Справа № 520/2750/19
Провадження № 1-кс/947/1100/23
27.01.2023 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , захисників підозрюваної -адвокатів: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , підозрюваної - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії насильству Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12018160000000338 від 16.04.2018 року відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеса, громадянки України, українки, з вищою освітою, заміжньої, маючої на утриманні двох малолітніх дітей, інваліда ІІ групи, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, -
1.Фактичні обставини даного кримінального провадження.
Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 15.04.2018 року приблизно о 08:59 год., у світлий час доби, у суху ясну сонячну погоду, без опадів, ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «RENAULT LOGAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), здійснювала рух в Березівському районі (станом на 2018 рік - Ширяївському районі) Одеської області по проїзній частині автодороги «Київ - Одеса», на якій організовано двосторонній рух з окремими проїзними частинами зустрічних напрямків, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою, з боку м. Одеси в напрямку м. Києва, та, в порушення вимог п. п. 1.5., 2.3. б), в), 12.1., 12.6 ґ), 12.9 б) Правил дорожнього руху України уважною не була, постійно не стежила за дорожньою обстановкою, внаслідок чого відповідно не відреагувала на зміну дорожньої обстановки, не вжила належних і своєчасних заходів до зниження швидкості свого руху до безпечної та допустимої на даній ділянці дороги, а проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, продовжила рух із попередньою швидкістю, в результаті чого не впоралася із керуванням свого автомобіля і втратила контроль над його керуванням, та допустила його виїзд у стані бічного заносу (бічного ковзання) за межі проїзної частини - на праве узбіччя, де відбувся наїзд автомобіля на металеве огородження-«відбійник», під час чого пасажири даного автомобіля ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 випали з салону цього автомобіля через відчинені двері на проїзну частину.
Внаслідок даної ДТП:
- смертельно травмовано: пасажирів автомобіля «RENAULT LOGAN» малолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- травмовано пасажира автомобіля «RENAULT LOGAN» ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якому спричинені тяжкі тілесні ушкодження;
- травмовано пасажира автомобіля «RENAULT LOGAN» ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , якій спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження.
26.01.2023 року ОСОБА_6 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження та загибель кількох осіб.
Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрювана ОСОБА_6 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи зазначені обставини, сторона обвинувачення вважає, що менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення вказаних ризиків та виконання покладених на підозрювану ОСОБА_6 обов'язків, а тому слідчий звертається до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
2.Позиції учасників судового засідання.
Прокурор в судовому засіданні оголосив клопотання та підтримав його у повному обсязі.
Захисник підозрюваної ОСОБА_12 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення та просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі з огляду на наступне. Підозрювана є інвалідом ІІ групи, має на утриманні двох малолітніх дітей, виїжджала за кордон під час досудового розслідування так, як її малолітня донька потребувала хірургічного втручання за станом здоров'я. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Захисник підозрюваної ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримуючи думку захисника ОСОБА_13 просив відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення посилаючись на те, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 є безпідставним, так як вона не ухилялася від органу досудового розслідування та суду та завжди була на зв'язку.
Підозрювана ОСОБА_6 в судовому засіданні з підозрою пред'явленою їй погодилася та зазначила, що вона не переховувалася від органу досудового розслідування та суду, а виїжджала за кордон щоб зробити операцію своїй малолітній доньці та під час цього не знала, що її було оголошено у розшук. Просила відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення.
3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні вказаного клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ч. 4 ст. 194 КПК України - якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
4. Висновки слідчого судді.
Вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
4.1. Обставини, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
26.01.2023 року ОСОБА_6 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження та загибель кількох осіб.
Обґрунтованість пред'явленої підозри ОСОБА_6 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами, зокрема: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.04.2018 року, схемою та фототаблицею до нього; висновком експерта №645-1319/18 від 01.06.2018 року судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 ; висновком експерта №39(254) від 05.05.2018 року судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 ; висновком експерта №2101 від 09.10.2019 року судово-медичної експертизи ОСОБА_11 ; висновком експерта №2097 від 30.09.2019 року судово-медичної експертизи ОСОБА_8 ; висновком експерта №492-А від 18.06.2018 року судової автотехнічної експертизи технічного стану автомобіля «RENAULT LOGAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; висновком експерта №493-А від 13.06.2018 року судової автотехнічної експертизи технічного стану автомобіля «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_2 ; висновком експерта №513-А від 06.07.2018 року судової транспортно-трасологічної експертизи слідів на пошкоджень на автомобілі «RENAULT LOGAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 , і на автомобілі «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_2 ; висновком експерта №699-А від 12.12.2019 року комплексної судової автотехнічної та фототехнічної експертизи за обставинами виїзду автомобіля «RENAULT LOGAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за межі проїзної частини та наїзду цього автомобіля на металеве огородження «відбійник»; висновком експерта №29-А від 27.10.2020 року комплексної судової автотехнічної та фототехнічної експертизи за обставинами дорожньо-транспортної пригоди; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_11 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ; протоколами проведення слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 і ОСОБА_21 , а також потерпілої ОСОБА_11 ; протоколами тимчасового доступу до речей і документів; речовими доказами та іншими матеріалами провадження в сукупності.
Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред'явленої підозри, в зв'язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, CampbellandHartley v. theUnitedKingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі SelahattinDemirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі IlgarMammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ, слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу на те, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
У клопотанні про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_6 сторона обвинувачення вказує на існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, з огляду на те, що підозрювана з метою уникнення настання такої кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик у вигляді можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду.
Проте, аналізуючи вказаний ризик також в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
Розглядаючи ризик переховування підозрюваної ОСОБА_6 в контексті практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя звертає увагу на надані захисниками характеризуючі дані на підозрювану, відповідно до яких вона заміжня, має на утриманні двох малолітніх дітей, є інвалідом ІІ групи, має постійне місце проживання, також визнає свою провину, відповідно до чого слідчий суддя приходить до висновку, що ризик переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду є мінімальним.
Також слідчий суддя звертає увагу на те, що під час досудового розслідування підозрювана ОСОБА_6 виїжджала за кордон з причин того, що її малолітня донька потребувала хірургічного втручання за станом здоров'я, що підтверджується медичними документами наданими стороною захисту, а отже відхиляє посилання сторони обвинувачення на те, що підозрювана за кордоном переховувалася від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
В частині посилання сторони обвинувачення на існування в рамках кримінального провадження ризиків, передбачених п. п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя погоджується із стороною захисту та вважає вказані ризики недоведеними стороною обвинувачення, з огляду на наступне.
Посилання сторони обвинувачення на те, що підозрювана може незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, на думку слідчого судді є не доведеним, адже стороною обвинувачення не наведено слідчому судді будь-яких даних про те, що підозрювана ОСОБА_6 протягом проведення досудового розслідування кримінального провадження, яке триває з 2018 року, здійснювала будь-які дії, які б свідчили про вплив на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, а також не надано будь-яких об'єктивних даних стосовно того, що підозрювана має намір вчиняти такі дії. Крім того, потерпілою у кримінальному провадженні є матір підозрюваної, що ставить під сумнів можливий вплив підозрюваної на рідну матір.
Слідчий суддя вважає, що у клопотанні відсутнє належне обґрунтування та аргументування стороною обвинувачення щодо того яким чином підозрювана буде мати можливість перешкоджати кримінальному провадженню, з огляду на тривалий проміжок часу протягом якого здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відповідно до чого слідчий суддя може зробити висновок про те, що органом досудового розслідування проведена вже значна кількість слідчих дій,а тому слідчий суддя прийшов до висновку, що вказаний ризик не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні.
Сторона обвинувачення в своєму клопотанні посилається також на наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливе вчинення підозрюваною ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення.
Разом з тим, слідчий суддя погоджується із стороною захисту та вважає, що вказаний ризик не знайшов свого підтвердження в матеріалах доданих в обґрунтування клопотання та є необґрунтованим, так як стороною обвинувачення не надано даних, що вказують на те, що підозрювана ОСОБА_6 раніше притягувалася до кримінальної відповідальності або відповідно до оперативної інформації планує вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім цього, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведено те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання можливості існування встановленого слідчим суддею мінімального ризику можливого переховування підозрюваної ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та суду.
4.3. Можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Беручи до уваги обставини ймовірного вчинення підозрюваною ОСОБА_6 кримінального правопорушення, встановлений в судовому засіданні мінімальний ризик у вигляді можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду, а також те, що підозрювана свою провину визнає, має намір співпрацювати зі слідством міцні соціальні зв'язки підозрюваної, а саме, те, що вона заміжня, має на утриманні двох малолітніх дітей, має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, слідчий суддя приходить до переконання про можливість запобігання встановленому ризику та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Відповідно до ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Виходячи з вищевикладеного, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність відмови в задоволенні клопотання сторони обвинувачення та застосування відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, вважаючи, що вказаний запобіжний захід в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної та забезпечить досягнення мети застосування запобіжного заходу і в повній мірі буде здатним запобігти встановленому ризику.
Керуючись, ст. ст. 177, 178, 179, 194, 309, 374 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії насильству Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12018160000000338 від 16.04.2018 року відносно підозрюваної ОСОБА_6 - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрювану ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 27.02.2023 року, в межах строку досудового розслідування, а саме:
- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора чи суду на визначений ними час;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 2 ст. 179 КПК України, у разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на СУ ГУНП в Одеській області.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1