ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.02.2023Справа № 910/12121/22
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагротех" (Україна, 22400, Вінницька обл., Хмільницький р-н, м. Калинівка, вул. Чкалова, буд. 1-А; ідентифікаційний код: 39690967)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агротехніки" (Україна, 41400, Сумська обл., Шосткинський р-н, м. Глухів, вул. Терещенків, буд. 44; ідентифікаційний код: 36947647)
про стягнення 228 994,48 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісагротех" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агротехніки" (далі - відповідач) про стягнення попередньої оплати у розмірі 228 994,48 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором № САТ-1529 суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 20.12.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
02.12.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його передчасність, адже строк виконання відповідачем обов'язку з передачі об'єкта оренди пов'язаний із надісланням позивачем відповідної заявки, чого зроблено не було. Також за доводами відповідача ані умови Договору, ані приписи законодавства не передбачають повернення попередньої оплати за ненадання послуг з оренди, а приписи статті 693 Цивільного кодексу України не розповсюджуються на спірний випадок, оскільки передбачають наявність порушення зобов'язання, якого відповідач не допускав.
13.12.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він доводить наявність підстав для повернення попередньої оплати тим, що у Договорі чітко визначено строк оренди, протягом якого майно йому не було передано, при цьому вказує, що попередня оплата підлягає поверненню у випадку невиконання зобов'язання безвідносно до того з чиєї вини таке невиконання відбулось.
26.12.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому відповідач вказав на хибність доводів позивача та підтримав власні доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.
04.01.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло повідомлення про зміну його місцезнаходження.
Так, протягом перебування справи у провадженні суду відповідач змінив своє місцезнаходження на: Україна, 41400, Сумська обл., Шосткинський р-н, м. Глухів, вул. Терещенків, буд. 44, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Частиною другою статті 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.
Оскільки справа була прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, а своє місцезнаходження відповідач змінив в процесі її розгляду, справа підлягає розгляду Господарським судом міста Києва.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
20.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Агротехніки" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісагротех" (орендар) було укладено Договір № САТ-1529 суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець зобов'язався передати орендарю в тимчасове платне користування справну сільськогосподарську техніку з екіпажем (спеціалісти орендодавця, які забезпечують безперебійну роботу сільськогосподарської техніки та виконання завдань орендаря), а орендар зобов'язався прийняти дану техніку та сплачувати орендодавцю орендну плату у порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата за Договором визначається у відповідному Додатку до даного Договору, який є його невід'ємною частиною.
У п. 4.1 Договору визначено строк оренди з 15.04.2022 до 30.04.2022 включно, якщо інший строк не буде погоджений сторонами у відповідному Додатку до даного Договору.
Пунктом 4.3 Договору визначено, що він набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє протягом двох років з дати його підписання, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
У Додатку № 1 від 20.12.2021 до Договору сторони узгодили найменування сільськогосподарської техніки, яка передається в оренду, розрахунок орендної плати, порядок її сплати та строк оренди.
Згідно з розділом 3 Додатку № 1 до Договору передоплата в сумі 218 425,50 грн, що є еквівалентом 8 006,80 доларів США, сплачується в строк до 28.01.2022 (п. 3.1). Остаточний розрахунок здійснюється протягом 10 банківських днів з дати закінчення строку оренди та підписання сторонами Акту приймання-передачі послуг і реєстрації орендодавцем податкових накладних (п. 3.2).
Відповідно до п. 4.1 Додатку № 1 до Договору техніка повинна бути передана орендодавцем орендарю в термін з 15.04.2022 протягом 2 календарних днів з дати отримання орендодавцем заявки орендаря за наступною адресою: с. Ліщин, Житомирський р-н, Житомирська область та за умови виконання орендарем п. 3.1 цього Додатка до Договору.
Як зазначає позивач, на виконання умов Договору ним було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 228 994,48 грн в якості попередньої оплати, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 268 від 31.01.2022, натомість відповідач, у порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, не передав в користування сільськогосподарську техніку.
