Справа № 136/1320/22
03.01.2023 року м. Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Шпортун С.В., за участі особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Смірнова С.М., розглянувши матеріали, які надійшли від т.в.о. начальника відділу поліції №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
На розгляд суду надійшли вищевказані матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серія ААБ №024758 слідує, що 29.07.2022 о 23 год. 16 хв. по вул. Соборності, в м. Липовець, Вінницького району, Вінницької області, гр. ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ст.130 ч.1 КУпАП..
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за обставин вказаних у протоколі не визнав. Суду пояснив, що 29.07.2022 у пізню пору доби він їхав в лікарню, де перебувала його дружина з дитиною, яка тяжко хвора, аби забрати їх. Оскільки сам він не місцевий та була темна пора доби, тому заблукав у населеному пункті, знервував, зупинившись на узбіччі, вирішив зателефонувати до свого знайомого ОСОБА_2 , який є місцевим жителем м. Липовець та відповідно водієм щоб той прийшов до нього та показав дорогу до лікарні, на що він погодився. В очікуванні знайомого, він вирішив випити пива, яке знаходилось у його транспортному засобі, оскільки в подальшому кермувати за таких обставин не мав наміру. Через деякий час до нього під'їхав службовий автомобіль працівників поліції, які вказали на те, що він не пристебнутий ременем безпеки та керує транспортним засобом у комендантську годину, а у подальшому звернуто увагу на наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння, що він не заперечував, вказуючи, що очікує товариша, який має його супроводити на його транспортному засобі до лікарні, не є водієм, утім останні не реагували на його заперечення запропонували йому пройти огляд в установленому законом порядку. При цьому, свідків не було запрошено, жодних активних дій щодо проведення огляду, надання йому технічного приладу працівниками поліції не вживалось, протокол складався за відсутності свідків та без оформлення будь-яких інших документів, будь то направлення чи акту, тощо, тобто працівники поліції у протоколі факт вчинення ним адміністративного правопорушення без будь - яких доказів.
Захисник в судовому засіданні просив суд провадження у справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, аргументуючи позицію тим, що зібрані у справі докази, не підтверджують факту виконання його підзахисним функцій водія, відтак були відсутні будь - які правові підстави для проходження огляду в установленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння. Крім цього, зазначив, що працівниками поліції було грубо порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , оскільки лише констатовано факт відмови, при цьому не було запрошено двох свідків, хоча їх було зазначено у протоколі, не дотримано процедури проведення огляду, так як працівник поліції не вживав жодних дій, його підзахисному не було роз'яснено право на проходження огляду в медичному закладі шляхом видачі направлення, отож такий огляд в силу приписів ст.266 КУпАП є недійсним. На підтвердження порушення прав ОСОБА_1 на захист свідчать дописування у протоколі про наявність направлення та акту, тощо, які працівником поліції не оформлялись на час фіксації адміністративного правопорушення, в підтвердження чого є екземпляр протоколу, що вручений був його підзахисному. Також зазначив, що відеозапис, що доданий до протоколу не є безперервним, що є порушенням вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 за №1206.
Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягується до відповідальності, його захисника, вивчивши та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, встановив, що на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП надано наступні докази, які безпосередньо досліджувались судом, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №024758 від 29.07.2022, у якому зазначено обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та викладено суть адміністративного правопорушення, про що зазначено вище. У графі пояснення особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_1 повідомив, що «надасть пояснення в суді»;
- письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які датовані 29.07.2022 та є аналогічними за змістом, відповідно до яких зазначено, що вони були запрошені працівниками поліції в якості свідків, коли водію ОСОБА_1 , пропонували пройти медичний огляд на стан сп'яніння, від проходження якого останній відмовився як на місці зупинки так і в медичному закладі;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до КП «Липовецька міська лікарня» від 29.07.2022 о 23:23 год., в якому вказано ознаки алкогольного сп'яніння гр. ОСОБА_1 , а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, від проходження огляду останній відмовився;
- Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що у ОСОБА_1 було виявлено ознаки: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, від проходження огляду водій відмовився;
- відеозапис з нагрудної камери поліцейського на CD диску, який було переглянуто судом та відповідно до якого встановлено, що у темну пору доби до транспортного засобу, який не рухався та у якому на сидінні водія перебував чоловік, який у подальшому представився ОСОБА_1 , підійшли працівники поліції, які запитали де ремінь безпеки та чому перебуває в комендантську годину не вдома, на що останній відповів, що «заблудився», у подальшому на вимогу працівників поліції надає документи. Працівник поліції вказує на наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння у виді запаху з ротової порожнини, та вказує на необхідність проходження огляду в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу чи в медичному закладі, на що водій відповіді не надав, тоді працівник поліції констатує факт відмови його від огляду, на чому відеозапис було закінчено.
- акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 29.07.2022 автомобіля ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_2 та фото автомобіля, який вже знаходиться на автомобілі для евакуацій.
За клопотанням особи, яка притягується до відповідальності було викликано свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , утім останні, будучи належним чином повідомлені в судове засідання не з'явились, про поважність причин неявки суд не повідомили, у зв'язку із чим особа, що притягується до відповідальності, її захисник і суд були позбавлені можливості зробити відповідну «перевірку» відображених обставин у протоколі та їх письмових поясненнях, зокрема щодо їх запрошення при складанні матеріалів стосовно ОСОБА_1 ..
Допитаний в судовому засіданні працівник поліції, яким здійснювалось оформлення вищевказаних матеріалів ОСОБА_5 , будучи допитаний в якості свідка, суду пояснив, що заступивши на чергування вони із напарником здійснювали патрулювання у м. Липовець, в поле їх зору потрапив транспортний засіб ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_2 , який повернув у напрямку військкомату, оскільки була комендантська година, то вони вирішили зупинити водія, подавши сигнал про зупинку світловими маячками, підійшовши до транспортного засобу, він помітив, що особа, яка сидить за кермом не пристебнутий ременем безпеки, на що було звернуто ним увагу, а в подальшому виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, запах з ротової порожнини, тому запропоновано пройти огляд в установленому законом порядку, на що водій відмовився, за наслідками чого було запрошено свідків та відсторонено водія від керування транспортним засобом та складено матеріали про адміністративне правопорушення. Фіксування правопорушення велось на нагрудну відеокамеру вже після того як вони вирішили підійти до водія транспортного засобу. Свідків зазначених у протоколі було ним запрошено. Щодо факту внесення додаткових записів до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_5 заперечив, вказавши, що дані записи не відбились на інший примірних протоколу при оформленні, який було вручено особі. Щодо фрагментного відеозапису та відсутності запису із службового автомобіля вказав, що все що збереглось із його чергування вони надали до матеріалів.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, суд дійшов висновку про таке.
Так, відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Чинне законодавство, в т.ч. й ПДР, не містить визначення терміну «керування транспортним засобом», тоді як таке визначення наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
У рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.19 ВСКАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Статтею 251 КУпАП визначено поняття доказів.
ОСОБА_1 категорично заперечував факт керування ним транспортним засобом, а відтак виконання функцій водія.
Єдиним доказом на підтвердження факту керування особою транспортним засобом є свідчення працівника поліції ОСОБА_5 , який суду пояснив, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 був зупинений ними в ході патрулювання, відеозаписи цієї обставини не збереглись.
Суд звертає увагу, що цінність свідка полягає в його об'єктивному сприйнятті обставин справи за відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи, отож, з урахуванням встановлених судом обставин в ході розгляду справи, переглянутого відеозапису, суд вважає, що пояснення свідка ОСОБА_5 , що ним надані в судовому засіданні є недопустимим доказом.
Після роз'яснення працівникові поліції ОСОБА_5 його обов'язку, передбаченого ч.2 ст.251 КУпАП, щодо збирання доказів, який покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, останній будь - яких клопотань перед судом не ініціював, запевнив, що відеозапису із службового автомобіля не збережено, про допит свідків не клопотав.
Суд приймає до уваги висновки ЄСПЛ відповідно до яких суд не може перебирати на себе функції обвинувача та здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення на підставі зібраних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд звертає увагу, що належних та допустимих доказів на підтвердження обставини щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом суду не було надано.
