13.02.2023
ЄУН 337/1235/22
Провадження № 1-кп/337/53/2023
13 лютого 2023 року місто Запоріжжя
Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Запоріжжя, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1)25.01.2012 року Запорізьким районним судом Запорізької області за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;
2)01.03.2012 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.263 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;
3)07.02.2013 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.185 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі. Звільнений 24.06.2014 року умовно-достроково з невідбутим строком 2 роки 3 місяці 13 днів;
4)15.02.2017 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
5)01.02.2023 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.4 ст.185 КК України,
01 березня 2022 року, приблизно о 13 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , маючи умисел на умисне тяжке тілесне ушкодження, знаходячись біля під'їзду №2 буд. АДРЕСА_2 , під час раптово виниклого конфлікту на побутовому підґрунті із ОСОБА_6 , діючи умисно, наніс останньому один удар кухонним ножем, який тримав в правій руці в область грудної клітки зліва, чим завдав потерпілому одиночне проникаюче сліпе колото-різане поранення грудної клітки з ушкодженням лівої легені, що спричинило масивну крововтрату з розвитком геморагічного шоку, внаслідок чого останній помер у приміщенні Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 9» цього ж дня о 22 год. 30 хв.
Крім того, 12.08.2022 року приблизно о 04 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану в Україні, який введено в дію відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, знаходячись у під'їзді № 1 будинку АДРЕСА_3 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, через вікно проник до комори, розташованої на другому поверсі вказаного будинку, яку потерпіла ОСОБА_7 використовує для збереження своїх речей, та здійснив крадіжку майна, яке належить останній, а саме:
- перфоратора марки «Makita» моделі HR2470 з кейсом до нього, вартістю 4249 гривень 51 копійок,
- болгарки марки «FERM» моделі «FAG-125N», вартістю 782 гривень 55 копійок,
- електричного лобзику марки «Фіолент» моделі «ПМЗ - 600Є», вартістю 708 гривень 33 копійок,
- велосипеда марки «Optima», вартістю 6466 гривні 67 копійок, чим спричинив ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму в розмірі 12207 гривень 06 копійок.
Після чого, не зупиняючись на скоєному, 21.08.2022 року приблизно о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану в Україні, який введено в дію відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, знаходячись на восьмому поверсі під'їзду № 1 будинку АДРЕСА_4 , шляхом вільного доступу, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, здійснив крадіжку майна, яке належить ОСОБА_8 , а саме велосипеда марки «Formula-Atlant», вартістю 5787 гривні 50 копійок, чим спричинив ОСОБА_8 матеріальний збиток на вказану суму.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України визнав частково та пояснив суду, що він добре знайомий із ОСОБА_6 близько 18 років. 01.03.2022 року він працював в магазині, отримав заробітну плату, купив продукти харчування та повертався додому. По дорозі він зустрів ОСОБА_6 , який був у стані алкогольного сп'яніння та хотів з ним поговорити. Він не хотів з ним розмовляти, пішов додому. Далі він почув шум, виглянув з вікна та побачив там ОСОБА_6 , який бив по його балкону. Він вирішив вийти по поговорити з ним. Він вийшов з під'їзду, на вулиці ОСОБА_6 вдарив його ножем по обличчю, подряпав йому щелепу. Він повернувся додому в квартиру, а ОСОБА_6 залишився на вулиці. Двері в під'їзд зачиняються, двері в квартиру також зачиняються, але замок легко відчинити. Вдома він взяв кухонний ніж для того, щоб налякати ОСОБА_6 та захистити себе. Він хотів кольнути ОСОБА_6 ножем, щоб останній злякався та припинив свої дії, вбивати його він не хотів. Він вирішив, що вдома йому загрожує небезпека, оскільки ОСОБА_6 був у стані сп'яніння та озброєний ножем, може зайти в його квартиру. Вдома знаходились налякані діти. Тому він вийшов з під'їзду з ножем. Зустрів ОСОБА_6 біля дверей в під'їзд під «козирком». Він показав ОСОБА_6 ніж, щоб злякати останнього. ОСОБА_6 почав махати своїм ножем, намагаючись його вдарити, але не попадав. Він відходив назад, тримаючи в правій руці ніж, хотів кольнути ОСОБА_6 . В цей час ОСОБА_6 нахилився близько до нього, і він попав ножем йому в груди. При цьому він не відчув, що вдарив ножем в груди ОСОБА_6 . Через 10 секунд у ОСОБА_6 пішла кров з роту. Він зрозумів, що поранив ОСОБА_6 . Він одною рукою став притримувати ОСОБА_6 , після чого побіг додому викликати швидку допомогу. Вину визнає частково, оскільки він захищався від дій озброєного ОСОБА_6 , діяв у стані необхідної оборони, у нього не було умислу наносити останньому ножове поранення.
