вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
09.02.2023 р. Справа № 917/944/22
Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали
за позовною заявою Виконавчий комітет Петрівсько-Роменської сільської ради, вул. Соборна, 35, с. Петрівка-Роменська, Гадяцький район, Полтавська область, 37333, код ЄДРПОУ 04381950
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс групп лтд", вул. Зоологічна, 4-А, оф. 139, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 38772399
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно сплачених бюджетних коштів
Виконавчий комітет Петрівсько-Роменської сільської ради звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою від 12.08.2022 року (вх. № 1028/22 від 17.08.2022 року) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс групп лтд" з вимогою про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно сплачених бюджетних коштів в сумі 174 480,46 грн.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що між сторонами 04.01.2021 року було укладено договір № 72/21 про закупівлю природного газу до якого в подальшому укладено низку додаткових угод, якими збільшено первісну ціну товару в договорі, яка була визначена за результатами відкритих торгів, чим порушили Закон України "Про публічні закупівлі".
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2022 року даний позов був переданий на розгляд судді Білоусову С.М.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.08.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/944/22, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
У зв'язку із відсутністю коштів на придбання поштових марок господарський суд Полтавської області з 15.06.2022 року припинив відправку поштової кореспонденції суду в паперовому вигляді, про що на офіційному веб-сайті суду було розміщене відповідне інформаційне повідомлення та долучено до матеріалів справи акт від 29.08.2022 року.
За приписами ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
З огляду на норми ст. 120 ГПК України, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була надіслана відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Сервіс групп лтд" 25.10.2022 року рекомендованим листом, про що свідчить відтиск печатки про відправлення на зворотному боці вказаної ухвали.
Ухвала суду від 22.08.2022 року, яка направлялися за адресою місцезнаходження відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулася до суду 09.11.2022 року (вх. № 9856) з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Суд зазначає, що згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала надсилається учасникам судового процесу за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.06.2018 року у справі № 910/177797/17.
За даних обставин, суд дійшов висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки "адресат відсутній за вказаною адресою", є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.
Відповідач відзив на позов чи будь-які заяви та клопотання суду не подав.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
02.12.2020 року Виконавчим комітетом Петрівсько-Роменської сільської ради на офіційному веб-порталі публічних закупівель "Рrozorro" оприлюднило оголошення № UA-2020-12-02-000249-с про проведення відкритих торгів на закупівлю природного газу (код ДК 021:2015 - 09120000-6: Газове паливо) обсягом 159 500 м3 з терміном постачання до 31.12.2021 року з очікуваною вартістю 1 595 000,00 грн.
Електронною системою визначено учасника з найнижчою ціновою пропозицією 969 919,50 грн. - Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГРУПП ЛТД".
04.01.2021 року між Виконавчим комітетом Петрівсько-Роменської сільської ради (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГРУПП ЛТД" (постачальник) укладено договір № 72/21 про закупівлю природного газу (договір) за яким постачальник зобов'язався поставити (передати у власність) споживачу у 2021 році природний газ, код ДК 021:2015 - 09120000-6: Газове паливо, (відповідний код та назва номенклатурної пропозиції - 09123000-7 Природний газ) (далі - газ, товар) належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язався прийняти і оплатити газ в розмірах, строки та порядку, визначених договором.
Плановий обсяг постачання газу - 159 500 куб. м. (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 3.2 договору ціна газу за 1000 куб.м. становить 5 067,50 грн. (п'ять тисяч шістдесят сім гривень 50 копійок), крім того ПДВ 1 013,50 грн., ціна газу з ПДВ - 6 081,00 грн. (шість тисяч вісімдесят одна гривня 00 копійок).
Пунктом 3.6 договору сторони погодили, що загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором, і становить 969 919,50 грн. (дев'ятсот шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять гривень 50 копійок), в тому числі ПДВ 161 653,25 грн.
Ціна, зазначена в п. 3.2 договору, може змінюватися протягом дії договору у випадках, передбачених в пункті 5 ст. 41 Закон України "Про публічні закупівлі". Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.
В подальшому додатковими угодами до договору сторони збільшили ціну за одиницю товару, яка була визначена за результатами відкритих торгів, а саме:
- 25.01.2021 року додатковою угодою № 2 збільшено ціну з 6 081,00 грн. за 1000 куб.м. до 6 688,00 грн. (з ПДВ);
- 27.01.2021 року додатковою угодою № 4 збільшено ціну з 6 688,00 грн. за 1000 куб. м. до 7 355,00 грн. (з ПДВ);
- 29.01.2021 року додатковою угодою № 5 збільшено ціну з 7 355,00 грн. до 8 090,00 грн. (з ПДВ).
Документальним обґрунтуванням для укладання додаткових угод стали надані постачальником наступні документи: цінова довідка Харківської торгово-промислової палати (далі - Харківська ТПП) від 29.12.2020 року № 1732/20, цінова довідка Харківської ТПП від 04.01.2021 року № 1767/20, цінова довідка Харківської ТПП від 18.01.2021 року № 114/21, цінова довідка Харківської ТПП від 22.01.2021 року № 154/21.
На підставі наказу керівника Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 06.04.2021 року № 153 "Про початок моніторингу закупівель" та додатку до нього проведено моніторинг процедури закупівлі по предмету "Природний газ" (ДК 021:2015: 09120000-6 - Газове паливо), очікуваною вартістю 159 5000,00 грн.
Після проведеної перевірки складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-12-02-000249-с від 26.04.2021 року, за яким виявлені ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 року № 922-VIII (в редакції, на момент укладення договору).
Разом з цим, позивача було зобов'язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, а саме, шляхом припинення зобов'язань за договором (розірвання договору) з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України усунути виявленні порушення.
Шляхом підписання додаткової угоди № 8 про розірвання договору від 04.06.2021 року договір № 72/21 про закупівлю природного газу від 04.01.2021 року було розірвано, проте, за період з січня по травень 2021 року споживачем було надмірно сплачено бюджетних коштів за природний газ в розмірі 174 480,46 грн.
Викладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс групп лтд" з вимогою про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно сплачених бюджетних коштів в сумі 174 480,46 грн.
При прийнятті рішення судом враховано наступне.
Згідно із ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частинами 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
Судом встановлено, що договір № 72/21 про закупівлю природного газу від 04.01.2021 року було укладено за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно зі п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Частиною 1 ст. 41 Закону визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за пунктом 2 частини 5 наведеної норми.
Пунктом 12.1 договору про закупівлю природного газу сторони погодили, що істотні умови цього договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону учасника та не повинні змінюватися після підписання цього договору до повного виконання зобов'язань сторонами, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Тобто, постачальник має довести наявність підстав для внесення змін до договору в частині збільшення ціни товару та необхідність застосування пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Згідно висновків, викладених у постанові Верховного Суду № 924/1240/18 від 18.03.2021 року у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Судом встановлено, що станом на дату підписання договору про закупівлю природного газу сторонами були погоджені всі істотні умови, а саме: предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за цим договором, відповідно до вимог частини третьої статті 180 ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі".
Необхідність укладення додаткових угод до договору обґрунтовано постачальником збільшенням ціни природного газу.
Проте, в результаті підписання додаткових угод було збільшено ціну за одиницю товару, яка була визначена за результатами відкритих торгів, а саме:
- 25.01.2021 року додатковою угодою № 2 збільшено ціну з 6 081,00 грн. за 1000 куб.м. до 6 688,00 грн. (з ПДВ);
- 27.01.2021 року додатковою угодою № 4 збільшено ціну з 6 688,00 грн. за 1000 куб. м. до 7 355,00 грн. (з ПДВ);
- 29.01.2021 року додатковою угодою № 5 збільшено ціну з 7 355,00 грн. до 8 090,00 грн. (з ПДВ).
Підставами збільшення ціни на газ були довідки Харківської торгово-промислової палати, а саме:
- цінова довідка № 1732/20 від 29.12.2020 року;
- цінова довідка № 1767/20 від 04.01.2021 року;
- цінова довідка № 114/21 від 18.01.2021 року;
- цінова довідка № 154/21 від 22.01.2021 року.
Однак, вказані довідки Харківської торгово-промислової палати не відображають коливання ціни товару на ринку в бік її збільшення в період між укладенням договору на закупівлю та додаткових угод до нього, про що зазначено у висновку Північно-східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2020-12-02-000249-с від 26.04.2021 року.
Згідно з роз'яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", що міститься у листі від 07.04.2015 року № 3302-05/11398-07, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціпи за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов'язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Враховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору сторони договору зобов'язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Таким чином, необхідність внесення зазначених змін ціни на газ не можна вважати обґрунтованими та такими, що підтверджена документально.
Отже, укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору, що не було враховано у вирішенні спору судом апеляційної інстанції.
Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2020 року у справі № 913/166/19.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 року у справі № 927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.08.2021 року у справі № 912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.
