№ 336/3913/20
Пр. № 2/336/32/2023
03 лютого 2023 р. м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Дмитрюк О.В.,
за участю секретаря Нєдєльчевої О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ПАТ „Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж 23.07.2020 р. звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначає, що 27.06.2008р. між ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ОСОБА_1 було укладено договір про постачання електричної енергії №10810.
Об'єктом електропостачання за вищезазначеним договором є нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , яке належить споживачу.
01.08.2017р. рейдовою бригадою енергопостачальника за результатом технічної перевірки об'єкту електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 (приміщення АДРЕСА_1 ) було складено акт про порушення ОСОБА_1 ПКЕЕ №000439.
Підставою для складання акту стало порушення споживачем вимог п. 3.1, 3.6 ПКЕЕ, а саме: «підключення до електричної мережі, що не є власністю електропостачальника, електропроводки поза розрахунковим приладом обліку електричної енергії без порушення схеми обліку. Підключення виконано до фазного проводу ввідного кабелю на напругу 220V, та виявлено під час технічної перевірки, шляхом демонтажу шафи обліку».
Акт про порушення ПКЕЕ складався у присутності представника за довіреністю Завадської А.Г., яка поставила свій підпис та подала зауваження, другий екземпляр акту з додатками отримано представником.
Детальне та схематичне зображення позаоблікового підключення викладено у додатку №1 до акту про порушення, на якому зображено, що в т.D є підключення мідного кабелю 2(ПВЗ-2,5) мм2 поза розрахунковим приладом обліку, що дає можливість споживати електричну енергію, обсяг якої не враховується розрахунковим приладом обліку.
В підтвердження наявності дооблікової електропроводки, упаковані та опломбовані відповідно до додатку 4 до акту про порушення зразки кабелю, яким здійснено самовільне підключення, та які були вилучені в точці їх підключення - т. D, про що зазначено в п. 3 акту.
Відповідно до п. 4.6 Методики - в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення.
В акті про порушення зазначено, що комісія енергопостачальника з розгляду даного акту відбудеться 31.08.2017р., однак у призначений день споживач не з'явилась.
Відповідачу був направлений другий екземпляр протоколу, розрахунку та рахунку по акту про порушення № 000439 від 01.08.2017 р.
У зв'язку із виявленням помилки, а саме, описки у номері приміщення в акті про порушення ПКЕЕ №000439 від 01.08.2017р., зазначено приміщення АДРЕСА_3 замість АДРЕСА_1, було вирішено повторно запросити відповідача на комісію з розгляду актів про порушення на 16.11.2017р.
16.11.2017р. відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ без участі відповідача, на якому було прийнято рішення про нарахування споживачу вартості не облікованої електричної енергії за порушення ним ПКЕЕ, а саме, затверджено розрахунок недорахованої електричної енергії по акту № 000439 від 01.08.2017 р. у розмірі 53 156 кВт/год на суму 105 157,04грн.
В протоколі від 16.11.2017р. комісією враховано наступне: «Як вбачається з акту №000439 з додатком №1 та додатком № 3 порушення ПКЕЕ було виявлено у приміщенні АДРЕСА_3 . Однак, при оформленні акта про порушення було допущено описку у номері приміщення, де проводилась перевірка, а саме, замість АДРЕСА_1 зазначено АДРЕСА_3. Фактична перевірка проводилась у приміщенні АДРЕСА_1 , що підтверджується наступним: Відповідно до умов договору №10810 від 27.06.2088р., а саме, згідно з додатком №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» та п. 6 додатку №5 «Перелік точок розрахункового обліку споживача», об'єктом електропостачання є приміщення АДРЕСА_1 (офіс) за адресою: АДРЕСА_1 ; 04.06.2008р. у приміщенні АДРЕСА_1 було опломбовано лічильник, відповідальність за збереження і цілісність якого покладено на споживача згідно з актом про пломбування від 04.06.2008р.; згідно з актом про порушення самовільне підключення виконано до фазного проводу ввідного кабелю, що виявлено шляхом демонтажу шафи обліку, де було встановлено прилад обліку електричної енергії, який встановлено у приміщенні АДРЕСА_1»; договором купівлі-продажу за №606 від 20.04.2007р., свідоцтвом про право власності від 01.10.2007р., серія НОМЕР_1 та витягом з реєстру прав власності від 26.10.2007р. підтверджено право власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення АДРЕСА_1.