Незважаючи на часткове визнання ОСОБА_4 своєї вини у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.121 КК України, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в повному обсязі доведена в ході судового розгляду на підставі наступних досліджених по справі доказів.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що 01.03.2022 року він вийшов покурити на балкон своєї квартири, яка знаходиться на другому поверсі будинку. Він побачив ОСОБА_6 , який підбіг до балкону квартири ОСОБА_4 , яка знаходиться на першому поверсі. ОСОБА_6 візуально знаходився у стані сп'яніння, голосно кричав ОСОБА_4 , щоб той виходив на вулицю. ОСОБА_6 взяв з клумби гумове колесо та кинув його в раму балкону квартири ОСОБА_4 , після чого стукав кулаками по балкону. Він побачив в руках у ОСОБА_6 ніж, яким останній махав перед собою. Далі ОСОБА_6 побіг на іншу сторону будинку, де розташований вхід в під'їзд. Він пішов в кімнату сина ОСОБА_10 , де є вікно, з якого видно вхід в під'їзд. Вони з сином продовжили спостерігати за ОСОБА_6 . Побачили як з під'їзду вийшов ОСОБА_4 . В цей час ОСОБА_6 в правій руці тримав ніж. ОСОБА_4 лівою рукою відштовхнув від себе ОСОБА_6 . Далі вони перемістись під «козирьок» під'їзду, тому він їх деякий час не бачив. Далі він побачив як ОСОБА_6 вийшов з-під навісу та повільно присів, опираючись на стіну будинку, у ОСОБА_6 , була видна кров на грудях. ОСОБА_4 також вийшов з-під навісу, ніж в руках обвинуваченого він не бачив. ОСОБА_4 побачив його та сина, попросив їх викликати швидку допомогу.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він є сусідом обвинуваченого ОСОБА_4 01.03.2012 року він знаходився вдома в своїй кімнаті. Батько ОСОБА_9 зайшов в його кімнату та вийшов на балкон, він вийшов за батьком. Балкон розташований на другому поверсі, з вікна балкону видно вхід у під'їзд будинку. Він побачив на вулиці біля під'їзду ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . Він бачив як ОСОБА_4 притримує ОСОБА_6 . В цей час ОСОБА_6 присів біля стіни, він бачив кров на груді у ОСОБА_6 . ОСОБА_4 попросив його та батька викликати швидку допомогу. Він не бачив конфлікт між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . Більше нікого поруч з ними не було.
01.03.2022 року слідчий відділу поліції №5 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_11 провів огляд місця події ділянки місцевості біля під'їзду №2 будинку АДРЕСА_2 . На пішохідній доріжці вздовж будинку виявлені плями крові та розкладний ніж (т.1 а.с. 18-67).
01.03.2022 року слідчий відділу поліції №5 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_11 провів огляд місця події квартири АДРЕСА_5 . В кімнаті №3 зліва від входу на кріслі був виявлений ніж (т.1 а.с. 69-94).
В судовому засіданні був прослуханий диск з аудіозаписом повідомлення на телефон служби «103» КПН «Територіальне медичне об'єднання «обласний центр екстреної медичної допомоги та медичних катастроф» (а.с. 105). На записі зафіксовано як свідок ОСОБА_10 повідомив про те, що один чоловік наніс іншому ножове поранення в живіт по АДРЕСА_2 .
02.03.2022 року слідчий відділу поліції №5 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_12 провів огляд предмету, про що склав відповідний протокол. Слідчий оглянув куртку та джинси ОСОБА_4 , на яких виявлені нашарування речовини бурого кольору (т.1 а.с. 107-111).
07.03.2022 року слідчий відділу поліції №5 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_13 провів огляд предмету, про що склав відповідний протокол. Слідчий оглянув куртку, кофту, штани, труси, чоботи, шкарпетки ОСОБА_6 , на яких виявлені нашарування речовини бурого кольору (т.1 а.с. 112-124).
03.03.2022 року слідчий відділу поліції №5 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_14 провела пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, в ході якого свідок ОСОБА_10 впізнав на фотознімку ОСОБА_4 , як чоловіка, який тримав чоловіка біля будинку АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 125-128).
Згідно висновку експерта №2-1328 судово-медичної експертизи від 28.03.2022 року (т.1 а.с. 129-133):
«На підставі даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 , 1986 р.н., даних додаткових та лабораторних методів досліджень, даних наданої медичної документації, враховуючи обставини справи, приходжу до наступних підсумків:
1. (1,4) Смерть ОСОБА_6 настала від одиночного проникаючого сліпого колото-різаного поранення грудної клітки з ушкодженням лівої легені, що спричинило масивну крововтрату з розвитком геморагічного шоку.
2. (2,3,5,9,10) При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_6 була виявлена косо-вертикальна рана на грудній клітці зліва. Дана рана є колото-різаною, що підтверджується такими ознаками як: краї рани рівні, верхній кінець П-подібний, нижній -гострокутний, стінки гладенькі, майже прямовисні, переважання глибини ранового каналу над довжиною шкірної рани, а також даними медико-криміналістичного дослідження. Згідно даних медико-криміналістичного дослідження дана рана утворилась від травматичної дії плаского односторонньогострого колючо-ріжучого предмету, яким міг бути клинок ножа, що має обушок та лезо. Найбільша ширина частини клинка, що занурилася, становила близько 18 мм. Рановий канал спрямований зверху-вниз, зліва-направо, спереду-назад, глибина його складає не менш ніж 9-12 см.
3. (2) Одиночне проникаюче сліпе колото-різане поранення грудної клітки з ушкодженням лівої легені, виявлене при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_6 , утворилось незадовго до надходження в стаціонар, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
4. (6,7) Для вирішення питання про взаєморозташування нападника та ОСОБА_6 й положення, в якому знаходився ОСОБА_6 під час заподіяння йому ушкодження, необхідне проведення слідчого експерименту.
5. (8) За даними медико-криміналістичного дослідження слідів сполук заліза на стінках і по краях рани на трупі ОСОБА_6 не виявлено.
6. (12) За даними наданої медичної документації кров ОСОБА_6 відноситься до групи В(ІІІ).
При судово-імунологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_6 виявлено, що вона відноситься до групи В з супутнім ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0.
7. (11) За даними наданої медичної документації в крові ОСОБА_6 виявлено етанол в концентрації - 2,3 проміле. При судово-токсикологічному дослідженні крові та частин внутрішніх органів (шлунка та кишківника з вмістом, печінки з жовчним міхуром, нирки) трупа ОСОБА_6 , 1986 р.н., виявлено в крові етиловий спирт в концентрації - 2,1 проміле.
Зазначена концентрація етанолу в крові в живих осіб зазвичай відноситься до середнього ступеню алкогольного сп'яніння.
8. (13) Довжина тіла трупа ОСОБА_6 - 168 см.
9. Згідно з даними наданої медичної документації смерть ОСОБА_6 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 22 годині 30 хвилин, згідно з характером і проявами трупних явищ, з урахуванням причини смерті і умов знаходження трупа до розтину, можливо зробити висновок, що вказаний час настання смерті у медичних документах не суперечить даним експертизи трупа.»
Згідно висновку експерта №342/к судово-медичної експертизи від 28.03.2022 року (т.1 а.с. 134-142):
«Згідно наданих матеріалів у ОСОБА_6 , 1986 р.н., виявлено наступні тілесні ушкодження: рана грудної клітки ліворуч.
Зазначене ушкодження утворилися за механізмом гострої травми, внаслідок дії предмету, що володіє колюче-ріжучими властивостями.
Згідно протоколу слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_15 від 04.03.2022р.: «...я обійшов ОСОБА_16 та став навпроти нього, перебуваючи обличчям до обличчя на відстані близько 1,5 метрів. В цей час ОСОБА_16 своєю правою ногою вдарив мене по моїй правій нозі, я відхилився назад та замахнувшись ножем, який тримав у правій руці наніс ним ОСОБА_16 один удар зверху вниз справа наліво в область грудної клітини зліва. На моєму
ножі я не побачив крові. ОСОБА_16 продовжував намагатися вдарити мене ножем, а після я побачив, що у ОСОБА_16 з роту йде кров...».
Таким чином, між даними про характер та локалізацію тілесного ушкодження та механізмом його отримання, згідно протоколу слідчого експерименту, встановлено збіг за локалізацією та механізмом утворення, а саме: ніж діяв як предмет, що володіє колюче-ріжучими властивостями в ділянку грудної клітки ліворуч, спричинивши тим самим колото-різану рану зазначеної ділянки.
На підставі вищевикладеного можливість утворення тілесного ушкодження у ОСОБА_17 за механізмом, на який він вказує ОСОБА_4 04.03.2022 р. - не виключається.»
Згідно висновку експерта №667 судово-медичної експертизи від 18.03.2022 року (т.1 а.с. 144-156):
«3.1. Кров трупа ОСОБА_6 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО, з супутнім антигеном Н.
3.2. Кров підозрюваного ОСОБА_4 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО.
3.3. На ножі І складному в об?єктах No 1, 2 знайдена кров людини і виявлені антигени В і Н, що не виключає походження крові від особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою AB0 і супутнім антигеном Н, в тому числі від потерпілого ОСОБА_18 ; домішка крові підозрюваного ОСОБА_15 не виключається, при наявності у останнього, на момент скоєного, тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечою.
Знайдена кров може бути використана для подальшого ДНК- дослідження.
Епітеліальні клітини, які підлягають подальшому дослідженню, не знайдені.
Наявність поту на рукоятці ножа I (об?єкт No 1) не встановлена.
3.4. На рукоятці ножа II кустарного виготовлення знайдена кров людини з домішкою поту і виявлені антигени В і Н, що не виключає змішування крові та крові і (або) поту осіб з групами В і 0, в тому числі при змішуванні крові потерпілого ОСОБА_6 з кров?ю і
(або) потом підозрюваного ОСОБА_4 при наявності у останнього, на момент скоєного, тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечою.
Знайдена кров може бути використана для подальшого ДНК- дослідження.
Епітеліальні клітини, які підлягають подальшому дослідженню, не знайдені.
3.5. На клинку ножа II кустарного виготовлення знайдена кров людини і виявлені антигени В і Н, що не виключає походження крові від особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0 і супутнім антигеном Н, в тому числі від потерпілого ОСОБА_6 ; домішка крові підозрюваного ОСОБА_15 не виключається, при наявності у останнього, на момент скоєного, тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечою.
Знайдена кров може бути використана для подальшого ДНК- дослідження.
Енітеліальні клітину які підлягають подальшому дослідженню, не знайдені.»
Згідно висновку експерта №735 судово-медичної експертизи від 18.03.2022 року (т.1 а.с. 149-152):
«3.1. Кров трупа ОСОБА_6 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0, з супутнім антигеном Н.
3.2. Кров підозрюваного ОСОБА_4 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО.
3.3. На речах трупа ОСОБА_6 : джемпері (об?єкти No 1, 2), кофті спортивній (об?єкти No 3, 4) встановлена наявність крові людини та виявлені антиген В з ізогемаглютиніном анти-А системи АВО в об?єктах No 1-3. Такий результат міг бути отриманий за рахунок крові особи (осіб) групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО, з супутнім антигеном Н, у тому числі крові трупа ОСОБА_18 .
Домішка крові особи (осіб) групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0, у тому числі підозрюваного ОСОБА_4 , не виключається, при наявності в останнього тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею, на момент скоєння злочину.»
