Справа №133/1559/22
Провадження №2/133/333/23
06.02.23 м. Козятин
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Кучерук І.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на період навчання,
У провадженні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області перебуває цивільна справа № 133/1559/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на період навчання.
ОСОБА_3 як третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, подано позов до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері дитини.
Дослідивши позовну заяву та матеріали цивільної справи, суд приходить до такого висновку.
Участь сторін у цивільному процесі зумовлена тим, що судовий спір має місце саме між ними і його вирішення впливає безпосередньо на їх права чи обов'язки. При цьому участь третіх осіб у справі є опосередкованою формою захисту їх прав та інтересів, що пов'язані зі спірними правовідносинами, оскільки за результатом вирішення спору у сторін виникнуть права та обов'язки, а у третіх осіб судове рішення може бути лише підставою для цього.
За змістом положень ч. 1 ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження, застосовуються положення статей 193 та 194 цього Кодексу.
Так, відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 193 ЦК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
За змістом ч. 1 ст. 52 ЦПК України для того, щоб набути статус третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, повинно бути дотримано декілька критеріїв:
1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору);
2) суб'єктний (позовні вимоги можуть бути пред'явлені як одній стороні, так і декільком сторонам);
3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження).
Саме дотримання цих критеріїв підлягає оцінці при прийнятті рішення щодо вступу у справу третьої особи із самостійними вимогами.
Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів. А предметом спору є об'єкт спірних правовідносини, тобто матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник спір між позивачем і відповідачем.
У цій справі предметом позову є вимоги щодо стягнення з відповідача аліментів на повнолітню дитину на період навчання, а предметом спору - суми коштів, які відповідач мав сплачувати позивачу до досягнення спільною дитиною 23 років за умови продовження нею навчання.
У процесі розгляду судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. Однак, як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов'язаним з первісним, позовна заява третьої особи обов'язково має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі. Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів ст. 52 ЦПК України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.
Враховуючи предмет спору у справі №133/1559/22 та суб'єктний склад сторін за первісним позовом та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, суд дійшов висновку, що дані позови виникли з різних правовідносин і є різними за своєю правовою природою, а ОСОБА_3 не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору у цій справі, натомість заявляє окремі вимоги, які виникають з права дружини на утримання у разі проживання з нею дитини.
А тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для вступу у справу ОСОБА_3 як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, та відмову у прийнятті позову, що не обмежує її права звернутись до суду з окремим позовом в загальному порядку.
Керуючись ст.ст. 52, 193-195, 353ЦПК України, суд,
Відмовити ОСОБА_3 у вступі у справу як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору.
Відмовити у прийнятті позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері дитини.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І.М. Кучерук