Справа № 128/346/23
09 лютого 2023 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., отримавши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
До Вінницького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Вирішуючи питання про відкриття провадження, судом встановлено, що позовну заяву подано з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України, а тому дана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Позивачем до позовної заяви не додано копії всіх документів, що додаються до неї, для відповідача, натомість вибірково долучено копії лише певних документів. У заяві, поданої разом з позовною заявою, ненадання всіх копій документів для відповідача позивач мотивує міркуваннями власної безпеки.
Оскільки позовні вимоги позивача не пов'язані з правовідносинами, передбаченими ч. 2 ст. 177 ЦПК України, та інших підстав для ненадання копій документів разом з позовною заявою відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб процесуальним законом не встановлено, позивачем безпідставно не виконано вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, позивачем судовий збір за подання даної позовної заяви не сплачено. Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву щодо сплати судового збору в якій, посилаючись на норми ст. 5 Закону України "Про судовий збір" та ст. 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", вважає, що він звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду із даним позовом. Також додав документи на підтвердження статусу учасника бойових дій. Крім того, позивачем надано заяву (клопотання), згідно якої він просить відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати у зв'язку з лікуванням рецедиву хвороби, отриманої під час безпосередньої участі в Антитерористичній операції (АТО) у 2017-2018 роках, додавши також копію медичної довідки та копію з реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5). Позивач зазначив, що сплата судового збору є обтяжливою для нього та ускладнює його звернення до суду.
Вивчивши вказані заяву та клопотання позивача, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 зазначено, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VІ учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VІ суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону N 3551-XII.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VІ викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі N 490/8128/17.
Таким чином, враховуючи предмет та підстави позову, суд приходить до висновку, що в даному випадку подана ОСОБА_1 позовна заява не стосується захисту прав позивача як учасника бойових дій в розумінні ст. ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а стосується захисту його майнових прав після розірвання шлюбу. Отже, позивач не може бути звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» за зверненням до суду із позовом про поділ майна подружжя.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Позивач має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, відповідно повинен забезпечити неухильне виконання покладених на нього нормами ЦПК України процесуальних обов'язків.
Згідно з п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, обґрунтування та доведення обставин, які свідчать про труднощі в здійсненні оплати судового збору, відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, покладається на позивача. Однак позивачем не надано достатніх доказів щодо його дійсного майнового стану та доказів щодо доцільності та необхідності звільнення його від сплати судового збору або розстрочення чи відстрочення сплати судового збору.
Так, позивачем надана ксерокопія довідки з Пенсійного фонду України, Форма ОК-5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу», яка містить відомості про суми заробітку для нарахування пенсії за період з 2000 по 2002 роки, а також за період з 2018 по 2021 роки.
Суд звертає увагу, що вказана довідка форми ОК-5 не відображає відомостей про наявність чи відсутність всіх доходів позивача, в тому числі чи отримує він пенсію та інші виплати, які не впливають на страховий стаж, жодних доказів щодо дійсного матеріального становища позивачем не надано, відомості про розмір отриманих доходів у 2022 році взагалі не подано, крім того, відомостей про те, чи отримує позивач пенсію та чи є він військовослужбовцем також не надано, у зв'язку з чим відсутня можливість встановити, чи перевищує розмір судового збору 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, при тому, що розмір судового збору за заявленими позовними вимогами становить 1 073, 60 грн, та встановити за наданими доказами, що такий розмір судового збору становить для позивача надмірний тягар, суд не вбачає можливості. При цьому суд зауважує, що позов не стосується захисту немайнових прав позивача чи прав позивача як військовослужбовця, а спір між сторонами стосується майнових прав подружжя.
Таким чином, судом не встановлено підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за даним позовом або зменшення розміру судового збору, а також відстрочення або розстрочення його сплати, оскільки відомостей про те, що матеріальний стан позивача утруднює сплату ним судового збору позивачем суду не доведено, а тому суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, або зменшення розміру судового збору, або відстрочення чи розстрочення його сплати.
Положеннями ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору встановлена у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13 420 грн).
Виходячи із заявленої ціни позову, за подання даної позовної заяви судовий збір становить 1 073, 60 грн.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що позовна заява є такою, що подана без додержання вимог, встановлених частиною 4 ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Тому враховуючи викладене, позивачу слід усунути вищевказані недоліки позовної заяви, а саме, надати копії всіх документів, що додані до позовної заяви, для відповідача, а також сплатити судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1 073, 60 грн та надати до суду підтверджуючі документи про його сплату, або повторно заявити клопотання про звільнення від сплати судового збору та надати до суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, в тому числі відомості про розмір доходів (також щодо наявності чи відсутності пенсійних виплат) позивача у 2022 році.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у Він.обл./Вінницьк.р-н/22030101. Код ЄДРПОУ: 37979858. Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998. Рахунок: UA688999980313131206000002071. Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 175-177, 185ЦПК України, суд,
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення або розстрочення спати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який встановити тривалістю 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачеві, що у разі усунення недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: