вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032,тел.(044)235-95-51,е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" лютого 2023 р. м. Київ Справа № 911/315/23
Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В. розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗАРЕС» від 06.02.2023 (вх. № суду 20/23 від 06.02.2023)
про забезпечення позову
у справіГосподарського суду Київської області № 911/315/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗАРЕС»
до Державного підприємства «Чайка»
простягнення 2174687,55 грн.
без повідомлення (виклику) учасників справи
встановив:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗАРЕС» (далі - позивач) до Державного підприємства «Чайка» (далі - відповідач) про стягнення 2174687,55 грн., з яких 1739124,50 грн. основний борг, 47359,20 грн. інфляційні втрати, 12129,70 грн. 3% річних, 202161,70 грн. пені, 173912,45 грн. штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки нафтопродуктів від 14.10.2022 № 141022-03 щодо здійснення розрахунку за поставлений товар згідно перелічених в позовній заяві видаткових накладних у встановлений договором строк.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.02.2023 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження.
На адресу Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗАРЕС» надійшла заява від 06.02.2023 (вх. № суду 20/23 від 06.02.2023) про забезпечення позову, в якій заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти Державного підприємства «Чайка», що знаходяться у банківських установах та обліковуються на банківських рахунках на території України, які будуть виявлені державним виконавцем в процесі виконання в межах суми позовних вимог у розмірі 2174687,55 грн. та суми сплаченого судового збору за подання позовної заяви в розмірі 32620,32 грн. та за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1342 грн.
Подана заява мотивована тим, що відповідач систематично та свідомо не виконує взяті на себе зобов'язання. Виконання рішення суду у даній справі у випадку задоволення позовних вимог позивача залежить від наявності у відповідача грошових коштів, а тому позивач вважає, що заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позови з урахуванням судових витрат є співмірними, адекватними із позовними вимогами, забезпечать рівність та збалансованість інтересів сторін, вжиті заходи до забезпечення позову не позбавлять відповідача здійснювати підприємницьку діяльність, отримання доходів, а невжиття заходів до забезпечення позову навпаки може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, додані до неї документи та матеріали позовної заяви, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Частиною 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання у майбутньому рішення суду, і тільки у разі необхідності. Безпідставне застосування таких заходів може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано позитивне вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Звертаючись з вимогою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача заявник не зазначає та не подає жодних доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого позивачем заходу до забезпечення позову у даній справі (доказів які б свідчили про відсутність у відповідача грошових коштів у розмірі заявленої до стягнення суми, витрачання відповідачем коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, реалізації майна чи підготовчих дій до його реалізації, доказів які б свідчили про ліквідацію відповідача тощо) та доказів, що їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, а саме лише припущення та посилання в поданій ним заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення та існування загрози того, що виконання прийнятого господарським судом рішення буде неможливим, без наведення належного обґрунтування та без підтвердження таких посилань відповідними доказами не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.
З огляду на вищезазначене, суд відмовляє в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗАРЕС» від 06.02.2023 (вх. № суду 20/23 від 06.02.2023) про забезпечення позову.
Керуючись ст. 136-140, 232-234 Господарського процесуального кодексу України суд,
постановив:
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗАРЕС» від 06.02.2023 (вх. № суду 20/23 від 06.02.2023) про забезпечення позову відмовити.
Дана ухвала набирає законної сили у строк та в порядку передбачених ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Суддя Ю.В. Подоляк