08 лютого 2023 р. Справа № 440/1563/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Юсіфової Г.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗТК ТРЕЙД" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2022, суддя О.О. Кукоба, по справі № 440/1563/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗТК ТРЕЙД"
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "УЗТК ТРЕЙД" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 04.11.2021 №00080600703 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2021 року у розмірі 206946,00 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 відмовлено у задоволенні позову.
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просив його скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про не врахування судом першої інстанції, що підприємства не можуть прогнозувати 100% економічний результат, тому інколи вимушені виконувати взяті на себе господарські зобов'язання з отриманням мінімального прибутку для перспективи подальшої співпраці. Крім того, судом не взято до уваги, що за наявності фактичного руху активів та обґрунтування вини платника податку, що ґрунтується виключно на припущеннях недотримання його контрагентом норм податкового законодавства, позивач не може нести будь-яких негативних наслідків. Також судом не було враховано договір про спільну діяльність, який надавався до заперечень на акт перевірки.
Головне управління ДПС у Полтавській області (далі - відповідач) надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
В судовому засіданні представник позивач підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважав рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ТОВ "УЗТК ТРЕЙД" зареєстроване в якості юридичної особи та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Полтавській області. Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21).
У період з 27.09.2021 до 01.10.2021 відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "УЗТК ТРЕЙД" з питання дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт.
Актом перевірки встановлено порушення позивачем: підпунктів 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, абзацу "в" пункту 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в частині завищення від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду у розмірі 206946,00 грн.
04.11.2021 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №00080600703 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за липень 2021 року на 206 946,00 грн.
Вважаючи неправомірним податкове повідомлення-рішення, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням ДПС України від 19.11.2021 зазначене рішення відповідача залишено без змін.
Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Полтавській області від 04.11.2021 №00080600703, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем первинні документи у своїй сукупності не підтверджують реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів з метою їх використання в своїй господарській діяльності.
Колегія суддів за результатами перегляду рішення суду першої інстанції зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Як визначено пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 ПК України з урахуванням положень цього Кодексу.
У відповідності до вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до вимог п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з вимогами п. 198.3 ст. 198 ПК України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм власності.
Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 Закону № 996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У відповідності до ст. 1 Закону № 996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкових вигод.
Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.
Наведені вище норми вказують на те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Судовим розглядом встановлено, що у перевіряємому періоді між ТОВ "УЗТК ТРЕЙД" (покупець) та ТОВ "ГУД АГРАРІАН" (постачальник) укладено договір поставки від 29.04.2021 №29/04/В-21, за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити покупцеві сільськогосподарську продукцію в асортименті, за ціною, кількістю та якістю на умовах, узгоджених сторонами у відповідних додатках до цього договору, що укладаються окремо на кожну партію товару.
У пункті 1.2 Договору постачальник підтвердив, що він є безпосереднім підприємством-виробником сільськогосподарської продукції, поставка якої є предметом Договору, у розумінні пункту 209.6 статті 209 ПК України.
В додатках до договору поставки сторони погодили найменування товару - соя, урожай 2020 року, його кількість, ціну, загальну вартість, умови та термін поставки, а також вимоги до якості.
На підтвердження виконання умов договору позивачем надано податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення.
Придбана у ТОВ "ГУД АГРАРІАН" сільськогосподарська продукція поставлена ТОВ "УЗТК ТРЕЙД" на адресу ТОВ "Глобинський переробний завод" на підставі договору поставки від 25.06.2021 №43/06/2021-С.
Як встановлено в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "УЗТК ТРЕЙД", упродовж липня 2021 року договірними сторонами задокументовано поставку сої врожаю 2020 року кількістю 94,14 т, загальною вартістю 1685132,36 грн, у т.ч. ПДВ - 206946,08 грн.
Водночас за результатами попередньої позапланової перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість (акт від 28.08.2021 №6543/16-31-07-03-10/43075713) ТОВ "ГУД АГРАРІАН" у травні - червні 2021 року мало відвантажити позивачу 1612,0 т сої.
При цьому, наявна у контролюючого органу податкова звітність ТОВ "ГУД АГРАРІАН" з плати за землю свідчить, що у його користуванні у 2020 році перебувало 95,144 га земель.
За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ "ГУД АГРАРІАН" у 2020 році був суборендарем земельної ділянки площею 197,1879 га.
Однак, право користування зареєстроване 09.06.2020, тоді як посів сої здійснюється у період з третьої декади квітня по першу декаду травня, що виключає можливість використання цих земель для здійснення посівів сільськогосподарської продукції саме ТОВ "ГУД АГРАРІАН".
З урахуванням наведеного, контролюючий орган дійшов висновку про розбіжність між показниками кількості поставленої сої (за умовами додатку від 25.06.2021 №13 до договору поставки від 29.04.2021 №29/04/В-21 - 100 метричних тон, а фактично - 94,14 т).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав задоволення позову з огляду на наступне.
За господарськими операціями з ТОВ "ГУД АГРАРІАН" позивач придбав у вказаного контрагента у липні 2021 року сільськогосподарської продукції (сої власного врожаю 2020 року) кількістю 94,14 т.
Як встановлено попередньою позаплановою перевіркою ТОВ "УЗТК ТРЕЙД" з питання дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість та відображено у акті від 28.08.2021 №6543/16-31-07-03-10/43075713, ТОВ "ГУД АГРАРІАН" у травні - червні 2021 року мало відвантажити позивачу 1612,0 т сої.
Питання правомірності відображення ТОВ "УЗТК ТРЕЙД" у податковому обліку господарських операцій з придбання у ТОВ "ГУД АГРАРІАН" у травні - червні 2021 року сої були предметом судового розгляду у справі №440/18751/21, що розглянута в суді першої інстанції цим самим складом суду.
Тобто, загалом протягом травня - липня 2021 року на виконання умов договору поставки від 29.04.2021 №29/04/В-21 ТОВ "ГУД АГРАРІАН" мало передати позивачу сою власного вирощування врожаю 2020 року кількістю 1706,14 т.
Згідно товарно-транспортних накладних від 30.06.2021, 02.07.2021, соя врожаю 2020 року, доставлятись від ТОВ "ГУД АГРАРІАН" на адресу ТОВ "Глобинський переробний завод" (м. Глобине, вул. Володимирська, 203).
Згідно видаткових накладних від 01.07.2021 №119, від 02.07.2021 №120, №121 ТОВ "ГУД АГРАРІАН" відвантажило загалом 94,14 т сої вартістю 15702,00 грн за одну тону (без ПДВ).
Разом з тим, вартість реалізації сої позивачем на підставі видаткових накладних від 01.07.2021 №369, від 02.07.2021 №371 визначена у розмірі 15789,50 грн (без ПДВ).
Тобто різниця вартості однієї тони сої становить всього 87,50 грн або 0,554 %.
Отже, порівняння відомостей про ціну придбання сої у ТОВ "ГУД АГРАРІАН" та вартість її реалізації ТОВ "Глобинський переробний завод" свідчить про те, що товарна націнка становила лише 0,55%.
Щодо висновків відповідача про неможливість вирощювання безпосередньо ТОВ "ГУД АГРАРІАН" сої в обсягах, відображених у наданих позивачем документах, слід зазначити наступне.
За даними Державної служби статистики України (https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2020/sg/ovuzpsg/Arh_ovuzpsg_2020_u.html) станом на 01.12.2020 середня врожайність сої на підприємствах України становила 21,8 ц/га.
Отже, для вирощування 1706,14 т сої необхідно щонайменше 782 га ріллі.
Натомість, у користуванні ТОВ "ГУД АГРАРІАН" у 2020 році перебувало 95,144 га земель, саме за відповідну площу ним сплачені податкові зобов'язання з плати за землю.
Право користування земельною ділянкою площею 197,1879 га ТОВ "ГУД АГРАРІАН" зареєстроване 09.06.2020, тоді як посів сої здійснюється у період з третьої декади квітня по першу декаду травня, що свідчить про неможливість використання цих земель для вирощування сої.
