вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
07.02.2023 р. Справа № 917/943/22
Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., при секретарі судового засідання Мацко О.В., розглянувши матеріали
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Діпі ейр газ", Кловський узвіз, 7А, оф.8-10, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 36858311
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл", вул. Небесної сотні, 9/17, м. Полтава, 36000, код ЄДПРОУ 38516938
про стягнення грошових коштів
Товариство з обмеженою відповідальністю "Діпі ейр газ" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою від 09.08.2022 року (вх. № 1027/22 від 17.08.2022 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" про стягнення заборгованості за договором поставки № 2202/21П від 22.02.2021 року у розмірі 1 773 398,00 грн.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2022 року даний позов був переданий на розгляд судді Білоусову С.М.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.08.2022 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 20.09.2022 року на 10:45.
07.09.2022 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання (вх. № 6250) про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 15 000,00 грн.
13.09.2022 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 6405), в якому вказує на те, що проти позову заперечує повністю та просить стягнути витрати на професійну правову допомогу.
19.09.2022 року позивач направив до суду через систему "Електронний суд" відповідь на відзив (вх. № 6639), в якому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 20.09.2022 року відкладено підготовче засідання у даній справі на 01.11.2022 року на 10:15.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 01.11.2022 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 06.12.2022 року на 10:45.
Ухвалою суду від 06.12.2022 року закрито підготовче провадження у справі № 917/943/22 та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.01.2023 року на 10:15.
Ухвалою суду від 17.01.2023 року відкладено розгляд справи по суті на 07.02.2023 року на 10:00.
Від представника відповідача - адвоката Остапенка О.П. 07.02.2023 року надійшла заява за вх. № 1558, у якій він просить суд розгляд справи провести без його участі у судовому засіданні та вказує на те, що позовні вимоги в частині основного боргу визнає, а щодо інших вимог - заперечує.
Клопотання в частині розгляду справи без участі представника відповідача судом задовольняється.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
22 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІПІ ЕЙР ГАЗ" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ" (відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 2202/21П (договір).
Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцеві Товар згідно Специфікацій до Договору, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та своєчасно оплатити цей Товар.
Відповідно до п. 1.2. договору найменування, асортименту кількість та ціна Товару зазначаються у Специфікаціях до Договору. Специфікації підписуються обома Сторонами за даним Договором та є невід'ємним частинами Договору. Допускається часткове замовлення Товару (замовлення частини Товару), в межах погодженої Сторонами Специфікації.
Враховуючи виробничі потреби Покупця допускається не повна вибірка узгодженої Сторонами Специфікації.
Згідно з п. 1.3. договору факт поставки Товару підтверджується належним чином оформленими і підписаними обома Сторонами документами (товарно-транспортні накладні, видаткові накладні). У випадку доставки Товару Покупцеві із залученням перевізника. Постачальник оформлює товарно-транспортну накладну у 4-х екземплярах. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Постачальника, другий - передається водієм (експедитором) Покупцеві, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом уповноваженого представника Покупця (у разі потреби й печаткою або штампом Покупця), передається Покупцем перевізнику.
Відповідно до п. 2.1. договору Товар поставляється на умовах DDP згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів ІНК0ТЕРМС (редакція 2010 року), які застосовуються з урахуванням особливостей, пов'язаних з внутрішньодержавним характером цього Договору, або па умовах самовивозу, в разі погодження відповідної умови у Специфікації.
Умови поставки в кожному випадку визначається згідно Специфікацій. Місце поставки вказується у Заявці Покупця та підтверджується товарно-транспортними документами. Передача Товару здійснюється Постачальником представнику Покупця у місці поставки, зазначеному у Заявці Покупця.
Згідно з п. 2.3. договору датою поставки Товару вважається дата підписання видаткової накладної (в інших випадках - відмітка про отримання на товаросупровідних документах).
Відповідно до п. 2.5. договору зобов'язання Постачальника вважаються виконаними з моменту передачі Товару в розпорядження Покупця. Зобов'язання Покупця вважаються виконаними з моменту оплати та прийняття поставленого Товару.
Згідно з п. 3.1. договору ціна Товару розраховується на умовах поставки, зазначених у Специфікаціях до цього Договору, і вказується в українських гривнях. Загальна сума Договору визначається сумами усіх Специфікацій до цього Договору, підписаних обома Сторонами.
