вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.02.2023м. Дніпро Справа № 904/2230/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.
та представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у підготовчому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гір-Інтернешнл" (м. Дніпро)
до GIR Europa Sp.z o.o. (м. Хожув, Польща)
про стягнення заборгованості за контрактом № СЕ-26/16 від 11.01.2016 у розмірі 62 369,72 Євро (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 04.10.2022)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гір-Інтернешнл" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій на момент звернення з нею до суду просив суд стягнути з GIR Europa Sp.z o.o. (далі - відповідач) заборгованість за контрактом № СЕ-26/16 від 11.01.2016 у розмірі 77 369,72 Євро.
Ціна позову складається з суми основного боргу.
Також позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 43 419 грн. 85 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за контрактом №СЕ-26/16 від 11.01.2016 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем в період з 05.08.2021 по 14.09.2021 товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 77 369,72 Євро. Крім того, на підтвердження територіальної підсудності даної справи Господарському суду Дніпропетровської області позивач посилається на пункти 11.2., 11.3. додаткової угоди № 6 від 07.12.2020 до контракту № СЕ-26/16 від 11.01.2016, якими передбачено, що якщо сторони не можуть домовитись шляхом переговорів, то вказані суперечності повинні бути врегульовані у судовому порядку. Судовий процес повинен здійснюватися в Господарському суді Дніпропетровської області, який знаходиться за адресою: Україна, м. Дніпро, вулиця Володимира Винниченка, будинок 1. Спір повинен розглядатися господарським судом у відповідності до правил та процедур, які передбачені Господарським процесуальним кодексом України. Суддя, при вирішенні спорів, які знаходяться у нього на розгляді, повинен керуватися положеннями даного контракту та діючого законодавства України.
Разом з тим, судом було відзначено, що за змістом позовної заяви відповідачем у справі визначено компанію GIR Europa Sp.z o.o. (41-506, Польща, м. Хожув, вулиця Курта Алдера, 44, number KRS: 0000434329), яка є юридичною особою, що створена та діє за законодавством іншої держави та є нерезидентом із місцезнаходженням у Республіці Польщі; інформація щодо наявності на території України представництва відповідача у справі відсутня.
Згідно з частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Статтею 365 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що іноземні особи мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 367 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною 2 статті 367 Господарського процесуального кодексу України судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Польщі регулюється Договором між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24.05.1993, який ратифіковано Постановою Верховної Ради України № 3941-XII (3941-12) від 04.02.1994 (далі - Договір).
Відповідно до статті 2 Договору суди і органи прокуратури Договірних Сторін, що далі іменуються "установи юстиції" надають взаємну правову допомогу у цивільних та кримінальних справах. Інші органи Договірних Сторін, компетентні в цивільних та кримінальних справах, звертаються за наданням правової допомоги за посередництвом власних установ юстиції.
В справах, що охоплюються цим договором, установи юстиції, зносяться між собою за посередництвом центральних органів, якщо інше не передбачено цим договором. В розумінні цього Договору центральними органами є: з боку України Міністерство юстиції та Генеральна Прокуратура, а з боку Республіки Польщі Міністерство юстиції. Центральні органи можуть домовитися, що установи юстиції договірних сторін зносяться між собою безпосередньо (стаття 3 Договору).
Статтею 4 Договору передбачено, що договірні сторони надають взаємну правову допомогу щодо підготовки, пересилки та вручення документів, виконання обшуку, вилучення та видачі речових доказів, проведення експертизи, огляду, допиту сторін, свідків, експертів, підозрюваних, обвинувачених і підсудних, а також виконання інших процесуальних дій.
За приписами статті 5 Договору у справах, що охоплюються цим Договором, клопотання складаються державною мовою запитуючої Сторони і до них додаються переклади на державну мову запитуваної Сторони або англійську чи російську.
10.01.2021 між Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Республіки Польща на виконання пункту 3 статті 3 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах підписано Угоду.
Згідно із статтями 1, 2 Угоди у справах, які охоплюються договором встановлено, що під час передачі клопотань про надання правової допомоги на основі статті 4 договору наступні органи зносяться між собою безпосередньо:
- з боку України - Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві і Севастополі;
- з боку Республіки Польща - голови окружних судів Республіки Польща.
