вартість одиниці виконаних робіт згідно п. 1.1. даного Договору визначається протоколом погодження договірної ціни (Додаток № 1) і є невід'ємною частиною даного Договору та включає в себе вартість за метр кубічний і всі витрати підрядника.
Акт виконаних робіт повинен бути підписаний представником Замовника протягом трьох календарних днів після фактичного виконання робіт. Підписання Акту представником Замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку (п. 2.5. Договору).
Замовник проводить розрахунок на умовах 100% передоплати від загальної вартості робіт обумовленої Сторонами в узгодженій Заявці, в термін до 3 (трьох) банківських днів після підписання Заявки. Остаточний розрахунок проводиться замовником згідно підписаного Сторонами Акту виконаних робіт на протязі 7 (сім) календарних днів з моменту його підписання Сторонами (п. 2.8. Договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.
22.07.2021 сторонами підписано протокол погодження договірної ціни (Додаток №1 до Договору) де досягнуто згоди щодо величини договірної ціни робіт за Договором - 42,00 з ПДВ за метр кубічний (а.с. 12).
Сторонами підписано Акти здачі - приймання робіт (надання послуг) № 327 від 31.07.2021 та №351 від 10.08.2021 із визначеним переліком послуг, де зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають (а.с. 14,16).
Вартість послуг за актом № 327 від 31.07.2021 становить 64 470,00 грн та за актом №351 від 10.08.2021 - 94 080,00 грн.
30.07.2021 ТОВ "Знам'янський граніт" здійснено предоплату вартості робіт по Договору на суму 40 000,00 грн.
Як зазначає позивач, відповідач не розрахувався за вказаними актами, а тому позивачем на адресу відповідача направлено вимогу від 06.09.2022 №525 на суму 118 550,00 грн про перерахування не пізніше 13.09.2022 вказаної заборгованості (а.с.17-18).
Наведені вище обставини та відсутність оплати стали підставою звернення позивача з позовом у даній справі.
При вирішенні спору господарський суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як передбачено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу положень ч. ч.1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За правилами ст. ст. 853, 854 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, та сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Господарський суд враховує, що згідно умов укладеного Договору до вказаних відносин повинні застосовуватись правила, що регулюють договір підряду.
Матеріалами справи підтверджено виконання позивачем робіт за Договором, про що складено Акти здачі - приймання робіт (надання послуг) № 327 від 31.07.2021 на суму 64 470,00 грн та №351 від 10.08.2021 на суму 94 080,00 грн (а.с. 14,16).
Зауваження щодо якості роботи по актам не зазначено.
З підстав викладеного є підтвердженим обов'язок відповідача оплатити позивачу вартість виконаних робіт у строк згідно Договору - остаточний розрахунок проводиться замовником згідно підписаного Сторонами Акта виконаних робіт на протязі 7 (сім) календарних днів з моменту його підписання Сторонами, тобто до 07.08.2021 та 17.08.2021 відповідно.
Оскільки відповідачем сплачено лиш 40 000,00 грн за Договором, позивач 07.09. та 08.09.2022 направив вимогу №525 від 06.09.2022 про сплату не пізніше 13.09.2022 заборгованості в розмірі 118 550,00 грн, відповідь на яку відповідачем не надано, кошти не сплачено.
В силу положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір, згідно вимог ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт (наданих послуг) та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості за виконані роботи та надані послуги в загальному розмірі 118 550,00 грн.
Крім цього, за прострочення виконання зобов'язань з оплати виконаних робіт позивач згідно з наведеним у позові розрахунком просить суд стягнути з відповідача 50 551,11 грн пені, 35 729,91 грн інфляційних втрат, 4 823,82 грн 3 % річних та 11 855,00 грн штрафу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з п.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч1. ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.
Окрім того, за положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторони в п.4.7. Договору передбачили, що за недотримання строків оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період розрахунків від суми несплачених за Договором коштів за кожну добу прострочення виконання замовником своїх зобов'язань з моменту, коли оплата мала бути здійснена і до моменту остаточного розрахунку (включаючи день оплати, що підтверджується відповідною банківською випискою), тобто в разі прострочення оплати понад шість місяців нарахування пені не припиняється. В разі прострочення оплати за виконані роботи понад 30 (тридцять) календарних днів, замовник додатково повинен сплатити на користь підрядника штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від суми заборгованості.
Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, що є підставою для нарахування позивачем пені та штрафу відповідно до умов договору, а також 3% річних та інфляційних втрат відповідно до положень законодавства.
Разом з цим, при перевірці судом правильності нарахування позивачем суми пені та 3% річних, встановлено, що останнім визначено неправильний період нарахування.
Згідно правил ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Як встановлено судом останнім днем сплати вартості робіт за Актом здачі - приймання робіт (надання послуг) № 327 від 31.07.2021 є 07.08.2021, що припадає на вихідний день (субота). Отже, останнім днем строку для оплати є 09.08.2021. За актом №351 від 10.08.2021 - 17.08.2021.
Таким чином, період нарахування пені та 3% річних з суми боргу 24 470,00 грн - з 10.08.2021 до 17.08.2021.
Господарський суд, зробивши власний розрахунок з урахуванням правильного періоду, встановив, що пеня за період 10.08.2021 до 17.08.2021 з суми боргу складає 85,81 грн, 3% річних 16,09 грн.
