65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
"10" лютого 2023 р.м. Одеса Справа № 916/171/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши заяву керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури про забезпечення позову у справі
за позовом: Керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 03528552, 67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Незалежності, 39) в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40477150, 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83)
до відповідача-1: Відділу освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (код ЄДРПОУ 43917705, 68242, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Успенівка, вул. Кишинівська, 73)
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Форватер-СВ" (код ЄДРПОУ 37232320, 68200, Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сарата, вул. Крістіана Вернера, буд. 6/35)
про визнання незаконним та скасування рішення уповноваженої особи про намір укласти договір та недійсним договору на закупівлю робіт
Керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Форватер-СВ" про визнання незаконним та скасування рішення уповноваженої особи про намір укласти договір та визнання недійсним договору підряду вартістю 9749183,00 грн.
В обґрунтування підстав позову прокурор зазначає, що прийняття спірного рішення уповноваженою особою, яке викладене у протоколі від 24.12.2021 про намір укласти договір між відділом освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району та ТОВ "Форватер-СВ", та укладання на його підставі договору від 04.01.2022 №1 здійснено із порушенням вимог та принципів, закріплених спеціальним законодавством, яким визначено правові та економічні засади здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг за кошти бюджету, яке, за позицією прокурора, призводить до необґрунтованого, надмірного та незаконного витрачання бюджетних коштів.
Ухвалою від 12.01.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено прокурору строк на усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений господарським судом строк прокурором усунуто недоліки позовної заяви, про що подано відповідні докази.
Ухвалою від 10.02.2023 позовну заяву прокурора прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та вирішено інші процесуальні питання.
07.02.2023 керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури звернувся до суду із заявою про забезпечення позову №55-686ВИХ-23 від 27.01.2023, відповідно до якої прокурор просить суд:
- вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Відділу освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району проводити будь-які фінансові операції зі сплати коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "Форватер-СВ" по договору підряду від 04.01.2022 №1 про проведення робіт "Реконструкція спортивної зали Ройлянської ЗОШ І-ІІІ ступенів за адресою: Одеська область, Саратський район, с.Ройлянка, вул.Центральна, 35 згідно коду (ДК 021:2015)-45454000-4-Реконструкція";
- вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Форватер-СВ" проводити будь-які роботи по договору про закупівлю підрядних робіт за державні кошти від 16.02.2022 №1-22/П про проведення робіт "Реконструкція спортивної зали Ройлянської ЗОШ І-ІІІ ступенів за адресою: Одеська область, Саратський район, с.Ройлянка, вул.Центральна, 35 згідно коду (ДК 021:2015)-45454000-4-Реконструкція".
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову прокурор зазначає, що за результатами опрацювання інформації, яка міститься в системі публічних закупівель Prozorro, прокуратурою встановлено, що Управлінням сім'ї, молоді та спорту Саратської районної державної адміністрації Одеської області 27.10.2017 оголошено про проведення відкритих торгів "Реконструкція спортивної зали Ройлянської ЗОШ І-ІІІ ступенів" (ідентифікаційний номер закупівлі UA-2017-10-27-000795-с) з вартістю 9751208,00.
За наслідками розгляду тендерних пропозицій тендерним комітетом 16.11.2017 переможцем обрано ТОВ "Форватер-СВ", якому направлено повідомлення про намір укласти договір.
В подальшому, між Управлінням сім'ї, молоді та спорту Саратської районної державної адміністрації Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форватер-СВ" укладено договір №1 від 28.11.2017 на суму 8510409,00 грн.
За виконання Договору №1/2017 ТОВ "Форватер-СВ" протягом 2017-2019 років отримано 2297088,00 грн.
При цьому, на даний час будь-які відомості (звіти) про виконання Договору №1/2017 в системі публічних закупівель Prozorro відсутні, а Договір продовжує діяти до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.
Водночас, у грудні 2021 року Відділом освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району (Замовник) прийнято рішення про проведення закупівлі робіт за кошти місцевого бюджету "Реконструкція спортивної зали Ройлянського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Успенівської сільської ради за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Ройлянка, вул.Центральна35 (Коригування)" (UA-2021-12-20-004133-а) за кодом "ДК 021:2015:4545000-4-Реконструкція", шляхом застосування переговорної процедури.
За результатами переговорної процедури Замовником із ТОВ "Форватер-СВ" укладено Договір №1 (Договір №1/2022) від 04.01.2022 на суму 9749183,00 грн.
Проте, за твердженням прокурора, вказану переговорну процедуру закупівлі UA-2021-12-20-004133-а Замовником проведено у порушення вимог п.5 ч.2 ст.40 Закону України "Про публічні закупівлі".
На думку прокурора, проведення фінансової операції Відділом освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району по договору підряду від 04.01.2022 №1 та проведення безпосередньо цих робіт ТОВ "Форватер-СВ" (які можуть бути проведені лише із грубим порушенням законодавства) за вказаним договором, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Прокурор вважає, що заборона Відділу освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району проводити будь-які фінансові операції зі сплати коштів по договору підряду від 04.01.2022 №1 та заборона ТОВ "Форватер-СВ" проводити будь-які роботи по договору є адекватним та співрозмірним заходом забезпечення позову і не вплине на господарську діяльність відповідачів. Обраний захід до забезпечення позову не має на меті припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання та не призведе до погіршення стану належного відповідачам майна чи зниження його вартості.
В свою чергу, за твердженням прокурора, невжиття відповідних заходів забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача, який не зможе їх захистити в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
За приписами ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №910/16448/18). Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначено, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" було зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Таким чином, метою забезпечення позову є вжиття заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.
Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 915/167/20.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову з вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Статтею 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 частини першої наведеної норми процесуального Закону.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем в майбутньому будь-яких дій, або можливого укладання угод без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову необхідно виходити з законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини (стаття 6 Господарського кодексу України).
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Оскільки у цій справі прокурор звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд зауважує, що метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 1 - 2 ст. 74 ГПК України).
За приписами ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так предметом спору у даній справі є визнання незаконним та скасування рішення уповноваженої особи про намір укласти договір та визнання недійсним договору на закупівлю робіт.
При цьому прокурором зазначено, що у процесі закупівлі порушено вимоги п.5 ч.2 ст.40 Закону України "Про публічні закупівлі".
За змістом заяви про забезпечення позову прокурор просить суд заборонити Відділу освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району проводити будь-які фінансові операції зі сплати коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "Форватер-СВ" по договору підряду від 04.01.2022 №1 про проведення робіт "Реконструкція спортивної зали Ройлянської ЗОШ І-ІІІ ступенів за адресою: Одеська область, Саратський район, с.Ройлянка, вул.Центральна, 35 згідно коду (ДК 021:2015)-45454000-4-Реконструкція"; та заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Форватер-СВ" проводити будь-які роботи по договору про закупівлю підрядних робіт за державні кошти від 16.02.2022 №1-22/П про проведення робіт "Реконструкція спортивної зали Ройлянської ЗОШ І-ІІІ ступенів за адресою: Одеська область, Саратський район, с.Ройлянка, вул.Центральна, 35 згідно коду (ДК 021:2015)-45454000-4-Реконструкція".
Суд зауважує, що під час розгляду заяви про забезпечення позову питання обґрунтованості та підставності самого позову судом не вирішуються, адже дані обставини є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.
Отже, питання про порушення законодавства у процесі здійснення закупівлі та законності укладення відповідного договору буде вирішуватись судом під час розгляду справи по суті, водночас, прокурором не обґрунтовано належними доказами необхідності вжиття заходів забезпечення позову, про які просить прокурор.
Здійснюючи оцінку обґрунтованості доводів прокурора щодо необхідності вжиття відповідних заходів про забезпечення позову, господарський суд враховує наступне: розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Господарський суд, здійснивши належну оцінку обґрунтованості доводів прокурора з урахуванням адекватності його вимог щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, дотримання принципів "справедливого балансу", не вбачає достатньо правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в спосіб, наведеній в ній; оскільки наведені прокурором у цій заяві докази беззаперечно не підтверджують, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких прокурор звернувся до суду.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви керівника Білгород-Дністровської прокуратури про забезпечення позову у справі №916/171/23.
Відповідно до ч.6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. У задоволенні заяви керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури про забезпечення позову від 27.01.2023 №55-686ВИХ-23 у справі №916/171/23 відмовити у повному обсязі.
Суддя М.Б. Сулімовська
Ухвала набрала законної сили 10.02.2023 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.