336/7085/22
1кп/336/468/2023
13 лютого 2023 року
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,за участю прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_3 ,потерпілого ОСОБА_4 ,обвинуваченого ОСОБА_5 ,захисника ОСОБА_6 ,розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя,громадянина України,зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ,мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , стрільця 1 відділення 1 стрілецького взводу 4 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України,старшого солдата,раніше не судимого
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.406 Кримінального кодексу України, -
Встановив:
Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_7 від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-Х1 введено військовий стан на всій території України.
Указом Президента України ОСОБА_7 від 14.03.2022 № 133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України ОСОБА_7 від 18.04.2022 № 259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 25 квітня 2022 року строком на ЗО діб.
Указом Президента України ОСОБА_7 від 17.05.2022 № 341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України ОСОБА_7 від 12.08.2022 № 573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України ОСОБА_7 від 07.11.2022 № 757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно ст.ст. 11, 13, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», стрілець 1 відділення 1 стрілецького взводу 4?стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України старший солдат ОСОБА_5 ,як військовослужбовець, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, поважати честь і гідність кожної людини, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять про Збройні Сили України в цілому.
Відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час - у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби ЗС України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 НГУ від 04 березня 2022 року № 58 старшого матроса запасу ОСОБА_5 , призначено на посаду командира 2 відділення стрілецького взводу (з охорони об'єкту № 435) військової частини НОМЕР_1 НГУ, зараховано до списків особового складу, поставлено на всі види забезпечення та останній приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ від 06 квітня 2022 року №96 старший солдат ОСОБА_5 вважається таким, що приступив до виконання обов'язків за посадою стрільця 1 відділення 1 стрілецького взводу 4 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, на яку його призначено наказом командира військової частини НОМЕР_1 НГУ від 04 квітня 2022 року № 13 о/с.
Разом з ним, на посаді кулеметника 3 відділення 1 стрілецького взводу 4 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України проходив службу солдат ОСОБА_4 .
Старший солдат ОСОБА_5 не являвся для солдата ОСОБА_4 начальником за посадою, а отже вказані військовослужбовці у відносинах підлеглості не перебували.
Незважаючи на наведені вище вимоги законодавства, ОСОБА_5 , діючи умисно, в порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями, вчинив кримінальне правопорушення, за наступних обставин:
23 жовтня 2022 року, приблизно о 16 годині, старший солдат ОСОБА_5 знаходячись в місці тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 НГУ, на території Державного підприємства «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «Міг-ремонт», за адресою: АДРЕСА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи реальну можливість виникнення суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень іншому військовослужбовцю, в умовах воєнного стану, в порушення ст.ст. 11, 13, 16, 49, 127, 128 Статуту, після нетривалої розмови з солдатом ОСОБА_4 в присутності молодшого сержанта ОСОБА_8 , стоячи зліва від солдата ОСОБА_4 , кулаком лівої руки наніс йому один удар в область верхньої губи, чим спричинив йому легке тілесне ушкодження що спричинило короткочасний розлад здоров'я у вигляді рани слизової оболонки верхньої губи.
Після цього, молодший сержант ОСОБА_8 , з метою пригнічення конфлікту відтягнув старшого солдата ОСОБА_5 від солдата ОСОБА_4 .
Своїми діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення,передбачене ч. 2 ст. 406 КК України - порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що заподіяло легке тілесне ушкодження. На підставі ч. 1 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, до суду надійшла угода про визнання винуватості від 09.12.2022 року, укладена між прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_9 ,якому на підставі ст.37 Кримінального процесуального кодексу України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та ОСОБА_5 ,який є обвинуваченим в цьому ж кримінальному провадженні.
Виходячи із змісту даної угоди, ОСОБА_5 повністю беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні за обставин,викладених в обвинувальному акті.
Згідно угоди, сторони погодилися на призначення обвинуваченому покарання за ч.2 ст.406 КК України із застосуванням ст.69 КК України та призначенням іншого,більш м'якого виду основного покарання ,ніж передбачено санкцією ч.2 ст.406 КК України,у виді штрафу розміром 2000(дві тисячі )неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Прокурор вважає,що угода про визнання винуватості відповідає вимогам закону та може бути затверджена судом.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений вказав, що цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч.4 ст.474 Кримінального процесуального кодексу України, які були роз'яснені судом в ході підготовчого судового засідання.
Також в підготовчому судовому засіданні обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість та надав суду згоду на призначення узгодженого покарання.
Захисник не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості,яка відповідає інтересам його підзахисного та прав останнього не порушує.
Потерпілий повідомив,що обізнаний про укладання угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим та згадуваних вище умовах і проти цього не заперечує.
На підставі пояснень учасників процесу, суд встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Відповідно до ст. 472 Кримінального процесуального кодексу України, в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням,наслідки укладення та затвердження угоди, передбаченої статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.
В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.
Під час перевірки угоди встановлена її відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Судові витрати та речові докази відсутні.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Виходячи із зазначеного та керуючись ст. ст. 122, 124, 314, 315, 373, 374, 468-475 Кримінального процесуального кодексу України,суд-
Ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.406 Кримінального кодексу України.
Затвердити угоду про визнання винуватості від 09.12.2023 року, укладену між прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_9 ,якому на підставі ст.37 Кримінального процесуального кодексу України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та ОСОБА_5 ,який є обвинуваченим в цьому ж кримінальному провадженні.
На підставі угоди про визнання винуватості призначити ОСОБА_5 покарання по ч.2 ст.406 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу розміром 2000(дві тисячі )неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ,що становить 34 000(тридцять чотири тисячі) гривень.
Відповідно до ч.1 ст.26 КВК України,засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку, визначені ч.2 ст.473 Кримінального процесуального кодексу України.
Суддя ОСОБА_1