Рішення від 09.02.2023 по справі 132/96/23

Справа № 132/96/23

Провадження № 2/132/231/23

РІШЕННЯ

Іменем України

"09" лютого 2023 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Аліменко Ю.О.

секретаря Безулої К.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Калинівка справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі в позові вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Калинівка, Хмільницького району Вінницької області помер їхній батько ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_1 , виданим 03.03.2022 року.

Після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 .

Спадщину позивачі прийняли, як спадкоємці за законом першої черги та подали заяви про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Варламова О.В., та отримали постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо зазначеного вище будинковлодіння.

Однак оформити право власності на житловий будинок в нотаріальній конторі позивачі не мають можливості, так як він належить колгоспному двору, головою якого ОСОБА_4 , отже вищевказаний будинок належить колгоспному двору, який припинив своє існування в зв'язку з набранням чинності Законом України «Про власність» від 07.02.1991 року.

Тому позивачі звернулися до суду з даним позовом.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надали до суду заяви, відповідно до яких позов підтримують в повному обсязі, просять позов задовольнити з підстав наведених у позовній заяві та справу розглянути за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 надала заяву відповідно до якої просить справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, судом достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Калинівка, Хмільницького району Вінницької області помер їхній батько ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_1 , виданим 03.03.2022 року.

Після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 .

Спадщину позивачі прийняли, як спадкоємці за законом першої черги та подали заяви про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Варламова О.В., та отримали постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо зазначеного вище будинковлодіння.

Однак оформити право власності на житловий будинок в нотаріальній конторі позивачі не мають можливості, так як він належить колгоспному двору, головою якого ОСОБА_4 .

Так, із копії свідоцтва про право особистої власності на будівлю від 20.09.1988 року, виданого на ім'я померлого ОСОБА_4 виконкомом Калинівської міської ради народних депутатів на підставі рішення Калинівської міської ради народних депутатів від 20.09.1988 року, зареєстрованого Вінницьким бюро технічної інвентаризації 11.10.1988 року за реєстровим № 2066 записано, що ОСОБА_4 не власник, а голова колгоспного двору.

Поняття «колгоспний двір» припинило своє існування в зв'язку з набранням чинності ЗУ «Про власність» від 07.02.1991 року.

Відповідно до ст.ст. 120-121, 123 ЦК України 1963 року, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Володіння, користування та розпорядження майном колгоспного двору здійснюється тільки за згодою всіх членів двору. При поділі майна колгоспного двору розмір часток членів колгоспного двору визнається рівними.

Згідно з п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 24 червня 1983 року № 4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», та в підпункті г) пункту 6 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах права приватної власності», правила ст. 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Після смерті ОСОБА_4 в передбачений законом 6-місячний термін позивачі, відповідно до ст. 1269 ЦК України прийняли спадщину, звернувшись з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Відповідачка - мати позивачів, від спадщини відмовилась та на неї не претендує.

Відповідно до ч. 1 ст. 325 ЦК України, суб'єктами приватної власності є фізичні та юридичні особи. Згідно до положень ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 392 ЦК України, особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами. Тобто передумовою для застосування ст. 392 ЦК є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Згідно до ст. 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до положень ч.1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Враховуючи, що відповідач позов визнає, не заперечує проти визнання за позивачами права власності в порядку спадкування за законом, тому, відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

За вказаних обставин суд вважає за можливе визнати за позивачами право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 1216, 1217, 1226, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 13, 82, 200, 206, 247, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину за законом - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , який в цілому складається з житлового будинку літ. А, тамбура літ. А, загальною площею 92,9 кв. м, житловою площею 46,6 кв. м, літньої кухні-сараю літ. Б, погріб літ. п/Б, веранда літ.б, ганку, убиральня літ. Г, криниці літ.№1, вигрібної яма літ. №2, воріт з хвірткою літ. №3, огорожа літ. №4, огорожа літ. №5, вартістю 176 696, 00 грн. в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Калинівка, Хмільницького району Вінницької області.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , який в цілому складається з житлового будинку літ. А, тамбура літ. А, загальною площею 92,9 кв. м, житловою площею 46,6 кв. м, літньої кухні-сараю літ. Б, погріб літ. п/Б, веранда літ.б, ганку, убиральня літ. Г, криниці літ.№1, вигрібної яма літ. №2, воріт з хвірткою літ. №3, огорожа літ. №4, огорожа літ. №5, вартістю 176 696, 00 грн. в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Калинівка, Хмільницького району Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.

Суддя:

Попередній документ
108900950
Наступний документ
108900952
Інформація про рішення:
№ рішення: 108900951
№ справи: 132/96/23
Дата рішення: 09.02.2023
Дата публікації: 13.02.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Калинівський районний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом.
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Закрито провадження (09.02.2023)
Дата надходження: 12.01.2023
Предмет позову: про визнання права власності на спадщину за законом
Розклад засідань:
09.02.2023 10:20 Калинівський районний суд Вінницької області