Враховуючи зазначене, встановлено, що об'єктом електропостачання є приміщення АДРЕСА_1 , яке належить споживачу на праві власності, де 01.08.2017р. здійснювалась технічна перевірка роботи електроустановки, в тому числі, роботи розрахункового приладу обліку, за результатом якої виявлено порушення споживачем ПКЕЕ, про що складено акт №000349.
Таким чином, комісією враховано, що в акті про порушення допущено описку щодо номеру приміщення, де і здійснювалась технічна перевірка, однак, зазначена обставина не спростовує факту порушення споживачем ПКЕЕ саме за адресою: АДРЕСА_1 на підставі вищезазначеного, що в свою чергу, є підставою для визначення обсягу та вартості недорахованої електричної енергії відповідно до Методики».
Розрахунок недоврахованої електроенергії по акту виконано за порушення, визначене п.п. 7 п. 2.1 Методикивизначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією.
Положенням пункту 2.9 Методики встановлено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою (2.7) Методики.
Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначено за формулою (2.6) Методики.
Загальна вартість недорахованої електричної енергії складає 105 157,04 грн.
За позовом позивач просить стягнути з відповідача варість необлікованої електричної енергії в сумі 105 157,04 грн. та судовий збір.
Ухвалою від 19.06.2020 р. відкрито провадження і справа призначена до розгляду на 24.09.2020 р. у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
24.09.2022 р. розгляд справи відкладено на 11.01.2021 р. у зв'язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті.
11.01.2021 р. розгляд справи відкладено на 16.04.2022 р. на підставі п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України.
16.04.2021 р. розгляд справи відкладено на 09.08.2021 р. на підставі ч.4 ст.223 ЦПК України.
09.08.2021 р. розгляд справи відкладено на 28.09.2021 р. на підставі п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України.
28.09.2021 р. розгляд справи відкладено на 06.12.2021 р. на підставі п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України.
06.12.2021 р. розгляд справи відкладено на 01.03.2022 р. на підставі ч.5 ст.223 ЦПК України.
01.03.2022 р. розгляд справи відкладено на 19.04.2022 р. на підставі наказу № 5 від 01.03.2022 р.
19.04.2022 р. розгляд справи відкладено на 06.06.2022 р. на підставі п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України через неявку учасників процесу.
06.06.2022 р. розгляд справи відкладено на 05.09.2022 р. через зайнятість судді в іншому провадженні.
05.09.2022 р. розгляд справи відкладено на 31.10.2022 р. на підставі п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України.
31.10.2022 р. розгляд справи відкладено на 19.12.2022 р. у зв'язку з відсутністю електропостачання.
19.12.2022 р. розгляд справи відкладено на 03.02.2023 р. на підставі ч.5 ст.223 ЦПК України.
Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує, просить задовольнити з підстав, викладених у позові та поясненнях (а.с.66-67).
Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про день час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила, в процесі розгляду справи представник відповідача подала пояснення по суті спору (а.с.57-61, 96-97, 109-114, 127-131), за змістом яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд розглянув справу без участі відповідача та її представника на підставі ч.1 ст.223 ЦПК України.
В силу ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію сторін, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З 01.01.2019 р. керуючись Законом України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII від 13.04.2017 р. ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснює господарську діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності на підставі ліцензії, що надана Товариству Постановою НКРЕКП № 1415 від 13.11.2018 р. «Про видачу ПАТ «Запоріжжяобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом».
Судом встановлено, що 27.06.2008р. між ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ОСОБА_1 було укладено договір про постачання електричної енергії №10810 (а.с.6-10).
Розділом 1 договору визначено, що постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
Об'єктом електропостачання за вищезазначеним договором є нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , яке належить споживачу, що підтверджується свідоцтвом від 23.08.2007р. №344/36 та витягом з Реєстру прав власності від 26.10.2007 р. №16427797 (а.с.14, 15).
Згідно з п. 2.1 договору - під час виконання його умов, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та ПКЕЕ.
Пунктом 10.2 ПКЕЕ визначені наступні зобов'язання споживача: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору; оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договорів та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; додержуватись вимог нормативно - технічних документів та умов договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України.
Відповідно до п. 4.2.3 договору - споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електричної енергії, розраховану відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією (далі - Методика), затвердженої постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006р. із змінами та доповненнями Постановами НКРЕ №154 від 08.02.2007р., №1384 від 18.12.2008р., №1338 від 14.10.2010р., за споживання електроенергії поза засобами обліку, інших умов, визначених Методикою.
Відповідно до п. 6.41. ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Так, 01.08.2017р. рейдовою бригадою енергопостачальника за результатом технічної перевірки об'єкту електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 (приміщення АДРЕСА_1) було складено акт про порушення ОСОБА_1 ПКЕЕ №000439 (а.с.22).
Підставою для складання акту стало порушення споживачем вимог п. 3.1, 3.6 ПКЕЕ, що діяли на час складання акту про порушення, а саме: «підключення до електричної мережі, що не є власністю електропостачальника, електропроводки поза розрахунковим приладом обліку електричної енергії без порушення схеми обліку. Підключення виконано до фазного проводу ввідного кабелю на напругу 220V, та виявлено під час технічної перевірки, шляхом демонтажу шафи обліку».
Акт про порушення ПКЕЕ складався у присутності представника за довіреністю Завадської А.Г., яка поставила свій підпис та подала зауваження, другий екземпляр акту з додатками отримано представником, про що є відповідна відмітка у акті.
Детальне та схематичне зображення позаоблікового підключення викладено у додатку №1 до акту про порушення, на якому зображено, що в т.D є підключення мідного кабелю 2(ПВЗ-2,5) мм2 поза розрахунковим приладом обліку, що дає можливість споживати електричну енергію, обсяг якої не враховується розрахунковим приладом обліку.
В підтвердження наявності дооблікової електропроводки, упаковані та опломбовані відповідно до додатку 4 до акту про порушення зразки кабелю, яким здійснено самовільне підключення, та які були вилучені в точці їх підключення - т. D, про що зазначено в п. 3 акту.
Відповідно до п. 4.6 Методики - в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення.
В акті про порушення зазначено, що комісія енергопостачальника з розгляду даного акту відбудеться 31.08.2017р., на засідання комісії споживач не з'явилась.
Відповідачу був направний другий екземпляр протоколу, розрахунку та рахунку по акту про порушення № 000439 від 01.08.2017 р., що підтверджується копією реєстру відправлення кореспонденції від 01.09.2017 р. (а.с.31).
У зв'язку із виявленням описки у номері приміщення в акті про порушення ПКЕЕ №000439 від 01.08.2017р. (зазначено приміщення АДРЕСА_3 замість АДРЕСА_1) було вирішено повторно запросити відповідача на комісію з розгляду актів про порушення на 16.11.2017р., що підтверджується листом №55/44-6687 від 26.10.2017р. та реєстром відправки кореспонденції від 30.10.2017р. (а.с.32-33).
Так, 16.11.2017р. відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ без участі відповідача, на якому було прийнято рішення про нарахування споживачу вартості не облікованої електричної енергії за порушення ним ПКЕЕ, а саме, затверджено розрахунок недорахованої електричної енергії по акту № 000439 від 01.08.2017 р. у розмірі 53 156 кВт.год. на суму 105 157,04 грн., що оформлено протоколом від 16.11.2017р. (а.с.34-35).
Комісією було встановлено, що об'єктом електропостачання є приміщення АДРЕСА_1 , яке належить споживачу на праві власності, де 01.08.2017р. здійснювалась технічна перевірка роботи електроустановки, в тому числі, роботи розрахункового приладу обліку, за результатом якої виявлено порушення споживачем ПКЕЕ, про що складено акт № 000349.
Оскільки відповідач не скористалась своїм правом бути присутньою на засіданні комісії, копію протоколу разом з копією розрахунку та рахунок до сплати направлено споживачу рекомендованим листом 17.11.17р. (а.с.36).
Розрахунок недоврахованої електроенергії по акту виконано за порушення, визначене п.п. 7 п. 2.1 Методикивизначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією (далі - Методика), затвердженої постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006р. із змінами та доповненнями Постановами НКРЕ №154 від 08.02.2007р., №1384 від 18.12.2008р., №1338 від 14.10.2010р. (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), а саме: підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковим приладом обліку без порушення схеми обліку».
Положенням пункту 2.9 Методики встановлено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою (2.7) Методики.
Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначено за формулою (2.6) Методики.
Загальна вартість недорахованої електричної енергії складає 105 157,04 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на підставі положень ст.ст.11, 322, 509, 526, 610,1166 ЦК України.
Доводи відповідача та її представника, викладені у письмових поясненнях, не спрстовують висновків суду, виходячи з наступного.
Щодо безпідставності нарахування фінансових санкцій, як до фізичної особи-підприємця.
Відповідно до п. 2.6 договору про постачання електричної енергії від 27.06.2008р. № 10810 сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 5 днів після настання таких змін.
Докази того, що відповідач повідомляла енергопостачальника про припинення підприємницької діяльності, в матеріалах справи відсутні. При цьому ОСОБА_1 продовжувала споживати електричну енергію за об'єктом електропостачання, а саме - офісом по АДРЕСА_1 , що підтверджується актом технічної перевірки та актом про пломбування від 18.02.2015р. (а.с.20, 21).
Щодо неправомірного включення до нарахованої суми суми податку на додану вартість в розмірі 17 526,17 грн.
Пунктом 4.2.3 договору сторони передбачили сплату споживачем вартості недоврахованої електричної енергії за її споживання поза приладами обліку, що за своєю правовою природою є оперативно-господарською санкцією у розумінні ст. 235 ГПК України. За умовами цього ж пункту договору встановлено, що вартість недоврахованої електричної енергії розраховується відповідно до Методики. Ця Методика встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ.
Відповідно до п.п. 46 п. 1.2 ПКЕЕ - недоврахована електрична енергія це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими приладами обліку або врахований неправильно.
Статтею 1 ЗУ «Про електроенергетику» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що енергія - електрична чи теплова енергія, що виробляється на об?єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеної для купівлі-продажу.
Згідно ст. 185 Податкового кодексу України - об'єктом оподаткування податком на додану вартість є: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Враховуючи, що електрична енергія є товар, за отримання якого відповідач щомісячно сплачує відповідні кошти разом з ПДВ, тому споживання відповідачем електричної енергії поза межами приладу обліку також є товаром та нарахування ПДВ при здійсненні розрахунку за недовраховану електричну енергію є правомірним.
Відповідно до формули 2.6 Методики нарахування недоврахованої електричної енергії здійснюється за кількістю робочих днів споживача. Так, відповідно до п. 6 додатку №5 - кількість робочих днів споживача на тиждень складає 7, що і було враховано позивачем при здійсненні розрахунку, що в свою чергу, спростовує позицію відповідача про неправомірне нарахування.
Застосування у розрахунку часу використання самовільного підключення протягом доби, саме 12год./добу, а не 10год./добу, як зазначає відповідач, здійснено у відповідності до п. 2.9 Методики, а саме, відповідно до формули 2.7.
Вирішуючи заяву представника ОСОБА_1 про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, суд виходив з наступного.
В силу вимог ст. 267 ч. ч. 3,4 ЦПК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Статтею 257 ЦК України встановлено трирічний строк загальної позовної давності, перебіг якого починається від дня, коли особа довідалась або мала довідатись про порушення свого права.
Позивач, звернувшись 23.07.2020 р. до суду з даним позовом (а.с.2), просить стягнути з відповідача варість необлікованої електричної енергії на підставі акту про порушення, складеного 01.08.2017 р.
Таким чином, позивач звернувся до суду за захистом права в межах трирічного строку з дня, коли довідався про це порушення, а тому ПАТ «Запоріжжяобленерго» не пропущено строк позовної давності.
Ч.1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
ЄСПЛ вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Будь-яких конкретних правових доказів, які б повністю або частково спростовували позовні вимоги, суду не надано.
Таким чином, зібрані у справі докази у сукупності з положеннями діючого законодавства, змість яких наведено вище, вказують на наявність підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача заподіяних збитків.
Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позовної заяви до суду позивач по справі сплатив судові витрати при розгляді справи: а саме судовий збір у сумі 2102 грн., а тому, оскільки позов задоволено в повному обсязі, сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача по справі.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 223, 261, 264, 265, 354ЦПК України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (м.Запоріжжя, вул.Волгоградська, 25, ЄДРПОУ 00130926) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення вартості не облікованої електроенергії - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж вартість не облікованої електричної енергії в сумі 105 157 грн. 04 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж судові витрати в сумі 2102 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 09 лютого 2023 року.
Суддя О.В.Дмитрюк