Стаття 35 Закону України "Про національну поліцію" визначає підстави для зупинки транспортних засобів поліцейськими.
Відповідно до частини 1 Закону України N 580-VIII національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно частини 1 статі 59 Закону України N 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Зі змісту статті 18 Закону України N 580-VIII видно, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського.
Стаття 64 Закону України N 580-VIII передбачає, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові.
Згідно частини 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського.
Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади їх посадові особи повинні діяти у точній відповідності із законом.
Аналізуючи зібрані у справі докази судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження законних правових підстав, визначених статтею 35 Закону України "Про національну поліцію", які давали б працівникам поліції здійснювати зупинку транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , оскільки на підтвердження порушення правил дорожнього руху доказів суду не надано, також не надано інших доказів працівником поліції на підтвердження законності зупинки транспортного засобу.
Надаючи оцінку проведеному працівником поліції огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 суд виходить з наступного.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду регулює ст.266 КУпАП та Інструкція "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" від 09 листопада 2015 року N 1452/735 (надалі Інструкція).
У п.27 постанови Пленуму 23.12.2005 № 14, зазначено, що якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Із відеозапису, який був безпосередньо переглянутий судом слідує, що ОСОБА_1 працівником поліції було запропоновано пройти огляд в установленому законом порядку на визначення стану алкогольного сп'яніння.
У той же час суд звертає увагу, що огляд це дія з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, виявлення ознак алкогольного сп'яніння, їх озвучення працівником поліції та фіксування, обстеження з метою з'ясування перебування особи в стані алкогольного сп'яніння особою уповноваженою на вчинення такої дії, оформлення матеріалів із дотриманням процедури визначеної ст.266 КУпАП та спеціальних нормативно правових атків.
Разом із цим, із переглянутого відеозапису слідує, що працівник поліції не назвав, які ознаки алкогольного сп'яніння виявлено у ОСОБА_1 при спілкуванні з ним, зобов'язавши проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки чи в медичному закладі, працівник поліції не вчиняв жодних дій для забезпечення проведення огляду в установленому законом порядку щодо встановлення стану алкогольного сп'яніння особи, не відображено запрошення свідків, які зазначено у протоколі, документування матеріалів та відповідно складання матеріалів існування яких заперечував ОСОБА_1 .
Приймаючи до уваги те, що свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за викликом суду не з'явились, суд був позбавлений можливості зробити відповідну «перевірку» відображених обставин у протоколі та їх письмових поясненнях, сприймати безпосередньо їх пояснення та дати їм оцінку.
Крім цього, суд звертає увагу, що такі письмові пояснення свідків не містять обставин, які заперечуються ОСОБА_1 , а саме виконання функцій водія, який може бути суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Також суд вважає слушними аргументи захисника в частині неналежних та недопустимих доказів Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до КП «Липовецька міська лікарня» від 29.07.2022, оскільки як було встановлено у ході розгляду цієї справи вказані докази були відсутні на час складання матеріалів про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .
На підтвердження вказаних обставин за клопотанням захисника судом було витребувано матеріали справи про адміністративне правопорушення №136/1032/22, які були безпосереднім предметом дослідження судом. Із яких встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серія ААБ №024758, який є предметом цього судового розгляду, судом відповідно до постанови від 26.08.2022 повертався для належного доопрацювання разом із матеріалами доданими до нього, оскільки містив виправлення в частині дописування долучених матеріалів, а саме: Направлення та Акту.
На підтвердження внесених додаткових записів після оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення є другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення серія ААБ №024758 від 29.07.2022, який був вручений ОСОБА_1 під розпис, де у графі «До протоколу додаються» - відсутні вказані документи, тоді як у протоколі, що направлений на розгляд суду такі документи мають місце у вказаній графі.
Відповідно до рапорту поліцейського СРПП ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Крикуна І.С. вказані недоліки мали місце через те, що при заповненні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП не всі символи перебились на другий екземпляр протоколу, чому йому не відомо.
