Справа № 947/29063/22
Провадження № 1-кс/947/1145/23
01.02.2023 рокуслідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі, клопотання захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 12022160000000851 від 09.12.2022 року (№12023160000000100 від 13.01.2023 року) відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, українця, з середньою освітою, офіційно не працюючого, у цивільному шлюбі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-
В провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання захисника - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження № 12022160000000851 від 09.12.2022 року.
09.12.2022 року в порядку ст. 208 КПК України органом досудового розслідування було затримано ОСОБА_5 .
Так, того ж дня, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропної речовини, вчинені за попередньою змовою групою осіб.
09.12.2022 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.02.2023 року із визначенням розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, який становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 744 300 гривень.
Так, на думку сторони захисту на теперішній час відпала потреба у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , у зв'язку з тим, що за час перебування підозрюваного в ДУ «Одеській слідчий ізолятор» стан здоров'я останнього значно погіршився, більше того, виникла необхідність госпіталізації ОСОБА_5 до медичної частини № 21, де йому було поставлено діагноз: гострий пієлонефрит, ниркова коліка. Крім того, в обґрунтування поданого клопотання сторона захисту посилається на міцність соціальних зв'язків підозрюваного, його стан здоров'я та наявність постійного місця проживання.
Також з матеріалів клопотання сторони захисту вбачається, що з 28.02.2019 по 22.03.2019 року ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради з діагнозом: вживання психоактивних речовин (канабіноїдів, психостимуляторів) зі шкідливими наслідками.
Крім того, як підставу для перегляду раніше обраного відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу захисник підозрюваного наводить відомості в частині того, що підозрюваний не вживав і не має наміру вживати спроби переховуватися від органів досудового розслідування, не здійснював тиск на інших учасників кримінального провадження, та не перешкоджає проведенню досудового розслідування. Застосований найсуворіший вид запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою не відповідає меті його застосування, є безпідставним, тому захисник вважає його застосування невиправданим та недоцільним.
При вирішенні питання про зміну підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу захисник просить слідчого суддю врахувати наявність міцних соціальних зв'язків у підозрюваного, якій раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місця проживання, а саме орендує квартиру в м. Одесі на підставі договору оренди, долученого до матеріалів клопотання сторони захисту, де проживає спільно з цивільною дружиною ОСОБА_7 . Так, остання на даний час є вагітною, що свідчить про те, що їй, ймовірно, складно обходитися без його допомоги ОСОБА_5 . Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 є особою, яка наразі потребує постійного медичного нагляду, адже станом на 27.01.2023 року перебуває на стаціонарному лікуванні в медичній частині № 21 та отримує лікування згідно з листом лікарських призначень.
З наведених міркувань, вважаючи подане клопотання в повній мірі обґрунтованим та мотивованим, захисник просить слідчого суддю змінити підозрюваному ОСОБА_5 міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
В судовому засіданні захисник подане в порядку ст. 201 КПК України клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до вимог ст. 201 КПК України з метою захисту прав, свобод та законних інтересів підозрюваного, до якого застосовано запобіжний захід, захисник має право під час дії ухвали про застосування запобіжного заходу подати до місцевого суду в межах якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м'який.
В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 09.12.2022 року відносно ОСОБА_5 застосовано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.
Згідно вказаної ухвали слідчого судді вбачається, що при вирішенні питання про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею враховувалася наявність в рамках кримінального провадження № 12022160000000851 від 09.12.2022 рокуобґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Як вбачається з клопотання про зміну відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, стороною захисту не ставиться під сумнів обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри, між тим стороною захисту з огляду на характеризуючі підозрюваного матеріали заперечується наявність передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а також необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, на думку сторони захисту, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 протягом всього часу досудового розслідування жодним чином не перешкоджав встановленню істини, останній не має наміру впливати на свідків по справі, які вже допитані органом досудового розслідування, забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 можливо шляхом застосування відносно останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Таким чином, при розгляді даного клопотання, слідчому судді слід встановити, чи доводять зазначені стороною захисту доводи необхідність зміни відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
При вирішенні вказаного питання, слідчим суддею враховується наступна практика ЄСПЛ, а саме:
- п. 80 рішення ЄСПЛ у справі «Марченко проти України», відповідно до якого тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу;
- п. 58 рішення ЄСПЛ у справі (Beccievv. Moldova («Бекчиєв проти Молдови»), згідно якимризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню;
- п. 106 рішення ЄСПЛ у справі «Панченко проти Росії», п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції», якими ЄСПЛ встановлено, що однієюз обставин, яка має враховуватись судом при оцінці ризику переховування, є суворість покарання, яке загрожує особі у випадку визнання її винною. Як неодноразово зазначав Європейський суд у своїх рішеннях, ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня;
- правова позиція ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», відповідно до якої за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.
Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 12022160000000851 здійснюється з 09.12.2022 року. При цьому, з того ж дня відносно підозрюваного ОСОБА_5 діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Як вже зазначалося, при вирішенні питання про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею було встановлено наявність ризиків у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків в рамках даного кримінального провадження, перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється.
Так, при вирішенні питання про наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, слідчим суддею враховувалася наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. З огляду на викладене, беручи до уваги вищевказану практику ЄСПЛ у справах «Панченко проти Росії» та «Летельє проти Франції», слідчий суддя зазначає, що сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами. Так, слідчим суддею надавалася правова оцінка обставинам того, що підозрюваний перебуває у цивільному шлюбі. Крім того, слідчим суддею надавалася правова оцінка відомостям щодо не притягнення раніше ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності й відсутності у останнього судимостей, а також відомостям щодо його стану здоров'я, який на даний час хворіє на гострий пієлонефрит.
Відтак, оскільки вищевказані характеризуючі підозрюваного ОСОБА_5 матеріали враховувалися слідчим суддею при вирішенні питання обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду на теперішній час не зменшився та продовжує існувати.
При вирішенні питання подальшого існування ризиків у вигляді можливого незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків в рамках даного кримінального провадження, а також перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя приходить до наступних переконань.
Так, що стосується продовження існування ризику можливого впливу з боку ОСОБА_5 на свідків в рамках такого кримінального провадження, то очевидно, що з огляду на стадію даного кримінального провадження, а також обставини за яких проводився першочерговий допит таких осіб, слідчий суддя не може виключати існування наведеного ризику, в зв'язку з чим підстав для зміни власного висновку в розрізі продовження існування такого ризику у слідчого судді не має.
Однак, що стосується продовження існування ризику можливого перешкоджання підозрюваним ОСОБА_5 кримінальному провадженню іншим чином, то слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження триває вже майже два місяці, протягом якого, очевидно, ключові процесуальні дії в рамках даного кримінального провадження вже були проведені. Відтак, слідчий суддя вважає, що хоча й наведений ризик продовжує існувати в рамках даного кримінального провадження, між тим ступінь можливості його настання суттєво зменшився, при цьому характеризуючи підозрюваного дані, серед яких міцність його соціальних зв'язків, а також відсутність судимостей підтверджує мінімізацію такого ризику.
Крім того, існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, який був встановлений при застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного, значно мінімізується врахуванням вищевикладених обставин відносно ОСОБА_5 , а саме те, що останній, зі слів захисника, має постійний підробіток в Інтернеті, у зв'язку з чим, є недоведеним те, що можлива протиправна діяльність з боку підозрюваного була здійснена з метою систематичного отримання доходу, так як вина останнього на стадії досудового розслідування є ще не доведеною.
Крім того, не може залишити поза увагою слідчий суддя й посилання сторони захисту на обставини погіршення здоров'я ОСОБА_5 в умовах слідчого ізолятора.
Так, слідчий суддя зауважує, що складовими, які необхідно розглядати щодо сумісності стану здоров'я заявника та умов його утримання, є такі: медичний стан особи, доцільність утримання особи у слідчому ізоляторі з огляду на стан здоров'я та адекватність медичної допомоги та піклування, які надаються в умовах слідчого ізолятора.
Посилаючись на практику ЄСПЛ, особі, яка утримується у слідчому ізоляторі, повинно бути забезпечено ведення детального обліку стану здоров'я та лікування, яке він отримав, перебуваючи під вартою. Згідно рішень ЄСПЛ у справах «Гумматов проти Азербайджану» та «Маленко проти України», ЄСПЛ стверджує, що факт огляду лікарем і призначення того чи іншого лікування не може автоматично бути підставою для висновку про те, що медична допомога була адекватною. Хоча ОСОБА_5 й був госпіталізований до медичної частини № 21 з діагнозом: гострий пієлонефрит, ниркова коліка, де знаходився на стаціонарому лікуванні, проте це не є підставою для висновку про те, що надана медична допомога була адекватною та були створені необхідні умови для реалізації призначеного лікування (рішення ЄСПЛ у справі «Голомійов проти Молдови»).
При наданні оцінки вказаним доводам слідчий суддя зауважує, що ОСОБА_5 наразі потребує постійного кваліфікованого медичного нагляду, у зв'язку із хворобою на пієлонефрит у гострій формі, що обумовлює більш прискіпливий підхід до оцінки таких доводів.
З урахуванням наведених обставин у своїй сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що на даній стадії кримінального провадження, з огляду на встановлені в рамках даного судового процесу обставини, в тому числі які виникли після продовження відносно підозрюваного ОСОБА_5 міри запобіжного заходу, забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного можливо забезпечити шляхом застосування відносно останнього міри запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, з покладенням на нього ряду процесуальних обов'язків, що в повній мірі відповідатиме загальним засадам кримінального провадження та національному законодавству України, зокрема практиці ЄСПЛ як його частині, а також забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому подане клопотання захисника підозрюваного підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 181, 182, 201, 202, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 12022160000000851 від 09.12.2022 року (№12023160000000100 від 13.01.2023 року) відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Змінити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зобов'язавши його не залишати приміщення домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 23 години 00 по 05 годину 00 хвилин наступної доби, строком до 09.02.2023 року, в межах строків досудового розслідування.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_5 , строком до 09.02.2023 року, в межах строків досудового розслідування, наступні обов'язки, а саме:
- прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, свідками та учасниками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та не підлягає оскарженню.
Слідчий суддя ОСОБА_1