23 січня 2023 року Справа № 160/18465/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Жукової Є.О., -
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "СВІТОНДЕЙЛ" (вул. Торговельна, буд.2, м.Кам'янське, Дніпропетровська обл., 51901) до Дніпровської митниці (вул.Княгині Ольги, 22, м.Дніпро, 49038) про визнання протиправним та скасування рішення від 09.08.2022 р. №UA110020/2022/6000016/1, -
16 листопада 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "СВІТОНДЕЙЛ" (вул. Торговельна, буд.2, м.Кам'янське, Дніпропетровська обл., 51901) до Дніпровської митниці (вул.Княгині Ольги, 22, м.Дніпро, 49038), в якій позивач просить суд Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110020/2022/6000016/1 від 09.08.2022 року; В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що до митного органу надано документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням митної вартості за першим методом (за ціною договору), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту, однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом (резервним) на підставі необґрунтованих та необ'єктивних зауважень. У зв'язку із чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування спірних рішень.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 р. у справі №160/18465/22 відкрито провадження, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 07.12.2022 р., в якому останній проти позову заперечує та просить в позові відмовити з наступних підстав.
Під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених декларантом відомостях, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. У цьому випадку наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, ненадання документів на спростування виявлених невідповідностей унеможливлює перевірку числового значення вартості заявленого товару. У зв'язку з відсутністю документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутністю документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований.
На підставі означеного вище, представник відповідача просить суд у задоволенні пред'явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Позивачем 12.12.2022 надіслано відповідь на відзив в якому зазначено, що заперечення митного органу ґрунтуються лише на наявності інформації про те, що ЄАІС Держмислужби міститься інформація про те, що раніше подібний товар заявлявся за більшою вартістю, разом з тим, даний довод не є підставою для коригування заявленої митної вартості товару, всі складові якої підтверджено відповідними товаросупровідними документами.
21.12.2022 до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив від митного органу, в якому відповідач повторюючи доводи відозву на позов, наполягає на наявності суперечностей в товаросупровідній документації, що ставить під сумнів заявлену митну вартість та обґрунтовує правомірність коригування заявленої митної вартості товару, згідно до наявної у митного органу інформації.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 09.08.2022 року ТОВ «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» (далі - Позивач) до відділу митного оформлення Дніпровської митниці (далі - Відповідач або Дніпровська митниця) подано електронну митну декларацію № UA110020/2022/003963:для митного оформлення наступного товару: Сланцева мінеральна посипка, речовина мінерального неорганічного походження у вигляді тонких пластинок розмірами до 3 мм, блакитно- сірого кольору без штучного забарвлення, без обробки поверхні марки PND 17 - 22000кг; Вироблено з природного сланцю Використовується у виробництві покрівельного матеріалу в кількості 440 тон, заявленою митною вартістю 2959,04 євро.
Товар надійшов на адресу Позивача на виконання зовнішньоекономічного контракту укладеного між Позивачем та виробником товару - Фірмою «Ревлан» (REVLAN s.r.o.), (Чехія) № 1/2022 RE-SV від 10.06.2022 року з урахуванням змін відповідно до додатку № 2 від 13.07.2022 року та специфікації - Додаток № 6 від 02.08.2022 року на товарну партію до вказаного контракту. Поставка здійснювалась на умовах: зі складу постачальника FCA - PL Jarnoltowek (FCA - Ярнолтовек, Польща), за ціною товару 69,36 євро за тону, у кількості 440 тон, на загальну суму 30518,40 євро. Строк оплати 30 календарних днів з моменту відвантаження .
Митна вартість товару визначена та заявлена декларантом за основним методом відповідно до ст. 58 Митного кодексу України - за ціною вказаного договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України.
На виконання статті 53 Митного кодексу України, для підтвердження заявленої в декларації митної вартості товару декларантом надано наступні документи:
1. Експортну митну декларацію країни відправлення товару від 05.08.2022 року № MRN22CZ570000259ICQB0;
2. Укладений між ТОВ «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» (Україна) та Фірмою «Ревлан» (REVLAN s.r.o.), (Чехія) контракт № 1/2022 RE-SV від 10.06.2022 року з урахуванням змін відповідно до додатку № 2 від 13.07.2022 року.
