Головуючий І інстанції: Прилипчук О.А.
31 січня 2023 р.Справа № 480/9314/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Машури А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
20.09.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача Адміністрації Державної прикордонної служби України, яка полягає у не підготовці та не поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - ГУ ПФУ в Сумській області) довідки про грошове забезпечення для перерахунку з 29.01.2020 року його пенсії із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова КМУ № 704);
зобов'язати відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ в Сумській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку з 29.01.2020 року його пенсії із визначенням в довідці видів грошового забезпечення, з застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що звернувся до відповідача із заявою про виготовлення та направлення до пенсійного органу нової довідки для проведення перерахунку пенсії із зазначенням усіх складових грошового забезпечення, проте, листом від 27.08.2021 року, відповідач протиправно відмовив у видачі зазначеної довідки.
Також позивач зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 були скасовані внесені зміни, у тому числі до пункту 4 постанови КМУ № 704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 01.01.2018 року у зв'язку з чим, позивач вважає, що з 29.01.2020 року грошове забезпечення військовослужбовців, яким воно нараховується та виплачується на підставі постанови КМУ № 704, має бути перераховане в сторону збільшення шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2020 року. Вказує, що відновлення зазначеної редакції постанови КМУ № 704 також слід вважати змінами в законодавстві, що є підставою для перерахунку пенсії.
Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач вказує, що згідно з пунктом 4 постанови КМУ №704 (в редакції постанови КМУ № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 року.
Також звертає увагу суду, що навіть після внесення змін до постанови КМУ №704 постановами Кабінету Міністрів України від 14.07.202року № 729 та від 21.07.2021 року № 751 не встановлено іншого порядку обрахунку розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, окрім як визначення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Також відповідач зазначає, що скасування п. 6 постанови КМУ № 103 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу позивача та не може слугувати підставою для надання до ГУ ПФУ в Сумській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 не створює підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача. Крім того, у вказаний період Уряд не приймав змін до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262- XII.
Оскільки, Кабінетом Міністрів України на сьогоднішній день не встановлено іншого порядку обрахунку розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням діючих військовослужбовців усіх силових структур, у тому числі для військовослужбовців Державної прикордонної служби України, крім застосування прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 року як розрахункової величини для обчислення посадових окладів та окладів за військове звання військовослужбовців, а тому прийняття рішення щодо обрахунку нових розмірів посадових окладів та окладів за військове звання діючим військовослужбовцям виходить за межі повноважень Адміністрації Держприкордонслужби.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений.
Судовим рішенням визнана протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України, яка полягає у відмові підготувати та надати до ГУ ПФУ в Сумській області оновленої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача станом на 29.01.2020 року із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до Закону № 2262-ХІІ та постанови КМУ № 704
Відповідач зобов'язаний підготувати і надати до ГУ ПФУ в Сумській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020 року для перерахунку пенсії з 01.02.2020 року із визначенням у довідці видів грошового забезпечення із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, відповідно до Закону № 2262-ХІІ, постанови КМУ № 704, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
На користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної прикордонної служби України стягнуто 908,00 грн, у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Висновок суду вмотивований тим, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може слугувати як відповідна заява пенсіонера, та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» (далі - Порядок № 45), повідомляють орган ПФУ.
Також, суд зазначив, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведеного на підставі рішення Кабінету Міністрів України, позаяк саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу, з якого пенсіонер звільнився зі служби, відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Крім того, суд зазначив, що з дня набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі № 826/6453/18, у позивача виникли правові підстави для перерахунку пенсії, призначеної згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Не погоджуючись із судовим рішенням, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в апеляційній скарзі відповідач Адміністрація Державної прикордонної служби України, просить скасувати судове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.11.2022 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Доводи, якими відповідач обґрунтовує вимоги апеляційної скарги, по суті, аналогічні доводам, викладеним ним у відзиві на адміністративний позов.
Крім того, відповідач зазначив, що розмір посадових окладів та окладів діючих військовослужбовців починаючи з 01.03.2018 року по сьогоднішній день не змінювався. Станом на 29.01.2021 року Кабінетом Міністрів України рішення з приводу перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям прийняте не було. На виконання Порядку № 45 списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку від ГУ ПФУ, в тому числі від ГУ ПФУ в Сумській області щодо ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Сумській області та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена в порядку та на умовах Закону № 2262-ХII (а.с. 11).
17.09.2021 року позивач звернувся до відповідача зі зверненням, в якому просив підготувати та надати до пенсійного органу оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки та премії) з 29.01.2020 року, із визначенням в довідці видів грошового забезпечення, з застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 (а.с. 8-9).
Листом від 28.08.2021 року № 115/1-10364-5361 Адміністрація Державної прикордонної служби України, зокрема, повідомила позивача, що за відсутності з 01.03.2018 року і на сьогоднішній день факту підвищення грошового забезпечення в частині збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням діючим військовослужбовцям, відсутні підстави для інформування Пенсійного фонду України про настання підстав для перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям за відповідною (аналогічною) посадою, а відтак, і для підготовки відповідних довідок та їх надсилання до регіонального управління Пенсійного фонду України (а.с.12).