З метою досудового вирішення спору, позивач звернувся до відповідача з листом №272 від 06.09.2022, у якому вимагав повернути попередню оплату в сумі 228 994,48 грн.
Докази вручення зазначеного листа відповідачу, як і докази його розгляду останнім в матеріалах справи відсутні.
З огляду на те, що зобов'язання з надання майна в оренду за Договором не виконано, суму попередньої оплати відповідачем не повернуто, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 228 994,48 грн попередньої оплати.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків, та за своєю правовою природою є змішаним договором, в якому містяться елементи договорів оренди та надання послуг.
До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з вимогою орендаря повернути попередню оплату через ненадання майна в оренду, тому підпадають під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України та параграфу 5 глави 30 Господарського кодексу України.
Згідно з частинами 1, 6 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Суд встановив факт перерахування позивачем в якості попередньої оплати на рахунок відповідача грошових коштів у сумі 228 994,48 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 268 від 31.01.2022.
За змістом пунктів 4.1, 4.2 Додатку № 1 до Договору техніка повинна бути передана відповідачем позивачу в термін з 15.04.2022 протягом 2 календарних днів з дати отримання відповідачем заявки позивача. При цьому строк оренди закінчується 30.04.2022.
У матеріалах справи відсутні як докази направлення позивачем заявки відповідачу, так і докази, які б свідчили про фактичне виконання відповідачем зобов'язання з надання техніки в оренду.
За приписом частини першої статті 8 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Відтак, оскільки главою 58 Цивільного кодексу України не врегульовано порядку повернення орендодавцем орендарю попередньої оплати в разі не передання майна в оренду та правового механізму її повернення, суд дійшов висновку про можливість застосування частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України за аналогією закону до правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем.
Наведене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 26.03.2018 у справі № 910/1030/17.
Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
При цьому суд не може повною мірою погодитись із доводами відповідача про те, що для застосування цієї правової норми необхідно встановити факт порушення зобов'язання.
Дійсно, за умовами укладеного сторонами Договору виникнення у орендодавця обов'язку з передачі техніки пов'язане із наданням заявки орендарем.
Це вбачається з п. 4.1 Додатку № 1 до Договору та пп. 2.3.1 Договору, за яким орендодавець зобов'язаний забезпечити доставку техніки у строк передбачений заявкою орендаря.
Поряд із цим, умовами Договору окреслено чіткі межі, у які техніка мала бути передана в оренду: з 15.04.2022 до 30.04.2022 (пункт 4.1 Договору, пункти 4.1, 4.2 Додатку № 1 до Договору).
Відтак, оскільки попередня оплата (аванс) - це грошова сума, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за майно яке має бути надано в оренду, то за умови невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, він підлягає поверненню особі, яка його сплатила, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.
Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17, з яким погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.
Тобто визначальним є факт не порушення зобов'язання, як стверджує відповідач, а його невиконання, що, як встановлено судом, мало місце у спірних правовідносинах.
Припис частини другої статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 909/524/18.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження повернення відповідачем суми попередньої оплати.
З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 228 994,48 грн визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає попередня оплата в розмірі 228 994,48 грн.
Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 3 434,92 грн, відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
Враховуючи, що позивачем внесено суму судового збору в більшому розмірі, ніж передбачено законом, сума переплати - 0,01 грн може бути йому повернута в порядку ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агротехніки" (Україна, 41400, Сумська обл., Шосткинський р-н, м. Глухів, вул. Терещенків, буд. 44; ідентифікаційний код: 36947647) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагротех" (Україна, 22400, Вінницька обл., Хмільницький р-н, м. Калинівка, вул. Чкалова, буд. 1-А; ідентифікаційний код: 39690967) 228 994 (двісті двадцять вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) грн 48 коп. попередньої оплати та 3 434 (три тисячі чотириста тридцять чотири) грн 92 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 13.02.2023
Суддя О.В. Нечай