номер провадження справи 18/129/22
09.02.2023 справа № 908/1902/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/1902/22
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ЗОГ-РІТЕЙЛ” (вул. Василя Сергієнка, буд. 1, офіс 16, м. Запоріжжя, 69097)
до відповідача Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту “Запоріжелектротранс” (вул. Шкільна, буд. 2, м. Запоріжжя, 69095)
про стягнення 42091,20 грн.
Без повідомлення (участі) представників учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗОГ-РІТЕЙЛ” звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту “Запоріжелектротранс” про зобов'язання повернути дизельне паливо в кількості 1580 літрів, безпідставно отримане понад встановлений договором закупівлі № 184 від 16.04.2021 об'єм.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що 17 жовтня 2021 року на АЗС за адресою Космічна, 125 та АЗС за адресою Східна, 11а транспортні засоби відповідача заправлені по смарт-карткам на 1580 літрів дизельного палива додатково від об'єму встановленого договором закупівлі №184 від 16.04.2021 після фактичного отримання всього палива по договору. Вказаний факт відбувся з причин технічного збою програмного забезпечення обслуговування смарт-карт (паливних карт) ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ». Дані щодо точного часу заправки автотранспортних засобів, прізвища, ім'я, по батькові водіїв, номери смарт-карток, об'єм отриманого дизельного пального можна прослідкувати у акті руху на паливному рахунку відповідача. У відповідь на претензію позивача № 55 від 30.05.2022 щодо сплати у 7-й денний строк з моменту отримання претензії 42091,20 грн. заборгованості за отримане пальне відповідач зазначив, що у ЗКПМЕ «Запоріжелектротранс» відсутня юридична підстава оплати палива понад погоджені сторонами обсяги, які зафіксовані у договорі, що укладений за результатами відкритих торгів, оскільки такі дії будуть кваліфіковані як закупівля товару без укладення договору та без проведення відповідної процедури закупівлі. Посилаючись на приписи ст.ст. 1211, 1212 ЦК України та ст.ст. 193, 232 ГК України, позивач просив позов задовольнити.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2022 справу № 908/1902/22 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою суду від 13.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/1902/22, присвоєно справі номер провадження 18/129/22, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1902/22, також запропоновано відповідачу надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.
Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштової кореспонденції ухвалу суду від 13.10.2022 отримано повноважним представником відповідача 21.10.2022.
Від відповідача 08.11.2022 (конверт від 04.11.2022, в межах визначеного судом строку) надійшов відзив на позов. Відповідач підтвердив викладені у позові обставини щодо отримання майна (палива) поза межами укладеного сторонами договору, але зазначив про відсутність можливості повернення його в натурі, оскільки дизельне пальне отримувалось шляхом заправки на АЗС у баки автобусів і використане. Також відповідач вказав на те, що з позовної заяви та додатків до неї не вбачається, яке саме та з якими технічним показниками дизельне пальне відпущено відповідачу понад встановлені договором обсяги, тому позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності у відповідача витребуваного дизельного пального в натурі саме такого, яке безпідставно отримане. За таких обставин відповідач визнає свій обов'язок з відшкодування його вартості в сумі 42091,20 грн. Також відповідач посилається на засвідчені листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 форс-мажорні обставини та те, що на період оголошення Президентом України воєнного стану на території України підприємство здійснює свою діяльність з особливостями, передбаченими договором № М-229ДСК від 25.11.2019, якими встановлене мобілізаційне завдання для підприємства. Відповідач просив суд врахувати надзвичайні обставини та надати розстрочку виконання судового рішення на 4 місяці. Крім того відповідач просив вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, у зв'язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті.
Від позивача 23.11.2022 надійшла заява про зміну предмету позову. Враховуючи згоду відповідача у відзиві на позовну заяву на стягнення 42091,20 грн. вартості безоплатно отриманого майна, керуючись ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач визнав необхідним змінити предмет позову у справі №908/1902/22 та просив суд стягнути з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» вартість безпідставно отриманого майна (дизельного палива в кількості 1580 літрів) в розмірі 42091,20 грн. та вирішити питання про повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, через фактичне визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.
Відповідно до частини 3 ст. 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Заява позивача про зміну предмету позову подана до початку розгляду справи по суті, не порушує інтересів інших осіб, тому приймається судом до розгляду.
Розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 42091,20 грн. вартості безпідставно отриманого майна.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи за № 908/1902/22 дозволяють здійснити її розгляд по суті.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, запровадження воєнного стану на території України, ведення бойових дій на території Запорізької області, а також інтенсивні артилерійські обстріли м. Запоріжжя протягом вересня-грудня 2022 року, що загрожувало життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, а також знаходження судді Левкут В.В. у щорічній відпустці з 16.01.2023, рішення прийнято без його проголошення - 09.02.2023.
Розглянувши матеріали справи, суд
За результатами відкритих торгів в системі «ProZorro» товариством з обмеженою відповідальністю “ЗОГ-РІТЕЙЛ” (Постачальником, позивачем у справі) та Запорізьким комунальним підприємством міського електротранспорту “Запоріжелектротранс” (Покупцем, відповідачем у справі) 16.04.2021 укладений договір поставки № 184 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товар, зазначений у специфікації/-ях (далі - товар), що додаються до договору та є невід'ємною/-ими частиною/-ами), а покупець - прийняти такий товар.
Згідно із п. 1.2. Договору найменування товару: код згідно Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015-0913 (091300000-19) Нафта і дистиляти (дизельне паливо по смарт-карткам та талонам, м. Запоріжжя (09134200-9).
За визначенням п. 3.1 Договору, загальна вартість цього договору становить 4408320,00 грн. , в т.ч. ПДВ 734720,00 грн.
Пунктом 3.2 Договору (в редакції додаткової угоди від 27.08.2021) передбачено, що ціни за одиницю товару, який поставлятиметься за цим договором: дизельне пальне - 26,64 грн. за 1 л.
Відповідно до п. 6.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту підписання договору і діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань - до повного виконання, та може бути розірваним за згодою сторін.
Специфікацією (додаток № 1 до договору) сторони узгодили поставку 164000 л дизельного пального на суму 4408320,000 грн. з ПДВ.
Додатковою угодою № 1 від 27.08.2021 на підставі п. 5 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» сторони погодили зміну істотних умов договору - ціну за одиницю товару у бік зменшення та, відповідно, зменшили ціну договору, у зв'язку з чим, в п. 3.1 та п. 3.2 договору внесені відповідні зміни: загальна вартість договору складає 4368960,00 грн. з ПДВ, ціна за одиницю товару - 26,64 грн./л.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору поставлено відповідачу 164000 літри дизельного палива, що підтверджується відповідним видатковими накладним.
Вказані обставини підтверджені як позивачем так і відповідачем.
Також відсутній між сторонами спір щодо того, що 17.10.2021 року на АЗС за адресою Космічна, 125 та АЗС за адресою Східна, 11а транспортні засоби відповідача заправлені по смарт-карткам на 1580 літрів дизельного палива додатково від об'єму встановленого договором після фактичного отримання всього палива по договору.
За поясненнями позивача, вказаний факт відбувся з причин технічного збою програмного забезпечення обслуговування смарт-карт (паливних карт) ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ», коли о 6:05 17.10.2021 року відбувся збій та не спрацював ліміт на пальне і одночасно на двох АЗС був здійснений відпуск пального понад узгоджених об'ємів з 06 год. 05 хв. по 06 год. 51 хв. Дані щодо точного часу заправки автотранспортних засобів, прізвища, ім'я, по батькові водіїв, номери смарт-карток, об'єм отриманого дизельного пального відслідковуються в акті руху на паливному рахунку відповідача.
Факт прийому-передачі товару на суму 42091,20 грн. зафіксований видатковою накладною №БЗГ016607 від 19.10.2021 з додатками: розшифровкою фактично отриманого палива по кількості, АЗС та номерами смарт-карток. Вказана видаткова накладна з додатками та рахунок на оплату надіслані поштою на юридичну адресу підприємства відповідача 23.11.2021. Лист повернувся на адресу позивача із зазначенням поштової служби: за закінченням терміну зберігання.
На електронну адресу відповідача позивачем 30.05.2022 направлено претензію (вимогу оплати боргу) вих. №55, в якій відповідача повідомлено про отримання товару на суму 42091,20 грн. за видатковою накладною №БЗГ016607 від 19.10.2021 року з додатками, яка надсилалась на юридичну адресу підприємства, та висловлене прохання у 7-й денний строк з моменту отримання даної претензії сплатити 42091,20 грн. заборгованості.
ЗКПМЕ «Запоріжелектротранс» у відповіді на претензію вих. №03/1033 від 10.06.2022 зазначило, що з отриманих документів не можливо встановити реальний обсяг палива, який додатково від погодженого обсягу заправлений в паливні баки автотранспортних засобів ЗКПМЕ «Запоріжелектротранс» згідно додатків №1 та №2. Окрім того, підприємство не отримувало жодної кореспонденції з зазначеного питання. Також відповідач вказав на те, що договір №184 від 16.04.2021 на поставку дизельного палива в укладений за результатами відкритих торгів в системі «ProZorro» і ним узгоджені ціна та об'єм товару, разом з тим, Закон України «Про публічні закупівлі» прямо забороняє закупівлю товарів без використання процедур, передбачених Законом. Відповідач відзначив, що ним не вчинялись жодні дії, які б були направлені на отримання товару понад обсяги, передбачені Договором, а також підприємство не мало наміру в отриманні додаткового товару (понад договірні обсяги), більше того, позивача завчасно попереджено про необхідність контролю відпуску палива та встановлення відповідних лімітів у зв'язку з закінченням договірних обсягів. Відповідач підтвердив, що факт перевищення обсягу відпущеного дизельного палива, порівняно з тим, який передбачено Договором підприємству, дійсно мав місце, але це відбулося з причин технічного збою з вини позивача, тому у підприємства «Запоріжелектротранс» відсутня юридична підстава оплати палива понад погоджені сторонами обсяги, які зафіксовані у договорі, що укладений за результатами відкритих торгів, оскільки такі дії будуть кваліфіковані як закупівля товару без укладення договору та без проведення відповідної процедури закупівлі.
Позивачем на поштову та електронну адреси відповідача направлено претензію (вимогу повернення безпідставно набутого майна) вих.№57 від 11.08.2022 щодо повернення безпідставно отриманого від позивача дизельного палива в кількості 1580 л, вартість якого склала суму 42091,20 грн.
Від ЗКПМЕ «Запоріжелектротранс» надійшла відповідь на претензію вих.№03/1626 від 23.08.2022, у якій зазначено, що вимога щодо повернення отриманого понад договірні обсяги дизельного палива не може бути виконана на даний час, оскільки в умовах воєнного стану відібрати пальне з баків автобусів у кількості 1580 літрів означатиме повну зупинку перевезення пасажирів автобусами, що вкрай негативно відобразиться на транспортному забезпеченню мешканців міста.
Невиконання відповідачем обов'язку щодо повернення безпідставно отриманого майна або сплати його вартості стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу 164000 л дизельного пального, тобто весь обсяг узгоджений сторонами у Договорі та додатках до нього.
Однак, фактично відповідачем отримано більше узгодженого Договором обсягу дизельного пального на 1580 л вартістю 42091,20 грн.
Стосовно факту отримання понад узгодженого Договором обсягу товару та його вартості спір між сторонами відсутній. У відзиві на позов відповідач погодився з обов'язком щодо сплати позивачу 42091,20 грн. вартості безпідставно отриманого товару та зазначив про визнання ним позову в цій частині.
Частиною 1 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Зважаючи на те, що відповідачем кількість отриманого від позивача понад узгодженого Договором обсягу товару та його вартість не заперечується, а також відсутність у суду сумнівів щодо достовірності обставин справи, суд дійшов висновку, що визнані учасниками справи обставини, не потребують додаткового доведення.
Враховуючи ту обставину, що повернення майна - дизельного пального є неможливим у зв'язку з відсутність такого майна у відповідача, позивач змінив предмет позову та заявив вимогу про стягнення з відповідача 42091,20 грн. вартості безпідставно отриманого майна на підставі ст. 1212 ЦК України.
За приписами статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї статті застосовуються до вимог про:
- повернення виконаного за недійсним правочином;
- витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
- повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
- відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення.
Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Таким чином, застосування статті 1212 ЦК має відбуватись за наявності певних умов та відповідних підстав, що мають бути встановлені судом під час розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів у справі. У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв'язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України від 02.10.2013 у справі №6-88цс13, від 02.09.2014 у справі №910/1620/13, від 14.10.2014 у справі №922/1136/13 та від 25.02.2015 у справі №910/1913/14, від 02.02.2016 у справі №6-3090цс15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2018 у справі №904/5844/17.
Вищевикладене свідчить, що отримане відповідачем від позивача майно - дизельне пальне в кількості 1580 л понад обсяг, узгоджений сторонами у Договорі та додатках до нього, є безпідставно отриманим майном та підлягає поверненню позивачу.
Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Вказана норма Цивільного кодексу України надає можливість набувачу при відсутності можливості повернути безпідставно набуте майно, відшкодувати його вартість.
Оскільки майно (дизельне паливо в кількості 1580 літрів) безпідставно отримане відповідачем 17.10.2021 в період дії цін на даний вид товару в розмірі 26,64 грн. за літр дизельного палива, суд визнав обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 42091,20 грн. вартості безпідставно отриманого майна.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про виконання ним обов'язку щодо повернення безпідставно отриманого майна або сплати його вартості суду не надав. Відповідач позовні вимоги визнав.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 42091,20 грн. вартості безпідставно отриманого майна є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Приписами ч. 1 ст. 130 ГПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Водночас, відповідно до частини 3, якою доповнено статтю 7 Закону України “Про судовий збір” згідно із Законом України від 03.10.2017 N 2147-VIII, передбачено, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи наявність відповідного клопотання позивача та визнання відповідачем заявлених позовних вимог в повному обсязі до початку розгляду справи по суті, суд визнав за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 130 ГПК України та повернути товариству з обмеженою відповідальністю “ЗОГ-РІТЕЙЛ” з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого на підставі платіжного доручення № 279 від 15.09.2022, що складає 1240,50 грн.
Решта сплаченого позивачем судового збору у сумі 1240,50 грн. підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Відповідач у відзиві на позов просив суд надати розстрочку виконання рішення суду на 4 (чотири) місяці зі сплатою щомісячно рівними частинами.
Розглянувши клопотання Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту “Запоріжелектротранс”, проаналізувавши матеріали та обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Пунктом 2 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Положенням ч. 3 ст. 331 ГПК України передбачено, зокрема, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.ч. 4, 5 ст. 331 ГПК України).
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а тому оцінка доказів, що підтверджують зазначені обставини повинна бути здійснена судом за правилами ст. 86 ГПК України.
При вирішенні питання про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення, суд виходить з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. При цьому, при прийнятті рішення про надання розстрочки та відстрочки суд має враховувати, що відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається лише у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, а до заяви повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.
Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов'язується з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.
В обґрунтування заяви про надання розстрочки виконання судового рішення відповідач вказує на введення воєнного стану в Україні через військову агресію російської федерації проти України відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Відповідач відзначив, що на період оголошення Президентом України воєнного стану на території України ЗКПМЕ «Запоріжелектротранс» здійснює свою діяльність з особливостями, передбаченими Договором №М-229ДСК від 25.11.2019, яким встановлене мобілізаційне завдання для підприємства. Відповідач входить до переліку підприємств, задіяних в пасажирських перевезеннях в м. Запоріжжя (евакуації населення) у випадку аварії та можливого викидання радіоактивних речовин або при можливому затоплені території міста в результаті руйнування каскаду Дніпровських гідровузлів. Рішенням виконавчого комітету ЗМР №110 від 24.02.2022 підприємству «Запоріжелектротранс» встановлений обов'язок забезпечити безоплатні перевезення всіх пасажирів міським електричним транспортом, а також наявність готових о виїзду автобусів підприємства в кількості 70 одиниць в резерві на випадок евакуації (тобто, технічно справних та з заправленими повними баками палива). Окрім того, розпорядженням міського голови №68р від 02.03.2022 підприємству встановлений обов'язок надавати у розпорядження (використання, користування) військових частин, підрозділів територіальної оборони та інших автобуси та інший рухомий склад для забезпечення транспортування громадян та військовослужбовців, виконання робіт відповідно до мобілізаційного завдання, інших потреб оборони. Пунктом 1.6 рішення виконавчого комітету ЗМР №114 від 09.03.2022 встановлений аналогічний обов'язок. З самого початку військової агресії колони муніципальних автобусів виконували систематичні рейси по евакуації населення з міст Маріуполь, Мангуш, Бердянськ, Мелітополь та ін. до міста Запоріжжя. Муніципальні автобуси задіяні як пункти обігріву для мешканців, будівлі яких зазнали руйнувань від ворожих ракетних атак. Наразі, готові до виїзду автобуси систематично використовуються за дорученнями Запорізької обласної адміністрації для потреб оборони, Збройних сил, евакуації тощо (розпорядження голови обласної державної адміністрації №205 від 29.04.2022, доручення №98/ц від 10.10.2022, доручення №97/а від 19.10.2022). Здійснюючи безоплатні перевезення електротранспортом, підприємство не отримує доходів від власної господарської діяльності. Заправка автобусів паливом для використання на потреби ЗСУ, НГУ, ТРО, потреб оборони, завдань органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється або за рахунок військових або за рахунок коштів бюджету.
Проаналізувавши доводи відповідача щодо розстрочення виконання судового рішення по справі та надані в обґрунтування вказаного клопотання докази, зважаючи на визнання відповідачем позовних вимог в повному обсязі, а також враховуючи ті аргументи, які викладені відповідачем щодо особливості надання ним транспортних послуг в період воєнного стану на території України станом на момент прийняття рішення, суд констатує існування об'єктивних обставин, які ускладнюють виконання рішення.
Військова агресія російської федерації проти України стала підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (з подальшим продовженням), відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 засвідчено форс-мажорні обставини та зазначено, що з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення вони є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності.
За наявності кризової ситуації в економіці України через запровадженням воєнного стану на території України арешт коштів боржника не є доцільним, оскільки може призвести до зупинки господарської діяльності підприємства, що не направлене на виконання судового рішення.
Судом враховано вищенаведені обставини, надано оцінку на предмет реальної можливості виконання судового рішення при наданні розстрочки, враховано, що розстрочка виконання рішення не порушить баланс інтересів сторін, а саме, досягнення мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.
З урахуванням викладеного, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, приймаючи до уваги, що виконання рішення суду одночасно і в повному обсязі матиме негативні наслідки для фінансово-господарського стану Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту “Запоріжелектротранс”, з метою реального виконання рішення суду та дотримання балансу інтересів сторін, суд визнав, що наведені відповідачем обставини є підставою для задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1902/22 строком на 4 місяці починаючи з 01.04.2023 по 01.07.2023, зі сплатою заборгованості щомісячно рівними частинами по 10522,80 грн.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 130, 233, 236-242, 247-252, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту “Запоріжелектротранс” (вул. Шкільна, буд. 2, м. Запоріжжя, 69095; ідентифікаційний код 03328379) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ЗОГ-РІТЕЙЛ” (вул. Василя Сергієнка, буд. 1, офіс 16, м. Запоріжжя, 69097; ідентифікаційний код 41224168) 42091,20 грн. (сорок дві тисячі дев'яносто одну грн. 20 коп.) вартості безпідставно отриманого майна, розстрочивши виконання судового рішення строком на 4 (чотири) місяці, за наступним графіком:
- по 01.04.2023 - 10522,80 грн.;
- по 01.05.2023 - 10522,80 грн.;
- по 01.06.2023 - 10522,80 грн.;
- по 01.07.2023 - 10522,80 грн. Видати наказ.
3. Стягнути з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту “Запоріжелектротранс” (вул. Шкільна, буд. 2, м. Запоріжжя, 69095; ідентифікаційний код 03328379) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ЗОГ-РІТЕЙЛ” (вул. Василя Сергієнка, буд. 1, офіс 16, м. Запоріжжя, 69097; ідентифікаційний код 41224168) 1240,50 грн. (одну тисячу двісті сорок грн. 50 коп.) судового збору. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 09.02.2023.
Суддя В.В. Левкут