Справа №438/366/16-ц
Провадження №2/438/8/2023
Іменем України
02 лютого 2023 року Бориславський міський суд Львівської області в складі:
головуючого судді Слиша А.Т.,
за участі секретаря судових засідань Кекош Н.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Вілінської Г.М. ,
представника відповідача Крамара Ю.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориславі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 , Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління комунальної власності, земельних відносин та архітектури Бориславської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю, -
Позивач ОСОБА_1 у березні 2016 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_5 , Державна архітектурно-будівельна інспекція України, відділ архітектури та містобудування Бориславської міської ради, у якому просила зобов'язати відповідача не чинити позивачці перешкод у користуванні належній їй на праві власності 53/100 ідеальних частин житлового будинку АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача знести за свій рахунок самочинно збудовану ним господарську споруду - гараж на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 .
У обґрунтування позову посилається на те, що позивачці на праві власності належить 53/100 ідеальних частин будинковолодіння АДРЕСА_1 . Інші 47/100 ідеальних частин даного будинковолодіння належить на праві власності третій особі у справі - ОСОБА_5 .
По сусідству з їхнім будинковолодінням розташовано будинковолодіння АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності відповідачу ОСОБА_6 . У серпні 2014 року відповідач ОСОБА_6 самочинно, без отримання відповідного дозволу передбаченого Законом «Про регулювання містобудівної діяльності» та з істотним порушенням державних будівельних, санітарних норм і правил, на земельній ділянці будинковолодіння АДРЕСА_2 розпочав будівництво капітальної господарської споруди - гаражу, яке станом на день подання позову не завершив. Зокрема, відповідач ОСОБА_6 на відстані 0,7 м. від огорожі будинковолодіння позивача та на відстані 1,5 м. від зовнішньої стіни її будинку та (1,5м. від балкону її будинку, заклав фундамент розміром 7м. х 5,5м. та звів цегляні стіни висотою 3,5м., внаслідок чого закрив доступ сонячного освітлення у її будинок та істотно порушив державні будівельні, санітарні норми та правила. Відповідач ОСОБА_6 не дотримався ст. ст. 26, 27,34 Законом «Про регулювання містобудівної діяльності» та розпочав самочинне будівництво на своїй земельній ділянці капітальної господарської споруди - гаражу без отримання будівельного паспорта та без реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Крім того, дане самочинне будівництво відповідач ОСОБА_6 розпочав з істотним порушенням п.3.24, 3.25, 3.25а, 7.50 та Додатку 3.1 Державних будівельних норм України. Містобудування планування і забудова міських і сільських поселень. ДБН 360-92**, а також п.5.28, Додатку №10 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 року №173.; п.п. 1.1, 1.4, розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 30 грудня 2014 р. №1417.
Враховуючи дані Таблиці 7.5 та Таблиці 1 Додатка 3.1 даних ДБН 360-92**, мінімальна відстань від її житлового будинку до господарської споруди - гаражу, яку самочинно розпочав будувати відповідач ОСОБА_6 у справі повинна становити не менше 10м. Аналогічні нормативні відстані між житловим будинком та гаражем передбачено і п.5.28 та Додатком №10 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів.
Однак, вищевказаних державних будівельних, санітарних норм та правил, Правил пожежної безпеки в Україні відповідачем ОСОБА_6 при самочинному будівництві господарської споруди - гаражу не дотримано, внаслідок чого він фактично впритул до виступаючих конструкцій її житлового будинку (балкону) побудував гараж, чим чинить позивачці перешкоди у користуванні її власністю - 53/100 ідеальних частин житлового будинку АДРЕСА_1 та порушує її право на вільне та безпечне володіння, користування і розпорядження своєю частиною будинку.
Її неодноразові звернення до відповідача ОСОБА_6 припинити самочинне будівництво гаражу, та перенести його в глиб своєї земельної ділянки на мінімальну відстань 10м. від зовнішніх стін та виступаючих конструкцій її житлового будинку, були зігноровані ним.