3. Специфікацію - Додаток № 6 від 02.08.2022 року на товарну партію до контракту №1/2022 RE-S\ зд10.06.2022 року;
4. Інвойс (рахунок фактура) № 22020521 від 05.08.2022 року;
5. Пакувальний лист № 22020521 від 05.08.2022 року;
6. Паспорт якості 05.08.2022 року;
7. CMR - від № 000061 від 05.08.2022 року;
8. Висновок експертизи гемологічних об'єктів від 22.07.2022 року складений Державним гемологічним центром Міністерства фінансів України.
9. Договір транспортного експедирування вантажів № 3TH/83 від 04.01.2022 року з додатковою угодою від 01 червня 2022 року укладений зТОВ " КОМФОРТТРАНС".
10.Заявка-договір на вантажне перевезення №000000000790 від 28.07.2022 року;
11. Довідку транспортно-експедиційних витрат вих. № 16878 від 05.08.2022 року .
12. Рахунок на оплату транспортних послуг № СФ-0000066 від 05.08.2022 року; Розмір транспортних витрат склав 153450,00 гривень., з них витрат за маршрутом до кордону України 50000,00 гривень у тому числі експедиційні послуги.
09.08.2022 року Дніпровською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA 110020/2022/6000016/1 відповідно до якого скориговано митну вартість імпортованого товару - Сланцева мінеральна посипка, речовина мінерального неорганічного походження у вигляді тонких пластинок розмірами до 3 мм, блакитно-сірого кольору без штучного забарвлення, без обробки поверхні марки PND 17 - 22000кг; Вироблено з природного сланцю. Використовується у виробництві покрівельного матеріалу з 2959,04 євро до 5326,20 євро (з 0,135 євро до 0,242090 євро за кілограм).
Рішення про коригування заявленої вартості товару обґрунтовано наступним:
«Під час розгляду поданих до митного контролю документів встановлені наступні розбіжності:
1) Відповідно до п.2.2;п.4.1 зовнішньоекономічного контракту від 10.06.2022 № 1/2022 RE-SV (далі - Контракт) ціна, кількість конкретної партії Товару зазначається у специфікації, що є невід'ємною частиною Контракту. Наданий до митного контролю інвойс від 05.08.2022 № 22020521 не містить посилання на специфікацію від 02.08.2022 №6.
2) До митного оформлення надана заявка-договір № 000000000721 від 15.07.2022 до договору транспортного експедирування вантажів від 03.01.2018 № ЗТН/01, яка не має підписів і печаток сторін договору.
3) У доданому рахунку на оплату транспортних витрат від 05.08.2022 № СФ-0000066 зазначені транспортні послуги та окремою позицією виставлена оплата «Експедиційні послуги за маршрутом» але сума експедиторської винагороди до перетину митного кордону України відсутня та не включена до бази оподаткування.
4) До митного оформлення надана CMR від 05.08.2022 № 000061, яка містить реквізити (штампи) безпосереднього перевізника ФОП ОСОБА_1 , але до митного оформлення не надано жодного документа, які підтверджують взаємовідношення між експедитором ПП «Данкір» та безпосереднім перевізником.
5) Наданий до митного оформлення Висновок Державного гемологічного центру від 22.07.2022 № 060703-Д містить інформацію щодо ціни товару на рівні 110 дол. США/т на умовах поставки товару DAP кордон України та не містить розрахунків або пояснень до можливої зміни ціни «в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, кон'юнктурної ситуації на ринку, тощо» та наданий на іншу партію товару, яка була переміщена за інвойсом від 15.07.2022 № 22020431.»
