13.02.2023 Справа № 908/371/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко Михайло Володимирович, розглянувши заяву вих. №15/юр від 17.01.2022 (вх. №402/08-07/23 від 07.02.2023) Концерну “Міські теплові мережі” (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул.Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 79а, ідентифікаційний код 32121458) про видачу судового наказу
за вимогою про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) грошової заборгованості
07.02.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Концерну «Міські теплові мережі» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 8664,96 грн. та витрат на оплату судового збору в сумі 268,40 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2023 вказану заяву передано для розгляду судді Мірошниченку М.В.
Статтею 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року в розмірі 2684,00 грн.
Сума грошових вимог у розмірі 8664,96 грн. не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та заявлена до стягнення на підставі письмового договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №600705 від 01.03.2008.
Розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу, господарський суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, виходячи з такого.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 155 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено місцезнаходження (для юридичних осіб) боржника.
Згідно з ч. 4 ст. 152 ГПК України суддя з метою визначення підсудності, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У заяві про видачу судового наказу боржником визначено Приватного підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , з місцезнаходженням: АДРЕСА_1 .
Втім, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням боржника: АДРЕСА_2 , що відповідає адресі, зазначеній боржником у договорі купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №600705 від 01.03.2008.
Згідно з п. 4 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються. До заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
У заяві про видачу судового наказу визначено адресою об'єкту надання послуг нежитлове приміщення 31 по АДРЕСА_3 , що відповідає відомостям, зазначеним у договорі купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №600705 від 01.03.2008, однак до заяви про видачу судового наказу заявник додав інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №317109653 від 08.12.2022 щодо об'єкту по АДРЕСА_4 . Будь-яких обставин щодо цього об'єкту в заяві не викладено.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
За таких обставин суд відмовляє у видачі судового наказу за заявою Концерну “Міські теплові мережі” про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 8664,96 грн. та витрат зі сплати судового збору в сумі 268,40 грн.
Суд роз'яснює заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
За приписами ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись статями 151, 152, 153, 234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити в задоволенні заяви Концерну “Міські теплові мережі” про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 8664,96 грн. та витрат зі сплати судового збору в сумі 268,40 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали суддею.
Ухвалу підписано суддею 13.02.2023.
Суддя М.В. Мірошниченко