Крім того, як встановлено судовим розглядом, згідно п. 4.2 договору поставки від 29.04.2021 №29/04/В-21, якщо постачальник є виробником сільськогосподарської продукції, він зобов'язаний надати форми державного статистичного спостереження 4-сг "Посівні площі сільськогосподарських культур", 29-сг "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду".
При цьому, ні під час проведення перевірки, ні під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, позивачем не було надано доказів, які б свідчили про перевірку позивачем походження сільськогосподарської продукції. Також позивачем не було надано відомостей про відповідність якісних характеристик продукції вимогам, визначеним у додатках до договору поставки від 29.04.2021 №29/04/В-21.
Згідно додаткових пояснень відповідача, відповідно до даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС ТОВ "УЗТК ТРЕЙД" у 2020, 2021 роках податок на прибуток та ПДВ до бюджету не сплачувався з огляду на від'ємне значення об'єкта оподаткування.
За таких обставин колегія суддів зазначає, що враховуючи в сукупності встановлені обставини щодо не підтвердження фактичного проведення господарських операцій ТОВ "ГУД АГРАРІАН", суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недостовірність задекларованих ТОВ "УЗТК ТРЕЙД" даних податкового обліку, що, як наслідок, виключає його право на формування витрат та податкового кредиту за такими операціями.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково зроблено посилання на відсутність ділової мети ТОВ "УЗТК ТРЕЙД", з огляду наступне.
Як вбачається з договору поставки, укладеного між позивачем та ТОВ "Глобинський переробний завод", товар мав постачатись на умовах DAP (Інкотермс-2010), за якими вартість доставки сплачує продавець, тобто ТОВ "УЗТК ТРЕЙД".
При цьому, слід зазначити, що товар безпосередньо доставлявся від ТОВ "ГУД АГРАРІАН" до ТОВ "Глобинський переробний завод".
Тобто фактично витрати з доставки сої врожаю 2020 року позивачем не було понесено.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції висновок щодо відсутності ділової мети у спірних правовідносинах.
Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про не прийняття у якості належного доказу договору від 10.02.2020 №СП 10/02/2020 про спільну діяльність без об'єднання вкладів, укладеного між ТОВ "ГУД АГРАРІАН" та ТОВ "Перемога", з підстав не надання його до перевірки, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що договір від 10.02.2020 №СП 10/02/2020 про спільну діяльність без об'єднання вкладів та додаток до нього було надано позивачем разом з запереченнями на акт перевірки.
Колегія суддів, дослідивши зазначений договір, зазначає, що згідно п. 2.2 Договору спільна діяльність сторін здійснюватиметься відповідно до «Програми робіт», яка додається до цього договору. Проте, ні до контролюючого органу, ні під час судового розгляду справи позивачем не було надано програму робіт до вказаного договору, що унеможливлює встановити зміст такої діяльності.
При цьому, колегія суддів зазначає, що зазначене з цього приводу твердження суду першої інстанції не вплинуло на правильність висновку суду щодо безпідставності формування ТОВ "УЗТК ТРЕЙД" податкового кредиту за спірний період внаслідок відображення операцій з придбання у ТОВ "ГУД АГРАРІАН" сої загальною вартістю 1685132,36 грн, у т.ч. ПДВ - 206946,08 грн, що призвело до завищення платником від'ємного значення ПДВ за липень 2021 року на суму 206946,00 грн.
З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 04.11.2021 №00080600703 є правомірним та не підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого обґрунтованого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи та не спростовують правильність висновку суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, проте із необхідністю часткової зміни мотивувальної частини з урахуванням вищенаведених міркувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції необхідно змінити в частині підстав та мотивів прийнятого рішення.
Керуючись ст.ст. 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗТК ТРЕЙД" - задовольнити частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 по справі № 440/1563/22 змінити з підстав та мотивів відмови у задоволенні позову.
В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 по справі № 440/1563/22- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов
Постанова складена в повному обсязі 10.02.2023