З приводу самочинного, з істотним порушення будівельних, санітарних норм та правил, будівництва відповідачем господарської споруди - гаражу позивач неодноразово, як з усними, так і письмовими скаргами зверталася в Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, міського голови м.Борислава. За її зверненнями 03 вересня 2014 року посадовою особою Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області проведено перевірку, складено протокол про адміністративне правопорушення та видано припис про зупинення будівельних робіт. Однак контролюючим органом так і не вжито всіх заходів належного реагування щодо початку самочинного будівництва відповідачем господарської споруди - гаражу. Незважаючи на той факт, що таке будівництво відповідачем розпочато з істотним порушенням держаних будівельних, санітарних норм та правил, правил пожежної безпеки в Україні, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області так і не видано припис про зобов'язання відповідача провести перебудову чи знести самочинно розпочате ним будівництво господарської споруди - гаражу. Такі дії відповідача суперечать вимогам ст.ст.383, 386, 376 ЦК України, так як в даний час грубо порушують її права як співвласника житлового будинку АДРЕСА_1 , а при завершенні будівництва даної господарської споруди порушать її право на вільне та безпечне володіння, користування і розпорядження своєю частиною будинку.
Ухвалою від 04.04.2016 позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку з несплатою судового збору.
У строк, визначений ухвалою суду, позивач усунула недоліки позовної заяви, відтак, ухвалою судді від 18 квітня 2016 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 23травня 2016 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 : зобов'язано КП ЛОР «Дрогобицьке МБТІ та ЕО» надати суду оригінали інвентаризаційних справ на будинковолодіння АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 . Зобов'язано Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області надати суду належним чином засвідчені копії документів, а саме: акту перевірки від 03 вересня 2014 року №2/114, акту перевірки від 09 жовтня 2014 року, протоколів про адміністративне правопорушення від 03 вересня 2014 року №2/114 та №2/115, припису від 03 вересня 2014 року та постанов про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 .
Крім цього, 23 травня 2016 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява подана представником - адвокатом Крамарем Ю.М., в інтересах ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_5 , державна архітектурно-будівельна інспекція України, відділ архітектури та містобудування Бориславської міської ради про усунення перешкод у здійсненні права користування власністю.
Питання про прийняття вказаної зустрічної позовної заяви судом не вирішувалося, у зв'язку з подальшою відсутністю у представника повноважень на представництво інтересів ОСОБА_6 .
Ухвалою суду від 03 березня 2017 року відмовлено у прийнятті до судового розгляду зустрічної позовної заяви ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_5 , державна архітектурно-будівельна інспекція України, відділ архітектури та містобудування Бориславської міської ради про усунення перешкод у здійсненні права користування власністю.
Ухвалою суду від 17 жовтня 2017 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_6 - Крамара Ю.М. про об'єднання в одне провадження цивільної справи №438/366/16-ц та цивільної справи №438/258/17-ц за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_5 , Державна архітектурно-будівельна інспекція України, відділ архітектури та містобудування Бориславської міської ради про усунення перешкод у здійсненні права користування власністю.
Ухвалою суду від 05 грудня 2017 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_6 - Крамара Ю.М. про призначення судової будівельно-технічної експертизи. Клопотання позивача ОСОБА_1 задоволено. У справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЛ-СВІТ».
25 вересня 2018 року на адресу суду повернулися матеріали даної цивільної справи з висновком судової будівельно-технічної експертизи, відтак ухвалою від 20 грудня 2018 року поновлено провадження у даній цивільній справі Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче судове засідання на 22 січня 2019 року.
Ухвалою підготовчого засіданні від 22 січня 2019 року витребувано з Бориславської державної нотаріальної контори відомості з реєстру про реєстрацію спадкової справи спадкодавця ОСОБА_6 та про наявність заповіту ОСОБА_6 , а також копію спадкової справи після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім цього, витребувано з Бориславського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області належним чином завірену копію актового запису про смерть ОСОБА_6 , який помер у січні 2018 року.
14 лютого 2019 року на адресу суду з Бориславського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану надійшла копія актового запису про смерть ОСОБА_6 .
Ухвалою підготовчого засіданні від 28 лютого 2019 року витребувано з Бориславського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області інформацію про зареєстрованих осіб за адресою АДРЕСА_2 , на час смерті ОСОБА_6 .
Ухвалою підготовчого засіданні від 04 квітня 2019 року витребувано з відділу реєстрації Бориславської міської ради Львівської області інформацію про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_2 , на час смерті ОСОБА_6 , який помер у січні 2018 року.
22 травня 2019 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , державна архітектурно-будівельна інспекція України, управління комунальної власності, земельних відносин та архітектури Бориславської міської ради про усунення перешкод в користуванні власністю, в якій позивач адресувала попередні позовні вимоги правонаступникам ОСОБА_6 - відповідачам ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . Додатково зазначила, що за життя ОСОБА_6 , позивач зверталася до нього та до відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_4 припинити самочинне будівництво гаражу, та перенести його в глиб своєї земельної ділянки на мінімальну відстань 10м. від зовнішніх стін та виступаючих конструкцій її житлового будинку, були зігноровані ними. Натомість вони продовжили самочинно перекриття даного гаража.
Ухвалою підготовчого засіданні від 26 листопада 2019 року задоволено клопотання позивача-відповідача ОСОБА_1 та залучено правонаступників відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . Прийнято до розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , державна архітектурно-будівельна інспекція України, управління комунальної власності, земельних відносин та архітектури Бориславської міської ради про усунення перешкод в користуванні власністю. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_4 - Крамара Ю.М. про закриття провадження у справі відмовлено.
Ухвалою підготовчого засідання від 15 жовтня 2020 року задоволено клопотання представника ОСОБА_4 - Крамара Ю.М. про зупинення провадження у справі; зупинено провадження в даній цивільній справі - до залучення до участі в справі правонаступників померлої ОСОБА_7 .
Ухвалою від 22 червня 2021 року поновлено провадження у справі та призначено засідання на 19 липня 2021 року.
Ухвалою підготовчого засідання від 31 серпня 2021 року розгляд відкладено, задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 та витребувано в Бориславської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_7 .
Ухвалою від 21 грудня 2021 року виключено з числа відповідачів ОСОБА_7 . Закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , державна архітектурно-будівельна інспекція України, управління комунальної власності, земельних відносин та архітектури Бориславської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю. Справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 18 січня 2022 року.
Ухвалою суду від 26 вересня 2022 року клопотання представника позивача задоволено, витребувано в приватного нотаріуса Бориславського міського нотаріального округу Фірмана Бориса Ілліча належно засвідчену копію спадкової справи, відкритої стосовно ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Копія вказаної спадкової справи надійшла до суду 20 грудня 2022 року.
У судовому засіданні 02 лютого 2023 року позивач ОСОБА_1 та її представник -адвокат Вілінська Г.М. позов підтримали, дали пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.
Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання 02 лютого 2023 року не прибула, її представник-адвокат Крамар Ю.М., у судовому засіданні позов не визнав, вважає заявлений позов безпідставним, необґрунтованим, таким, що не ґрунтується на вимогах закону.
Заперечення позовних вимог зі сторони відповідача зводяться до того, що знесення самочинного об'єкта нерухомості, відповідно до статті 376 ЦК України, є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об'єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови. Звертає увагу суду, що забудовником спірної господарської споруди - гаражу на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 був ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Саме його було визнано виним у порушенні будівельних норм під час будівництва та притягнуто до відповідальності. Відповідач ОСОБА_4 , яка є донькою померлого, є неналежним відповідачем у справі. Спадкове майна відповідач ОСОБА_4 не прийняла. Жодних будівельних робіт останньою не проводилось, до будь-якої відповідальності відповідача ОСОБА_4 не було притягнуто.
Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_5 у судове засідання не прибув, у матеріалах справи є його клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги вважає підставними.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Державної архітектурно-будівельної інспекції України у судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Управління комунальної власності, земельних відносин та архітектури Бориславської міської ради у судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно дослідивши і оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно положень ст.ст.12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч.2 ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно положень ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Частиною 1 ст. 375 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Відповідно до ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається менше незручностей.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником 53/100 ідеальних частин будинковолодіння АДРЕСА_1 на підставі договору дарування частини житлового будинку, посвідченого 09.09.2008 приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу Паньків Г.О., зареєстрованого в реєстрі за №1777, зареєстрованого в КП ЛОР «Дрогобицьке МБТІ та ЕО» 11.11.2008 (Т.1, а.с.6, 7).
Співвласником будівлі, зокрема 47/100 ідеальних частин даного будинковолодіння на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Бориславської державної нотаріальної- контори 10.10.1994, зареєстрованого в Дрогобицькому МБТІ 25.01.1995 за реєстровим №3163/1, є третя особа у справі - ОСОБА_5 (Т.1, а.с.8-9).
На суміжній земельній ділянці розташовано будинковолодіння АДРЕСА_1 , яке належало на праві власності ОСОБА_6 (відповідачу).
Відповідно до копії архівного витягу рішення виконавчого комітету Бориславської міської ради народних депутатів від 20 січня 1984 року №16, ОСОБА_6 , який проживає по АДРЕСА_2 , дозволено побудувати гараж розміром 4х6 м, площею 18 кв.м. на власній садибній ділянці (т.1 а.с.121, 122).
Згідно із копією актового запису про смерть №25 від 19 січня 2018 року, відповідач ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 77 років (т.2 а.с. 159).
Ухвалою суду від 26 листопада 2019 року залучено до участі у справі як правонаступників відповідача ОСОБА_6 його дружину ОСОБА_7 та доньку ОСОБА_4 .
Згідно із копією свідоцтва про смерть від 26 серпня 2020 року, відповідач ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 74 роки, про що складено відповідний актовий запис №301 (т.3 а.с. 166).
Одним із способів захисту прав на земельну ділянку, визначених частиною третьою статті 152 ЗК України, є відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, а також застосовування інших, передбачених законом, способів.
Планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будівель та споруд власниками або користувачами здійснюється з урахуванням законних інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будівель і споруд. Також враховуються містобудівні та планувальні вимоги, обмеження щодо гранично допустимої висоти будинків, мінімально допустимої відстані від об'єктів, які проектуються, до меж земельної ділянки, існуючих будівель, споруд та огорожі.
Згідно положень ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України позивачами за позовними вимогами про знесення самочинно збудованого об'єкта можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом.
За змістом ст. 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою.
Тобто, закон визначає підставу для знесення об'єкту будівництва - воно має бути здійснене самочинно. Крім того, закон визначає коло суб'єктів, які повинні здійснити демонтаж - особою, яка здійснила таке самочинне будівництво або за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету. Закон також зазначає особу, яка вправі звернутись з позовом про знесення самочинного будівництва - орган державної влади або власник земельної ділянки, на якій здійснено таке будівництво за умови доведення порушення його прав.
Для з'ясування фактів самочинного будівництва суд має визначити суб'єктний склад спірних правовідносин, тобто встановити коло осіб, які є власниками або користувачами суміжних земельних ділянок чи співвласниками або співкористувачами земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво та наявність чи відсутність їх обґрунтованих заперечень щодо самочинного будівництва, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і, залежно від установленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, суди повинні в кожному випадку з'ясовувати, зокрема, наскільки збудований об'єкт відповідає умовам, передбаченим проектом; як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок, обмеження прав інших осіб тощо.
Знесення самочинного об'єкта нерухомості є крайнім заходом впливу і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об'єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони, а суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Положеннями ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Так, відповідно до копії акту інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області №2/114 позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 03 вересня 2014 року, проведеної за заявою ОСОБА_8 , встановлено, що ОСОБА_6 на земельній ділянці, яка належить йому на праві власності, у АДРЕСА_2 здійснює будівництво гаражу без права на виконання будівельних робіт та без будівельного паспорту, чим порушено ч.1 ст.27 та п.1 ч.1ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». На час проведення перевірки зведено стіни та перекриття гаражу (т.1, а.с.77).
За результатами вказаної перевірки стосовно ОСОБА_6 складено протокол №2/115 та №2/114 про адміністративні правопорушення від 03.09.2014 за ч.1 ст.96 та за ч.5 ст.96 КУпАП (Т1, ас.78-81). У подальшому першим заступником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області Федорович В.І. 19 вересня 2014 року винесено постанову №2/146/2-ф, відповідно ОСОБА_6 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.96 КУпАП у вигляді штрафу.
Даною постановою встановлено факт здійснення ОСОБА_6 на його земельній ділянці у АДРЕСА_2 будівництва гаражу без будівельного паспорта та права на виконання будівельних робіт, чим порушено ч.1 ст.27 та п.1 ч.1ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (т.1, а.с.83).