Суд України, який розглядає справу, подає клопотання про надання правової допомоги через відповідне головне управління юстиції до голови окружного суду Республіки Польща, в окрузі якого має бути виконане клопотання (частина 1 статті 2 Угоди).
Відповідно до пункту 2.3. Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 №1092/5/54 (далі - Інструкція) документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.
Переклад здійснюється фахівцем, запрошеним до відповідного суду України згідно з статтею 75 Цивільного процесуального кодексу України, або засвідчується уповноваженим перекладачем, або нотаріально.
З огляду на викладене, суд вважав за необхідне зобов'язати позивача надати до суду нотаріально засвідчений переклад на польську мову ухвали суду про відкриття провадження у справі № 904/2230/22 від 08.08.2022 та позовної заяви з додатками.
Відповідно до пункту 2.1. Інструкції у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.
Доручення складається судом України, який розглядає цивільну справу, і повинно містити інформацію та документи, передбачені міжнародним договором України. Доручення адресується компетентному суду запитуваної держави (пункт 2.1.1. Інструкції)
З огляду на викладені умови Договору та Угоди, з метою належного повідомлення відповідача, Господарський суд Дніпропетровської області вважав за необхідне звернутись до відповідного окружного суду Республіки Польща через Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з судовим дорученням про вручення судових документів відповідачу - Компанії GIR Europa Sp.z o.o.
При цьому, судом було враховано, що конституційне право на участь у судовому розгляді, у тому числі, бути належним чином повідомленим про дату судового розгляду, не може вважатися формальним (постанова Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №910/17792/17).
Згідно з пунктом 2.2. Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень у разі надіслання судом України доручення для виконання за кордоном цивільна справа, у зв'язку з якою складається доручення, призначається до розгляду з урахуванням розумних строків пересилання документів та виконання направленого доручення за кордоном. У разі можливості, судом України призначається дата наступного судового засідання, на яке може прибути особа, що викликається.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Судове доручення - це процесуальна дія, що передбачає передачу повноважень суду іншому компетентному органу на вчинення певних процесуальних дій, і саме вона є підставою такого зупинення провадження у справі.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.
Оскільки суд зобов'язаний забезпечити належне повідомлення Компанії GIR Europa Sp.z o.o. про відкриття провадження у справі, у суду є необхідність звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги з метою вручення документів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі до надходження відповіді від компетентного суду Республіки Польща на судове доручення Господарського суду Дніпропетровської області.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 08.08.2022 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.12.2022. Крім того, вказаною ухвалою суду запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Гір-Інтернешнл" отримати в Господарському суді Дніпропетровської області примірник цієї ухвали про відкриття провадження у справі, виклик (повідомлення) про день судового засідання та здійснити їх переклад польською мовою, який нотаріально посвідчити. Зазначені документи, а також матеріали позовної заяви, у перекладі польською мовою та нотаріально посвідчені запропоновано надати господарському суду в строк до 08.09.2022 для подальшого направлення до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Також, зобов'язано Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) забезпечити направлення до Компетентного органу Республіки Польща (відповідного окружного суду Республіки Польща) нотаріально посвідчених документів у перекладі польською мовою: позовної заяви з додатками, ухвали Господарського суду Дніпропетровської області про відкриття провадження у справі № 904/2230/22 від 08.08.2022, клопотання про вручення за кордоном документів, підтвердження про вручення документа (бланк), виклику (повідомлення) про день судового засідання. Крім того, ухвалою суду від 08.08.2022 відзначено, що у разі якщо виклик (повідомлення) не буде своєчасно вручено відповідачу та судове доручення не буде виконано, суд розгляне справу в день наступного підготовчого засідання - 07.02.2023 об 11:00 год., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання (кабінеті) № 1-207 за адресою: 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1. Враховуючи вказане, ухвалою суду від 08.08.2022 провадження у справі № 904/2230/22 було зупинено у зв'язку зі зверненням з судовим дорученням про надання правової допомоги з метою вручення документів.
Від позивача надійшов лист (вх. суду № 27827/22 від 21.08.2022), до якого позивачем були долучені нотаріально посвідчені переклади на польську мову: ухвали суду від 08.08.2022, клопотання про вручення документів у цивільній справі та виклику (повідомлення) про день судового засідання.
Від позивача надійшов лист (вх. суду № 29364/22 від 06.09.2022), до якого позивачем долучено нотаріально посвідчений переклад на польську мову копії позовної заяви.
09.09.2022 Південно-Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м.Дніпро) складено супровідний лист для звернення із зазначеними вище документами до Компетентного органу Республіки Польща (відповідного окружного суду Республіки Польща), для повідомлення Компанії GIR Europa Sp.z o.o. про місце, дату та час судового засідання.
Від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх. суду №32457/22 від 29.09.2022), в якій він просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу у розмірі 62 819,72 Євро та судовий збір у розмірі 35 254 грн. 40 коп. В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що при складанні позовної заяви ним не було враховано часткову оплату у розмірі 15 000,00 Євро, здійснену відповідачем 06.06.2022, що підтверджується банківською випискою від 06.06.2022 та листом GIR Europa Sp.z o.o. № 10/22 від 01.06.2022, в якому відповідач зазначив призначення платежу з розподілом сплаченої суми між електронними деклараціями, за якими заявлені позовні вимоги. Таким чином, загальна сума основного боргу складає 62 819,72 Євро.
Від Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов лист (вх. суду № 32603/22 від 30.09.2022), в якому повідомоено про надсилання Окружному суду в Катовіце доручення Господарського суду Дніпропетровської області про вручення судових документів на території Республіки Польша Компанії GIR Europa Sp.z o.o.
Від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх. суду №33075/22 від 04.10.2022), в якій він просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу у розмірі 62 369,72 Євро та судовий збір у розмірі 35 001 грн. 86 коп. В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає про допущення помилки під час попереднього розрахунку основного боргу у заяві про зменшення розміру позовних вимог, на підставі чого вірною сумою основного боргу, яка підлягає до стягнення з відповідача, є 62 369,72 Євро, а розмір судового збору - 35 001 грн. 86 коп.
У підготовче засідання 08.12.2022 представники позивача та відповідача не з'явились, при цьому, позивач про день, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином, оскільки представником позивача були отримані документи для підготовки судового доручення, серед яких була наявна ухвала суду від 08.08.2022, якою підготовче засідання було призначено на 08.12.2022.
У вказаному засіданні судом розглянуто заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог від 29.09.2022 та від 04.10.2022.
Так, згідно з пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.
Оскільки заява про зменшення розміру позовних вимог подана позивачем з додержанням вимог статті 46 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв її до розгляду.
Судом зауважено, що станом на 08.12.2022 матеріали справи не містять доказів належного повідомлення відповідача про день, час та місце підготовчого засідання, судове доручення щодо повідомлення Компанії GIR Europa Sp.z o.o. про розгляд справи судом, наразі не є виконаним.
Разом з тим, суд відзначив, що пунктом 10 резолютивної частини ухвали суду від 08.08.2022 було передбачено, що у разі якщо виклик (повідомлення) не буде своєчасно вручено відповідачу та судове доручення не буде виконано, суд розгляне справу в день наступного підготовчого засідання - 07.02.2023 об 11:00 год.
Враховуючи викладене, ухвалою суду від 08.12.2023 було поновлено провадження у справі; відкладено підготовче засідання на 07.02.2023 та зупинено провадження у справі, оскільки судове доручення про повідомлення відповідача про розгляд справи судом не є виконаним, враховуючи положення Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24.05.1993, Угоди між Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Республіки Польща від 10.01.2011 та приписи статей 228, 229 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі до надходження відповіді від компетентного суду Республіки Польща на судове доручення Господарського суду Дніпропетровської області.
Від відповідача засобами електронного зв'язку надійшла заява про визнання позову (вх. суду № 1622/23 від 12.01.2023 та № 2519/23 від 17.01.2023), в якій відповідач визнав позовні вимоги позивача в сумі 62 369,72 Євро та зазначив про визнання своєї провини та вжиття заходів з якнайшвидшого погашення боргу. У вказаній заяві відповідач також просив суд розглядати справу без участі представника відповідача.
Від позивача надійшла заява (вх. суду № 5826/23 від 06.02.2023), в якій він просив суд розглянути справу без участі його представника, зазначив що підтримує позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 07.02.2023 провадження у справі поновлено.
У підготовче засідання 07.02.2023 представники позивача та відповідача не з'явились, при цьому, судом було враховано наявність клопотань позивача та відповідача про розгляд справи без участі їх представників, які були задоволені судом.
Судом також було відзначено, що відповідно до положень частин 3 та 4 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.
Судом також враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору поставки, строк дії договору, умови поставки, факт поставки, загальна вартість поставленого товару, настання строку його оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Так, 11.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гір-Інтернешнл" (далі - продавець, позивач) та GIR Europa Sp.z o.o. (далі - покупець, відповідач) було укладено контракт № СЕ-26/16 (далі - контракт, а.с.12-17), відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити, вогнетривку продукцію походженням з України, надалі іменовану «товар», у номенклатурі, кількості та за цінами відповідно до специфікацій (додатків), які є невід'ємною частиною цього контракту (пункт 1.1. контракту).
У пункті 12.4. контракту сторони визначили, що контракт набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.2017, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим контрактом.
В подальшому, 14.12.2017 сторони підписали додаткову угоду № 1 до контракту, в якій дійшли згоди викласти пункт 4.3. контракту у новій редакції, а саме: "4.3. Орієнтовна вартість контракту складає 6 000 000,00 Євро." та викласти пункт 12.4. контракту у новій редакції, а саме: "12.4. Цей контракт набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за контрактом" (а.с.18-19).
Крім того, 22.10.2019 сторони уклали додаткову угоду № 4 до контракту, в якій узгодили викласти пункт 4.3. контракту у новій редакції, а саме: "4.3. Орієнтовна вартість контракту складає 10 000 000,00 Євро." та викласти пункт 12.4. контракту у новій редакції: "Цей контракт набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим контрактом" (а.с.24-25).
У Додатковій угоді № 7 від 06.10.2021, сторони прийшли до згоди викласти пункт 4.3. контракту у новій редакції, а саме: "4.3. Орієнтовна вартість контракту складає 15 000 000,00 Євро." та викласти пункт 12.4. контракту у новій редакції: "Цей контракт набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.2023, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим контрактом" (а.с.30-31).
Доказів визнання недійсним або розірвання вказаного контракту сторонами суду не надано.
Судом також встановлено, що у вказаному контракті сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплено печатками підприємств, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
У розділі 2 контракту сторони визначили умови щодо одиниці виміру, кількості та якості товару, а саме:
- одиниця виміру товару - тонна (пункт 2.1. контракту);
- кількість товару, що поставляється за цим контрактом, визначається специфікаціях до контракту (пункт 2.2. контракту).
У розділі 3 контракту сторони погодили умови поставки, а саме:
- сторони визнають, що умови постачання підпорядковуються правилам Інкотермс-2010 (пункт 3.1. контракту);
- постачання товару здійснюється або автомобільним, або залізничним транспортом на умовах поставки, узгоджених у специфікаціях до цього контракту (пункт 3.2. контракту);
- відправник вантажу та вантажоодержувач визначаються в специфікаціях до цього контракту (пункт 3.3. контракту);
- продавець відвантажує товар покупцю у строки, погоджені у специфікаціях (додатках), які є невід'ємною частиною цього договору (пункт 3.4. контракту);
- при відвантаженні товару автомобільним транспортом датою відвантаження вважається дата оформлення товаросупровідних документів, при відвантаженні товару залізничним транспортом датою відвантаження вважається дата календарного штемпеля у залізничній накладній станції відправлення (пункт 3.5. контракту);
- на кожну партію товару, що відвантажується, продавець зобов'язаний надати покупцю такі документи: оригінал рахунку-фактури; оригінал сертифікату якості заводу-виробника; пакувальний лист; сертифікат походження товару; СМR або залізничні накладні. Перераховані вище документи протягом 3 робочих днів після відвантаження товару надаються продавцем покупцю за допомогою коштів факсимільного або електронного зв'язку (пункт 3.6. контракту);
У розділі 4 контракту сторонами були узгоджені умови щодо ціни та загальної вартості контракту, а саме:
- валюта контракту - Євро (пункт 4.1. контракту);
- ціни на товар, що поставляється за контрактом, визначаються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (пункт 4.2. контракту);
- орієнтовна вартість контракту складає 3 000 000 євро (пункт 4.3. контракту);
- ціни та загальна вартість договору розуміються на умовах поставки, узгоджених у специфікаціях до цього договору (пункт 4.4. контракту).
У відповідності до вказаних умов 26.05.2020 сторони підписали специфікацію № 117 до контракту, в якій узгодили товар, що підлягає поставці на загальну суму 459 750 Євро, визначили інші умови поставки, зокрема: залізничний транспорт на умовах FCA станція Dtkbrjfyfljkm, згідно p Інкотермс-2010; вантажовідправник: ПАТ "Великоанадольський вогнетривний комбінат"; вантажоодержувач: GIR Europa Sp.z o.o. (а.с.32).
Відповідно до умов пунктів 11.1., 11.2., 11.3., 11.5. контракту усі суперечки та розбіжності, які можуть виникнути за цим контрактом або у зв'язку з ним, наскільки це можливо, врегулюються сторонами шляхом переговорів. Якщо сторони не можуть дійти згоди протягом 30 днів з моменту проведення перших переговорів, то розбіжності повинні бути врегульовані Арбітражем. Арбітраж, включаючи винесення рішення, має відбуватися у м. Києві, суперечка має розглядатися Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України відповідно до правил та процедур, передбачених регламентом цього суду. Арбітри при вирішенні спорів, поданих на їх розгляд, повинні керуватися положеннями цього контракту та чинного законодавства України. Рішення Арбітражного Суду є остаточним та обов'язковим для обох сторін.
Згідно з умовами пункту 12.2. контракту зміни та доповнення до цього контракту можуть здійснюватись лише у письмовій формі, мають бути підписані обома сторонами та є невід'ємною частиною цього контракту. Сторони допускають підписання контракту, змін, доповнень та додатків до нього за допомогою засобів факсимільного та/або електронного зв'язку з подальшим обміном оригіналами таких документів. Факсимільні копії Контракту, специфікацій, додатків та доповнень є дійсними та мають юридичну силу до надання сторонами оригіналів.
У відповідності до вказаних умов, між позивачем та відповідачем підписані Додаткові угоди до Контракту № СЕ-26/16 від 11.01.2016, а саме: Додаткові угоди № 2 від 02.02.2019, № 3 від 03.10.2019, № 4 від 22.10.2019, № 5 від 03.12.2020, № 6 від 07.12.2020, № 7 від 06.10.2021 (а.с.20-31).
В силу статті 43 Закону України "Про приватне міжнародне право" сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.
Частинами 1, 2 статті 5 Закону України "Про приватне міжнародне право" передбачено, що у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 44 Закону України "Про приватне міжнародне право" у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є: продавець - за договором купівлі-продажу.
Так, 07.12.2020 сторони підписали додаткову угоду № 6 до контракту, в якій дійшли згоди викласти розділ 11 контракту викласти у новій редакції, а саме:
- "11.1. Усі суперечки та розбіжності, які можуть виникнути за цим контрактом або у зв'язку з ним, наскільки це можливо, врегулюються сторонами шляхом переговорів.
11.2. Якщо сторони не можуть дійти згоди шляхом переговорів, то розбіжності повинні бути врегульовані в судовому порядку.
11.3. Судовий процес має відбуватися у Господарському суді Дніпропетровської області, розташованому за адресою: Україна, 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, будинок 1. Суперечка має розглядатися господарським судом відповідно до правил і процедур, передбачених Господарський процесуальний кодекс України. Суддя при вирішенні спорів, поданих на їх розгляд, має керуватися положеннями цього контракту та чинного законодавства України.
11.5. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області є обов'язковим для обох сторін. (а.с.28-29).
В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.08.2021, 27.08.2021, 31.08.2021 та 14.09.2021 на виконання умов контракту позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 77 369, 72 Євро, що підтверджується наявними в матеріалах справи залізничними накладними та електронними митними деклараціями (а.с. 40-69).
Суд зауважує, що товар, визначений умовами договору (Специфікації № 117), у повній мірі відповідає товару, що був поставлений згідно з вказаними документами, а отже судом визначено, що сторонами в цій частині були дотримані умови договору.
При цьому, відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, товар на загальну суму 77 369, 72 Євро, поставлений позивачем 05.08.2021, 27.08.2021, 31.08.2021 та 14.09.2021 був прийнятий відповідачем без будь-яких зауважень.
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку продавця за договором поставити товар відповідає обов'язок покупця оплатити вартість цього товару.
Так, розділом 5 контракту врегульовані умови щодо оплати, а саме:
- валюта платежу - Євро (пункт 5.1. контракту);
- покупець здійснює оплату за товар на розрахунковий рахунок продавця протягом 60 календарних днів від дати відвантаження товару (пункт 5.2. контракту);
- при перерахунку коштів покупець обов'язково вказує у платіжних документах номер та дату цього контракту. Покупець зобов'язаний надати продавцеві копію платіжного доручення (або іншого банківського документа), що підтверджує перерахування коштів (пункт 5.3. контракту);
- датою оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця (пункт 5.4. контракту);
- усі банківські витрати, пов'язані з перерахуванням коштів, оплачуються з допомогою відправника цих коштів (пункт 5.5. контракту).
Як зазначає позивач, та що не заперечується відповідачем, поставлений позивачем 05.08.2021, 27.08.2021, 31.08.2021 та 14.09.2021 товар на загальну суму 77 369, 72 Євро, був оплачений відповідачем лише частково - в сумі 15 000 Євро, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою за 06.06.2022 (а.с.99), внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 62 369, 72 Євро (77 369,72 - 15 000,00). Вказане і є причиною спору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження повної оплати поставленого позивачем 05.08.2021, 27.08.2021, 31.08.2021 та 14.09.2021 товару на залишкову суму 62 369, 72 Євро відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.
Слід також відзначити, що відповідач подав заяву, в якій зазначив про визнання позовних вимог позивача у повному обсязі.
З приводу вказаної заяви відповідача суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (частина 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України).
Приписами частини 6 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Статтею 191 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Господарський суд встановив, що заява про визнання позову підписана Головою правління GIR Europa Sp. z o.o. Конопленко Олексієм, повноваження якого підтверджуються позачерговими зборами партнерів Компанії GIR Europa Sp. z o.o. від 23.08.2022. На заяві також міститься відмітка про те, що вона підписана електронним підписом Конопленка Олексія - Profil (Podpis) zaufany (PZ).
Суд враховує, що Profil zaufany (PZ), або ж довірений профіль - це засіб електронної ідентифікації. Це безкоштовний інструмент для підтвердження власної особи при вирішенні багатьох адміністративних питань через інтернет. Довірений профіль є максимально захищеним, і доступ до нього може мати лише його власник. Профіль містить інформацію про особу (ім'я та прізвище, дата народження, номер PESEL). Profil zaufany - це довірений профіль в державній системі Польщі, дані якого збережено на серверах. Щоб його отримати та підтвердити, обов'язково потрібен номер PESEL та особиста присутність особи в країні.
При цьому, суд позбавлений можливості додатково перевірити повноваження керівника юридичної особи, зареєстрованої у Республіці Польща, самостійно.
Суд відзначає, що визнання відповідачем позову за встановлених судом обставин, не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів інших осіб, у зв'язку з чим приймається судом.
Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.
Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 62 369, 72 Євро.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Слід відзначити, що відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідач визнав позовні вимоги про стягнення заборгованості за контрактом № СЕ-26/16 від 11.01.2016 у розмірі 62 369,72 Євро у повному обсязі, 50 відсотків судового збору, а саме: 17 500 грн. 93 коп. слід повернути позивачу.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, решта судових витрат по справі покладається на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 17 500 грн. 93 коп. витрат по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гір-Інтернешнл" до GIR Europa Sp.z o.o. про стягнення заборгованості за контрактом № СЕ-26/16 від 11.01.2016 у розмірі 62 369,72 Євро (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 04.10.2022) - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з GIR Europa Sp.z o.o. (41-506, Польща, м. Хожув, вулиця Курта Алдера, 44, number KRS: 0000434329) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гір-Інтернешнл" (49005, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 5; ідентифікаційний код 35832123) - 62 369,72 Євро - заборгованості за контрактом та 17 500 грн. 93 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний 09.02.2023.
Суддя Ю.В. Фещенко