ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.02.2023Справа № 910/11945/22
за позовом Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нове будівництво та реконструкція»
про стягнення 79 451,78 грн
Суддя Картавцева Ю.В.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Остерська квартирно-експлуатаційна частина (району) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нове будівництво та реконструкція» про стягнення 79 451,78 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про відшкодування вартості електроенергії КЕКВ 2273, спожитої а процесі виконання робіт із Будівництва будівлі казарми поліпшеного планування (житлового комплексу), смт. Десна, Чернігівська область, військове містечко №1, 169 НЦ № 9 від 01.07.2019 у частині оплати отриманих послуг, з огляду на що просить суд стягнути 79 451,78 грн, з яких: 56 811,85 грн основного боргу та 22 639,93 грн штрафних санкцій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 позовну заяву залишено без руху.
25.11.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Оскільки у справі № 910/11945/22 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.
У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У частині 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд
Між Північним територіальним квартино-експлуатаційним управлінням (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нове будівництво та реконструкція» (генпідрядник) укладено Договір підряду із будівництва «Будівництво гуртожитку, військове містечко № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1» №4ж-52 від 03.05.2019, відповідно до п. 1.1. якого предметом договору є виконання робіт із будівництва «Будівництво гуртожитку, військове містечко №1, АДРЕСА_1».
Між Остерською квартирно-експлуатаційною частиною (району) (позивач, сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нове будівництво та реконструкція» (Сторона 2, відповідач) укладено Договір №9 про відшкодування вартості електроенергії КЕКВ 2273, спожитої в процесі виконання робіт із Будівництва будівлі казарми поліпшеного планування (житлового комплексу), смт.Десна, Чернігівська область, військове містечко №1, 169 НЦ від 01.07.2019 (договір), відповідно до п. 1.1. якого Сторона 1, забезпечує Сторону 2 електричною енергією, яку отримує від Чернігівського РЕМ AT «Чернігівобленерго» для забезпечення виконання робіт із будівництва.
Відповідно до п. 1.2. Договору Сторона 2 відшкодовує Стороні 1 вартість електричної енергії, спожитої в процесі виконання робіт із Будівництва гуртожитку, військове містечко № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 від 03.05.2019 року №4 ж/52 (далі - Договір підряду).
Згідно умов п. 6.2., 6.3., 6.4., 6.5. та 6.6. Договору на підставі розрахунків та/або показів засобів обліку електричної енергії оформлюються такі документи: рахунок - фактура; акт виконаних робіт; акт звірки за спожиту електричну енергію (п.6.2.).
Щомісячно, 01 числа, Сторона 1 та Сторона 2, на підставі норм споживання електричної енергії, які визначаються згідно із діючим законодавством і тарифами, що встановлені уповноваженим органом чи відповідними підприємствами та згідно з показниками засобів обліку складають і підписують акт виконаних робіт в двох примірниках (п 6.3.).
Щомісячно, в термін до 05 числа Сторона 1 Стороні 2 надає рахунок - фактуру, акт виконаних робіт, які є підставою для проведення оплати по даному Договору (п. 6.4.).
Відповідно до умов даного Договору Сторона 2, згідно з показниками засобів обліку, підписаних Сторонами, виходячи з вартості встановлених енергозабезпечуючим підприємством тарифів споживання електроенергії, відшкодовує вартість спожитої електричної енергії на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки Сторони 1 не пізніше трьох операційних днів з дня отримання рахунка, а також до 10 числа розрахункового періоду (розрахунковий період встановлено з « 01 числа календарного по « 30» число календарного місяця включно) 100% вартості заявленого обсягу споживання, згідно Договору, з врахуванням сальдо на початок розрахункового періоду (п. 6.5.).
Номера засобів обліку на день підписання даного Договору фіксується Сторонами (перелік об'єктів, на які подається електроенергія, номера та показники засобів обліку додаються до даного Договору та є його невід'ємною частиною) (п. 6.6.).
Згідно п. 9.1. цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк з 01 липня 2019 року до 31 серпня 2020 року та у будь-якому випадку діє до повного та належного виконання Сторонами зобов'язань за даним Договором.
Відповідно до Додаткової угоди №3 від 20.12.2021 до Договору сторонами продовжено строк дії Договору до 31.12.2022.
