Справа № 947/4293/23
Провадження № 1-кс/947/1435/23
03.02.2023 рокуслідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42022160690000021 від 22.09.2022 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Братське, Братського району, Миколаївської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, заступника командира батальйону по роботі з особовим складом військової частини НОМЕР_1 НГУ, одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей - 2014 року народження та 2012 року народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-
Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022160690000021 від 22.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Південного регіону.
Як вбчаєаться з клопотання сторонни обвинувачення про застсоування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 2 від 03 вересня 2018 року капітана ОСОБА_5 призначеного наказом командувача Національної гвардії України від 10 серпня 2018 року за № 122 о/с зараховано в списки особового складу частини заступником командира батальйону по роботі з особовим складом (ВОС 3410003) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Так, вищевказаними функціональними обов'язками ОСОБА_5 , як заступника командира батальйону по роботі з особовим складом військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, передбачено, що заступник командира військової частини по роботі з особовим складом є прямим начальником усього особового складу військової частини і у мирний та воєнний час відповідає за безпосередню організацію і проведення роботи з особовим складом; військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу; морально-психологічне забезпечення бойової готовності, бойової підготовки, виконання бойових завдань, правопорядку, повсякденної діяльності особового складу військової частини; гуманітарну підготовку та інформаційну роботу, організацію дозвілля військовослужбовців, членів їх сімей, працівників військової частини, їх соціальний захист.
Також, на заступника командира батальйону по роботі з особовим складом військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_5 , покладено наступні функціональні обов'язки, зокрема:
-знати потреби і запити особового складу, вживати заходів для вирішення скарг і задоволення заяв, підтримувати зв?язок із сім?ями військовослужбовців, піклуватися про їх здоров?я, харчування, поліпшення матеріально-побутового становища особового складу;
-знати вимоги статутів, наказів, порадників та інструкцій, щодо організації керівництва штабом частини, додержуватися їх у службовій діяльності; знати, штатну чисельність і фактичну наявність сил і засобів військової частини,
-готувати та оформлювати накази, розпорядження та забезпечувати їх своєчасне доведення до особового складу військової частини;
-показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень;
-знати й аналізувати справжній стан військової дисципліни в підрозділах частини та об?єктивно доповідати про це командирові військової частини вживати заходів для запобігання кримінальним та іншим правопорушенням, своєчасно виявляти й усувати їх причини;
-негайно доповідати командирові військової частини про кримінальні чи корупційні правопорушення та надзвичайні події;
-особисто очолювати проведення службових розслідувань та з?ясовувати причини загибелі особового складу або скоєння резонансних правопорушень та надзвичайних подій;
-здійснювати соціальне супроводження військовослужбовців та членів їх сімей у разі загибелі або поранення під час виконання службових обов?язків;
-використовувати систему морального та матеріального стимулювання для підвищення зацікавленості військовослужбовців у якісному виконанні завдань за призначенням;
-вирішувати соціальні проблеми військовослужбовців та службовців у межах своїх посадових обов?язків;
-вести роботу зі зміцнення виськової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним, адміністративним тa іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти їх причини скоєння з метою недопущення правопорушень у подальшому, аналізувати стан військової дисципліни і об?єктивно доповідати про це командирові військової частини;
-додержуватися вимог Закону України «Про запобігання корупції» та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.
Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів та функціональних обов'язків, ОСОБА_5 , всупереч обов'язку їх неухильного дотримання, будучи працівником правоохоронного органу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення став на шлях злочинної діяльності та умисно вчинив злочинне діяння, яке дискредитує його, як працівника правоохоронного органу, що набуло негативного суспільного резонансу на території Одеської області, за наступних обставин.
Установлено, що ОСОБА_8 в період часу з 04.04.2013 по 07.03.2022 перебувала у офіційному шлюбі з громадянином України ОСОБА_9 , який впродовж 2020-2022 років проходив військову службу у складі НОМЕР_2 окремого батальйону Національної гвардії України (з місцем дислокації в АДРЕСА_1 ) військова частина НОМЕР_1 на посаді техніка роти оперативного призначення у військовому званні штаб-сержант.
Так, 13.12.2021 ОСОБА_9 відряджено з м. Ізмаїл Одеської області до зони проведення операції об'єднаних сил на територію Донецької області та з 24.02.2022, після початку російського вторгнення в Україну, останній продовжував нести службу у даному регіоні, приймаючи безпосередню участь в бойових діях з російськими військами.