Пеня та 3% річних за період з 18.08.2021 по 23.12.2022 з суми боргу 118 550,00 грн позивачем вірно обраховані, що становить 50 443,84 грн та 4 803,71 грн відповідно.
Відтак позовні вимоги в частині стягнення пені та 3% річних обґрунтовано заявлені в розмірі 50 529,65 грн та 4 819,80 грн відповідно. Решта позовних вимог в цій частині заявлені безпідставно.
Позовні вимоги про стягнення 10% штрафу в сумі 11 855,00 грн заявлено правомірно.
Також інфляційні втрати з суми боргу 24 470,00 грн за серпень 2021 року та з суми боргу 118 550,00 грн за період з вересня 2021 року по листопад 2022 року в загальній сумі 35729,91 грн нараховано обґрунтовано та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд зазначає, що у відповідності до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.
Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, для зменшення розміру штрафу за Цивільним кодексом України, мають значення не лише збитки кредитора, але й інші обставини, які мають істотне значення.
Суд звертає увагу, що виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, суд має право при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір, з урахуванням всіх конкретних обставин справи. При цьому, підстави та розмір, на який зменшується стягуваний штраф, повинні бути в рішенні суду мотивовані та обґрунтовані.
Позицію щодо можливості зменшення розміру штрафних санкцій викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2019 у справі № 910/143/19.
Питання необхідності використання права на зменшення неустойки, так і розмір, до якого вона підлягає зменшенню закон (ст. 233 ГК України) відносить на розсуд суду.
Враховуючи викладене, відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження понесення позивачем збитків, приймаючи до уваги розмір штрафних санкцій, що становить 50% суми боргу, а також стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру штрафу та пені в 50 % від обґрунтованих до стягнення сум, тобто до 5 927,50 грн та 25 264,83 грн відповідно.
Відтак позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНРОЗРОБКА" підлягають частковому задоволенню. З Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт" підлягає стягненню 118 550,00 грн основного боргу, 25 264,83 грн пені, 35 729,91 грн інфляційних втрат, 4 819,80 грн 3 % річних, 5 927,50 грн штрафу. У задоволені позовних вимог в іншій частині господарський суд відмовляє.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак пропорційно до суми задоволених позовних вимог без зменшення штрафних санкцій - 221 484,36 грн, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в розмірі 3 322,27 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу.
У позові зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на правову допомогу в розмірі 22 150,98 грн.
01.02.2023 позивач засобами електронного зв'язку подав суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 22 150,98 грн.
Положеннями статті 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, між адвокатом Черниш М.В. (адвокат) та ТОВ "ГРАНРОЗРОБКА" (замовник) 01.12.2022 укладено Договір про надання адвокатських послуг (далі - Договір від 01.12.2022), за умовами якого замовник доручає, а адвокат бере на себе обов'язок надати правову допомогу, адвокатські послуги та виконати роботи в обсязі та на умовах передбачених цим Договором (п. 1.1. Договору).
Розмір винагороди адвоката за домовленістю згідно додатків до Договору (п. 4.1. Договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою замовника.
01.12.2022 між сторонами укладено та підписано Додаток до Договору про надання адвокатських послуг від 01.12.2022, де погоджено вартість послуг за аналіз, підготовку процесуальних документів, збір доказів та супроводження господарської справи за позовом ТОВ "ГРАНРОЗРОБКА" до ТОВ "Знам'янський граніт" про стягнення 221 509,84 грн встановлюється у вигляді гонорару у розмірі 22 150,98 грн, що становить 10% ціни позову. Оплата здійснюється після набрання рішенням суду законної сили.
На підтвердження факту надання послуг з правової допомоги, 27.01.2023 підписано Акт здачі-приймання наданих адвокатських послуг на загальну суму 22 150,98 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 5 ст. 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Разом з тим, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Відповідний правовий висновок щодо застосування наведеної вище норми процесуального законодавства містить постанова Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Таким чином, позивач належними доказами довів, що поніс витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку із даною справою, вказані витрати є судовими, а тому вони підлягають покладенню на відповідача.
Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог на загальну суму 221484,36 грн (без урахування зменшених сум), з відповідача підлягає стягненню пропорційно до розміру задоволених вимог 22 148,43 грн витрат на правову (правничу) допомогу на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт" (вул. Тараса Карпи, б. 84, к. 411, м. Кропивницький, 25006, і.к. 32315888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНРОЗРОБКА" (вул. Молодіжна, 8, с. Поліське, Коростенський район, Житомирська область, 11555, і.к. 39215133) 118 550,00 грн основного боргу, 25 275,56 грн пені, 35 729,91 грн інфляційних втрат, 4 823,82 грн 3 % річних, 5 927,50 грн штрафу, а також 3 322,65 грн судового збору та 22 150,98 грн витрат на правову (правничу) допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати позивачу (ІНФОРМАЦІЯ_1, granroz.ltd@gmail.com), відповідачу (вул. Тараса Карпи, б. 84, к. 411, м. Кропивницький, 25006 та на електронну пошту z_granit@ukr.net).
Повне рішення складено 13.02.2023.
Суддя В.Г. Кабакова