Ухвала від 02.02.2023 по справі 914/2450/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128

УХВАЛА

02.02.2023 Справа № 914/2450/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Гусак Х.Р., розглянувши матеріали заяви: ОСОБА_1 , м.Біла Церква

про грошові вимоги до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна» (79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031)

на суму 267 966,13 грн

у справі за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ», м.Львів

про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна» (79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031)

Представники сторін:

Ініціюючий кредитор: ОСОБА_2 .

Боржник: не з'явився

ПП “Васко”: Сідловська І.Й.

ПІІ “Амік Україна”: не з'явився

ТОВ “ОККО-Бізнес Партнер”: не з'явився

ТОВ “Геомакс-Ресурс”: не з'явився

ТОВ “ТД “Сокар Україна”: Тележинський М.М.

ТОВ “Сокар ЕЛ ПІ ДЖИ”: Тележинський М.М.

ТОВ “Сокар-Авіа”: Тележинський М.М.

ТОВ “Альнс Ойл Трейдінг”: Помагайло О.В.

ПП “Деол Трейд: не з'явився

ТОВ “Зіра-Консалт”: не з'явився

ТОВ “Артеміда-4”: не з'явився

ТОВ “ТД “ДМС-Трейд”: не з'явився

ЦМУ ДПС по роботі з великими платниками податків: Тетянчук В.О.

ТОВ “Альянс Енерго Трейд”: Бєлінгіо В.О.

ТОВ “БАХМАЧ НАФТОСЕРВІС”: Вознюк Д.В.

ПП “Дружба-Нафтопродукт”: ОСОБА_3

ТОВ “АВАНТАЖ-7”: Жураковський С.А.

ТОВ “Алпен Трейд”: не з'явився

ТОВ “Альянс Енерго Трейд”: Бєлінгіо В.О.

ТОВ “Україно-Британське спільне підприємство АЗМОЛ БРІТІШ ПЕТРОКЕРАМІКАЛС”: Озпоменко Р.Ю.

ТОВ «Укрімпостач»: не з'явився

ОСОБА_1 : не з'явився

Розпорядник майна: Коваль В.В.

ВСТАНОВИВ:

5 жовтня 2022 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ» у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна» (79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031).

Ухвалою суду від 02.11.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна» (79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031). Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ» до боржника у розмірі 325 736 124,00 грн заборгованості та 24 810,00 грн судового збору. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна», введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №122 від 07.02.2013; адреса: АДРЕСА_1 . Попереднє засідання суду призначено на 21.12.2022.

Офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна» (79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) у встановленому законодавством порядку.

30 січня 2023 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про кредиторські вимоги до боржника на суму 267 966,13 грн.

Ухвалою суду від 31.01.2023 прийнято заяву ОСОБА_1 від 30.01.2023 за вх.№368/23 з вимогами до боржника до розгляду. Розгляд заяви призначити на 02.02.2023

Підстави відкладення попереднього засідання суду викладено в ухвалах суду від 21.12.2022 та 11.01.2023. Попереднє засідання суду відкладено на 02.02.2023.

У судове засідання 02.02.2023 представник ініціюючого кредитора, заявники та розпорядник майна з'явились.

Представник заявника подав клопотання про відкладення судового засідання, оскільки з об'єктивних причин не може взяти участь у судовому засіданні, оскільки був позбавлений можливості завчасно організувати прибуття до суду.

Розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 про відкладення судового засідання, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки ньому не наведено обставин, які є перешкодою для подальшого розгляду справи без участі представника. Крім цього, суд зазначає, що в цій справі попереднє засідання суду відкладалось ухвалами суду від 21.12.2022 та 11.01.2023.

