Справа №127/25115/20
Провадження №1-кп/127/961/20
09 лютого 2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12020020040001043, відомості про яке внесено в Єдиний державний реєстр досудового розслідування 23 вересня 2020 року, по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187 КК України,
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувають матеріали кримінального провадження №12020020040001043, відомості про яке внесено в Єдиний державний реєстр досудового розслідування 23 вересня 2020 року, по обвинуваченню ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, яке мотивував тим, що підставою застосування та продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ними кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
-вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 офіційно не працюють та в зв'язку з відсутністю коштів можуть продовжувати вчиняти злочини;
-переховування обвинувачених від суду, оскільки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 усвідомлюють тяжкість покарання, яке їм загрожує у разі визнання винним в інкримінованих кримінальних правопорушеннях;
-незаконного впливу обвинувачених на свідків та потерпілих, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Перебуваючи на волі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 матимуть можливість незаконно впливати на свідків та потерпілих з метою створення сприятливих для себе умов.
Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу обвинувачених, їх репутації та соціальні зв'язки, зазначені обставини, у своїх сукупності свідчать про те, що на даний час зберігаються ризики, які були попередньо встановлені та стали підставою для законного обрання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_7 заперечив проти клопотання, просив суд змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.
Захисник ОСОБА_6 заперечила проти клопотання прокурора, вважає що ризики не доведені, у обвинуваченого є родинні зв'язки, просила в заявленому клопотанні відмовити та змінити обвинуваченому запобіжний захід з утримання під вартою на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_8 заперечив проти клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_4 заперечила проти клопотання прокурора, доповнила що обвинувачений довгий час під вартою, а тому ризики які були на час обрання запобіжного заходу - на даний час відпали, потерпілі та свідки допитані, докази досліджені, тому не можливо здійснити на них тиск Обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні неповнолітню дитину, просила змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши думку учасників процесу суд дійшов наступного висновку.
Вирішуючи питання щодо запобіжних заходів, суд приймає до уваги, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15 грудня 2022 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Заслухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали обвинувального акту суд вважає, що обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 необхідно продовжити строк тримання під вартою, в зв'язку з тим, що вони обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, обвинувачені можуть продовжити свою злочинну діяльність, не мають будь-яких джерел доходу, не мають постійного місця роботи, що дає підстави вважати, що у подальшому вони можуть переховуватись від суду, вчиняти нові злочини, незаконно впливати на потерпілих та свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особи обвинувачених та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачені можуть переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативного триманню під вартою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 як такого, що недостатній для запобіганню ризикам та виконанню обвинуваченими процесуальних обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (абз.5 п.18 Листа ВССУ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»).
На думку суду, в клопотаннях обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, їх наслідки, тяжкість покарання за скоєний злочин, особи підозрюваних, репутацію та соціальні зв'язки, суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебуваючи на волі, можуть переховуватися від суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання їм більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. При цьому, підстав для застосування ОСОБА_7 та ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу судом не встановлено.
З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та неможливим і саме тримання під вартою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання суд вважає обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 197, 369, 370, 372 КПК України, ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» суд,-
В задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника - адвоката ОСОБА_6 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_7 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб.
Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою діє з 09 лютого 2023 року по 09 квітня 2023 року включно.
Копію ухвали суду направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)».
В задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника - адвоката ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_8 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб.
Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою діє з 09 лютого 2023 року по 09 квітня 2023 року включно.
Копію ухвали суду направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)».
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду впродовж 5 днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя: