Рішення від 30.01.2023 по справі 914/2506/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2023 Справа № 914/2506/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Горецької З.В., за участю секретаря судового засідання Пришляк М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг», м.Київ,

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролан-Захід Плюс», с. Тур'я, Золочівський район,

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрир-Агротех», с. Тур'я, Буський район,

про: стягнення заборгованості.

представники сторін:

від позивача : Левчук А.С.;

від відповідача 1: не з?явився;

від відповідача 2: не з?явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролан-Захід Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрир-Агротех» про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

Ухвалою від 05.01.2023 закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду по суті на 30.01.2023.

В судове засідання з'явився представник позивача, відповідачі явку уповноважених представників не забезпечили.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи та прийняття рішення, в судовому засіданні 30.01.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням умов договору фінансового лізингу №7505-SME-FL від 14.09.2020 у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 358 840,42 грн. На основну суму заборгованості нараховано пеню в розмірі 4 398,85 грн.

Позиція відповідача 1

Відповідач 1 проти позову заперечив з підстав викладених у запереченнях на відповідь на відзив Позивача від 21.11.2022. Заперечення зводяться до того, що безпідставною та необґрунтованою є вимога про стягнення заборгованості після припинення дії Договору фінансового лізингу №7505-SME-FL від 14.09.2020.

У відзиві на позовну заяву відповідач 1 зазначає, що підставою звернення позивача до суду стало невиконання зобов'язань ТОВ «АГРОЛАН - ЗАХІД ПЛЮС», щодо сплати лізингових платежів по Договору фінансового лізингу, в результаті чого, як стверджує позивач, за період з 26.02.2022 по 27.09.2022 утворилась заборгованість в сумі 358 840,42 грн.

В подальшому відповідач 1 стверджує, що не відмовляється від виконання своїх зобов'язань, що виникли із вищевказаного Договору, та у повній мірі бере на себе обов'язок щодо виплати такої заборгованості.

ТОВ «АГРОЛАН-ЗАХІД ПЛЮС» має намір виплачувати ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» заборгованість по мірі реалізації сільськогосподарської продукції (сої).

Позиція відповідача 2

Відповідач 2 стверджує, що не має наміру в майбутньому ухилятись від виконання Договору поруки, за умов невиконання зобов'язань Відповідачем 1 по Договору фінансового лізингу.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОТП ЛІЗИНГ» (надалі - Позивач/Лізингодавець/Кредитор) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОЛАН-ЗАХІД ПЛЮС» (надалі - Відповідач 1 / Лізингоодержувач / Боржник) було укладено договір фінансового лізингу № 7505-SМЕ-FL від 14 вересня 2020 року (надалі - Договір).

Згідно пункту 1.1. Договору, Позивач на підставі Договору купівлі-продажу (поставки) (надалі - Договір купівлі-продажу) зобов'язується набути у власність Лізингодавця і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно, а саме сівалку VADERSTAD ТЕМРО ТРF 8, 2019 року виготовлення, серійний № ТРР0001991 (надалі - Предмет лізингу), а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, зокрема, на підставі Договору купівлі-продажу придбав та передав Відповідачу в платне володіння та користування Предмет лізингу, що підтверджується актом приймання-передачі до Договору від 24 вересня 2020 року (додається).

Згідно пункту 5.1. Договору, Відповідач сплачує Позивачу лізингові платежі відповідно до Договору, а також вартість послуг за організацію фінансування, яка зазначається у Додатку№2 до Договору, який є його невід'ємною частиною.

Відповідно до пункту 5.5. Договору, змінна частина Винагороди кожного періодичного лізингового платежу, яка зазначена в Графіку, змінюється пропорційно зміні ставки EURIBOR на період 1 місяць для Євро на перший робочий день місяця періодичного лізингового платежу по відношенню до ставки EURIBOR, зазначеної в Додатку №2 до Договору.

Пунктом 5.14. Договору встановлено, що всі суми одержані Лізингодавцем від Лізингоодержувача або третьої особи за Лізингоодержувача будуть зараховуватись в наступному порядку:

1) погашення неустойки (штраф, пеня) за порушення Лізингоодержувачем зобов'язань за Договором;

2) сплата прострочених інших платежів за Договором;

3) погашення прострочених Лізингових Платежів (починаючи з суми найдавнішої несплати);

4) сплата поточних Лізингових Платежів.

Лізингодавець має право змінювати порядок погашення заборгованості, якщо останній вважає це за необхідне. У разі перерахування Лізингоодержувачем платежів за цим Договором (як періодичних лізингових платежів, так і комісій, неустойки, простроченої заборгованості) в порушення вищевказаної черговості, Лізингодавець має право самостійно перерозподілити отримані від Лізингоодержувача кошти, відповідно до черговості, викладеної у цьому пункті, шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок, а Лізингоодержувач підтверджує свою згоду на це підписуючи цей Договір.

