Справа №752/11424/22
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/5101/2023
9 лютого 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації,
встановив:
рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
На вказане рішення суду 27 грудня 2022 року ОСОБА_1 направила поштовим зв'язком апеляційну скаргу до Голосіївського районного суду міста Києва.
Матеріали справи надійшли до Київського апеляційного суду 9 січня 2023 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що справа була розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін,повний текст рішення суду складено 25 жовтня 2022 року, тому строк на апеляційне оскарження рішення суду закінчився 24 листопада 2022 року.
Згідно ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Частина 3 статті 354 ЦПК України передбачає, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
У тексті апеляційної скарги позивач зазначає, що копію рішення суду вона засобами поштового зв'язку не отримувала, а з змістом оскаржуваного судового рішення ознайомилася в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 22 грудня 2022 року, тому просить подовжити термін подання апеляційної скарги.
Частиною 1 статті 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість
такого поновлення.
Згідно ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку,
чи з ініціативи суду.
Отже, нормами процесуального права передбачені підстави для поновлення процесуального строку та продовження процесуального строку, що є різними процесуальними діями.
Враховуючи, що позивач подала апеляційну скаргу після закінчення визначеного законом строку на апеляційне оскарження, правових підстав для продовження строку на апеляційне оскарження рішення суду немає.
Разом з цим, заяви про поновлення пропущеного процесуального строку позивач не подала.
Крім того, позивачем судовий збір за подання апеляційної скарги оплачено не у повному обсязі, що не відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи вказані обставини, ухвалою судді Київського апеляційного суду від 13 січня 2023 року апеляційну скаргу було залишено без руху та надано позивачу строк в десять днів з дня вручення копії ухвали для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку, надання документів про доплату судового збору та усунення недоліків апеляційної скарги.
Копія ухвали судді була направлена 13 січня 2023 року на поштову адресу ОСОБА_1 , яка зазначена у апеляційній скарзі (с.с.189), та отримана позивачем особисто 18 січня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (с.с.191).
Крім того, 16 січня 2023 року копія ухвали судді була направлена на електронну адресу ОСОБА_1 , а саме: « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яку позивач повідомляла суду під час розгляду цивільної справи за її позовною заявою (с.с.8, зворот), та з якої направляла до суду першої інстанції заяву про проведення судового засідання без участі позивача (с.с.167-175), що підтверджується звітом про відправлення електронного листа (с.с.190).
У постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №761/14537/15 Верховний суд зазначив, що направлення судової кореспонденції на електронну адресу сторони у справі є належним повідомленням при умові, що цей учасник судового процесу повідомив цю електронну адресу та користувався нею - направляв до суду певні процесуальні документи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 отримала 16 січня 2023 року та 18 січня 2023 року копію ухвали від 13 січня 2022 року, а відтак строк для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку, надання документів про доплату судового збору та усунення недоліків апеляційної скарги розпочався 17 січня 2023 року та з урахуванням вихідних днів закінчився 30 січня 2023 року.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що позивач мала достатньо часу для здійснення необхідних дій для усунення недоліків апеляційної скарги та подання заяви про поновлення пропущеного процесуального строку.
Однак, станом на 8 лютого 2023 року ОСОБА_1 заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку не подала, не надала документи про доплату судового збору та не усунула недоліки апеляційної скарги.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження («Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії», № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Разом з цим, ОСОБА_1 не була продемонстрована готовність добросовісно користуватися своїми процесуальними правами і позивач не виявила зацікавленість у провадженні за її апеляційною скаргою.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19 зазначено, що «до поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, крім цього, має інші недоліки, і ці недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунуто, зокрема й не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для його поновлення, слід застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС є імперативними та зобов'язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження. Наявність передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС підстави для повернення скарги, а саме неусунення її окремих недоліків щодо форми та змісту (не пов'язаних з недотриманням процесуального строку) після залишення скарги без руху, поряд з відсутністю передумов для поновлення строку, не виключає відмову у відкритті провадження за такою скаргою саме з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 299 КАС. Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб'єктів адміністративного судочинства. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.»
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що застосуванню підлягають наслідки неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення суду з пропуском визначеного законом строку, у встановлений судом строк не подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку, колегія суддів у відкритті апеляційного провадження відмовляє.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач І.М. Рейнарт
Судді Г.М. Кирилюк
Т.А. Семенюк