Відповідно до п. 3.2. договору загальна вартість Товару за Договором не може перевищувати 32 500 000,00 грн.
Згідно з п. 4.1. договору розрахунки по Договору між Сторонами проводяться українськими гривнями в безготівковій формі шляхом банківського переказу (платіжними дорученнями) грошових коштів на поточні рахунки Сторін за реквізитами, вказаними в розділі 11 Договору.
Відповідно до п. 4.2. договору Покупець проводить оплату за поставлену партію Товару на умовах, наведених у Специфікаціях до даного Договору.
Згідно з п. 10.1. договору він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31 грудня 2021 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за даним Договором.
У випадку, коли жодна зі Сторін договору за 30 календарних днів до дати його закінчення не заявить письмово про намір припинити його дію, він автоматично продовжує свою дію ще на один календарний рік на тих самих умовах.
До вказаного договору сторонами також було підписано специфікації:
- № 1 від 22.02.2021 року на суму 1 200 000,00 грн.;
- № 2 від 05.08.2021 року на суму 9 997 500,00 грн.;
- № 3 від 15.10.2021 року на суму 4 998 000,00 грн.;
- № 4 від 03.12.2021 року на суму 4 998 951,34 грн.
Як зазначено у Специфікації № 4 оплата товару здійснюється протягом 7 (семи) банківських днів з дати поставки товару та підписання видаткової накладної.
Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідно до умов договору ним було поставлено продукції на загальну суму 2 198 048,00 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:
- № КЦЕГ0001834 від 28.12.2021 року на суму 215 752,00 грн.;
- № КЦЕГ0000099 від 30.01.2022 року на суму 258 962,00 грн.;
- № КЦЕГ0000165 від 12.02.2022 року на суму 215 156,00 грн.;
- № КЦЕГ0000166 від 12.02.2022 року на суму 255 386,00 грн.;
- № КЦЕГ0000172 від 15.02.2022 року на суму 267 008,00 грн.;
- № КЦЕГ0000203 від 19.02.2022 року на суму 223 202,00 грн.;
- № КЦЕГ0000205 від 20.02.2022 року на суму 253 896,00 грн.;
- № КЦЕГ0000241 від 22.02.2022 року на суму 221 712,00 грн.;
- № КЦЕГ0000242 від 22.02.2022 року на суму 220 520,00 грн.;
- № КЦЕГ0000240 від 10.03.2022 року на суму 66 454,00 грн.
Позивач також вказує на тому, що у травні 2022 року відповідачем було повернене постачальнику частину товару, що підтверджується накладними про повернення на загальну суму 424 650,00 грн., а саме:
- повернення постачальнику № 6 від 15.05.2022 року на суму 166 433,00 грн.;
- повернення постачальнику № 7 від 15.05.2022 року на суму 101 767,00 грн.;
- повернення постачальнику № 8 від 19.05.2022 року на суму 142 891,00 грн.;
- повернення постачальнику № 9 від 19.05.2022 року на суму 13 559,00 грн.;
Однак, як зазначає позивач, відповідач порушив умови укладеного договору і за ним наявна заборгованість у розмірі 1 773 398,00 грн.
Також факт наявності заборгованості вбачається з наданого позивачем акту звірки взаємних розрахунків за період 1 півріччя 2022 року з якого випливає, що неоплаченими залишились 1 773 398,00 грн. (а.с. 62).
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором поставки № 2202/21П від 22.02.2021 року у розмірі 1 773 398,00 грн.
Відповідач, заперечуючи проти позову, вказав, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс ойл" не мало можливості виконати свої зобов'язання за договором, у зв'язку з форс-мажорними обставинами, а саме: введенням на території України воєнного стану; забороною правлінням НБУ здійснювати банкам видаткові операції за рахунками резидентів Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Республіки Білорусь і саме ці обставини були форс-мажорними для виконання зобов'язання за договором .
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс ойл" зазначає, що не має наміру ухилятися від виконання договору і підтверджує належним чином виконання своїх зобов'язань за договором на суму заборгованості 1 773 398,00 грн., що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними.