У подальшому, 13.03.2022 приблизно о 20:00 год. до приватного будинку де фактично мешкає ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , прибули військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 , серед яких був ОСОБА_5 , який представився останній, як один з командирів військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та повідомив ОСОБА_8 , що її чоловік ОСОБА_9 07.03.2022 загинув під час виконання службово-бойового завдання у АДРЕСА_3 .
Надалі, протягом березня 2022 року, більш точну дату та час під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_5 разом з військовослужбовцями із НОМЕР_2 окремого батальйону Національної гвардії України (з місцем дислокації в АДРЕСА_1 ) військова частина НОМЕР_1 приходили до ОСОБА_8 за адресою її фактичного мешкання та надавали їй необхідну інформацію щодо механізму отримання заробітної плати її чоловіка ОСОБА_9 до моменту поки він офіційно не буде визнаним загиблим в бою. Також, ОСОБА_5 під час вищевказаних зустрічей у березні 2022 року повідомив ОСОБА_8 , що вона та її діти можуть отримати одноразову грошову допомогу передбачену Постановою № 168 від 28.02.2022 Кабінет Міністрів України у розмірі 15 млн. грн. у зв'язку з чим ОСОБА_5 надав ОСОБА_8 перелік документів необхідних для отримання вказаної грошової допомоги і повідомив останній, що з вказаного списку остання повинна передати йому лише копії власних документів, а інші ОСОБА_5 підготує особисто сам.
Також, у серпні 2022 року, більш точну дату та час під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення перебуваючи, за адресою мешкання ОСОБА_8 , а саме: АДРЕСА_2 , повідомив останній, що за прискорення виплати та сприяння в усуненні перешкод (затягування чи відмови) для одержання одноразової грошової допомоги частину грошей ОСОБА_8 необхідно буде передати йому, як заступнику командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, відповідального за здійснення соціального супроводження членів сімей загиблих військовослужбовців, грошові кошти у розмірі від 5% до 10% від одержаною нею суми одноразової грошової допомоги, при цьому точна суму грошових коштів буде вказана ОСОБА_5 в подальшому.
Почувши вказані вимоги ОСОБА_5 , перебуваючи у стресовому
і скрутному матеріальному становищі у зв'язку з втратою чоловіка, з думками про майбутнє життя з доньками без чоловіка та страхом залишитись без
будь-якої грошової допомоги, ОСОБА_8 вирішила погодитись на них і почала діяти відповідно до вказівок ОСОБА_5 .
Так, 04.10.2022, близько 19 год. 40 хв., ОСОБА_5 перебуваючи за адресою мешкання ОСОБА_8 , а саме: АДРЕСА_2 , повідомив останній, що документи, які необхідні для отримання грошової допомоги, підготовлені на 90%, однак, ще необхідні акти службового розслідування форм «Н1» та «Н5», які, з його слів, перебувають у м. Києві.
Крім цього, під час вищевказаної бесіди ОСОБА_5 наголосив на тому, що ОСОБА_8 та її донька ОСОБА_10 , в якості одноразової грошової допомоги, отримає 10 млн. грн., а донька ОСОБА_9 - ОСОБА_11 отримає в свою чергу 5 млн. грн.
При цьому, ОСОБА_5 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, повторно висловив вимогу ОСОБА_8 , що за прискорення виплати та сприяння в усуненні перешкод (затягування чи відмови) для одержання одноразової грошової допомоги частину грошей потрібно передати йому з отриманої грошової компенсації розміром 10 млн. грн. за загибель чоловіка, ОСОБА_8 повинна буде передати ОСОБА_5 грошові кошти, однак конкретної суми не оголосив, але зазначив, що сума не буде перевищувати 10 % від одержаної ОСОБА_8 одноразової грошової допомоги. Також ОСОБА_5 зазначив, що механізм передачі неправомірної вигоди та конкретну суму він повідомить у подальшому додатково.
В подальшому 28.01.2023, більш точний час під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_5 прибув на адресу мешкання ОСОБА_8 , а саме: АДРЕСА_2 та діючи умисно, з корисливих мотивів, висловив останній вимогу, про обов'язок ОСОБА_8 передати йому неправомірну вигоду у розмірі 3 000 (три тисячі) доларів США, або в гривневому еквіваленті за вчиненням ним дій, пов'язаних із здійсненням соціального супроводження
ОСОБА_8 та одержання нею одноразової грошової допомоги за втрату чоловіка під час виконання ним бойового завдання.
Так, 02.02.2023 приблизно о 11:10 год. ОСОБА_5 за попередньо домовленістю з ОСОБА_8 , прибувна адресу мешкання останньої, а саме: АДРЕСА_2 , де під час розмови ОСОБА_8 повідомила, що наразі у неї при собі є грошові кошти у сумі 150 000 грн.
На що, ОСОБА_5 , переслідуючи корисливий мотив, продовжуючи вчиняти вимагання неправомірної вигоди, висунув ОСОБА_8 вимогу про передачу йому наявних у ОСОБА_8 грошових коштів у розмірі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень, які наказав останній помістити у паперові конверти коричневого кольору, заздалегідь підготовлених ним.
В подальшому, перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, одержав на свою вимогу від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у розмірі 150 000 грн за вчиненням ним дій, пов'язаних із здійсненням соціального супроводження ОСОБА_8 та одержання нею одноразової грошової допомоги за втрату чоловіка під час виконання ним бойового завдання.
За вищевикладених обастаивн, 02.02.2023 року ОСОБА_5 було затримано орагном досдуового росзілудвання в порядку ст. 208 КПК України.
03.02.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Оскільки у сторони обвинувачення наявні достатні підстави вважати, що в рамках даного кримінального провадження наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри, сторона обвинувачення просить застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні:
-прокурор вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, клопотання просив задовольнити.
-захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення поданого клопотання, зазначивши, що ризики, викладені у клопотанні є необґрунтованими та недоведеними. Також захисник послався на характеризуючи дані останнього: ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки, а саме: одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризуються за місцем проживання та місцем роботи, більше того, неодноразово нагороджувався численними службовими грамотам, відзнаками та подяками. Крім того, захисник акцентував увагу на стані здоров я підзахисного, адже останній неодноразово знаходився на стаціонарному лікуванні у зв'язку із кардіогологічним захворюванням.
-підозрюваний в судовому засіданні з пред'явленою йому підозрою погодився та підтримав думку захисника.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
03.02.2023 року року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
На підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України сторона обвинувачення посилається на: протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 22.09.2022; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 10.11.2022; протоколом огляду інформації від 04.10.2022 із скріншотами з телефону; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 07.12.2022; протокол огляду інформації від 24.10.2022 із скріншотами з телефону; протоколдопиту свідка ОСОБА_8 від 18.01.2023; протокол про результати аудіо-, відеоконтролю за особою ОСОБА_5 від 05.10.2022; протокол про результати аудіо-, відеоконтролю за особою ОСОБА_5 від 01.11.2022; протокол про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж ОСОБА_8 від 02.11.2022; протокол про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж ОСОБА_5 від 02.11.2022; протокол про результати аудіо-, відеоконтролю за особою ОСОБА_5 від 21.11.2022; протокол про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж ОСОБА_5 від 26.11.2022; протокол про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж ОСОБА_12 від 26.11.2022; протокол про результати аудіо-, відеоконтролю за особою ОСОБА_5 від 14.12.2022; протокол за результати аудіоконтролю за особою ОСОБА_5 від 14.12.2022; протокол про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж ОСОБА_5 від 19.12.2022; протоколом про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж ОСОБА_8 від 19.12.2022; протокол про результати аудіоконтролю за особою ОСОБА_8 від 05.12.2022; протокол огляду та вручення грошових коштів від 02.02.2023; протокол огляду місця події від 02.02.2023; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_5 від 02.02.2023; протоколом освідування особи ОСОБА_5 від 02.02.2023; інші зібрані матеріалами під час досудового розслідування кримінального провадження у своїй сукупності.
Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред'явленої підозри, в зв'язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.
На теперішній час ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у можливому вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. ч. 3 ст. 368 КК України. Так, з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку подальшого доведення її вини у його вчинені у встановленому законом порядку перед судом, наслідки, які для останнього можуть настати, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках даного кримінального провадження, в цілях уникнення можливого покарання за інкриміновані підозрюваному дії, останній може вжити заходів спрямованих на переховування від органів досудового розслідування та суду, що свідчить про наявність в рамках такого кримінального провадження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У разі застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, зобов'яже останнього перебувати на військовій службі, де в останнього буде можливість знищити, сховати або спотворити документи, які надходили від ОСОБА_8 до військової частини НОМЕР_1 , для одержання останньою одноразової грошової допомоги, та які опрацьовувались ОСОБА_5 під час безпосереднього виконанням ним своїх службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням соціального супроводження ОСОБА_8 та одержання нею одноразової грошової допомоги за втрату чоловіка під час виконання ним бойового завдання. Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 володіє інформацією про кримінальне провадження стосовно нього, обставин, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, а тому може безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, що прямо вказує на існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім того, слідчий суддя враховує, що в рамках даного кримінального провадження наявна особа свідка ОСОБА_8 . Протоколи допиту такої особи, в яких зазначені її анкетні дані, долучені до матеріалів даного клопотання. На теперішній час в значній мірі, обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України підтверджується саме показаннями такої особи. Слідчий суддя враховує, що на теперішній час вказана особа свідка допитана. Між тим, враховує слідчий суддя також й відомості в частині того, що за винятком випадків, передбачених ст. 225 КПК України, суд не може обґрунтовувати свої судові рішення показаннями, отриманими стороною обвинувачення на стадії досудового розслідування. Відтак, у випадку подальшого направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_5 до суду, слідчий суддя не може виключати допиту такої особи безпосередньо судом, в зв'язку з чим, слідчий суддя не може виключати можливого незаконного впливу з боку підозрюваної особи на такого свідка, що в свою чергу свідчить про наявність в рамках такого кримінального провадження ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що як вже зазначалося вище, ОСОБА_5 має досвід роботи в системі органів Національної гвардії України, а тому останній обізнаний з тактикою та методикою розслідування кримінальних правопорушень, та може вжити заходів щодо перешкоджання кримінальному провадженню (штучне затягування досудового розслідування; розголошення відомостей результатів досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини підозрюваних тощо).
Що стосується посилання сторони обвинувачення на наявність в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що вказані доводи сторони обвинувачення не знайшли свого підтвердження. Зокрема, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.02.2023 року підозрюваного було відсторонено від посади заступника командира батальйону по роботі з особовим складом військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, адже саме перебування на вказаній посаді, в силу можливості приймати рішення в межах наданих ОСОБА_5 службових повноважень, сприяло вчиненню підозрюваним кримінального правопорушення. Крім того, будь-які відомості, які б могли свідчити про наявність схильності підозрюваного до можливого вчинення інших кримінальних правопорушень у слідчого судді на теперішній час відсутні. За таких обставин, на думку слідчого судді, стороною обвинувачення не доведено існування в рамках даного кримінального провадження означеного ризику, а відповідні посилання сторони обвинувачення є безпідставними.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов'язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв'язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.
Як вбачається з фактичних обставин даного кримінального провадження, ОСОБА_5 на теперішній час обґрунтовано підозрюється у можливому вчиненні корупційного кримінального правопорушення. При цьому, враховуючи те, що корупція визнана однією з актуальних загроз національній безпеці України, а вчинення кримінального правопорушення такого роду в період воєнного стану службовими особами правоохоронних структур викликає значний резонанс у суспільстві та породжує негативне ставлення українського народу до посадових осіб військової служби.
Відтак, вирішення питання застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 того чи іншого запобіжного заходу потребує врахування існуючого суспільного інтересу, який зводиться не лише до досягнення завдань кримінального провадження, але й до забезпечення та реального здійснення боротьби з корупцією та забезпечення національної безпеки.
За таких обставин, беручи до уваги викладене у сукупності, з огляду на тяжкість інкримінованого підозрюваному ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також фактичні обставини даного кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що на даній стадії кримінального провадження відносно підозрюваного слід обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки такої особи, в тому числі, не забезпечать досягнення завдань кримінального провадження в цілому, та міри запобіжного заходу, зокрема.
Відповідно до п. 2 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
На підставі викладеного, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного ОСОБА_5 , встановлені в рамках даного кримінального провадження ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також фактичні обставини даного кримінального провадження, в тому числі існуючий суспільний інтерес, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність визначення відносно підозрюваного застави у розмірі 400 (чотирьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 073 600 (один мільйон сімдесят три тисячі шістсот) гривень, що на думку слідчого судді не буде завідомо непомірним для такої особи, при цьому в повній мірі гарантує досягнення мети її дії.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42022160690000021 від 22.09.2022 відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком до 01.04.2023 року, включно, в межах строку досудового розслідування.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 400 (чотирьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 073 600 (один мільйон сімдесят три тисячі шістсот) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком до 01.04.2023 року, включно, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. утримуватися від спілкування з іншими зі свідками та учасниками у даному кримінальному провадженні;
5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
6. носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1