Представник боржника у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Розпорядник майна подав повідомлення щодо розгляду грошових вимог ОСОБА_1 . Розглянувши вказану заяву та надані документи розпорядник майна повідомив, що грошові вимоги часткові підтверджені наданими кредитором документами, підлягають частковому визнанню і включенню до реєстру вимог кредитора у розмірі 208 726,00 грн до І черги реєстру вимог кредиторів. Грошові вимоги у розмірі 59 240,13 грн інфляційних нарахувань розпорядник майна вважає необгрунтованими та такими, що не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів, оскільки правовідносини, які виникли між боржником та кредитором не регулюються цивільно-правовим законодавством, внаслідок якого може настати відповідальність щодо виплати інфляційних втрат, а тому підстави нарахування кредитором таких відсутні.

Також, розпорядник майна повідомляє, що заява ОСОБА_1 з грошовими вимогами надійшла до господарського суду після спливу встановленого 30-денного строку з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, тому ОСОБА_1 є конкурсним кредитором, однак не матиме права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено термін кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство. Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства).

Відповідно до статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА” (79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) офіційно оприлюдено на веб-сайті ВГСУ 03.11.2022 за №69470. ОСОБА_1 направив на адресу суду заяву про грошові вимоги до боржника 25.01.2023, тобто кредиторські вимоги заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання.

Згідно з ч. 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Відповідно до заяви від 30.01.2023 за вх. 368/22 ОСОБА_1 заявлено кредиторські вимоги на загальну суму 267 966,13 грн. ОСОБА_1 мотивує грошові вимоги тим, що станом на дату даної заяви з грошовими вимогами до боржника не виплачена заборгованість в розмірі 208 726,00 грн, як середній заробіток за час вимушеного прогулу, який за своїм змістом є заробітною платою та підлягає включенню до першої черги задоволення вимог кредиторів. Також, заявник просить визнати грошові вимоги у розмірі 59 240,13 грн втрат від інфляції, нарахованих на суму заборгованості 208 726,00 грн за період з 04.11.2021 по 31.12.2022 та включити їх до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Заяву з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 обгрунтовує тим, що наказом №63-к від 18.04.2017 ОСОБА_1 призначено на посаду водія автотранспортних засобів у відділі матеріального та адміністративного забезпечення Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна».

22.12.2020 ОСОБА_1 попереджено про скорочення штату працівників у зв'язку із прийняттям рішення загальних зборів Учасників ТОВ «БНК-Україна» про затвердження нової організаційної структури Товариства.

Наказом №28-к від 22.02.2021 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України зв'язку із скороченням штату працівників.

ОСОБА_1 оскаржено звільнення із ТОВ «БНК-Україна». Білоцерківським міськрайонний суд Київської області рішенням від 04 листопада 2021 у справі 357/3464/21 позов задовольнив частково. Суд визнав незаконним та скасував наказ ТОВ «БНК-УКРАЇНА» від 22 лютого 2020 № 28 про звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України. Поновив ОСОБА_1 на роботі в ТОВ «БНК-УКРАЇНА» на посаді водія автотранспортного засобу відділу матеріального та адміністративного забезпечення з 23 лютого 2021. Стягнув з ТОВ «БНК-УКРАЇНА» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 208 726,00 грн. В решті позову відмовив. Стягнув з ТОВ «БНК-УКРАЇНА» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн та витрати на оплату правничої допомоги в сумі 6 666,66 грн. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що звільнення ОСОБА_1 здійснено без дотримання Боржником частин першої - другої статті 43 та частин другої -третьої статті 49-4 КЗпП України, що є підставою для скасування наказу про звільнення, поновлення Кредитора на роботі та стягнення середнього заробітку.

Постановою Київського апеляційного суду від 20 липня 2022 апеляційну скаргу ТОВ «БНК-УКРАЇНА» задовольнив частково. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2021 змінив в частині мотивів задоволення позовних вимог, виклавши їх в редакції цієї постанови. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у товаристві не створювалась первинна профспілкова організація. ОСОБА_1 не міг бути членом профспілкової організації, не міг визнавати статут такої профспілкової організації, не сплачував членських внесків, що відповідно до статті 43-1 КЗпП України надає Боржнику право розірвати трудовий договір з ініціативи власника без згоди виборного органу первинної профспілкового організації, тому висновки суду першої інстанції щодо порушення Боржником частин першої - другої статті 43 та частин другої - третьої статті 49-4 КЗпП України при звільненні із займаної посади не відповідають обставинам справи. Однак, звільнення ОСОБА_1 із займаної посади відбулося з порушенням норм КЗпП України, адже йому не були запропоновані вакантні посади станом на час попередження його про звільнення.

Постановою Верховного Суду від 23 грудня 2022 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА» залишено без задоволення. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2021 в незміненій частині та постанову Київського апеляційного суду від 20 липня 2022 залишено без змін.

Відповідно до правового висновку Великої Палати ВС, викладеного у постанові від 8 лютого 2022 у справі № 755/12623/19 середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч. 2 ст. 235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст. 117 цього Кодексу, мають різну правову природу.

Середній заробіток за ч. 2 ст. 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло в працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що виник у зв'язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов'язаним з недотриманням роботодавцем законодавства про працю та про оплату праці. За пред'явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого ч. 2 ст. 235 КЗпП України, позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях. Працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення середнього заробітку без обмеження будь-яким строком (ч. 2 ст. 233 КЗпП України) і не позбавлений права після ухвалення судового рішення про поновлення його на роботі згодом звернутися до суду з позовом про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу (ч. 2 ст. 235 КЗпП України).

Середній заробіток за ст. 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується в розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на які працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 щодо визнання грошових вимог у розмірі 208 726,00 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який за своїм змістом є заробітною платою, підлягає задоволенню та визнанню на вказану суму.

Щодо задоволення заяви в частині визнання та включення до реєстру вимог кредиторів грошових вимог у розмірі 59 240,13 грн втрат від інфляції, нарахованих на суму заборгованості 208 726,00 грн за період з 04.11.2021 по 31.12.2022, суд зазначає таке.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду. З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року, 13 червня 2019 року, 10 жовтня 2019 року (справи №№822/723/17,1840/2507/18, №1840/2505/18 відповідно).

Крім того, відповідно до статті 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 цього Кодексу і визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання та поширює свою дію на всі види зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні правовідносини з виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При розгляді справ про передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України відповідальність за порушення грошового зобов'язання слід з'ясувати: чи існує зобов'язання між сторонами, чи це зобов'язання є грошовим, чи доведено наявність прострочення у виконанні зобов'язання, чи існують спеціальні норми, що регулюють ці правовідносини та виключають застосування цієї статті.

Передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України норма не застосовується до трудових правовідносин (заборгованості із заробітної плати, відшкодування шкоди працівникові внаслідок трудового каліцтва), сімейних та інших правовідносин, які регулюються спеціальним законодавством.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі №6-2759цс15, а також постанові Верховного Суду у справі №753/10967/16-ц та узгоджується з аналізом практики застосування статті 625 Цивільного кодексу України, викладених у листі Верховного Суду України від 1 липня 2014 року.

У зв'язку з наведеним, правовідносини, які виникли між заявником та боржником не регулюються цивільно-правовим договором, внаслідок якого може настати відповідальність щодо виплати інфляційних втрат, а тому підстави нарахування інфляційних втрат відсутні.

Розглянувши заяву кредитора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обгрунтованість заявлених кредиторських вимог до боржника у розмірі 208 726,00 грн. У визнанні грошових вимог у розмірі 59 240,13 грн втрат від інфляції, суд дійшов висновку відмовити.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

За результатами розгляду заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника, господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства).

Керуючись ст. 2, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання кредиторських вимог частково.

2. Визнати грошові вимоги ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 208 726,00 грн до Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА” (79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031).

3. В решті вимог - відмовити.

Інформацію у справі, яка розглядається можна отримати за веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, передбачених ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строк і в порядку, передбачених ст. ст. 254-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складений 10.02.2023.

Суддя Чорній Л.З.