Пунктом 8.2.1. Договору передбачено, за порушення обов'язку зі своєчасної сплати лізингових та інших платежів, передбачених Договором, Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, від суми непогашеної заборгованості за кожен день прострочення та відшкодовує всі збитки, завдані Лізингоодержувачем Лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування даної пені за прострочення сплати платежів, передбачених даним Договором та/або чиним законодавством України, припиняється через вісімнадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися. Сплата пені не звільняє Лізингоодержувача від обов'язків за даним Договором.

В якості засобу забезпечення виконання зобов'язань Відповідача 1 за Договором,

між Позивачем та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТИР-АГРОТЕХ» (надалі - Відповідач 2 / Поручитель) укладено договір поруки № 7505/GА від 10 вересня 2021 року (надалі - Договір поруки).

Статтею 1 Договору поруки встановлено таке:

« 1.1. За цим Договором Поручитель зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання Боржником його Боргових зобов'язань перед Кредитором за Договором лізингу (зобов'язань Відповідача 1 перед Позивачем щодо сплати лізингових платежів, сплати комісії, штрафних санкцій, витрат та збитків Позивача (включаючи, але не обмежуючись, неодержані доходи) у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем 1 своїх зобов'язань перед Позивачем за Договором, та інших платежів, якщо такі матимуть місце) в повному обсязі таких зобов'язань.

1.2. Поручитель та Боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що Кредитор може звернутись з вимогою про виконання Боргових Зобов'язань як до Боржника, так і до Поручителя, чи до обох одночасно.

1.3. Поручитель згоден, що його зобов'язання за цим Договором є безумовним та не залежить від можливості примусового стягнення за Договором лізингу, або відсутності будь-якої дії Кредитора щодо стягнення за Договором лізингу, або відмови Кредитора від примусового стягнення за будь-яким положенням Договору лізингу, або від отримання будь-якого рішення суду проти Боржника або будь-якої дії, яка могла б звільнити Поручителя від відповідальності за цим Договором».

Відповідно до статті 5 Договору поруки передбачено наступне:

« 5.1. Цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін (дата Договору) і діє до повного виконання Боргових Зобов'язань за Договором лізингу.

5.2. Відповідальність Поручителя припиняється лише після виконання Боргових Зобов'язань Боржником в повному обсязі».

Пунктом 4.4. Договору поруки встановлено, що обов'язок Поручителя виконати Боргові Зобов'язання виникає при отриманні від Кредитора відповідної вимоги. Така вимога вважається отриманою Поручителем, якщо Кредитор надіслав її поштою за адресою, вказаною в цьому Договорі. Для дійсності вимоги Кредитор не зобов'язаний надавати Поручителю підтвердження невиконання Боргових Зобов'язань Боржником.

Позивач 08 вересня 2022 року надіслав Відповідачу 2 відповідну вимогу (докази надсилання додаються), про сплату Відповідачем 2 усієї заборгованості Відповідача 1 за Договором.

На підтвердження наявної заборгованості представлено довідку №031-01-3/370 від 20.09.2022 Святошинського відділення АТ «ОТП Банк» у м. Києві, довідку №031-01-3/369 від 20.09.2022 Святошинського відділення АТ «ОТП Банк» у м. Києві, рахунки на оплату та розрахунок суми позовних вимог.

Листом №153/08/Ю від 11.08.2022 відповідача 1 повідомлено про наявність заборгованості в розмірі 20 923,45 грн.

ОЦІНКА СУДУ

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Правовідносини сторін у цій справі виникли з договору фінансового лізингу.

Частиною 1 статті 292 Господарського кодексу України визначено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 глави 58 ЦК України та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов'язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об'єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» порядок та умови набуття лізингоодержувачем об'єкта фінансового лізингу у власність визначаються договором фінансового лізингу або зазначеним у такому договорі окремим договором купівлі-продажу (викупу) об'єкта фінансового лізингу, або іншим договором, визначеним договором фінансового лізингу. Лізингоодержувач має право набути у власність об'єкт фінансового лізингу, за умови належного виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань, за договором фінансового лізингу, у тому числі із сплати лізингових та інших платежів, а також (у разі виникнення) неустойки (штрафу, пені), якщо інше не передбачено таким договором.

Належне виконання лізингоодержувачем обов'язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

Таким чином, на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, встановлену в договорі. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Оскільки в силу особливостей регулювання правовідносин лізингу договором та законом право власності на передане в лізинг майно залишається за лізингодавцем, то наслідком припинення договору лізингу внаслідок відмови лізингодавця за приписами ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" є відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» обов'язку надати предмет лізингу в майбутньому у власність відповідачу, і, відповідно, відсутність права вимагати оплати вартості предмета лізингу.

У справі, що розглядається, лізингоодержувач не виконував зобов'язань з оплати лізингових платежів належним чином, що призвело до виникнення заборгованості за договором, у зв'язку із чим позивач скористався своїм правом на відмову від договору та просив погасити заборгованість за договором і повернути предмет лізингу відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Доказів повернення предмета лізингу матеріали справи не містять. У разі оплати лізингових платежів, відповідач зможе скористатись переважним правом на отримання предмета лізингу у власність.

Позивач зазначає, що з урахуванням часткових оплат за договором заборгованість відповідача зі сплати лізингових платежів становить 358 840,42 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу.

До складу лізингових платежів включаються: 1) сума, що відшкодовує частину вартості об'єкта фінансового лізингу; 2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об'єкт фінансового лізингу; 3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором.

Враховуючи структуру та зміст лізингових платежів, ці платежі не є рівнозначними платі за користування, на відміну від орендної плати, позаяк містять в собі таку складову, як відшкодування частини вартості об'єкта лізингу (п. 5.4.2. договору), і з моменту розірвання договору лізингу зобов'язання лізингодавця щодо передачі об'єкта лізингу у власність лізингоодержувача є припиненим, відповідно в лізингоодержувача припинилось зобов'язання щодо відшкодування вартості цього об'єкта.

На підтвердження заявленої суми заборгованості зі сплати лізингових платежів у розмірі 358 840,42 грн позивач надав суду довідку №031-01-3/370 від 20.09.2022 Святошинського відділення АТ «ОТП Банк» у м. Києві, довідку №031-01-3/369 від 20.09.2022 Святошинського відділення АТ «ОТП Банк» у м. Києві, рахунки на оплату та розрахунок суми позовних вимог.

За розрахунками позивача, у відповідача виникла заборгованість по сплаті лізингових платежів за період з 26.02.2022 по 27.09.2022 у розмірі 358 840,42 грн.

Доказів сплати лізингових платежів у заявленому розмірі матеріали справи не містять. Крім того позовна заява не містить вимоги про повернення предмета лізингу, тому відповідач необгрунтовано стверджує про відсутність підстав для стягнення лізингових платежів.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1 та 2 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в розмірі 358 840,42 грн належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Таким чином, порушене право позивача підлягає захисту шляхом задоволення позову про стягнення заборгованості по сплаті лізингових платежів у розмірі 358 840,42 грн.

Пунктом 8.2.1. Договору передбачено, за порушення обов'язку зі своєчасної сплати лізингових та інших платежів, передбачених Договором, Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, від суми непогашеної заборгованості за кожен день прострочення та відшкодовує всі збитки, завдані Лізингоодержувачем Лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування даної пені за прострочення сплати платежів, передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України, припиняється через вісімнадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися. Сплата пені не звільняє Лізингоодержувача від обов'язків за даним Договором.

Суд перевірив розрахунок пені та встановив, що такий проведено вірно.

Матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачами обов'язку погашення лізингових платежів, станом на дату винесення рішення відповідачами не подано доказів сплати суми основного боргу та пені, відтак заявлені позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, оскільки чинним законодавством не передбачено можливість солідарного стягнення судового збору, останній покладається на кожного з відповідачів у рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОЛАН-ЗАХІД ПЛЮС» (80523, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Тур'я, вул. Центральна, буд. 1а, ЄДРПОУ 42065128) та ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТИР-АГРОТЕХ» (80523, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Тур'я, вул. Центральна, буд. 1а, ЄДРПОУ 40269653) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОТП ЛІЗИНГ» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, ЄДРПОУ 35912126) за договором фінансового лізингу № 7505-SМЕ-FL від 14 вересня 2020 року, заборгованість по сплаті лізингових платежів у сумі 363 239,27 грн. (триста шістдесят три тисячідвісті тридцять дев'ять грн. 27 коп.).

3. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОЛАН-ЗАХІД ПЛЮС» (80523, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Тур'я, вул. Центральна, буд. 1а, ЄДРПОУ 42065128) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОТП ЛІЗИНГ» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, ЄДРПОУ 35912126) судовий збір в розмірі 2 724,30 грн.

4. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТИР-АГРОТЕХ» (80523, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Тур'я, вул. Центральна, буд. 1а, ЄДРПОУ 40269653) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОТП ЛІЗИНГ» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, ЄДРПОУ 35912126) судовий збір в розмірі 2 724,29 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені в ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 09.02.2023.

Суддя Горецька З.В.

Попередній документ
108902452
Наступний документ
108902454
Інформація про рішення:
№ рішення: 108902453
№ справи: 914/2506/22
Дата рішення: 30.01.2023
Дата публікації: 13.02.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Львівської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Лізингові правовідносини
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (29.04.2024)
Дата надходження: 09.04.2024
Предмет позову: Поворот виконання рішення
Розклад засідань:
14.11.2022 14:15 Господарський суд Львівської області
12.12.2022 10:15 Господарський суд Львівської області
05.01.2023 13:45 Господарський суд Львівської області
30.01.2023 14:00 Господарський суд Львівської області
03.04.2023 10:15 Західний апеляційний господарський суд
15.05.2023 12:00 Західний апеляційний господарський суд
22.04.2024 14:30 Господарський суд Львівської області
22.04.2024 14:45 Господарський суд Львівської області
26.06.2024 10:00 Західний апеляційний господарський суд
26.06.2024 10:10 Західний апеляційний господарський суд