Погоджуючись із висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог адміністративного позову ОСОБА_1 , перевіряючи рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення ч. 3 ст. 43 та ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII.
Так, згідно з ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком № 45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Частиною 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою КМУ № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 постанови КМУ № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до постанови КМУ № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 постанови КМУ № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, у постанові КМУ № 704 пункт 4 викладено в такій редакції:
« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Отже, станом на 01.03.2018 року (дату набрання чинності) п. 4 постанови КМУ № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 року у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 року у справі №160/1088/19; постанова Великої Палати Верховного Суду у справі 520/2098/19 від 09.06.2022 року).
Водночас, колегія суддів зазначає, що базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (ст. 6 Закону України від 05.10.2000 року № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, згідно із частиною другою ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.
При цьому, зазначення у п. 4 постанови КМУ № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.
Разом з цим, колегія суддів наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Так, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
Закон України від 14.11.2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон № 294-IX) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 рік не містять.
Таким чином, положення п. 4 постанови КМУ № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
За правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.10.2022 року у справі № 400/6214/2 (п. 25), - з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова величина для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду Верховним Судом у справі № 440/6017/21.
Так, у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 Верховний Суд на підстав аналізу наведених вище норм права дійшов таких правових висновків:
(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу П Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VIII (Закон України) від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України) обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Застосовуючи ці позиції до обставин справи, Верховний Суд дійшов до висновку, що відповідач, відмовляючи у наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на січень 2020 року відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови КМУ № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2020 рік для проведення з 01.02.2020 року перерахунку основного розміру пенсії, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, з огляду на визначені в ч. 3 ст. 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.2020 року положення п. 4 постанови КМУ № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 4 постанови КМУ № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 294-IX із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року (через його збільшення на відповідний рік).
Враховуючи наведене, з огляду на те. що вища юридична сила закону полягає, зокрема, у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на наявний обов'язок дотримуватися наказу Міністерства внутрішніх справ України від 02.03.2018 року № 169 «Про затвердження схеми тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Державної прикордонної служби України» та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 року № 558 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», згідно з якими з 01.03.2018 року по сьогоднішній день для обрахунку грошового забезпечення є стала величина прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року.
Щодо доводів відповідача, що постановою КМУ № 1038 внесено зміни у примітки до додатків 1, 12, 13, 14 постанови № 704 колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 49 Закону України від 27.02.2014 року № 794-VII «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України (ч. 2 ст. 49).
Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України є нормативно-правовим актом Уряду України.
Нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженими на це суб'єктами нормотворчості у визначеній формі та за встановленою процедурою, спрямований на встановлення, зміну або скасування норми права.
Іншими словами, нормативно-правовий акт - це документ, прийнятий у визначеному порядку компетентним органом публічної влади, у якому містяться норми права. У правовій системі України нормативно-правовий акт є основним джерелом права.
Колегія суддів зазначає, що за загальним правилом, Примітка застосовується законодавцем для супроводу та зв'язку з нормою права, якої вона стосується. Тобто, примітка повинна бути у безпосередньому зв'язку з нормою, в даному випадку п. 4 постанови КМУ № 704, і не повинна суперечити змісту основної норми, яку вона супроводжує.
Відповідно до пп. 2 п. 20 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 року № 870, до змісту проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою, встановлюються такі вимоги: 2) стосовно структури проекту документа: - в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.
Таким чином, колегія суддів зауважує, що Примітка, як складова частина нормативно-правового акту, не може містити в собі нормативних положень.
За наведених обставин, колегія суддів зазначає, що Примітки у Додатках 1, 12, 13, 14 постанови КМУ № 704 не має нормативного характеру, відтак, застосуванню у спірних правовідносинах підлягають саме положення основної норми постанови КМУ № 704 пункт 4, яка має нормативний характер, тобто містить правила поведінки для невизначеного широкого кола осіб.
Постановами Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 729 та від 21.07.2021 року № 751 внесені зміни до постанови КМУ № 704, якими не вносилися зміни щодо порядку перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 09.06.2022 року (справа № 520/2098/19), - «Законодавець делегував уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. Так, «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії. Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення «розміру» перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону № 2262-XII. До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого (а не його складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України».
Враховуючи наведене, у тому числі приписи ст. 63 Закону № 2262-XII, колегія суддів зазначає, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій. Оскільки розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2020 році збільшився у порівнянні з вартісною оцінкою споживчого кошика у 2018 році (з 1.700 грн до 2.027 грн) пенсія позивача повинна бути перерахована.
Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін (п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України).
У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року, - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді Л.В. Курило А.О. Бегунц
Постанова у повному обсязі складена і підписана 10 лютого 2023 року.