Справа № 144/1279/22
Провадження по справі № 1-кп/129/319/2023
10.02.2023 року Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
неповнолітнього ОСОБА_4 ,
його законного представника ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні у м. Гайсині справу за клопотанням прокурора Теплицького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні № 12022020110000104 (витяг від 05.10.2022 р.) щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пологи Теплицького району, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого студента другого курсу Теплицького професійного аграрного ліцею, раніше несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,
установив:
04.10.2022 р. близько 17 год. неповнолітній ОСОБА_4 на території ресторану «Еліт» по вул. Коцюбинського, 1 в смт. Теплик Гайсинського району в ході сварки на грунті раптово виниклих неприязних відносин з неповнолітнім ОСОБА_7 , з яким разом вживали алкогольні напої, діючи умисно, усвідомлюючи явну протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, наніс ОСОБА_7 один удар кулаком правої руки в обличчя; внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 потерпілий ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи, які відносяться до категорії середнього ступеню важкості тілесних ушкоджень, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч.1 ст.122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів виховного характеру у виді передачі під нагляд матері ОСОБА_5 , посилаючись на те, що ОСОБА_4 в неповнолітньому віці вчинив нетяжкий злочин, передбачений ч.1 ст.122 КК України.
ОСОБА_4 , його законний представник та захисник підтримали клопотання про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів виховного характеру у виді передачі під нагляд матері ОСОБА_5 .
Потерпілий ОСОБА_7 та його законний представник ОСОБА_8 в письмовій заяві просили розгляд справи провести за їх відсутності, претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_4 не мають (а.с.18).
З'ясувавши позиції учасників розгляду справи, суд визнає за необхідне клопотання прокурора Теплицького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 про застосування примусових заходів виховного характеру до ОСОБА_4 задовольнити з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.22 КК України кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося шістнадцять років.
Згідно з ч.1, п. 3 ч.2 ст.105 КК України неповнолітній, який вчинив кримінальний проступок або нетяжкий злочин, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання. У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру, як зокрема, передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання.
Згідно п.3,4 Порядку реалізації пілотного проекту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення», затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України 21.01.2019 № 172/5/10, пілотний проект ґрунтується на відновних підходах у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки та нетяжкі злочини, вчинені неповнолітніми, і включає в себе скоординовану організацію ефективної комунікації між такими неповнолітніми і потерпілими від вчинених ними кримінальних правопорушень з метою забезпечення відшкодування заподіяної шкоди, максимально раннього виведення неповнолітніх правопорушників із кримінального процесу з обов'язковим ужиттям узгоджених заходів для їх ресоціалізації та запобігання повторним кримінальним правопорушенням. Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення (далі - Програма), може бути застосована у разі: наявності потерпілої сторони - фізичної особи, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридичної особи, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди; вчинення неповнолітнім вперше кримінального проступку або нетяжкого злочину; визнання неповнолітнім факту вчинення кримінального правопорушення; згоди неповнолітнього і потерпілого на участь у Програмі.
Оскільки, підозрюваний ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_7 надали згоду на участь у «Програмі відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення», неповнолітній ОСОБА_4 успішно пройшов пілотний проект «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення», щиро покаявся та відшкодував потерпілому шкоду, в неповнолітньому віці вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином; то за таких обставин неповнолітній ОСОБА_4 внаслідок щирого розкаяння, відшкодування потерпілому заподіяної злочином шкоди та подальшої бездоганної поведінки на момент розгляду клопотання потребує примусових заходів виховного характеру, до нього на підставі ч.1, п.3 ч.2 ст.105 КК України необхідно застосувати примусові заходи виховного характеру у виді передачі під нагляд матері ОСОБА_5 , звільнити неповнолітнього ОСОБА_4 від покарання за ч.1 ст. 122 КК України.
Витрати на залучення експертів відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ч.1, п.3 ч.2 ст.105 КК України, п.2 ч.2 ст. 283 КПК України,
ухвалив:
Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_4 примусові заходи виховного характеру у виді передання його під нагляд матері ОСОБА_5 на строк один рік, звільнити неповнолітнього ОСОБА_4 від покарання за ч.1 ст. 122 КК України.
Витрати на залучення експертів відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.
Копію ухвали негайно після її проголошення вручити ОСОБА_4 , його законному представнику, захиснику, потерпілому та його законному представнику, прокурору.
Суддя: