"7" липня 2006 р. м. Хмельницький
колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого судді Баса ОТ.,
суддів: Варвус Ю.Д., Гуменюк Н.І. при секретарі Курдзіль М.В.
з участю: апелянта Нечипорука М.І., представника відповідача Хмельницького обласного військового комісаріату розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому цивільну справу № 22а-410 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 22 травня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницького обласного військового комісаріату про визнання дій посадових осіб Хмельницького обласного військового комісаріату неправомірними, перерахунок розміру пенсії за вислугу років військової служби.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія-,
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання дій посадових осіб Хмельницького обласного військового комісаріату не правомірними і зобов'язання провести до рахування і виплату йому пенсії за минулий час з урахуванням: 40% надбавки, введеної Указом Президента України від 14 липня 1999 року № 847/99 «Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" за період з 1 вересня 1999 року до 31 грудня 2002 року; щомісячної 100-відсоткової надбавки, встановленої Указом Президента України від 23 лютого 2002 року №173 «Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" за період з 1 січня 2003 року до 31 грудня 2004 року; щомісячної надбавки за безперервну військову службу у Збройних Силах України, встановленої Указом Президента України від 5 травня 2003 року № 389 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, МВС України, Адміністрації Державної Прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" за період часу з 01 травня 2003 року до 31 грудня 2004 року, 33,3% премії, передбаченої пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 «Про грошове забезпечення військовослужбовців" та розділом 34 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 5 березня 2001 року №75 за період часу з 1 березня 2001 року
до 31 грудня 2004 року.__________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції - Романішин В.Л. Справа №22а-410
Доповідач-БасО.Г. Категорія №14
В обґрунтування цих вимог посилався на те, що 29 вересня 1998 року він був звільнений з дійсної військової служби в запас за станом здоров'я. Всупереч діючого законодавства, відповідачем не зроблений належний перерахунок його пенсії з урахуванням вищевказаних надбавок і доплат.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 22 травня 2006 року відмовлено у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі на зазначену постанову, ОСОБА_1 просить її скасувати та прийняти рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга, відповідно до п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду- без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи дав їм належну оцінку, а його висновки щодо необґрунтованості заявлених позовних вимог узгоджуються з матеріалами справи, відповідають закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах. 29 вересня 1998 року звільнений за станом здоровя. Хмельницьким обласним військовим комісаріатом йому було призначено пенсію за вислугу років військової служби з розрахунку окладу за останньою штатною посадою, займаною позивачем перед звільненням, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, отримуваних за час служби. В подальшому проводився перерахунок даної пенсії у зв'язку зі зміною розмірів грошового забезпечення. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що перерахунок здійснювався відповідно до вимог законодавства. Так, дана пенсія, яку позивач отримував до 1 січня 2005 року, правомірно обчислювалася з розрахунку окладу за останньою штатною посадою перед звільненням, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, отримуваних ним за час служби.
Згідно ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", в редакції, що діяла до 01 січня 2006 року, призначені військовослужбовцям пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Відповідно до ч.З ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов військової служби.
Частина 3 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 15 червня 2004 року) та п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" передбачали, що пенсії військовослужбовцям обчислювалися з їх грошового забезпечення з урахуванням відповідних окладів за посадою, військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно (надбавки за вчене звання і вчений ступінь, кваліфікації і умов служби тощо).
Щомісячні надбавки, що запроваджені Указом Президента України від 14 липня 1999 року №847, Указом Президента України від 23 лютого 2002 року №173 та Указом Президента України від 5 травня 2003 року № 389 відносилися до додаткових видів грошового забезпечення і враховувалися при нарахуванні пенсій особам, які отримували їх під час проходження військової служби та звільнені з неї після запровадження даних надбавок.
Оскільки позивач був звільнений з військової служби в у вересні 1998 року і даних щомісячних надбавок як додаткового виду грошового забезпечення під час проходження служби не отримував, тому суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову в цій частині.
Не було у суду першої інстанції й підстав для задоволення позовних вимог в частині врахування в розмір пенсії щомісячно 33,3 % премії, як таких, що не передбачені чинним законодавством. Так, вичерпний перелік додаткових видів грошового забезпечення, що надається щомісячно, встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року №452 "Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців", якою виплата премій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 "По грошове забезпечення військовослужбовців" в якості додаткового грошового забезпечення не передбачена. Пунктом 3 вказаної постанови лише надано командирам (начальникам) право преміювати військовослужбовців відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат роботи в межах фонду преміювання і не зазначено, що даний вид грошового забезпечення є щомісячною надбавкою.
При цьому судом враховано, що позивач отримав право на одержання з 01 січня 2006 року 100% перерахованої пенсії в зв'язку з введенням для військовослужбовців щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії у розмірах, встановлених законодавством.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Постанова суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених обставинах справи, постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 22 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підпис/ /підпис/
Суддя апеляційного суду О.Г. Бас