Згідно висновку експерта №668 судово-медичної експертизи від 18.03.2022 року (т.1 а.с. 154-157):
«3.1. Кров трупа ОСОБА_6 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО з супутнім антигеном Н.
3.2. Кров підозрюваного ОСОБА_4 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО.
3.3. У двох марлевих тампонах зі змивами, що вилучені під час проведення огляду місця події, а саме: «з поверхні асфальтного покриття пішохідної доріжки вздовж будинку, праворуч від входу у під?їзд» (об?єкт No 1) та «з поверхні асфальтного покриття пішохідної доріжки вздовж будинку, праворуч від входу у під?їзд» (об?єкт N° 2), встановлена наявність крові людини та виявлені антигени В і Н з ізогемаглютиніном анти-А, що не виключає походження крові від особи (осіб) групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО з супутнім антигеном Н, у тому числі від трупа ОСОБА_6 . Домішка крові від підозрюваного ОСОБА_4 не виключається, при наявності у останнього на момент скоєння злочину тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею.»
Згідно висновку експерта №734 судово-медичної експертизи від 18.03.2022 року (т.1 а.с. 159-180):
«3.1. Кров трупа ОСОБА_6 , відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО. В його крові, що була висушена на марлі, виявлений супутній антиген Н.
3.2. Кров підозрюваного ОСОБА_15 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО.
3.3. В слідах на куртці (об'єкти No 1-5) і джинсових штанах (об'єкти Ne 6-8), що були вилучені у підозрюваного ОСОБА_4 , знайдена кров людини та виявлений антиген Н з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В в об'єктах No 1, 2, 5-7, що не виключає походження крові від особи (осіб) групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою AB0, в тому числі від самого громадянина ОСОБА_4 , за наявністю в нього тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечою на момент скоєння злочину. Походження крові від трупа ОСОБА_6 виключається.
Об'єкти придатні для можливого подальшого ДНК-дослідження.»
04.03.2022 року слідчий відділу поліції №5 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_12 провів слідчий експеримент, про що склав відповідний протокол. В ході слідчого експерименту ОСОБА_4 показав як саме він вдарив ножем ОСОБА_6 (т.1 а.с. 163-172).
Вивчивши і дослідивши кожний доказ окремо з точки зору належності та допустимості, і в сукупності, з точки зору всебічності, достатності та взаємозв'язку, суд прийшов до висновку, що вони підтверджують винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, а версія обвинуваченого про нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 внаслідок необхідної оборони не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду.
Суд встановив, що конфлікт між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 розпочався з того, що ОСОБА_6 , озброєний ножем, вимагав від обвинуваченого вийти з квартири на вулицю. ОСОБА_4 , який знаходився в квартирі, нічого не загрожувало, він мав можливість залишатись в квартирі, викликати на допомогу та чекати за зачиненими дверима. Проте обвинувачений вийшов на вулицю до ОСОБА_6 , після чого між ними відбувся конфлікт.
Зі слів самого обвинуваченого, в ході цього конфлікту ОСОБА_6 наніс йому удар ножем по обличчю. Матеріали справи не підтверджують факт нанесення ОСОБА_6 ножового поранення ОСОБА_4 . Разом з тим, свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_9 показали, що ОСОБА_6 тримав у руці ніж, махав їм перед собою. В подальшому розкладний ніж був знайдений працівниками поліції.
Отже суд робить висновок, що ОСОБА_6 дійсно мав при собі ніж, погрожував цим ножем ОСОБА_4 , який вийшов з під'їзду.
В подальшому ОСОБА_4 зайшов в під'їзд будинку, який зачиняється на замок, далі зайшов в свою квартиру, яка також зачиняється на замок. ОСОБА_6 не мав ключів від дверей, залишався на вулиці. Отже ОСОБА_4 знаходився у безпеці, в приміщенні квартири, тим самим позбавив ОСОБА_6 можливості заподіяти шкоду своєму здоров'ю або життю. Тобто у ОСОБА_4 були відсутні підстави для захисту свого життя та здоров'я після того, як він зайшов у квартиру.
Незважаючи на те, що загроза заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 припинилась, обвинувачений ОСОБА_4 взяв в квартирі ніж довжиною леза не менше 15 см (т.1 а.с. 66) та знову вийшов на вулицю до ОСОБА_6 , тим самим за своєю ініціативою продовжив із ним конфлікт.
Перебуваючи біля під'їзду будинку, ОСОБА_4 наніс ОСОБА_6 один удар ножем в область грудей, від якого залишилась рана глибиною 9-12 см. Під час слідчого експерименту ОСОБА_4 показав (т.1 а.с. 172), як саме він вдарив ножем ОСОБА_6 . Удар був зроблений із сильним замахом, в область серця.
Суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_6 нахилився до нього і він випадково його порізав, оскільки матеріали справи спростовують покази обвинуваченого.
Суд ретельно перевірив версію обвинуваченого про заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ОСОБА_6 у стані необхідної оборони, проте суд визнає її безпідставною, оскільки заподіяння ОСОБА_6 сильного удару ножем у грудну клітину, у результаті чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження, в той час як у ОСОБА_4 жодних тілесних ушкоджень виявлено не було, свідчить про те, що визначальним у поведінці обвинуваченого було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому, розправитися з ним, а такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони.
Часткове визнання ОСОБА_4 своєї вини у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.121 КК України суд розцінює як бажання уникнути відповідальності за вчинене.
При встановлених обставинах, оцінивши зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.121 КК України в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим.
ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України визнав повністю, пояснив суду, що 12.08.2022 року о 04 годині він зайшов у під'їзд будинку АДРЕСА_3 , через вікно потрапив до комори, де викрав інструменти та велосипед. Крім того, 21.08.2022 року о 13 годині він знаходився на восьмому поверсі будинку АДРЕСА_4 , де викрав велосипед.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження за ч.4 ст.185 КК України, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, судом роз'яснено про позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку.
При встановлених обставинах, оцінивши зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчинених злочинах, передбачених ч.4 ст.185 КК України, в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за:
- ч.2 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого;
- ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинені в умовах воєнного стану.
Обставин, які пом'якшують покарання, судом не встановлено. Обставиною, що обтяжую покарання, є рецидив злочинів.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, обставину, що його обтяжує, особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, не одружений, дітей на утриманні не має, раніше судимий, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, оглядався лікарем-наркологом, має діагноз: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності.
Суд враховує думку потерпілої ОСОБА_19 , яка просила суд призначити не суворе покарання обвинуваченому, матеріальних претензій до нього не має.
Із врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, що буде достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
ОСОБА_4 був засуджений 01.02.2023 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитом строком 2 роки.
Згідно пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 N 7 у разі визнання особи винною у вчиненні кількох злочинів рішення про її звільнення від відбування покарання з випробуванням приймається тільки після визначення на підставі частини 1 статті 70 КК остаточного покарання, виходячи з його виду й розміру.
Коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
Оскільки ОСОБА_4 вчинив інкриміновані йому злочини по даній справи до постановлення вироку Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01.02.2023 року, і суд призначив йому покарання, яке належить відбувати реально, тому вирок від 01.02.2023 року, яким ОСОБА_4 звільнений від відбування покарання з випробуванням, належить виконувати самостійно.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.
Потерпілі майнових претензій до обвинуваченого не мають, цивільні позови не заявили.
На підставі викладеного, керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.2 ст.121 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі;
- за ч.4 ст.185 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.
Вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01.02.2023 року за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, яким ОСОБА_4 засуджений до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, виконувати самостійно.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід залишити у вигляді тримання під вартою.
Строк відбування покарання рахувати з 03.11.2022 року.
Речові докази:
-велосипед, перфоратор, болгарку, лобзик, передані на зберігання потерпілій ОСОБА_7 , - залишити їй за належністю;
-змиви на марлевих тампонах, сліди папілярних візерунків, передані до камери схову речових доказів відділення поліції №5 ЗРУП ГУНП України в Запорізькі області, - знищити;
-ДВД диск з камер відеоспостереження, долучений до матеріалів кримінального провадження, - зберігати у справі;
-велосипед, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_8 , - залишити йому за належністю.
Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення через Хортицький районний суд м. Запоріжжя.
Суддя: ОСОБА_1