"29" серпня 2006 р.
Справа № 9-30/208-05-6815
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Мирошниченко М. А.,
Суддів: Бєляновського В. В., Шевченко В. В.,
при секретарі - Волощук О.О.,
за участю представників:
від позивача за первісним позовом - ПВТП «Екстра» -Бойко Н.І.,
від відповідача за первісним позовом - ЗАТ «Укрбудсервіс Центр будівельних технологій» - Фатєєва Я.А.,
від відповідача за первісним позовом - Управління капітального будівництва Одеської міськради -не з'явився,
від відповідача за первісним позовом - КП «ОМБТІ та РОН» -Найда Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу ЗАТ «Укрбудсервіс Центр будівельних технологій», м. Одеса
на рішення господарського суду Одеської області від 05.07.2006 р.
у справі №9-30/208-05-6815
за позовом ПВТП «Екстра», м. Одеса
до ЗАТ «Укрбудсервіс Центр будівельних технологій», м. Одеса; Управління капітального будівництва Одеської міськради, м. Одеса; КП «ОМБТІ та РОН», м. Одеса
про розірвання договору, визнання права власності, зобов'язання виконати певні дії та стягнення пені у сумі 382 000,90 грн.
та за зустрічним позовом ЗАТ «Укрбудсервіс Центр будівельних технологій», м. Одеса
до ПВТП «Екстра», м. Одеса
про визнання договору не дійсним,
12.07.2005 р. (вх. №7914) ПВТП «Екстра» у господарському суді Одеської області пред'явлено позов до ЗАТ «Укрбудсервіс» про стягнення штрафних санкцій у сумі 34458,84 грн., у зв'язку з порушенням останнім умов інвестиційно-підрядного договору на будівництво вбудовано-прибудованого магазину до десятиповерхового двосекційного восьмидесятиквартирного житлового будинку по вул. Ак. Корольова,22 у м. Одесі загальною площею 1656,48 кв.м., укладеного між ПВТП «Екстра» (інвестор) та ЗАТ «Укрбудсервіс» (генпідрядник) 10.09.2003 р., а саме: не затвердженням і не узгодженням кошторису; немотивованим і значним збільшенням вартості договору, що була визначена сторонами раніше; не переданням інвестору об'єкту; не виконанням обсягу робіт за договором, що призвело до прострочення здачі об'єкту на 35 днів і нарахування пені, згідно до п.6.2 цього договору (а.с. 2-4, т.1). В обґрунтування свого позову позивач послався на ст.ст. 875,877,883 ЦК України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.07.2005 р. (а.с. 1, т.1) зазначену позовну заяву прийнято до розгляду.
03.08.2005 р. до справи судом залучений відзив ЗАТ «Укрбудсервіс Центр будівельних технологій» на позов (а.с. 70-71, т.1), в якому воно просить відмовити у його задоволенні, оскільки пеня встановлена за порушення строків, встановлених у календарному графіку, а не за прострочення строку передачі об'єкту позивачу; 31.05.2005 р. (дата, від якої позивач нарахував пеню за 35 календарних днів) -це обмеження, в рамках якого сторони мали встановити строк передачі об'єкту у календарному графіку, але не встановили; оскільки календарний графік проведення робіт не був підписаний, відповідач вважає дату передачі об'єкту невстановленою.
02.08.2005 р. (вх. №8710) ЗАТ «Укрбудсервіс Центр будівельних технологій» у господарському суді Одеської області пред'явлено зустрічний позов до ПВТП «Екстра» про визнання інвестиційно-підрядного договору на будівництво вбудовано-прибудованого магазину до десятиповерхового двосекційного будинку по вул. Ак. Корольова,22 у м. Одесі, укладеного між ПВТП «Екстра» та ЗАТ «Укрбудсервіс Центр будівельних технологій», не дійсним з моменту укладення (а.с. 85-90, т.1). Свої вимоги воно мотивувало наступним.
Договір укладений не раніше 28.05.2004 р.. Найменування позивача за зустрічним позовом - ЗАТ «Укрбудсервіс Центр будівельних технологій», а ні ЗАТ «Укрбудсервіс», як зазначено у договорі. Договір по більшості робіт не визначає їх вид, обсяги робіт не визначені по жодному з видів робіт. Вартість робіт та окремих приміщень встановлена у дол. США, а ні у гривні. Інша угода щодо вартості договору сторонами не укладалася, кошторисна документація не була погоджена сторонами. Строків початку будівництва договір не містить взагалі. Умов про строки завершення будівництва у договорі немає, оскільки календарного графіку сторонами підписано не було. Немає підстав вважати погодженим навіть строк передачі об'єкту інвестору. Порядок матеріально-технічного забезпечення будівництва договором не визначений та сторонами не погоджений. Складу і змісту проектно-кошторисної документації та строків її надання договором не встановлено. Пункт 4.3 договору -«Обов'язки замовника» не містить обов'язків відповідача щодо контролю якості робіт і матеріалів. У договорі також не міститься порядку прийняття об'єкту (робіт), відсутні умови про дефекти і гарантійні строки, із страхування ризиків, про фінансові гарантії, зміни і розірвання договору. В обґрунтування зустрічного позову товариство послалося на ст.ст. 180,189,193,207,318 ГК України та ст.ст. 203,215,524,875,877,881 ЦК України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.08.2005 р. (а.с. 84, т.1) зазначену зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду та об'єднано з первісною позовною заявою в одну справу №30/208-05-6815.
17.08.2005 р. до справи судом залучений відзив ПВТП «Екстра» на зустрічний позов (а.с. 101-103, т.1), в якому воно просить відмовити у його задоволенні, оскільки зі змісту цього позову не вбачається жодна підстава, передбачена ст. 203 ЦК України, для визнання договору не дійсним. У договорі містяться усі істотні умови, передбачені у ст. 318 ГК України. Усі розрахунки між сторонами здійснювалися виключно у національній валюті -гривні, що підтверджується відповідними платіжними документами. Договір був укладений раніше 2004 р., але надалі уточнювався сторонами, правовідносини по виконанню спірного договору виникли між сторонами у 2003 р., що підтверджується листуванням та тим, що перший платіж на виконання умов спірного договору був здійснений саме у 2003 р., тому застосування ГК України є неправомірним.
17.08.2005 р. (вх. №14330) ПВТП «Екстра» надало суду уточнену позовну заяву (а.с.129-131, т.1), в якій, на підставі ст.ст. 331,610,611,651,852 ЦК України та ст. 320 ГК України, просило розірвати інвестиційно-підрядний договір на будівництво вбудовано-прибудованого магазину до десятиповерхового двосекційного будинку по вул. Ак. Корольова,22 у м. Одесі від 10.09.2003 р., оскільки роботи ним передбачені не виконані, об'єкт не переданий ПВТП «Екстра», підприємство позбавлено можливості розпочати експлуатацію магазину; визнати за ПВТП «Екстра» право власності на вбудовано-прибудований магазин (загальною площею 1706,6 кв.м.) до десятиповерхового двосекційного 80-квартирного жилого будинку по вул. Ак. Корольова,22 у м. Одесі, оскільки замовник оплачував здійснені підрядником роботи, та стягнути з ЗАТ «Укрбудсервіс Центр будівельних технологій» пеню за неналежне виконання договірних зобов'язань, враховуючи прострочення у 77 днів на момент звернення з уточненням, у сумі 113714,181 грн..
17.08.2005 р. (вх. №14329) ЗАТ «Укрбудсервіс Центр будівельних технологій» подало до суду клопотання про залучення до участі у справі в якості 3-ї особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом -ЗАТ «Золота Осінь Плюс» (а.с. 148-149, т.1), оскільки до укладення інвестиційно-підрядного договору між ЗАТ «Укрбудсервіс Центр будівельних технологій» та ЗАТ «Золота Осінь Плюс» був укладений договір підряду, предметом якого також було будівництво вбудовано-прибудованого магазину по вул. Ак. Корольова,22 у м. Одесі. Цей договір №7 був укладений саме 10.09.2003 р.. Від імені ЗАТ «Золота Осінь Плюс» діяла та ж сама особа, що і від імені відповідача за зустрічним позовом -Гниличенко Д.А..
26.08.2005 р. до справи судом залучене заперечення ЗАТ «Укрбудсервіс Центр будівельних технологій» на відзив на зустрічний позов (а.с. 1-2, т.2), в якому воно зазначає, що п.2.1 договору предмет останнього не визначає; кошториси не були погоджені сторонами; листування доводить, що договір був укладений у 2004 р.. Магазин ПВТП «Екстра» продало ЗАТ «Золота Осінь Плюс» за договором купівлі-продажу від 12.05.2004 р.. До цього часу інвестором будівництва було ЗАТ «Золота Осінь Плюс, про що з ним був укладений договір підряду №7 від 10.09.2003 р.. З посиланням на договір підряду №7 від 10.09.2003 р. ПВТП «Екстра» були сплачені платежі 23.10.2003 р., які були зараховані в рахунок платежів за інвестиційно-підрядним договором після його укладення. Платіжне доручення №8392 від 23.10.2003 р. не може бути доказом наявності інвестиційно-підрядного договору на момент сплати грошових коштів за цим платіжним дорученням.
26.08.2005 р. до справи судом залучений відзив ЗАТ «Укрбудсервіс Центр будівельних технологій» на уточнення позову (а.с. 12-18, т.2), в якому воно просило відмовити у задоволенні уточненого позову, з тих же підстав, що були ним наведені у попередніх відзивах, запереченнях та зустрічному позові.
Рішенням господарського суду Одеської області від 30.08.2005 р. (підписаним суддею Рогою Н.В. 06.09.2005 р.) позов ПВТП «Екстра» задоволено частково, а саме, розірвано інвестиційно-підрядний договір на будівництво вбудовано-прибудованого магазину до десятиповерхового двосекційного будинку по вул. Ак. Корольова,22 у м. Одесі від 10.09.2003 р.; визнано за ПВТП «Екстра» право власності на незавершене будівництво вбудовано-прибудованого магазину (загальною площею 1706,6 кв.м.) до десятиповерхового двосекційного жилого будинку по вул. Ак. Корольова,22 у м. Одесі та стягнено з ЗАТ «Укрбудсервіс» на користь ПВТП «Екстра» пеню у сумі 75809,45 грн., витрати по сплаті: держмита -928,09 грн. та за ІТЗ судового процесу - 118 грн.; в іншій частині позову відмовлено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено (а.с. 73-76, т.2).
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2005 р. (а.с. 109-116, т.2) рішення господарського суду Одеської області від 30.08.2005 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу ЗАТ «Укрбудсервіс Центр будівельних технологій» - без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2006 р. (а.с. 168-174, т.2) касаційну скаргу ЗАТ «Укрбудсервіс Центр будівельних технологій» задоволено частково; касаційне подання Прокуратури м. Одеси задоволено; рішення господарського суду Одеської області від 30.08.2005 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2005 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.04.2006 р. суддею Баклановою Н.В. (а.с. 188-189, т.2) справу прийнято до свого провадження і їй присвоєний №9-30/208-05-6215; до участі у справі в якості 3-ї особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Управління капітального будівництва Одеської міськради.
19.05.2006 р. (вх. №10569) ПВТП «Екстра» надало суду уточнення позовної заяви (а.с.5-7, т.3), в якому, додатково пославшись на ст. 392 та ст. 876 (зі змінами внесеними, згідно ЗУ №3201-ІУ від 15.12.2005 р.) ЦК України, просило розірвати інвестиційно-підрядний договір на будівництво вбудовано-прибудованого магазину до десятиповерхового двосекційного будинку по вул. Ак. Корольова,22 у м. Одесі від 10.09.2003 р.; визнати за ПВТП «Екстра» право власності на вбудовано-прибудований магазин до десятиповерхового двосекційного 80-квартирного жилого будинку по вул. Ак. Корольова,24 (будівельна адреса: м. Одеса, вул. Ак. Корольова,22) з загальною площею 1706,6 кв.м.; вселити у вбудовано-прибудований магазин до десятиповерхового двосекційного 80-квартирного жилого будинку по вул. Ак. Корольова,24 (будівельна адреса: м. Одеса, вул. Ак. Корольова,22) з загальною площею 1706,6 кв.м. ПВТП «Екстра», оскільки, згідно до рішення виконкому Одеської міськради від 22.02.2006 р. №215, затверджений склад державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію двосекційного десятиповерхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземною автостоянкою, як окрему чергу завершеного будівництвом об'єкту по вул. Ак. Корольова,22 у м. Одесі у мкр. «А-Б» жилого району ІУ-4 ім. Таїрова. Зазначене свідчить про закінчення будівництва щодо об'єкта, який є предметом інвестиційно-підрядного договору. Розпорядженням Одеської міськради Київської райадміністрації від 19.12.2005 р. зазначеному будинку була присвоєна поштова адреса, інша, ніж та, що зазначена у договорі, а саме: м. Одеса, вул. Ак. Корольова,24, замість №22.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.05.2006 р. (а.с. 13, т.3) справу №11/147-06-3782 за позовом ПВТП «Екстра» до ЗАТ «Укрбудсервіс Центр будівельних технологій» та КП «ОМБТІ та РОН» про визнання за ПВТП «Екстра» права власності на вбудовано-прибудований магазин до десятиповерхового двосекційного 80-квартирного жилого будинку по вул. Ак. Корольова,24 (будівельна адреса: м. Одеса, вул. Ак. Корольова,22) з загальною площею 1706,6 кв.м.; зобов'язання КП «ОМБТІ та РОН» зареєструвати право власності на вбудовано-прибудований магазин до десятиповерхового двосекційного 80-квартирного жилого будинку по вул. Ак. Корольова,24 (будівельна адреса: м. Одеса, вул. Ак. Корольова,22) з загальною площею 1706,6 кв.м. за ПВТП «Екстра»; вселення у вбудовано-прибудований магазин до десятиповерхового двосекційного 80-квартирного жилого будинку по вул. Ак. Корольова,24 (будівельна адреса: м. Одеса, вул. Ак. Корольова,22) з загальною площею 1706,6 кв.м.. ПВТП «Екстра», пред'явленим у господарському суді Одеської області 26.04.2006 р. (вх. №4883) на підставі ст.ст. 15,16,392,837,876 ЦК України та ст.ст. 317,318 ГК України, та справу №9-30/208-05-6815 об'єднано для розгляду по суті в межах останньої.
24.05.2006 р. (вх. №11115) ПВТП «Екстра» надало суду уточнення позовної заяви (а.с.63-64, т.3), в якому просило залучити Управління капітального будівництва Одеської міськради до участі у справі з процесуальним статусом відповідача по справі, оскільки це Управління фактично було замовником об'єкту будівництва; розірвати інвестиційно-підрядний договір на будівництво вбудовано-прибудованого магазину до десятиповерхового двосекційного будинку по вул. Ак. Корольова,22 у м. Одесі від 10.09.2003 р.; визнати за ПВТП «Екстра» право власності на вбудовано-прибудований магазин до десятиповерхового двосекційного 80-квартирного жилого будинку по вул. Ак. Корольова,24 (будівельна адреса: м. Одеса, вул. Ак. Корольова,22) з загальною площею 1706,6 кв.м.; вселити у вбудовано-прибудований магазин до десятиповерхового двосекційного 80-квартирного жилого будинку по вул. Ак. Корольова,24 (будівельна адреса: м. Одеса, вул. Ак. Корольова,22) з загальною площею 1706,6 кв.м. ПВТП «Екстра»; стягнути з ЗАТ «Укрбудсервіс Центр будівельних технологій» пеню за неналежне виконання зобов'язань за договором у розмірі 382000,90 грн., враховуючи 388 днів прострочення.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.06.2006 р. (а.с. 71, т.3) залучено до участі у справі в якості іншого відповідача Управління капітального будівництва Одеської міськради.
30.06.2006 р. (вх. №13847) Управління капітального будівництва Одеської міськради надало суду відзив на уточнення позовної заяви ПВТП «Екстра» (а.с. 99-102, т.3), в якому просило відмовити у його задоволенні у частині визнання права власності на магазин та вселення у нього, оскільки замовником будівництва спірного магазину було Управління капітального будівництва Одеської міськради, якому було погоджено будівництво. ЗАТ «Укрбудсервіс Центр будівельних технологій» виступає підрядником, на підставі укладеного з УКБ інвестиційно-підрядного договору від 12.05.2003 р. на будівництво десятиповерхового двосекційного будинку по вул. Ак. Корольова,22, до якого 06.08.2004 р. була укладена додаткова угода №1 про будівництво вбудовано-прибудованого магазину. ЗАТ «Укрбудсервіс Центр будівельних технологій», згідно договору від 12.05.2003 р. були надані права залучати інвесторів будівництва, одним з яких є ПВТП «Екстра». ЗАТ «Укрбудсервіс Центр будівельних технологій» отримає можливість здійснити фактичну передачу інвесторам приміщень тільки після введення такого приміщення в експлуатацію та після того, як УКБ передасть ЗАТ «Укрбудсервіс Центр будівельних технологій» ці приміщення за актом приймання-передачі для подальшого оформлення їх інвесторам. Магазин в експлуатацію не введений, оскільки ухвалою господарського суду Одеської області у справі №27/5-06-455 усім підприємствам, установам та організаціям незалежно від форм права власності та підпорядкування було заборонено вчиняти будь-які дії щодо об'єкту будівництва вбудовано-прибудованого магазину до десятиповерхового двосекційного будинку по вул. Ак. Корольова,22. Жилий десятиповерховий двосекційний будинок по вул. Ак. Корольова,24 введений в експлуатацію без магазину, про що свідчить акт державної приймальної комісії від 14.03.2006 р..
30.06.2006 р. (вх. №13923) ЗАТ «Укрбудсервіс Центр будівельних технологій» надало суду відзив на уточнену позовну заяву ПВТП «Екстра» (а.с. 104-105, т.3), в якому просило відмовити у її задоволенні, оскільки замовником будівництва спірного магазину було Управління капітального будівництва Одеської міськради. Магазин в експлуатацію не введений, про що свідчить акт державної приймальної комісії від 14.03.2006 р.. Розрахунок пені зроблений без урахування ч.6 ст. 232 ГК України, а також без урахування скороченої позовної давності (ч.2 ст. 258 ЦК України). Позивач вимагає визнати право власності на магазин загальною площею 1706,6 кв.м.. При цьому загальну площу магазину він доводить технічним паспортом, який отриманий позивачем з порушенням вимог чинного законодавства. На запит ЗАТ «Укрбудсервіс Центр будівельних технологій» Управління капітального будівництва Одеської міськради, яке є власником житлового будинку по вул. Ак. Корольова,24, надало копію технічного паспорту на зазначений житловий будинок, з якого вбачається, що загальна площа магазину становить 1174 кв.м.. Крім того, рішенням Приморського районного суду від 31.05.2006 р. у справі №2-6446 за позовом Саранді Р.Ф. до ЗАТ «Укрбудсервіс Центр будівельних технологій» встановлено, що магазин має загальну площу 1174,5 кв.м.. Визнання права власності на магазин із зазначенням загальної площі 1706,6 кв.м. порушить права фізичної особи Саранді Р.Ф., які підтверджені рішенням Приморського районного суду від 31.05.2006 р..
Рішенням господарського суду Одеської області від 05.07.2006 р. (суддя Бакланова Н.В.) позов задоволено, а саме, розірвано інвестиційно-підрядний договір на будівництво вбудовано-прибудованого магазину до десятиповерхового двосекційного будинку по вул. Ак. Корольова,22 у м. Одесі від 10.09.2003 р., укладений між ЗАТ «Укрбудсервіс» та ПВТП «Екстра»; визнано за ПВТП «Екстра» право власності на вбудовано-прибудований магазин до десятиповерхового двосекційного 80-квартирного жилого будинку по вул. Ак. Корольова,22 (будівельна адреса: м. Одеса, вул. Ак. Корольова,22) з загальною площею 1706,6 кв.м.; вселено у вбудовано-прибудований магазин до десятиповерхового двосекційного 80-квартирного жилого будинку по вул. Ак. Корольова,22 (будівельна адреса: м. Одеса, вул. Ак. Корольова,22) з загальною площею 1706,6 кв.м. ПВТП «Екстра»; стягнено з ЗАТ «Укрбудсервіс Центр будівельних технологій» на користь ПВТП «Екстра» пеню за неналежне виконання зобов'язань за інвестиційно-підрядним договором у розмірі 382000,90 грн., держмито у сумі 1740 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 59 грн.; стягнено з Управління капітального будівництва Одеської міськради на користь ПВТП «Екстра» держмито у сумі 1740 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 59 грн.; припинено провадження у справі до КП «ОМБТІ та РОН»; у задоволенні зустрічного позову відмовлено (а.с. 152-161, т.3). Таке рішення суд мотивував наступним. Суд зазначив, що відповідач намагався ввести його в оману щодо дійсної дати виникнення договірних відносин між сторонами, та вказав, що інвестиційно-підрядний договір укладений між ЗАТ «Укрбудсервіс» та ПВТП «Екстра» саме 10.09.2003 р.. Інвестиційно-підрядний договір від 10.09.2003 р., як вбачається з його тексту, не суперечить нормам глави 28 ЦК УРСР та главі 61 ЦК України і містить усі необхідні умови для договорів такого типу (договорів підряду), тобто не може, на думку суду, бути визнаний не дійсним. Позивач належним чином виконував умови договору. Відповідач у визначений договором строк прийнятих на себе зобов'язань не виконав. У матеріалах справи наявний лист-претензія ПВТП «Екстра» до ЗАТ «Укрбудсервіс» з вимогою розірвання інвестиційно-підрядного договору від 10.09.2003 р. та лист-відповідь ЗАТ «Укрбудсервіс», в якому останнє відмовляється від розірвання цього договору. Рішенням №303 від 17.03.2006 р. виконкому Одеської міськради затверджено акт державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом десятиповерхового двосекційного жилого будинку по вул. Ак. Корольова,22 з вбудовано-прибудованими аптекою, паркінгом, творчими майстернями й інженерними мережами, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова,24. Вбудовано-прибудований магазин на час прийняття рішення не є об'єктом комунальної власності, УКБ не має до нього ніякого відношення, підставою не включення об'єкту в Акт державної приймальної комісії була наявність спору саме між позивачем і відповідачем з цієї справи, а відповідно до умов договору об'єкт повинен бути переданий позивачеві на стадії будівельної готовності (п.2.3 договору). Враховуючи приписи ст. 876 (зі змінами внесеними, згідно ЗУ №3201-ІУ від 15.12.2005 р.) ЦК України, саме позивач є власником об'єкту будівництва, створеного за договором за замовленням саме позивача. Правовідносини між УКБ та ЗАТ «Укрбудсервіс» за інвестиційно-підрядним договором від 12.05.2003 р. не мають ніякого відношення до правовідносин між ЗАТ «Укрбудсервіс» та ПВТП «Екстра». На думку суду, факти, викладені в описовій частині рішення Приморського райсуду від 31.05.2006 р., не мають значення для вирішення даного спору по суті, оскільки рішення прийнято без залучення до участі у справі ПВТП «Екстра», без вивчення документів, які у нього є, ЗАТ «Укрбудсервіс» приховувало факт того, що на спірне приміщення є ще один інвестиційний договір з іншою особою, спір, який розглядав Приморський райсуд, виник після виникнення спору між сторонами у даній справі. При уточненні позовних вимог, вимога до КП «ОМБТІ та РОН» відсутня, оскільки воно не відмовляло позивачу в реєстрації права власності, тому суд вирішив провадження в цій частині припинити. В обґрунтування рішення суд також послався на ст. 188 ГК України, ст. 332 ЦК УРСР та ч.2 ст. 651, ст.ст. 116,837,883 ЦК України.
Не погоджуючись із вищезазначеним судовим рішенням, ЗАТ «Укрбудсервіс Центр будівельних технологій» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати це рішення і прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог ПВТП «Екстра» (з уточненнями) відмовити, а провадження у справі щодо зустрічного позову ЗАТ «Укрбудсервіс Центр будівельних технологій» припинити на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, з тих же підстав, що були наведені ним у відзиві на позов, зустрічному позові, запереченні на відзив на зустрічний позов, відзивах на уточнення, а також, враховуючи те, що фактично сторони у справі не дійшли згоди за багатьма істотними умовами, які законом передбачені для договорів цього виду. На думку скаржника, за таких обставин не існує самого правочину як юридичного факту, а інвестиційно-підрядний договір не може вважатися укладеним. Така ж позиція ВГСУ, викладена у п.17 Роз'яснень «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод не дійсними» від 12.03.1999 р. №02-5/111 (зі змінами станом на 10.12.2004 р.).
Розгляд справи було призначено на 29.08.2006 р. о 10:30, про що сторони, згідно приписів ст.98 ГПК України, були належним чином повідомлені.
У письмовому запереченні на скаргу ПВТП «Екстра» просило суд залишити її без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Представник Управління капітального будівництва Одеської міськради у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не сповістив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив і судова колегія, враховуючи думку представників інших учасників процесу, прийняла рішення про розгляд справи за його відсутністю.
Представник скаржника (ЗАТ «Укрбудсервіс Центр будівельних технологій») в усних поясненнях наданих апеляційному суду підтримав скаргу і просив її задовольнити на викладених у ній підставах.
Представник ПВТП «Екстра» в усних поясненнях наданих апеляційному суду просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення без змін.
Представник КП «ОМБТІ та РОН» в усних поясненнях наданих апеляційному суду просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення без змін.
За згодою представників сторін, згідно ст.85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.
Заслухавши усні пояснення представників сторін, ознайомившись з доводами апеляційної скарги та запереченнями на неї, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у них докази, відповідність викладеним в рішенні висновкам цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи, 10.09.2003р. між ЗАТ «Укрбудсервіс» (далі по тексту -Відповідач - 1), діючим на підставі інвестиційно-підрядного договору між ним та УКБ Одеської міської ради (далі по тексту - Відповідач - 2) та ПВТП «Екстра» (далі по тексту -Позивач) було укладено інвестиційно-підрядний договір (далі по тексту - Договір) на будівництво вбудовано-прибудованого магазину до десятиповерхового двосекційного будинку по вул. Ак. Корольова, 22 у м. Одесі (т.№1, а.с.9-14). Відповідно до умов цього договору, Відповідач - 1 зобов'язувався виконати роботи з розробки та затвердження у відповідних органах державної влади та місцевого самоврядування проектно -кошторисної та дозвільної документації на реконструкцію та будівництво, а також роботи по реконструкції та будівництву вбудовано-прибудованого магазину до десятиповерхового двосекційного будинку по вул. Ак. Корольова, 22 у м. Одесі, загальною площею 1656,48 кв.м., та передати цей об'єкт Позивачу (без відділочних робіт, прокладки внутрішніх мереж та монтажу обладнання) у строк не пізніше 31.05.2005р., а Позивач - забезпечити фінансування цих робіт.
На думку судової колегії, місцевий суд, всебічного дослідивши цей Договір та наявні у матеріалах справи письмові докази, у т.ч. попередній договір від 10.09.2003р. (т.№1, а.с.139) та платіжне доручення №8392 від 24.10.2003р. про перерахування грошових коштів Позивачем Відповідачу - 1 за цим договором (а.с.16, т.№1), дійшов обґрунтованого висновку, що спірний Договір було укладено саме 10.09.2003р., а не після 28.05.2004р., як то зазначає Відповідач - 1.
Цей факт також підтверджується наданим суду апеляційної інстанції представником Позивача примірником цього Договору в першій редакції, в якому немає посилань на рішення органів місцевої влади прийняті після його укладення і посилання на які є в наступній редакції договору.
За своєю правовою природою та конструкцією цей договір є договором підряду на виконання будівельних робіт та одночасно договором інвестування цих робіт, в якому Позивач об'єднує в одній особі права та обов'язки замовника будівництва та його інвестора, а Відповідач - 1 - права та обов'язки підрядника.
Приймаючи до уваги, що Договір було укладено до набуття чинності з 01.01.2004р. ЦК України та ГК України, при вирішенні питання про визнання його недійсним необхідно керуватись чинним на час його укладення законодавством, в т.ч. ЦК УРСР (1963р.).
Враховуючи ці обставини, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду, що посилання Відповідача - 1 у зустрічному позові, як на підставу визнання цього Договору недійсним, на норми ЦК України та ГК України, які набули чинності з 01.01.2004р., є безпідставними і норми цих Кодексів не можуть в даному випадку застосовуватись для визнання цього Договору недійсним.
Судова колегія погоджується з висновком місцевого суду, що після укладення Договору він переукладався сторонами, що пояснює зроблені в ньому посилання на документи прийняті після його укладення. Проте, це переукладання не є новим договором або зміною його умов та не є приведенням його у відповідність до вимог нового законодавства, тобто набувших чинності з 01.01.2004р. ЦК України та ГК України, а тому його умови могли не відповідати нормам цих Кодексів і ця невідповідність не може бути підставою для визнання його недійсним.
За таких обставин, посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що місцевий суд не дав оцінки причинам та наслідкам переукладання Договору, невмотивовані та не можуть прийматись до уваги.
На думку судової колегії, місцевий суд дав повну та всебічну оцінку зазначеному Договору і дійшов обґрунтованого висновку, що він відповідав вимогам чинного на час його укладення законодавства.
Судова колегія вважає, що відсутність у Договорі деталізації деяких етапів робіт та зобов'язань сторін не впливає на суть Договору і волевиявлення його учасників та не може бути визнана порушенням або відсутністю істотних умов, притаманних цьому виду договорів, передбачених главою 28 ЦК УРСР, а тому правових підстав для визнання його недійсним немає.
З огляду на викладене, судова колегія вважає необґрунтованими доводи скаржника (Відповідача - 1), викладені ним в апеляційній скарзі, щодо помилковості висновку місцевого суду про неможливість застосування до цього Договору, при вирішенні питання його недійсності, норм ЦК України та ГК України та відповідності цього Договору нормам ЦК УРСР.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що місцевий суд обґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічного позову, а доводи Відповідача - 1, викладені ним в апеляційній скарзі, про те, що цей Договір необхідно вважати неукладеним, є хибними, не відповідають фактичним обставинам справи та не мають правових підстав.
Оцінюючи доводи скаржника щодо необґрунтованості задоволення місцевим судом вимоги Позивача про стягнення штрафних санкцій та розірвання Договору, оскільки умовами договору не передбачено розірвання його в односторонньому порядку з підстав невиконання умов Договору, судова колегія встановила таке.
Як свідчать матеріали справи і цю обставину дослідив місцевий суд, Позивач виконав умови Договору, перерахувавши Відповідачу - 1 1351388 грн. та 55455 доларів США. Проте, у порушення умов Договору Відповідач - 1 умови договору не виконав, а саме об'єм робіт не виконано та не передано об'єкт будівництва Позивачу у строк до 31.05.2005р..
Пунктом 6.2. передбачена сплата пені у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення Відповідачем - 1 своїх зобов'язань.
Пункт 11.3 Договору передбачає можливість розірвання договору за згодою сторін або за рішенням суду. При цьому, в Договорі не зазначено, з яких підстав Договір може бути розірвано за рішенням суду, а тому в даному випадку необхідно керуватись приписами законодавства, які регламентують питання розірвання договорів в судовому порядку.
Враховуючи, що Договір, який було укладено 10.09.2003р., продовжував дію після набуття 01.01.2004р. чинності ЦК України та ГК України, при вирішенні питання про розірвання договору та відповідальності за невиконання його умов, відповідно до п.п.9 і 10 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України та п.п.4 і 5 Прикінцевих положень ГК України, необхідно застосовувати норми цих Кодексів.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що місцевий суд обґрунтовано, з посиланням на умови Договору, а також на ст.116, ст.651 та ст.883 ЦК України та ст.188 ГК України, задовольнив вимоги Позивача про розірвання Договору та стягнення з Відповідача - 1 на користь Позивача штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору, а тому доводи скаржника щодо необґрунтованості такого висновку місцевого суду не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а тому не приймаються до уваги та не можуть бути підставою для скасування судового рішення. Крім того, право на розірвання замовником, тобто Позивачем, договору підряду на будівництво передбачено ст.849 та ст.852 ЦК України.
Доводи скаржника щодо необґрунтованості висновку суду про визнання за Позивачем права власності на об'єкт, будування якого є предметом Договору, не заслуговують на увагу, виходячи з такого.
Як зазначалось вище, Позивач є замовником та інвестором зазначеного у Договорі об'єкту.
Відповідно до ст.876 ЦК України, власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором. Згідно ст.7 Закону України «Про інвестиційну діяльність», інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій.
З викладеного вбачається, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що Позивач є власником цього об'єкту і, враховуючи, що цей факт оспорюється вмотивовано, задовольнив вимоги про визнання його власником цього об'єкту.
Інші доводи скаржника щодо необґрунтованості судового рішення, на думку судової колегії, не підтверджуються належними доказами та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами і тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
З огляду на викладене, судова колегія не вбачає, передбачених ст.104 ГПК України, правових підстав для скасування рішення місцевого суду та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -
Рішення господарського суду Одеської області від 05.07.2006 р. у справі №9-30/208-05-6815 - залишити без змін, а апеляційну скаргу ЗАТ «Укрбудсервіс Центр будівельних технологій» на зазначене рішення - без задоволення.
Постанова, згідно ст.105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий: Мирошниченко М. А.
Судді: Бєляновський В. В.
Шевченко В. В.