09 лютого 2023 року Справа № 160/18635/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
18.11.2022 року (зареєстровано судом 21.11.2022 року) через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано позовну заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незастосування при призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018, 2019, 2020 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 06.07.2021 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018, 2019, 2020 роки в розмірі 9118,81 грн., з урахуванням фактично виплачених сум.
Означені позовні вимоги вмотивовані дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незастосування при призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018, 2019, 2020 роки.
09.01.2023 року Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В мотивування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 27.09.2017 року перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до заяви про призначення пенсії з 27.09.2017 року, як отримувач пенсії за вислугою років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788 - XII «Про пенсійне забезпечення» та надала відповідні документи для призначення пенсії. Згідно із заявою від 06.07.2021 року, ОСОБА_1 було переведено на пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058- IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. 20.01.2022 року позивач звернулась зі зверненням до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з питання коефіцієнту середньої заробітної плати по народному господарству, який враховано при переході на пенсію за віком. Листом від 28.01.2022 відділу обслуговування громадян № 8 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було надано позивачу роз'яснення. Чинним механізмом нарахування пенсій, відповідно до статті 27 Закону № 1058, передбачено, що розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально залежно від набутого стажу та отриманого заробітку, з якого сплачувались страхові внески. При обчисленні пенсії для кожного пенсіонера визначається індивідуальний коефіцієнт страхового стажу залежно від кількості відпрацьованих місяців та коефіцієнт заробітної плати. Статтею 40 Закону № 1058 передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв, виданих у порядку, встановленому законодавством. Розмір пенсії обчислено, виходячи із страхового стажу, зарахованого по 31.03.2021, що складає 54 роки 8 місяців 4 дні. Коефіцієнт, страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,54667. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації - 1,73091. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої Сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17, 1,11 та 1,11, складає 9392,96 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 = 5426,60 грн х 1,73091). Загальний розмір пенсійної виплати з 06.07.2021 становить 5483,33 грн, з яких: 5134,85 грн - розмір пенсії за віком (9392,96 грн х 0,54667); 348,48 грн - доплата за понаднормовий стаж (за 24 роки). Отже дії Головного управління Пенсійного Фонду України правомірні та відповідають чинному законодавству. Таким чином, підстав для проведення перерахунку та виплати пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2018, 2019, та 2020, починаючи з 06.07.2021 року немає. Механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників регулюється Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не має відкритих рахунків в органах Державної казначейської служби для здійснення відповідних видатків. Відповідно до статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2022 року, зазначена вище справа була розподілена та 22.11.2022 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою суду від 28.11.2022 року визнати неповажними ОСОБА_1 підстави пропуску строку звернення до суду із позовною заявою. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовлено. Позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши інші обґрунтовані підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску а також надати докази отримання листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.01.2022 року № 3269-2785/Ш-01/8-0400/22 як у лютому 2022 року, про що зазначила позивач у позові.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до суду у строк до 26 грудня 2022 року засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії: пенсійної справи відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); письмових доказів отримання або неотримання ОСОБА_1 листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області «Про розгляд звернення» №3269-2785/Ш-01/8-0400 від 28.01.2022 року; письмових та вмотивованих пояснень чи зверталася ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо перерахунку пенсії з 06.07.2021 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018, 2019, 2020 роки в розмірі 9118,81 грн. (в разі звернення, надати відповідні засвідчені копії письмових доказів). Зобов'язано ОСОБА_1 подати до суду у строк до 26.12.2022 року: усі листки непрацездатності (лікарняні) які підтверджують факт перебування позивача на лікарняному у період з 28.01.2022 року по день звернення з позовом до суду (18.11.2022 року) в паперовому вигляді та читабельні; докази відсутності рішення про призначення іншого виду пенсії із зазначенням її складових в паперовому вигляді та читабельні (про означені докази зазначено у заяві про усунення недоліків від 06.12.2022 року). Судом попереджено ОСОБА_1 та Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 27.09.2017 року перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до заяви про призначення пенсії з 27.09.2017 року, як отримувач пенсії за вислугою років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788 - XII «Про пенсійне забезпечення» та надала відповідні документи для призначення пенсії.
Згідно із заявою від 06.07.2021 року, ОСОБА_1 було переведено на пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058- IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
20.01.2022 року позивач звернулась зі зверненням до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з питання коефіцієнту середньої заробітної плати по народному господарству, який враховано при переході на пенсію за віком.
Листом від 28.01.2022 року за №3269-2785/Ш-01/8-0400/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивачу наступне. Чинним механізмом нарахування пенсій, відповідно до статті 27 Закону № 1058, передбачено, що розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально залежно від набутого стажу та отриманого заробітку, з якого сплачувались страхові внески. При обчисленні пенсії для кожного пенсіонера визначається індивідуальний коефіцієнт страхового стажу залежно від кількості відпрацьованих місяців та коефіцієнт заробітної плати. Розмір пенсії позивача обчислено, виходячи із страхового стажу, зарахованого по 31.03.2021 року, що складає 54 роки 8 місяців 4 дні. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,54667. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації - 1,73091. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17, 1,11 та 1,11, складає 9392,96 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 = 5426,60 грн. х 1,73091). Загальний розмір пенсійної виплати позивача з 06.07.2021 року становить 5483,33 грн, з яких: 5134,85 грн - розмір пенсії за віком (9392,96 грн х 0,54667); 348,48 грн - доплата за понаднормовий стаж (за 24 роки).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо застосування при призначенні пенсії за віком, середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014 - 2016 роки в розмірі 3764,40 грн., позивач звернулась до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.,
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 22, 44 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
У преамбулі Закону №1788-ХІІ зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (надалі, також Закон №1058-ІV) встановлено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами частини другої статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 +... + Кз n);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Водночас, частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства слідує, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.
Однак у даному випадку має місце питання призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому, слід враховувати показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 06.07.2021 року року позивача переведено з пенсії за вислугу років по Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач призначив позивачу пенсію за віком та здійснює виплату з 06.07.2021 року по даний час, з урахуванням 54 роки 08 місяців та 04 дні страхового стажу.
Статтею 7 Закону №1788-ХІІ передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком призначається незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Згідно з пунктом 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Суд зазначає, що позивачу призначено пенсію з 27.09.2017 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV позивач звернулася вперше, а тому у відповідача були наявні підстави для призначення пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Верховний Суд України у постанові від 29.11.2016 року у справі №133/476/15-а зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому, при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно частини 3 статті 45 Закону №1058-IV.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 15 березня 2018 року по справі №521/4655/17, від 02 березня 2020 року у справі №175/4084/16-а, від 27.02.2020 у справі №513/298/17.
Разом з цим, відповідно до правової позиції Верховного Суду висловленій зокрема у постановах від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а, від 14 лютого 2018 року по справі №465/5246/17, від 23 жовтня 2018 у справі № 334/2653/17, від 13 грудня 2018 у справі №185/860/17, від 06 лютого 2019 року у справі №333/1856/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №876/5312/17, якщо особа отримувала пенсію за іншим Законом, звертається за призначенням пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058-IV.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області під час призначення позивачу пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправно враховано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки (три роки, що передували року призначення пенсії за вислугу років).
Відтак, належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014 - 2016 роки та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з 06.07.2021 року із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за 2018-2020 роки.
При цьому, визначення конкретної суми виплати пенсії відноситься до дискреційних повноважень відповідача, а тому у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно приписів частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Щодо строку звернення до суду позивача із даною позовною заявою, суд уважає за необхідне зазначити наступне.
Так, частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Судом установлено, що лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.01.2022 року за №3269-2785/Ш-01/8-0400/22 позивач отримала у лютому 2022 року. В той же час, докази отримання даного листа позивач до суду не надала, оскільки не зберегла конверт поштового відправлення, про що зазначено позивачем у заяві про усунення недоліків від 06.12.2022 року.
При цьому відповідно до клопотання та долучених до нього копій документів, яке надійшло від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на адресу суду 09.01.2023 року, лист від 28.01.2022 року за №3269-2785/Ш-01/8-0400/22 направлено засобами поштового зв'язку звичайною кореспонденцію, що підтверджено реєстром відправлених листів.
Разом з цим, позивач звернулася до суду з позовом лише 18.11.2022 року, тобто понад шестимісячний строк (строк такого звернення з позовом до суду мав би сплинути у серпні 2022 року).
В той же час, суд враховує, що з 24.02.2022 року позивач будучі працівником медичного закладу, а саме лікарем не мала можливості своєчасно звернутися до суду так як у зв'язку із введенням військового стану їй необхідно постійно перебувати на робочому місці. Докази з приводу цього, підтверджено копією трудової книжки позивача (Серія НОМЕР_2 ).
Також, суд враховує і той факт, що позивач будучі медичним працівником перебувала на лікарняних: з 17.10.2022 року по 20.10.2022 року, з 20.10.2022 року по 24.10.2022 року, з 24.10.2022 року по 26.10.2022 року, про що наявні підтвердження перебування позивача на лікарняних в матеріалах справи.
Тож, відповідно до частин першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому, у рішенні від 04.12.1995 р. по справі "Беллет проти Франції" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 992,40 грн., що документально підтверджується копію квитанції від 18.11.2022 року, яка роздрукована з GOVPAY24.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 992,40 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014 - 2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 06.07.2021 року перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три роки, що передують року розрахунку пенсії за віком, за 2018-2020 роки.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник