09 лютого 2023 року Справа № 160/19998/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
14.12.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо невнесення до інтегрованої картки відомостей про відсутність у ОСОБА_2 , зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 21 тис. 30 грн.90 коп.;
- зобов'язати Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника Єдиного соціального внеску шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_2 боргу зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 21 тис. 030 грн.90 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішенням суду від 08.12.2020 року у справі №160/5725/20, яке набрало законної сили 08.01.2021 року, було визнано протиправною та скасовано вимогу від 11.05.2019 року №Ф-2549-56/482 про сплату боргу (недоїмки) ЄСВ на загальну суму 21030,90 грн. нараховану за період 2017-2019 роки. Позивач звернулась до відповідача із скаргою в якій просила здійснити коригування відомостей в особовій картці платника єдиного внеску шляхом виключення з неї відомостей про наявність боргу зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 21030,90 грн. При цьому, відповідачем повідомлено позивача, що рішенням суду відсутнє зобов'язання відповідача вчиняти дії щодо такого коригування. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення до інтегрованої картки відомостей про відсутність у позивача, зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 21 тис. 30 грн.90 коп., оскільки після скасування рішенням суду вимоги, відповідач повинен був внести відповідні коригування. З огляду на вказане позивач просила задовольнити позовні вимоги.
15.12.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
09.01.2023 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що в інтегрованій картці позивача відображені щоквартальні нарахування за 2017-2019 роки у загальній сумі 21030,90 грн., у звязку з чим відповідачем винесено податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 року №Ф-2549-56/482 на суму 21030,90 грн. за період 2017-2019 роки. Відповідачем вказано, що на теперішній час у відповідача відсутні підстави для коригування відомостей про відсутність у позивача боргу зі сплати єдиного соціального внеску. З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була зареєстрований як фізична особа-підприємець за кодом РНКОПП НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва № НОМЕР_2 від 03.12.1998 р. (номер запису про включення відомостей до ЄДР 22270170000001965 від 02.11.2004 року)
07.06.2019 року підприємницька діяльність позивача припинена згідно запису у ЄДРПОУ, інформація з якого міститься у матеріалах справи.
Відповідно до інформації інтегрованій картці платника єдиного внеску по коду бюджетної класифікації фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в картці відображені наступні нарахування: - за 2017 рік по строку 09.02.2018 р. за звітний рік в сумі 8448, 00 грн.; - за І квартал 2018 року по строку 19.04.2018 р. - 2 457,18 грн. (мінімальна заробітна плата 2018 року - 3 723 грн. х 22 відсотки = 819,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 2457,18 грн.); - за ІІ квартал 2018 року по строку 19.07.2018 р. - 2 457,18 грн.; - за ІІІ квартал 2018 року по строку 19.10.2018 р. - 2 457,18 грн.; - за ІV квартал 2018 року по строку 21.01.2019 р. - 2 457,18 грн.; - за І квартал 2019 року по строку 19.04.2019 р. - 2 754,18 грн. (мінімальна заробітна плата 2019 року - 4 173 грн. х 22 відсотки = 918,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 2754,18 грн.). Тобто, станом на 11.05.2019 р. (дата формування спірної вимоги) сума недоїмки позивача по сплаті єдиного внеску становила 21030, 90 грн.
Враховуючи відображення в ІКП сум вказаної недоїмки 11 травня 2019 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2549-56/482 на суму 21030,90 гривень щодо боргу ОСОБА_3 по сплаті єдиного податку за період 2017-2019 роки.
Не погоджуючись із вказаною вимогою позивач зверталась до суду щодо її оскарження.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 року у справі №160/5725/20, яке набрало законної сили 08.01.2021 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги - задоволено та вирішено:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.05.2019 р. №Ф-2549-56/482.