Згідно оскаржуваного рішення відповідачем, до товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-а (за ціною договору щодо ідентичних товарів). Визначена в рішенні митна вартість оцінюваного товару ґрунтується на раніше визначеній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД від 13.07.2022 №UA110020/2022/003560, від 18.07.2022 №UA110020/2022/003617, від 19.07.2022 №UA110020/2022/003629, від 11.07.2022 №UA110020/2022/003524, від 08.07.2022 №UA110020/2022/003478, від 07.07.2022 № UA110020/2022/003462 - 0,242090 євро/кг.
Позивачем з метою прискорення митного оформлення та запобігання матеріальним збиткам, пов'язаним з простоєм, вищезазначений товар було випущено у вільний обіг за митною декларацією UA110020/2022/003974від 09.08.2022 року зі сплатою митних платежів та податків у розмірі відповідно до рішень про коригування, керуючись ст. 55 Митного кодексу України.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.
Відповідно до частин 1 та 5 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч. 2. ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.
Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як встановлювалося судом, рішення про коригування митної вартості товарів, які прийняті Дніпровською митницею обґрунтовані тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 МКУ встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Таким чином суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МКУ, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до ч. 3 ст. 57 МКУ, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
При цьому, як видно зі змісту спірних рішень, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 МКУ у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати такі рішення обґрунтованими та мотивованими у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.
Відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
У свою чергу, декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.
Так, відповідач у рішенні про коригування митної вартості товарів зазначив, що наданий декларантом до митного оформлення інвойс № 22020521 від 05.08.2022 не містить посилання на специфікацію № 6 від 02.08.2022.
При цьому, на поставку заявленої до митного оформлення партії товару 02.08.2022 року сторонами контракту підписано Специфікацію до контракту № 1/2022 RE-SV від 10.06.2021 року, у якій визначено вид товару, кількість, ціну за одиницю та вартість товару, зазначено умови поставки FCA Ярнолтовек.
Позивачем до митного оформлення надано: Специфікацію Додаток № 6 від 02.08.2022 року та Інвойс (рахунок-фактура) № 22020501 від 05.08.2022 року.
Отже, відсутність у інвойсі 05.08.2022 № 22020501 посилання на специфікацію від 02.08.2022 року, не впливає на розрахунок митної вартості задекларованого товару.
Також, відповідач у рішенні про коригування митної вартості товарів зазначив, що заявка-договір №000000000790 від 28.07.2022 оформлена неналежним чином, а саме: відсутні підписи і печатки сторін договору, що суперечить наявним у справі доказам, а саме копією заявки-договору №000000000790 від 28.07.2022 з підписами та печатками сторін договору.
Крім того, 04.01.2022 між ТОВ «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» (клієнт) та ТОВ «КОМФОРТРАНС» (експедитор) укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та транспортно-експедиторське обслуговування № ЗТН/83.
Відповідно до п. 2.1 договору, експедитор зобов'язаний приймати електронні заявки на транспорт клієнта на перевезення та експедирування вантажів за допомогою використання електронного або факсимільного зв'язку.
За умовами п. 4.2 договору заявка на транспорт вважається прийнятою до виконання експедитором після оформлення заявки-договору на інтернет-сайті.
Отже, умовами договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та транспортно-експедиторське обслуговування № ЗТН/83 передбачено оформлення заявки-договору на інтернет-сайті, яка вважається прийнятою експедитором з моменту оформлення клієнтом заявки-договору.
Таким чином, посилання митного органу на неналежне оформлення заявки-договору №000000000790 від 28.07.2022 спростовується умовами договору на перевезення вантажів та транспортно-експедиторське обслуговування.
Щодо посилань відповідача на відсутність обґрунтувань суми експедиторської винагороди до перетину митного кордону України, суд зазначає наступне.
04.01.2022 року між ТОВ «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» (клієнт) та ТОВ «КОМФОРТРАНС» (експедитор) укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та транспортно-експедиторське обслуговування № ЗТН/83.
За умовами п. 1.1. вказаного договору, цей договір визначає порядок взаємовідносин, що виникають між експедитором та клієнтом при плануванні, організації, здійсненні перевезень, а також при розрахунках за виконані послуги з перевезень вантажів у міжнародному автомобільному сполученні на підставі заявок-договорів, відповідно до Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ), Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП), чинного законодавства України, інших міжнародних конвенцій та угод у галузі міжнародних перевезень.