Позивачем надсилались відповідачу на електронну пошту info@nbtr.com.ua рахунки та акти виконаних робіт (надання послуг) 01.02.2022 за січень 2022 на суму 24 197,64 грн 4 140 квт/год, 21.03.2022 за лютий 2022 на суму 13 150,89 грн квт/год 2 250, 07.04.2022 за березень 2022 на суму 10 345,37 грн квт/год 1 770, 03.05.2022 квітень 2022 на суму 9 117,95 грн квт/год.
Також, позивачем направлено відповідачу лист №915 від 06.07.2022 за змістом якого вимагав сплатити борг за спожиту електроенергію за період січень - квітень 2022 року в сумі 56 811,85 грн (докази направлення містяться в матеріалах справи).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено судом, між Остерською квартирно-експлуатаційною частиною (району) та ТОВ «Нове будівництво та реконструкція» укладено Договір №9 від 01.07.2019, відповідно до умов п.п. 1.1. та .1.2. якого Сторона 1, забезпечує Сторону 2 електричною енергією, яку отримує від Чернігівського РЕМ AT «Чернігівобленерго» для забезпечення виконання робіт із будівництва, а Сторона 2 відшкодовує Стороні 1 вартість електричної енергії, спожитої в процесі виконання робіт із Будівництва.
Також, судом було встановлено, що позивачем надсилались відповідачу на електронну пошту info@nbtr.com.ua рахунки та акти виконаних робіт (надання послуг) за період січень 2022 - квітень 2022 на суму 56 811,85 грн.
За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відтак суд, враховуючи п. 6.4. Договору дійшов висновку, що строк оплати настав.
Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 56 811,85 грн, не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов'язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, у зв'язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у розмірі 56 811,85 грн, а відтак, задоволення позовних вимог у цій частині.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 13 730,82 грн пені.
Відповідно до приписів статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до п. 4.2.1. Договору за порушення термінів відшкодування вартості спожитої електричної енергії Сторона 2 сплачує Стороні 1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Позивачем нараховано пеню на суму 24 197,64 грн за період з 04.02.2022 - 24.10.2022, на суму 13 150,89 грн з 24.03.2022 по 24.10.2022, на суму 10 345,37 грн з 12.04.2022 по 24.10.2022, на суму 9 117,95 грн з 06.05.2022 по 24.10.2022.
Разом з тим, суд не погоджується з визначеними позивачем періодами нарахування, з огляду на те, що позивачем не враховано умов п. 6.5. Договору, відповідно до якого відповідач сплачує позивачу кошти протягом трьох операційних днів з дня отримання рахунка.
Відтак, суд зазначає що обґрунтованим періодом нарахування пені на суму 24 197,64 грн є період з 05.02.2022 (перший день прострочення) по 24.10.2022 (як визначено в позові позивачем), на суму 13 150,89 грн з 25.03.2022 (перший день прострочення) по 24.10.2022 (як визначено в позові позивачем), на суму 10 345,37 грн з 13.04.2022 (перший день прострочення) по 24.10.2022 (як визначено в позові позивачем), на суму 9 117,95 грн з 07.05.2022 (перший день прострочення) по 24.10.2022 (як визначено в позові позивачем).
Здійснивши перерахунок пені з урахуванням викладеного вище, суд зазначає, що обґрунтованою сумою, що підлягає до стягнення з відповідача є сума пені в розмірі 13 699,70 грн, а відтак, вимоги про стягнення 13 730,82 грн штрафних санкцій підлягають частковому задоволенню.
Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 8 909,11 грн інфляційних втрат.
Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Так, позивачем нараховано інфляційні втрати на суму 24 197,64 грн за період з лютого 2022 року по вересень 2022 року, на суму 13 150,89 грн за період з квітня 2022 року по вересень 2022 року, на суму 10 345,37 грн за період з квітня 2022 року по вересень 2022 року, на суму 9 117,95 грн за період з травня 2022 року по вересень 2022 року.
Суд зазначає, що визначені позивачем періоди нарахування є обґрунтованими, а розрахунки арифметично правильними, відтак, вимоги про стягнення 8 909,11 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нове будівництво та реконструкція» (02066, місто Київ, вулиця Ялтинська, будинок 5-Б; ідентифікаційний код: 39365144) на користь Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) (17024, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, селище міського типу Десна, вул. Ювілейна, будинок 3; ідентифікаційний код: 07807645) 56 811 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот одинадцять) грн 85 коп. основного боргу, 8 909 (вісім тисяч дев'ятсот дев'ять) грн 11 коп. інфляційних втрат, 13 699 (тринадцять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) грн 70 коп. пені та 2 480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) грн 03 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.В. Картавцева