Вказані доводи працівника поліції суд вважає неспроможними, оскільки в силу приписів Конституції на інших нормативно правових актів саме на працівника поліції покладається обов'язок діяти суворо в рамках діючого законодавства, що забороняє йому вчиняти будь - які дописування та доповнення після оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та вручення протоколу особі, яка притягується до відповідальності, фактично висунення особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Суд звертає увагу, що вказані дописки у протоколі про адміністративне правопорушення серія ААБ №024758 від 29.07.2022, є очевидними навіть не озброєним оком, без підтвердження їх експертними дослідженнями, містять дописки лише в частині доказів, які є необхідними при вирішенні справи даної категорії, що ставить під сумнів добросовісність працівника поліції при виконанні посадових обов'язків та документуванні правопорушення.
При цьому, в судовому засіданні особа, що притягується до відповідальності категорично заперечувала їх оформлення при складанні матеріалів стосовно нього на місці зупинки транспортного засобу.
Посилання захисника на те, що наданий в якості доказу відеозапис, як доказ є недопустимим і не може прийматися судом при вирішенні справи, оскільки відеозапис з боді - камери поліцейського інспектора здійснювався не безперервно, а є фрагментарним, не містить підтвердження, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, що було залучено свідків та проведено огляд в установленому законом порядку на визначення стану алкогольного сп'яніння заслуговують на увагу частково, оскільки виходячи з меж доказування у справах про адміністративне правопорушення, для справи не має доказового значення відомості, які зафіксовані на боді-камері поліцейських з моменту початку виконання ними своїх службових обов'язків і до остаточного оформлення матеріалів, утім відображена на даному відеозаписі інформація не містить всіх обставин, які мають істотне значення для вирішення справи, а саме факт виконання ОСОБА_1 функцій водія, проведення огляду в установленому законом порядку та оформлення матеріалів із дотриманням ст.266 КУпАП, видачі особі направлення на проведення огляду у медичному закладі, відмова від такого огляду, запрошення свідків.
Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.
Суд, керуючись принципом "поза розумним сумнівом" вважає, що протокол про адміністративне правопорушення як юридичний документ, що містить дані про обставини вчиненого правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів щодо обставин правопорушення є недостатнім для твердження про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, поза розумним сумнівом, на підтвердження факту відмови ОСОБА_1 як особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
За правилами ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
При цьому суд, не заперечуючи важливість та необхідність профілактичної роботи по недопущенню керування транспортними засобами в стані як алкогольного так і наркотичного сп'яніння, вважає за необхідне наголосити, що така робота має проводитись виключно в правовому полі та не допускати зазіхань на права людини.
Працівник поліції не може свавільно зупиняти та звинувачувати будь-яку особу в тому, що вона перебуває в стані алкогольного сп'яніння і таким чином надмірно втручатися в її особисте життя.
Лише за наявності об'єктивних ознак, передбачених Інструкцією, поліцейський спочатку має дотриматись процедури законного зупинення транспортного засобу, обов'язково запропонувати особі пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, вживати до цього активних дій, а у разі відмови від огляду чи незгоди з результатами, що має бути відображено із застосовуванням технічних засобів відеозапису безперервно, а в разі неможливості у присутності двох свідків зафіксоване, потім надати особі направлення до медичного закладу, що має бути оформлено із дотриманням вимог Інструкції та прав особи.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є недоведеною, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі статті 247 ч.1 п.1 КУпАП.
Крім цього, у відповідності до вимог ст. 282 КУпАП, приймаючи до уваги грубі порушення вимог діючого КУпАП та спеціальних нормативно правових актів явні порушення прав особи на захист при оформленні матеріалів про адміністративні правопорушення, вважаю за необхідне повідомити начальника відділу поліції про вказані факти з метою вжиття в межах його компетенції відповідних заходів реагування та притягнення винних осіб до відповідальності визначеної законом.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130, 221, 251-252, 276, 283-284 КУпАП, суд, -
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст.130 КУпАП, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Копію постанови направити начальнику Відділу поліції N4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області для відома та вжиття в межах компетенції відповідних заходів реагування та притягнення винних осіб до відповідальності з метою недопущення викладених у постанові фактів.
Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження постанови слід повідомити Липовецький районний суд Вінницької області.
Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10-ти днів із дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.
Суддя Світлана ШПОРТУН