07.09.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області із зверненням щодо надання інформації:
- чи відкликано податкову вимогу від 11.05.2019 р. № Ф-2549-56/482 на підстав рішення суду від 08.12.2020 р. у справі № 160/5725/20, що вступило в законну силу, тобто коли саме була виконана дія що передбачена ст. 60 Податкового кодексу України;
- чи було списано борг зазначений у вимогі від 11.05.2019 р. № Ф-2549-56/482 на сум; 21030,90 грн., що не-підлягає стягненню та чи було закрито облікову картку, враховуючи висновки зроблені судом при винесенні рішення від 08.12.2020 р. у справі № 160/5725/20 про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) внаслідок визнання її протиправною;
- якщо борг за вимогою від 11.05.2019 р. № Ф-2549-56/482 на суму 21030.90 грн. ГУ ДПС у Дніпропетровської області не було списано за рішенням суду, прошу повідомити наявні у Вас підстави для неналежного виконання рішення суду від 08.12.2020 р. у справі №160/5725/20 про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) внаслідок визнання протиправною.
Листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.09.2022 року №48380/6/04-36-83-10-16 повідомлено позивача, що суд у рішенні від 08.12.2020 року по справі №160/5725/20 не вийшов за межі позовних вимог та не встановлював законності виникнення безпосередньо недоїмки, визнання судом протиправною вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску не є підставою для внесення змін до ІКП в частині скасування нарахувань. Станом на 20.09.2022 року по платнику податків ОСОБА_1 обліковується борг з єдиного соціального внеску в сумі 21030,90 грн.
29.09.2022 року позивачем було подано до Державної податкової служби України скаргу на бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в частині списання скасованого судом боргу (недоїмки) за протиправною вимогою про його сплату.
Рішенням Державної податкової служби України від 20.10.2022 року №12928/6/99-00-06-02-01-06 скаргу залишено без розгляду та повідомлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 10.08.2022 року №Ф-2549-56/482 є узгодженою, щодо посилання на невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 року по справі №160/5725/20, яким визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 №Ф-2549-56, у вказаному рішенні відсутні зобов'язання відповідача вчинити дії щодо коригування інтегрованої картки платника. Вказана вимога була відкликана.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення до інтегрованої картки відомостей про відсутність у позивача, зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 21 тис. 30 грн.90 коп., оскільки після скасування рішенням суду вимоги, відповідач повинен був внести відповідні коригування, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до п.1.2 ст.1 ПК України, правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.
Згідно з п.111.2 ст.111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
За змістом підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п.66.1 ст.66 ПК України, підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема: документально підтверджена інформація, що надається платниками податків (пп.66.1.3); інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків (пп.66.1.4).
Відповідач, як підставу для відмови у виключенні з інтегрованої картки платника Єдиного соціального внеску відомості про ОСОБА_1 як фізичну особу-підприємця посилався на наявність в ІКП боргу у розмірі 21030,90 грн.
Так, в ході розгляду справи судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 року у справі №160/5725/20, яке набрало законної сили 08.01.2021 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги - задоволено та вирішено: визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.05.2019 р. №Ф-2549-56/482.
Суд зазначає, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об'єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом.
Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов'язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом за такою вимогою про сплату боргу.
Доводи відповідача про те, що скасування протиправних вимог не дає підстав податковому органу для скасування боргу (недоїмки) єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне страхування та підстав не нарахування у подальшому нарахувань ЄСВ до моменту зняття платника податків з обліку у контролюючого органі, є необґрунтованими та суперечать вимогам закону та правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року в адміністративній справі № 826/9288/18.
Вирішуючи питання бездіяльності Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області щодо не зняття ОСОБА_1 з обліку платника єдиного внеску як особи, який не є фізичною особою-підприємцем, та не закриття Інтегрованої картки платника позивача в Інтегрованій автоматизованій інформаційно-аналітичній системі суд виходить з такого.
Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), визначено Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №5 від 12.01.2021р. (далі Порядок).
Відповідно до п.2 розд.І «Загальні положення» Порядку інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.
Згідно п.1 розд.ІІ «Інтегрована картка платника» Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Пунктом 2 вказаного розділу визначено, що ІКП закриваються структурним підрозділом, що здійснює облік платежів, у разі проведення заходів щодо зняття з обліку платників у податкових органах у зв'язку з припиненням платника податків або відсутністю за неосновним місцем обліку об'єктів оподаткування, або об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням.
Територіальні органи ДПС проводять заходи, пов'язані з ліквідацією або реорганізацією платників податків, у тому числі формують відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів та відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року № 462) (далі - Порядок № 1588), та Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 року за № 1553/26330 (далі - Порядок № 1162).
Підрозділ, що здійснює облік платежів, за основним та неосновним місцем обліку закриває ІКП не пізніше наступного робочого дня після формування відомостей в частині тих податків і зборів, щодо яких відсутня заборгованість на відповідній території, та відомостей з відміткою про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску.
Підрозділ, що здійснює облік платежів, закриває ІКП у територіальному органі ДПС за неосновним місцем обліку у разі відсутності об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, на відповідній території та після виконання підрозділами, які здійснюють адміністрування платежів, контрольно-перевірочні заходи, погашення боргу, адміністративне та судове оскарження, відповідних процедур щодо підтвердження повноти розрахунків по платежах, контроль за справлянням яких здійснюють податкові органи.
При цьому, в інформаційній системі ІКП закриваються із встановленням дати закриття за умов:
погашення сум податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені
повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або списання до бюджетів за заявою платника;
повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів єдиного внеску та/або списання до фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за заявою платника;
відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань, податкового боргу або іншої заборгованості, контроль за справлянням якої покладено на податкові органи, яка може бути розстрочена (відстрочена) згідно з чинним законодавством, не погашених на дату закриття ІКП;
повноти відображення в ІКП результатів контрольно-перевірочної роботи.
Інформація щодо нарахувань та надходжень платежів до бюджетів за платниками, у яких закриті ІКП, враховується в звітності податкових органів до кінця відповідного року, у якому відбулось таке нарахування та/або сплата.
За наявності грошових зобов'язань або податкового боргу, або неузгоджених сум грошових зобов'язань, які оскаржуються в адміністративному або судовому порядку, податковий орган не здійснює подальші процедури щодо закриття ІКП до їх погашення або визнання такого боргу безнадійним та його списання у порядку, визначеному статтею 101 розділу II Кодексу.
За наявності нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску або боргу (недоїмки) з єдиного внеску, податковий орган не здійснює подальші процедури щодо зняття платника єдиного внеску з обліку до їх сплати (погашення) або списання такого боргу (недоїмки) у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Абзацом 7 ч.4 ст.25 Закон №2464 визначено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом №449 від 20.04.2015р., Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо, зокрема, вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, вимога Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 року №Ф-2549-56/482, якою визначено суму заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 21030,90 грн, скасована на підставі рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 року у справі №160/5725/20, яке набрало законної сили 08.01.2021 року.
Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Так, суд зазначає, що протиправна бездіяльність відповідача щодо нездійснення коригування відомостей в інтегрованій картці платника Єдиного соціального внеску та не закриття ІКП не пізніше наступного робочого дня після формування відомостей в частині тих податків і зборів, щодо яких відсутня заборгованість на відповідній території, та відомостей з відміткою про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску, призвела до систематичного порушення прав позивача, у зв'язку з чим він вимушений постійно звертатися з позовами до суду за захистом свого порушеного права з боку відповідача.
Відповідно до положень пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Європейський суд з прав людини у пункті 75 рішення від квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02) зазначив, що обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Для ефективного поновлення порушеного права необхідною умовою є існування чіткого зв'язку між правопорушенням та способом захисту права, тобто метою заявлених позовних вимог має бути усунення перешкод у здійсненні права, а її досягненням - визначений спосіб захисту права, який би вичерпував себе. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Враховуючи те, що обставини протиправності вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 року №Ф-2549-56/482 вирішено судовим рішенням, що набрало законної сили, яким встановлено, відсутність офіційного підтвердження у ОСОБА_1 статусу фізичної особи-підприємця, у тому числі шляхом проходження реєстраційних процедур у порядку, визначеному Законом № 755-IV, а відтак відсутні підстави для нарахування позивачу єдиного внеску, як фізичній особі-підприємцю та виставлення відповідних вимог, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач до суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 992,40 грн., що документально підтверджується квитанцією №0037010003 від 18.11.2022 грн.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 992,40 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо невнесення до інтегрованої картки відомостей про відсутність заборгованості у ОСОБА_1 , зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 21 030 грн.90 коп.
Зобов'язати Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника Єдиного соціального внеску шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 21 030 грн.90 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв