вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" лютого 2023 р. Справа № 911/43/23
За заявою боржника ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Суддя Лутак Т.В.
Без виклику представників учасників судового провадження
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 із заявою б/н від 28.12.2022 (вх. № 42/23 від 02.01.2023) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, передбаченому Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.01.2023 заяву ОСОБА_1 б/н від 28.12.2022 (вх. № 42/23 від 02.01.2023) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху з підстав невідповідності її вимогам Кодексу України з процедур банкрутства та вказано, що недоліки заяви повинні бути усунуті ОСОБА_1 у строк, що не повинен перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення заяви без руху у спосіб надання суду всіх наявних доказів (належним чином засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством), що підтверджують обставини, на яких ґрунтується заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та які є необхідними відповідно до ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, про що зазначено у даній ухвалі, зокрема: актуальних документів, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; належних доказів наявності заборгованості перед кредиторами, про яких зазначено в заяві б/н від 28.12.2022 (вх. № 42/23 від 02.01.2023), зокрема, договорів, що укладені з ними; інформації (банківських довідок) щодо сум грошових коштів на рахунках в банках, що відкриті на ім'я боржника; копії трудової книжки боржника; відомостей про роботодавця боржника (довідки з місця роботи); актуальної інформації про наявність (відсутність) у боржника непогашеної судимості за економічні злочини; документально підтвердженої інформації щодо квартири, у якій зареєстрований та фактично проживає боржник (документів про те, кому вона належать на праві власності та на яких правових підставах боржник користується вказаною квартирою); документально підтвердженої інформації щодо місяця проживання, працевлаштування та доходів всіх зазначених членів сім'ї боржника; декларацій про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства (визначена наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність» № 2627/5 від 21.08.2019).
До Господарського суду Київської області від представника боржника - ОСОБА_1 адвоката Оверковського Костянтина Володимировича надійшло клопотання б/н від 23.01.2023 (вх. № 1333/23 від 24.01.2023) на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 09.01.2023 у справі № 911/43/23 про залишення заяви без руху.
З 25.01.2023 по 10.02.2023 (включно) суддя Лутак Т.В. перебувала у щорічній відпустці.
Суд, дослідивши матеріали вищезазначеного клопотання, вважає за необхідне зазначити таке.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення містяться у ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.
Так, ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Клопотання б/н від 23.01.2023 (вх. № 1333/23 від 24.01.2023) на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 09.01.2023 у справі № 911/43/23 про залишення заяви без руху підписано адвокатом Оверковським Костянтином Володимировичем як представником боржника - Биряка Сергія Анатолійовича.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а частиною 9 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до п. 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція) (далі - Положення), затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Приписами підпункту 12.4 п. 12 наведеного Положення встановлено, що ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
При цьому, в разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, у якому адвокат надає правову допомогу.
Разом з тим, слід зауважити, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд, передбачає надання суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18 та від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18, постановах Верховного Суду від 21.04.2020 у справі № 910/10156/17 та від 17.08.2020 у справі № 911/2636/19.
Так, зокрема, в постановах від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18 та від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. При цьому, Велика Палата Верховного Суду не визнає ордер документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, якщо в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» зазначено, що адвокат надає правову допомогу: 1) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування (справа № 990/847/18), 2) у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах (справа № 9901/939/18).
Як зазначалося вище, клопотання б/н від 23.01.2023 (вх. № 1333/23 від 24.01.2023) на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 09.01.2023 у справі № 911/43/23 про залишення заяви без руху підписано адвокатом Оверковським Костянтином Володимировичем як представником боржника - Биряка Сергія Анатолійовича.
На підтвердження повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 до клопотання б/н від 23.01.2023 (вх. № 1333/23 від 24.01.2023) додано ордер серії АВ № 1049402 від 28.12.2022, в якому зазначено, що адвокат Оверковський Костянтин Володимирович надає правову допомогу «у всіх підприємствах, установах, організаціях будь-якої організаційно-правової форми, в тому рахунку, фінансових компаніях і банках». Приміток, уточнень щодо представництва інтересів ОСОБА_1 в «судових органах» вказаний ордер не містить. При цьому, договору про надання правової допомоги від 28.12.2022 до клопотання б/н від 23.01.2023 (вх. № 1333/23 від 24.01.2023) не додано.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність повноважень у ОСОБА_2 на представництво інтересів ОСОБА_1 у суді, зокрема, у Господарському суді Київської області, в тому числі із правом підпису клопотання про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, не надано.
Отже, суд дійшов висновку, що заявником подано клопотання б/н від 23.01.2023 (вх. № 1333/23 від 24.01.2023) на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 09.01.2023 у справі № 911/43/23 про залишення заяви без руху без дотримання вимог встановлених ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
За таких обставин, клопотання б/н від 23.01.2023 (вх. № 1333/23 від 24.01.2023) на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 09.01.2023 у справі № 911/43/23 про залишення заяви без руху підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 56, 58, 60, 170, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання б/н від 23.01.2023 (вх. № 1333/23 від 24.01.2023) на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 09.01.2023 у справі № 911/43/23 про залишення заяви без руху повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 13.02.2023.
Суддя Т.В. Лутак