Згідно висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 року у справі № 915/1868/18 можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі".
Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку, що при укладенні оспорюваних позивачем додаткових угод № 2 від 25.01.2021 року, № 4 від 27.01.2021 року та № 5 від 29.01.2021 року до договору № 72/21 про закупівлю природного газу від 04.01.2021 року, сторони не дотримали вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінили істотні умови даного договору.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК, ст. 20 ГК визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 ГК серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
У той же час, ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.
Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.
Враховуючи те, що оспорювані позивачем додаткові угоди № 2 від 25.01.2021 року, № 4 від 27.01.2021 року та № 5 від 29.01.2021 року до договору № 72/21 про закупівлю природного газу від 04.01.2021 року укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, то відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України, підлягають визнанню недійсними.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання додаткових угод до договору № 72/21 про закупівлю природного газу від 04.01.2021 року недійсними підлягають задоволенню.
За приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правовий не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Оскільки, додаткові угоди № 2 від 25.01.2021 року, № 4 від 27.01.2021 року та № 5 від 29.01.2021 року до договору № 72/21 про закупівлю природного газу від 04.01.2021 року судом визнано недійсними, то вони не породжують для сторін жодних правових наслідків.
Зважаючи на викладене, розрахунок за поставлений природний газ мав здійснюватися споживачем - Виконавчим комітетом Петрівсько-Роменської сільської ради за ціною, вказаною в основному договорі про закупівлю природного газу в розмірі 6 081,00 грн. за 1000 куб.м.
Судом встановлено, що на підставі рахунків на оплату та актів прийому-передачі природного газу (а.с. 38-57) Виконавчим комітетом Петрівсько-Роменської сільської ради здійснено наступну оплату:
- за січень 2021 року 234 139, 74 грн. (з ПДВ);
- за лютий 2021 року 274 566, 65 грн. (з ПДВ);
- за березень 2021 року 204 062, 26 грн. (з ПДВ);
- за квітень 2021 року 74 606, 20 грн. (з ПДВ);
- за травень 2021 року 3 810, 40 гривень (з ПДВ).
Разом з тим, враховуючи висновки Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області оплата за поставлений природний газ здійснювалася за завищеними цінами (за ціною 6 688,00 грн. (з ПДВ), 7 355,00 грн. (з ПДВ), 8 090,00 грн. (з ПДВ) замість 6 081,00 грн. за 1000 куб.м.) допущено необгрунтовану (безпідставну) сплату бюджетних коштів (переплату) у розмірі 36 148,46 грн. за січень, 68 183,59 грн. за лютий, 50 675,12 грн. за березень, 18 527,04 грн. за квітень, 946,25 грн. - за травень.
Сума надмірно сплачених постачальнику грошових коштів, з урахуванням укладених нікчемних додаткових угод склала 174 480,46 грн.
Як встановлено судом, що оспорювані додаткові угоди до договору, укладені сторонами п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та призвели до повного нівелювання результатів відкритих торгів.
А тому, внаслідок неправомірного збільшення ціни на природний газ, шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства, мала місце переплата позивачем коштів у розмірі 174 480,46 грн.
За викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 174 480,46 грн. є правомірними та підлягає задоволенню.
Згідно п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За приписами ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Щодо судових витрат слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволені, тому суд приходить до висновку, що судовий збір у розмірі 10 060,22 грн. слід покласти на відповідача.
Суд роз'яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.
Керуючись ст. ст. 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 25.01.2021 року до договору № 71/21 про закупівлю природного газу від 04.01.2021 року, укладену між Виконавчий комітет Петрівсько-Роменської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс групп лтд".
3. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 27.01.2021 року до договору № 71/21 про закупівлю природного газу від 04.01.2021 року, укладену між Виконавчий комітет Петрівсько-Роменської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс групп лтд".
4. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 29.01.2021 року до договору № 71/21 про закупівлю природного газу від 04.01.2021 року, укладену між Виконавчий комітет Петрівсько-Роменської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс групп лтд".
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс групп лтд" (вул. Зоологічна, 4-А, оф. 139, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 38772399) на користь Виконавчого комітету Петрівсько-Роменської сільської ради (вул. Соборна, 35, с. Петрівка-Роменська, Гадяцький район, Полтавська область, 37333, код ЄДРПОУ 04381950) безпідставно сплачених бюджетних коштів в сумі 174 480,46 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 10 060,22 грн.
Видати накази після набрання цим рішенням законної сили.
6. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Білоусов С. М.