Договором №ЗТН/83 не заборонено експедитору залучати до виконання умов угоди третіх осіб, як то автотранспортне підприємство, за умови дотримання вимог п.2.3 Договору щодо вимог до транспортного засобу.
28.07.2022 року сторонами договору № 3TH/83 від 04.01.2022 року погоджено заявку-договір №000000000790, згідно з якою, клієнтом є ТОВ «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ», експедитором ТОВ «КОМФОРТРАНС», автопідприємство ФОП ОСОБА_1 .
Отже, у вказаній заявці-договорі визначено автопідприємство, яке здійснює доставку товару ФОП ОСОБА_1 , що спростовує доводи відповідача про ненадання до митного оформлення жодного документа, який підтверджує взаємовідношення між експедитором ТОВ «КОМФОРТРАНС» та безпосереднім перевізником.
Щодо розміру транспортних витрат, то як вже було зазначено вище, № 3TH/83 від 04.01.2022 року з додатковою угодою від 01 червня 2022 року укладений з ТОВ " КОМФОРТТРАНС"; укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та транспортно-експедиторське обслуговування № 3TH/83.
Стаття 929 Цивільного кодексу України передбачає, що за своєю суттю транспортне експедирування - це менеджмент у галузі перевезення вантажів, який може в себе включати не лише укладення договору з перевізником (від свого чи від імені Замовника), а й інший широкий спектр послуг, що не заборонені законом, та пов'язані із транспортуванням цього самого вантажу і т.д.
Відповідно до наданих позивачу експедитором документів (довідки про транспортні витрати, рахунку експедитора) зазначено, що транспортно-експедиційні послуги за межами України експедитором не надавалися. Експедиторська винагорода нарахована лише на території України.
Підставою для нарахування таких складових митної вартості товарів, як вартість транспортних і експедиційних витрат був комплекс наданих транспортних послуг з перевезення, та інші супутні послуги, що повністю відповідає вимогам Митного кодексу України.
Позивачем до митного оформлення було надано Договір транспортного експедирування вантажів № 3TH/83 від 04.01.2022 року з додатковою угодою від 01 червня 2022 року укладений з ТОВ " КОМФОРТТРАНС"; Заявка-договір на вантажне перевезення №000000000790 від 28.07.2022 року; Довідку транспортно-експедиційних витрат вих. № 16878 від 05.08.2022 року; Рахунок на оплату транспортних послуг № СФ-0000066 від 05.08.2022 року.
До складу наданих послуг внесено:
транспортні послуги по маршруту Польща, Jarnoltowek PL до пункту пропуску «Краківець»(держкордон України)
транспортні послуги по маршруту пунтк пропуску «Краківець» Україна, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл.,
транспортно-експедиційні послуги по території України.
При цьому, жодних невідповідностей чи розбіжностей надані позивачем документи не містять.
Розмір експедиторської винагороди та її зміст визначається сторонами добровільно на підставі їх спільного волевиявлення.
Як встановлено судом, сторони домовились про експедиторську винагороду тільки по території України, що вбачається з рахунку на оплату транспортних послуг № СФ-0000066 від 05.08.2022 року та Довідки транспортно-експедиційних витрат № 16878 від 05.08.2022 року.
Вищезазначені документи не містять розбіжностей і у повній мірі дають змогу визначити, який товар перевозився, за яким маршрутом, хто здійснював перевезення, вартість транспортних витрат заявлених декларантом для митного оформлення.
Отже, не можна погодитись із висновком митного органу про те, що відсутність та не включення експедиторської винагороди до перетину митного кордону України свідчить про невірно проведений розрахунок заявленої митної вартості товарів.
