ЄУН № 336/7565/22
пр. № 3/336/383/2023
Іменем України
02 лютого 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк О.І., при секретарі Пустовіт В.О., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Вільнянськ Запорізької області, зареєстрований проживаючим у АДРЕСА_1 ,-
До Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшли матеріали адміністративної справи з протоколом про адміністративне правопорушення, складеним щодо ОСОБА_2 аз ст. 122-4 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 14 грудня 2022 року о 09.29 годині ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кольорова, 5, став учасником дорожньо-транспортної пригоди та залишив місце її скоєння, не повідомивши про це органи Національної поліції.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вину у скоєнні правопорушення заперечив, пояснивши, що після початку повномасштабної війни РФ проти України він був вимушений покинути місце проживання та певний час постійно проживає в офісі за адресою: АДРЕСА_2 . Належний йому автомобіль Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , також постійно перебуває на вказаній території. 14.12.2022 року він стояв біля офісу, коли побачив як автомобіль під керуванням ОСОБА_3 , здаючи назад, здійснив наїзд на його автомобіль, який на той час стояв. Після ДТП ОСОБА_3 вийшов з автомобілю та попросив не викликати працівників поліції, вказуючи, що компенсує вартість ремонтних робіт. Після цього ОСОБА_3 поїхав з території складів, а автомобіль ОСОБА_2 так і залишався в тому ж положенні. Наступного дня ОСОБА_3 в зухвалій формі повідомив ОСОБА_2 , що не має наміру сплачувати вартість ремонт та викликав поліцію. Вказуючи. що він не покидав місце ДТП, ОСОБА_2 просив закрити провадження за відсутністю події правопорушення.
Свідок ОСОБА_4 пояснила, що на промисловій території по вул. Кольорова, 5 у м. Запоріжжя, розташовані ангари та приміщення різних підприємств та фізичних осіб-підприємців, які ними орендуються. Вона, будучи менеджером ТОВ «Авторембуд», якому належить зазначені приміщення, займається веденням справ з приводу оренди приміщень. 14.12.2022 року вона перебувала на території разом із ОСОБА_2 , коли побачила, що автомобіль Деу Ланос червоного кольору, здаючи назад, скоїв наїзд на припаркований автомобіль ОСОБА_2 . Водій ОСОБА_5 вийшов та запропонував компенсувати витрати на ремонт автомобілю ОСОБА_2 , на що останній погодився, після чого водій Ланосу поїхав, а ОСОБА_2 залишився на роботі, автомобіль ОСОБА_2 залишався припаркованим. Наступного дня ОСОБА_3 викликав поліцію, не погодившись відшкодовувати завдані збитки.
В судове засідання для допиту в якості свідка викликався ОСОБА_3 , який до суду не з?явився з невідомих причин.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_3 в матеріалах справи, 14.12.2022 року він, керуючи автомобілем Ланос, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом, здійснив наїзд на припаркований автомобіль Фольксваген, внаслідок чого автомобілі були пошкоджені. Інший учасник ДТП вказував, що не бажає викликати поліцію або складати європротокол та пропонував компенсувати завдану шкоду. Наступного дня ОСОБА_3 , дізнавшись вартість ремонту, вирішив викликати працівників поліції.
При вирішенні питання про наявність чи відсутність в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення суд виходить з наступного.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Прецедентна практика ЄСПЛ, застосовуючи критерій суворості покарання за вчинення адміністративного правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, відносить адміністративні правопорушення до кримінально-правової сфери з усіма гарантіями статті 6 Конвенції.
Разом з цим, і інші адміністративні правопорушення можуть підпадати під сферу дії кримінально-правового аспекту статті 6 Конвенції. Зокрема це порушення правил дорожнього руху (позбавлення права управління - Рішення ЄСПЛ «Лутц проти Німеччини» від 25.08.1987 року; Рішення ЄСПЛ «Маліге (Malige) проти Франції» від 23.09.1998 року).
ЄСПЛ, вирішуючи питання застосування ст. 6 Конвенції не ставить в залежність виведення з під юрисдикції кримінальних судів певних видів правопорушень віднесених до юрисдикції інших органів, посадових осіб.
Отже у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, - особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів). Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Як слідує з пояснень ОСОБА_2 , які підтверджені показаннями свідка ОСОБА_4 , на момент ДТП автомобіль ОСОБА_2 був припаркований та після наїзду залишався припаркованим на місці ДТП. Докаи того, що ОСОБА_2 після наїзду на належний йому автомобіль покинув місце ДТП в матеріалах справи відсутні.
При цьому відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення він складений у зв?язку з тим, що ОСОБА_2 залишив місце ДТП, не повідомивши органи Національної поліції.
Оскільки докази того, що ОСОБА_2 залишив місце ДТП, відсутні, а неповідомлення патрульній поліції про ДТП само по собі не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, тож суд дійшов висновку, що сукупністю досліджених судом доказів не підтверджено факту того, що ОСОБА_2 покинув місце ДТП, що відповідно до ст. 247 п. 1 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 247 п. 1 КУпАП,-
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 122-4 КУпАП закрити за відсутністю події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя О.І. Дацюк