При цьому, відповідач вважає, що позовні вимоги позивача є передчасними та не можуть бути судом задоволені, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс ойл" намагалося перерахувати на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ ЕЙР ГАЗ" платіж в рахунок погашення заборгованості за договором, але платіж відхилений, у зв'язку з обмеженнями введеними Правлінням НБУ "Про роботи банківської системи в період воєнного стану" № 18 від 24.02.2022 р., зі змінами (докази додаються).
У відповіді на відзив позивач вказав, що викладені у відзиві доводи останнім спростовуються, оскільки форс-мажорні обставини звільняють від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, а не від зобов'язання.
При прийнятті рішення судом враховано наступне.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
За приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК).
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2 198 048,00 грн., що підтверджується видатковими накладними наявними в матеріалах справи (а.с. 31-40).
Як встановлено судом, відповідачем було поверненепозивачу частину товару, що підтверджується накладними про повернення на загальну суму 424 650,00 грн. (а.с. 41-44).
Приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що порядок здійснення розрахунків згідно специфікації № 4 протягом 7 (семи) банківських днів з дати поставки товару та підписання видаткової накладної.
Таким чином, строк оплати за поставлений товар є таким, що настав, проте, станом на дату розгляду справи відсутні належні та допустимі докази сплати відповідачем заборгованості в розмірі 1 773 398,00 грн.
З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" за договором поставки № 2202/21П від 22.02.2021 року у розмірі 1 773 398,00 грн. підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем визнані, а тому підлягають задоволенню.
Положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За приписами ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання розподілення між сторонами судових витрат.
Частиною 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволені повністю, суд приходить до висновку, що судовий збір у розмірі 26 600,97 грн. слід покласти на відповідача.
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача понесені витрати на правову допомогу в сумі 15 000,00 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судом встановлено, що 02.11.2020 року між позивачем - ТОВ "ДІПІ ЕЙР ГАЗ" та адвокатом Трофимовим С.О. було укладено Договір про надання правової допомоги № 1102 за яким клієнт надає доручення, а адвокат зобов'язується здійснювати захист, представництво та надавати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, при цьому клієнт зобов'язується оплатити адвокату винагороду (гонорар) за надання правової допомоги (послуг) та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 5.1. договору приймання-передача наданих правових послуг та витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, здійснюється за Актом приймання-передачі наданих правових послуг, який складається Адвокатом в двох автентичних примірниках, по одному для кожної зі Сторін, підписується Адвокатом зі своєї сторони та надається Клієнту для підписання.
Як вбачається з наявного до матеріалів справи акту № 01/08/22 від 31.08.2022 року приймання-передачі правничих послуг по договору № 1102 про надання правової допомоги від 02.11.2020 року робіт, адвокат надав наступні роботи:
- юридична консультація щодо стягнення основної заборгованості та штрафних санкцій за господарськими договорами в судовому порядку - 2 000,00 грн.
- детальне вивчення юридичних умов Договір поставки № 2202/21П та первинної документації до цього Договору - 3 000,00 грн.
- підготовка та подання Претензії щодо сплати заборгованості до ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" - 2 000,00 грн.
- підготовка та подання позовної заяви щодо стягнення заборгованості з ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" - 3 000,00 грн.
- комплексне супроводження провадження у справі № 917/943/22 на всіх стадіях судового процесу - 5 000,00 грн.
В пункті 2 вищевказаного акту сторони підтверджують, що загальна вартість наданих правових послуг згідно цього Акту прийому-передачі наданих послуг становить 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень 00 коп. без податку на додану вартість.
07.09.2022 року платіжним дорученням № 274 позивач перерахував адвокату Трофимову С.О. вартість послуг з правничої допомоги у справі № 917/943/22 в розмірі 15 000,00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За приписами частини 5 та 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України сторона може заявити клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в разі неспівмірності відповідних витрат. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач жодних заперечень стосовно розміру заявленої до стягнення суми витрат на оплату правничої допомоги адвоката не надав.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, їх дійсності та необхідності, суд встановив, що розмір витрат на професійну правову допомогу є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
Суд роз'яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" (вул. Небесної сотні, 9/17, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 38516938) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діпі ейр газ" (Кловський узвіз, 7А, оф.8-10, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 36858311) заборгованість за договором поставки № 2202/21П від 22.02.2022 року у розмірі 1 773 398,00 грн., 15 000,00 грн. витрат на правничу допомогу та витрати по сплаті судового збору в розмірі 26 600,97 грн.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
3. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Білоусов С. М.