Ухвала
06 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 2-1718/2010
провадження № 61-5352св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Шоста Львівська державна нотаріальна контора, про визнання договору дарування недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Сихівського районного суду міста Львова від 06 жовтня 2010 року та постанову Львівського апеляційного суду від 24 травня 2022 року,
У травні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 28 липня 2005 року та витребувати від ОСОБА_2 вказане нерухоме майно.
Заочним рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 06 жовтня 2010 року позов задоволено. Визнано договір дарування квартири АДРЕСА_1 , від 28 липня 2005 року на ім'я ОСОБА_2 недійсним. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У листопаді 2021 року ОСОБА_2 подала заяву про перегляд вказаного заочного рішення суду.
Ухвалою Сихівського районного суду міста Львова від 09 грудня 2021 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
14 грудня 2021 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на заочне рішення Сихівського районного суду міста Львова від 06 жовтня 2010 року.
Постановою Львівського апеляційного суду від 24 травня 2022 року апеляційну скаргуОСОБА_2 залишено без задоволення, а заочне рішення Сихівського районного суду міста Львова від 06 жовтня 2010 року - без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати заочне рішення Сихівського районного суду міста Львова від 06 жовтня 2010 року та постанову Львівського апеляційного суду від 24 травня 2022 року і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.від 20 червня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із Сихівського районного суду міста Львова.
04 липня 2022 року справа № 2-1718/2010 надійшла до Верховного Суду.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду від 20 січня 2023 року у зв'язку з перебуванням судді Черняк Ю. В. у відпустці, пов'язаної з вагітністю і пологами, призначений повторний автоматизований розподіл цієї справи.
За протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 січня 2023 року матеріали справи № 2-1718/2010 передано судді-доповідачу Стрільчуку В. А., судді, які входять до складу колегії: Ігнатенко В. М., Карпенко С. О.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною п'ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, справу слід призначити до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Враховуючи категорію і складність справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись статтями 34, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Шоста Львівська державна нотаріальна контора, про визнання договору дарування недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Сихівського районного суду міста Львова від 06 жовтня 2010 року та постанову Львівського апеляційного суду від 24 травня 2022 року призначити до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук
В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко