Справа №127/13165/19
Провадження №1-кп/127/390/19
09 лютого 2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
судді-доповідача: ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, відомості про які внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018020010004570 від 22.11.2018, -
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 . Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.11.2018 ОСОБА_6 обрано запобіжних захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено розмір застави, яка була сплачена та ОСОБА_6 було звільнено з під варта з покладенням обов'язків. Ухвалою суду від 24.03.2021 року на ОСОБА_6 покладено обов'язки за заставою строком до 24.05.2021 року. Однак, у зв'язку з порушенням вимог застосованого запобіжного заходу, а саме вчинення нового кримінального правопорушення, до ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави. Таким чином, існують підстави для продовження застосування запобіжного заходу ОСОБА_6 у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, зазначив, що ризики наведені прокурором у клопотанні не доведені, його підзахисний жодним чином не порушував покладені на нього обов'язки перебуваючи на волі, просив суд визначити заставу або змінити запобіжний захід на більш м'який не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку захисника та просив змінити йому запобіжний захід.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши подане прокурором клопотання та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Так, 23.04.2020 набрав чинності Закон України від 13.04.2020 № 558-IX «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 558-IX).
Зазначеним Законом № 558-IX пункт 20-5 розділу XI "Перехідні положення" КПК викладено у новій редакції та встановлено особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.
Абзацом шостим пункту 1 Закону № 558-IX регламентовано, що у разі неможливості у визначений КПК строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
11.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», відповідно до пункту 1 якої з 12 березня до 3 квітня 2020 встановлено на усій території України карантин, строк дії якого не закінчився.
Враховуючи викладене, зважаючи на зайнятість членів колегії в інших судових засіданнях, питання щодо продовження строку дії запобіжних заходів відносно ОСОБА_6 у виді тримання під вартою на підставі пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України може бути розглянуто головуючим суддею.
Частиною 3 статті 331 КПК України визначено, що суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Отже, вирішуючи клопотання про продовження тримання під вартою, суд враховує конкретні обставини даної справи та обставини, які були раніше встановлені під час розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу та його продовженні.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, зокрема у вчиненні особливо тяжкого, умисного, корисливого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, вчинених організованою групою. Судом встановлено, що ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Після чого, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено розмір застави, яка була сплачена, в зв'язку з чим обвинувачених було звільнено з під варти з покладенням обов'язків визначених ст. 194 КПК України. Однак, не зважаючи на наявність даного кримінального провадження ОСОБА_6 31.03.2021 року, було оголошено підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в межах якого відповідно до ухвали слідчого судді було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
На переконання суду, є підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_6 може переховуватись від суду, продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки йому було оголошено підозру в межах іншого кримінального провадження, що свідчить про небажання обвинуваченого ставати на шлях виправлення.
Судом враховано положення статті 178 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_6 немає достатніх соціально-стримуючих факторів, оскільки обвинувачений не працевлаштований, немає постійного законного джерела доходу.
Враховуючи зазначені обставини, а також вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів приходить до переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України, а тому клопотання прокурора обґрунтоване та підлягає задоволенню, а ОСОБА_6 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Керуючись ст. ст. 7, 132, 176, 182, 184, 194, 370, 372, 376 КПК України, суд -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою продовжити на 60 днів, з 09 лютого 2023 року до 09 квітня 2023 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченим та прокурору.
Суддя-доповідач: