10 лютого 2023 року Чернігів Справа № 620/439/23
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову в призначенні пенсії № 254150022603 від 22.12.2022; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 18.01.1984 по 11.05.1992 та з 10.04.2000 по 30.04.2001 та призначити пенсію за віком з 30.11.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відмова у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 18.01.1984 по 11.05.1992 та з 10.04.2000 по 30.04.2001 є протиправною, оскільки стаж підтверджується трудовою книжкою.
Відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, було подано відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову зважаючи на те, що запис про період роботи з 18.01.1984 по 11.05.1992 зроблений з порушенням вимог ведення трудових книжок, а саме дата звільнення «11.05.1992» не відповідає даті наказу про звільнення «11.05.1996», а період з 10.04.2000 по 30.04.2001 не врахований до трудового стажу, оскільки в розділі «Відомості про роботу» в заголовку не зазначено повне найменування підприємства.
Відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, було подано відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову оскільки до страхового стажу позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області не зарахований період роботи з 18.01.1984 по 11.05.1992 оскільки дата звільнення «11.05.1992» не відповідає даті наказу про звільнення «11.05.1996» та період роботи з 10.04.2000 по 30.04.2001, оскільки запис про прийняття на роботу здійснено з порушенням, а саме в розділі «Відомості про роботу» в заголовку не зазначено повне найменування підприємства.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 20.12.2022 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з заявою та відповідними документами про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується розпискою-повідомленням (а.с. 18).
За принципом екстериторіальності заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії № 254150022603 від 22.12.2022 (а.с. 19).
Підставою для відмови в призначенні пенсії слугувало те, що страховий стаж особи становить 09 років 09 місяців 15 днів. За поданими документами до страхового стажу не враховано: період з 18.01.1984 по 11.05.1992, оскільки дата звільнення «»11.05.1992» не відповідає даті наказу про звільнення «11.05.1996»; період з 10.04.2000 по 30.04.2001, оскільки запис про прийняття на роботу здійснено із порушенням вимог Інструкції про порядок введення трудових книжок працівників, а саме в розділі «Відомості про роботу» в заголовку не зазначено повне найменування підприємства.
Листом від 27.12.2022 № 2500-0205-8/49714 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивача про прийняте рішення (а.с. 21).
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В силу пунктів 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Пунктом 2.4 вищенаведеної Інструкції передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць - двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується «05.01.1993». Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (пункт 4.1 вищенаведеної Інструкції).
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж позивача є його трудова книжка. При цьому, лише у разі відсутність трудової книжки або записів в ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів чи показань свідків.
Згідно пунктів 4.1, 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі по тексту - Порядок № 22-1), заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. При прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; з'ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (пункт 4.7 Порядку № 22-1).
Так, до страхового стажу не враховано: період з 18.01.1984 по 11.05.1992, оскільки дата звільнення «»11.05.1992» не відповідає даті наказу про звільнення «11.05.1996»; період з 10.04.2000 по 30.04.2001, оскільки запис про прийняття на роботу здійснено із порушенням вимог Інструкції про порядок введення трудових книжок працівників, а саме в розділі «Відомості про роботу» в заголовку не зазначено повне найменування підприємства.
Разом з тим, судом було встановлено, що у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , серед інших, наявні записи № 12-15 про роботу з 18.01.1984 по 11.05.1992 на посаді продавця в Чернігівській обласній оптово-роздрібній конторі «Укрторгбудматеріали» та записи № 22-23 про роботу з 10.04.2000 по 30.04.2001 завідувачем складом у Приватному підприємстві «Неграм» (а.с.12-15).
Так, записи № 12-15 в повній мірі підтверджують період роботи з 18.01.1984 по 11.05.1992 на посаді продавця в Чернігівській обласній оптово-роздрібній конторі «Укрторгбудматеріали», а наявність помилки в році видання наказу № 86 про звільнення з роботи, на підставі якого було внесено до трудової книжки запис № 15, «11.05.1996» замість вірного «11.05.1992» не є підставою для позбавлення позивача права на зарахування відповідного періоду роботи до страхового стажу.
Згідно відповіді Трудового архіву архівного відділу Чернігівського міської ради від 03.01.2023 № 2/17.1-12 від Чернігівської обласної оптово-роздрібної контори «Укрторгбудматеріали» документи з кадрових питань (особового складу) до архівного відділу міської ради не надходили (а.с. 16).
Також відсутність в записі № 22 про прийняття на роботу назви підприємства за наявності запису № 23 про звільнення з роботи, який засвідчений підписом керівника підприємства та печаткою підприємства не може слугувати підставою для зарахування періоду роботи з 10.04.2000 по 30.04.2001 до страхового стажу позивача.
Відсутність інших документів на підтвердження трудового стажу не може нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого ним трудового стажу, а відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в зарахуванні спірного стажу порушує принцип рівності особи перед законом.
Так, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, згідно якої на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17.
Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави не приймати до уваги вказані записи трудової книжки серії НОМЕР_1 .
За таких обставин, суд приходить до висновку, що періоди роботи з 18.01.1984 по 11.05.1992 та з 10.04.2000 по 30.04.2001, які не були зараховані до стажу позивача, підтверджуються записами її трудової книжки.
Як слідує з матеріалів справи, вік позивача - 63 роки, страховий стаж складає більше 19 років, що дає право на призначення пенсії за віком згідно частини другої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно пункту 1 частини першої статті 45 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно паспортних даних позивача, вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8-10), а за призначенням пенсії звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області 20.12.2022, в межах трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, який, враховуючи положення частини другої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», складає 63 роки.
Частиною третьою статті 46 Конституції України та частиною другою статті 7 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
З урахуванням зазначеного, враховуючи принцип верховенства права, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, зважаючи, що позивач вперше звернулась за призначенням пенсії в межах 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку та наявний у позивача стаж, суд, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову в призначенні пенсії № 254150022603 від 22.12.2022; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 18.01.1984 по 11.05.1992 та з 10.04.2000 по 30.04.2001 та призначити пенсію за віком з 30.11.2022.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений нею при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 536,80 грн. з кожного.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (МАЙДАН ВОЛІ, 3, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46001, код ЄДРПОУ 14035769) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову в призначенні пенсії № 254150022603 від 22.12.2022.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 18.01.1984 по 11.05.1992 та з 10.04.2000 по 30.04.2001 та призначити пенсію за віком з 30.11.2022.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10.02.2023.
Суддя Н.М. Баргаміна