06 лютого 2023 року м. Дніпросправа № 215/3485/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,
суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 року в адміністративній справі №215/3485/21 за позовом ОСОБА_1 до голови Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Солод Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 було повернуто.
ОСОБА_1 , не погодившись з ухвалою суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою у даній справі.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 року було залишено без руху та надано десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин такого пропуску, якщо такі є та документу про сплату судового збору.
Копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 року була направлена на адресу позивача та отримана останнім.
На виконання вимог наведеної ухвали, позивачем було подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій останній зазначає, що первісна апеляційна скарга подана у строки, встановлені процесуальним законодавством, проте повернута з підстав несплати судового збору. Зауважено, що ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2021 року позивач не отримував. Також, в наведеній заяві позивачем було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яка обґрунтована посиланням на перебування останнього у скрутному фінансовому становищі,
Розглянувши вказану заяву та клопотання, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про безпідставність та необґрунтованість останніх, з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Положення частини 8 статті 169 КАС України встановлюють, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З аналізу зазначених правових норм вбачається про можливість повторного подання апеляційної скарги лише в межах строку на апеляційне оскарження судового рішення.
При цьому, на момент подачі повторної апеляційної скарги, яка подана майже через два місяці після повернення первинної апеляційної скарги, оскаржуване рішення набрало законної сили, у зв'язку з чим заявник апеляційної скарги має навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).
Також, з матеріалів справи вбачається, що копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2021 року була направлена на адресу позивача.
Конверт з вказаною ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2021 року був повернутий на адресу суду з позначкою "за закінченням терміну зберігання".
Частиною 6 ст. 7 КАС України визначено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Згідно ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
За правилами пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270), у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.
Відтак, з огляду на вказані приписи, позивач вважається таким, що був належним чином повідомлений про зміст ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 року.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Стосовно поданої позивачем заяви про звільнення від сплати судового збору, яка обґрунтована посиланням на перебування останнього у скрутному фінансовому становищі, вважаю за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Приписи ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлюють, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, до заяви про звільнення від сплати судового збору позивачем були долучені відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 14.06.2022 року №0481-22-03926, згідно з якими скаржником отримано за період з 1 по 4 квартали 2021 року дохід в розмірі 28002.50 грн.
Разом з тим, суд зазначає, що апеляційна скарга подана 12.05.2022 року, проте вказана довідка про доходи не містить інформацію про виплачені доходи та утримані податки з 01.01.2022 року по день звернення до суду, що ставить під сумнів неможливість скаржника сплатити судовій збір у цій справі саме на момент подачі апеляційної скарги. В той час, суд повинен всебічно і повно дослідити обставини щодо підстав звільнення особи від сплати судового збору.
Крім того, скаржником не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище заявника.
Інших доказів, які б підтверджували факт перебування позивача у скрутному матеріальному становищі, зокрема інформаційної довідки з податкового органу про відсутність доходів протягом 2022 року (до моменту подання апеляційної скарги), останній не надав.
Таким чином, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат (скрутного матеріального стану), підстави для звільнення останнього від сплати судового збору відсутні.
Таким чином, станом на 06.02.2023 року вимоги, зазначені в ухвалі від 21.09.2023 року, заявником апеляційної скарги не виконані, а відповідно недоліки апеляційної скарги не усунуті.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких підстав, керуючись ст. 299 КАС України, суд, -
Визнати неповажними підстави пропуску строку на подання апеляційної скарги, наведені в заяві ОСОБА_1 про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 року в адміністративній справі №215/3485/21 за позовом ОСОБА_1 до голови Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Солод Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання відповідно до ч. 2 ст. 325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко
суддя В.Є. Чередниченко