03 вересня 2014 року начальником управління №3 інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області Полюгою З.М. ОСОБА_6 видано припис №2/114 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Вказаним приписом вимагалось зупинити виконання будівельних робіт до отримання права на їх виконання у встановленому законодавством порядку (т.1, а.с.82).
У подальшому, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області проведено повторну перевірку вказаного будівництва.
Зокрема, відповідно до копії акту департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №2/1694 позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 01 листопада 2016 року, проведеної за зверненням ОСОБА_8 , встановлено, що ОСОБА_6 на земельній ділянці, яка належить йому на праві власності, у АДРЕСА_2 здійснює будівництво гаражу розміром в плані 6,8х4,5м. без права на виконання будівельних робіт та без будівельного паспорту, чим порушено ч.1 ст.27 та п.1 ч.1ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Будівельні роботи з будівництва вказаного гаражу не виконуються з моменту вручення припису №2/114 від 03.09.2014. Відстань від стіни гаражу до межі земельної ділянки (огорожі) з землевласником ОСОБА_1 становить 0,75м., до стіни житлового будинку ОСОБА_9 - 1,5м., до металевого гаражу ОСОБА_1 - 1,15м., що не відповідає вимогам абзацу 3 пункту 3,25* та додатку 3.1 «Протипожежні вимоги» ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», а також Додатку 10 «Розриви від наземних, наземно-підземних гаражів, відкритих стоянок легкових автомобілів та станцій технічного обслуговування до житлових будинків і громадських будівель» Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 № 173 (т1, а.с.188).
Крім цього, 01 листопада 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Пошиваком Р.Я. видано ОСОБА_6 припис №2/1694 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Вказаним приписом вимагається відповідно до ч.1 ст.38 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» привести об'єкт самочинного будівництва: будівництво гаражу у АДРЕСА_2 , відповідно до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, в термін 50 календарних днів з дня вручення цього припису (т.1, а.с.189).
У подальшому, за зверненнями ОСОБА_1 від 24 липня 2017 року та 19 вересня 2017 року Департаментом проведено чергові перевірки вказаного будівництва встановлено, що припис від 03 вересня 2014 року№2/114 про зупинення будівельних робіт не виконано. Також перевіркою повторно встановлено, що відстань від стіни гаражу до межі земельної ділянки (огорожі) з землевласником ОСОБА_1 становить 0,75м., до стіни житлового будинку ОСОБА_9 - 1,5м., до металевого гаражу ОСОБА_1 - 1,15м., що не відповідає вимогам абзацу 3 пункту 3,25* та додатку 3.1 «Протипожежні вимоги» ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», а також Додатку 10 «Розриви від наземних, наземно-підземних гаражів, відкритих стоянок легкових автомобілів та станцій технічного обслуговування до житлових будинків і громадських будівель» Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 № 173. За результатами перевірки складено акт від 06 жовтня 2017 року №8/1077, протокол про адміністративне правопорушення від 06 жовтня 2017 року №8/61 та видано повторно припис про зупинення будівельних робіт від 06 жовтня 2017 року №8/61, з вимогою: зупинити будівельні роботи на об'єкті будівництва гаражу у АДРЕСА_2 до отримання права на виконання будівельних робіт (т.2, а.с.83-102).
Далі, із висновку експерта №022/18 судової будівельно-технічної експертизи від 17 вересня 2018 року вбачається: 1. Зовнішні розміри та ступінь готовності на час проведення експертизи самочинно побудованої ОСОБА_6 господарської споруди - гаражу на земельній ділянці у АДРЕСА_1 в межах отриманої інформації наступні. Довжина гаражу - 5,75 м і 1,10 м до будівлі літньої кухні, зі сторони двору будинковолодіння АДРЕСА_2 відповідно довжина гаражу до будівлі літньої кухні становить - 6,85 м (5,75+1,10). Висота гаражу близько 3,50 м. Ширина гаражу близько 5,7 м. Будівля гаражу викінчена будівництвом. Самочинно побудована ОСОБА_6 господарська споруда - гараж на земельній ділянці у АДРЕСА_1 не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, діючих на момент будівництва. Розташування гаражу на земельній ділянці будинковолодіння АДРЕСА_2 не відповідає вимогам ДБН 360-92** «Містобудування і планування міських і сільських поселень» - п.3.24*, п.3.25*, 3.25а, 7.50 і протипожежним вимогам. Дотримання вимог з пожежної безпеки - протипожежні відстані згідно вимог ДБН України - це запорука для запобігання негативних наслідків від експлуатації будівлі гаражу для власника 53/100ч. будинковолодіння АДРЕСА_1 (утримання автомобіля, його експлуатація (вихлопні гази), наявність павливно-мастильних матеріалів в будівлі гаражу в безпосередній близькості від вікон і балкону житлового будинку АДРЕСА_1 , тощо), в тому числі протипожежної і санітарної безпеки. Не має технічної можливості проведення перебудови самочинно побудованої ОСОБА_6 господарської споруди - гаражу на земельній ділянці у АДРЕСА_1 у відповідності до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва (містобудівним, протипожежним, сані-гігієнічним, тощо) без знесення самочинно побудованої ОСОБА_6 господарської споруди - гаражу на земельній ділянці у АДРЕСА_1 (т.2, а.с.121-129).
Відповідно суд погоджується із тим, що належними та допустимими доказами безумовно встановлено те, що відповідачем проводилися будівництво господарської споруди - гаражу на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 розміром в плані 6,8х4,5м. без права на виконання будівельних робіт та без будівельного паспорту.
Далі, якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Отже, системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновків про те, що самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки, не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці, але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилася від здійснення перебудови.
Такий правий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 02 червня 2022 року у справі № 727/7282/15-ц, провадження № 61-9671св21.
Збудований об'єкт нерухомості може бути знесений особою, яка здійснила самочинне будівництво, за її рахунок лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених частинами четвертою та сьомою статті 376 ЦК України: а) якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, що здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці; б) якщо така забудова порушує права інших осіб; в) якщо проведення перебудови об'єкта є неможливим; г) особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від проведення перебудови відповідно до прийнятого судом рішення.
Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
На вказаному судам наголошено у пункті 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» і до аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 17 липня 2019 року у справі № 462/469/14-ц (провадження № 61-23742св18); від 21 травня 2020 року у справі № 726/824/15-ц (провадження № 61-45216св18), від 30 червня 2020 року у справі № 201/2886/15-ц (провадження № 61-4332св20) та інших.
Суд, враховуючи характер спірних правовідносин, виходячи із неможливості перебудови об'єкта самочинного будівництва, зокрема, що немає технічної можливості проведення перебудови самочинно побудованої ОСОБА_6 господарської споруди - гаражу на земельній ділянці у АДРЕСА_1 у відповідності до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва (містобудівним, протипожежним, сані-гігієнічним, тощо) без знесення самочинно побудованої ОСОБА_6 господарської споруди - гаражу на земельній ділянці у АДРЕСА_1 (т.2, а.с.121-129) та позасудового врегулювання спору, приходить до висновку знесення відповідного самочинного будівництва.
Не заслуговують на увагу суду заперечення позовних вимог зі сторони відповідача про те, що відповідач ОСОБА_4 є неналежним відповідачем у справі, спадкове майно остання не прийняла, жодних будівельних робіт нею не проводилось та до будь-якої відповідальності не було притягнуто виходячи з наступного.
Відповідно ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
За правилами статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
У випадку неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.
Дослідивши подані сторонами докази, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість підстав заявлених позовних вимог та їх доведеність позивачем, відповідно позовні вимоги слід задоволити повністю.
При зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 сплачено 551 гривню 20 копійок судового збору. У відповідності до ст.141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі, - з відповідача ОСОБА_4 підлягає стягненню в користь позивача сума оплаченого судового збору.
При цьому, стороною позивача не надано жодних підтверджуючих документів щодо понесення ними витрат на проведення експертизи (розміру таких витрат), отже суд не вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 258, 263 - 265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 , Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління комунальної власності, земельних відносин та архітектури Бориславської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю - задоволити.
Зобов'язати ОСОБА_4 не чинити перешкод у користуванні ОСОБА_1 належній останній на праві власності 53/100 ідеальних частин житлового будинку АДРЕСА_1 та зобов'язати ОСОБА_4 знести за свій рахунок самочинно збудовану господарську споруду - гараж на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 551 гривня 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, місце проживання АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення складено 13 лютого 2023 року.
Головуючий суддя А.Т.Слиш