Щодо доводів відповідача стосовного того, що наданий до митного оформлення Висновок Державного гемологічного центру від 22.07.2022 № 060703-Д містить інформацію щодо ціни товару на рівні 110 дол.США/т на умовах поставки товару DAP кордон України та не містить розрахунків або пояснень щодо можливої зміни ціни «в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, кон'юнктурної ситуації на ринку, тощо» та наданий на іншу партію товару, яка була переміщена за інвойсом від 15.07.2022 № 22020431. Тобто, висновок Державного гемологічного центру від 22.07.2022 № 060703-Д не може бути документом, який підтверджує заявлену ТОВ «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» митну вартість, оскільки видний на іншу партію товарів, то суд зазначає наступне.
Так, дійсно Висновок Державного гемологічного центру від 22.07.2022 № 060703-Д наданий на іншу партію товару, яка була переміщена за інвойсом від 15.07.2022 № 22020431.
Водночас, суд зазначає, що за умовами частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Позивач скористався приписами зазначеної норми та надав відповідний висновок, який не визначений частиною 2 статті 53 МКУ обов'язковим для митного оформлення.
Тобто, зазначені доводи відповідача не можуть бути підставою для висновку про розбіжності та неточності заявленої митної вартості товару та її коригування.
Щодо зауваження відповідача про не надання позивачем квитанції на вантаж № F22020507 та наряду № 95/2022, про які зазначено в рахунку-фактурі № 22020521 від 05.08.2022, то суд зазначає, що такі зауваження відповідача по суті не є розбіжностями, оскільки не містять суперечностей з іншими поданими документами та не впливають на можливість або неможливість перевірки числового значення заявленої митної вартості товару, при цьому, як було зазначено вище, Митним кодексом України взагалі не визначено обов'язку подавати вказані документи.
Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.
Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.
Верховним Судом у постанові від 04 листопада 2021 року у справі № 120/2634/19-а (адміністративне провадження № К/9901/14664/20) зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 30 червня 2022 року по справі № 280/1824/19 (адміністративне провадження № К/9901/16470/20), у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Так, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України в значення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 Митного кодексу України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).
Згідно з частиною 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Отже, згідно з нормами Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Аналогічна правова позиція вказана Верховним Судом у постанові від 14.05.2019 у справі № 820/2474/16.
Відповідач не навів належного обґрунтування неможливості застосування методів визначення митної вартості товарів, визначених статтями 58-63 Митного кодексу України, що свідчить про необґрунтованість обрання відповідачем резервного методу визначення митної вартості, передбаченого ст. 64 Митного кодексу України.
При цьому, відповідачем в оскаржуваному рішенні не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначено докладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, та не конкретизовано підстави незастосування методів щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, методів визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості.
Посилання у оскаржуваному рішенні на відсутність інформації щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, на відсутність інформації щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів не може слугувати належним обґрунтуванням застосування резервного методу та неможливості застосування методів визначення митної вартості щодо вартості операцій з ідентичними і подібними (аналогічними) товарами, методів визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості.
Крім того, в оскаржуваному рішенні не зазначені джерела інформації, що використовувалась митним органом для визначення митної вартості не зазначений перелік документів, що повинні підтвердити ті обставини, що викликали сумнів у достовірності наданої інформації.
На підставі встановлених судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішенням про коригування митної вартості товарів.
Відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, відповідач безпідставно послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Крім того, суд враховує норми частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до якої подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.
У зв'язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Суд також звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Законом чітко встановлено умови, за наявності яких, у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, приписи закону зобов'язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Натомість, під час розгляду цієї справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Суд зазначає, що досліджені первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.
Відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв'язку з чим рішення митного органу про коригування митної вартості товару не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене та приписи ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, отже такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд прийшов до висновку, що позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Також суд відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягує за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «СВІТОНДЕЙЛ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481 грн. відповідно до платіжного доручення №143 від 10.11.2022 року.
Керуючись Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Керуючись ст. ст.242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» (вул. Торговельна, буд. 2, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл., 51901, код ЄДРПОУ 32944149) до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ ВП 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110020/2022/6000016/1 від 09.08.2022 року .
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» (вул. Торговельна, буд. 2, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл., 51901, код ЄДРПОУ 32944149) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ ВП 43971371) витрати по сплаті судового збору за подачу позову до суду у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн.,00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.О. Жукова