Справа № 607/16519/21Головуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В.
Провадження № 22-ц/817/211/23 Доповідач - Костів О.З.
Категорія -
08 лютого 2023 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Костів О.З.
суддів - Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,
з участю секретаря - Романська К.М.
сторін:
представника апелянта - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу № 607/16519/21 за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Баворовського» на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 листопада 2022 року (ухвалене суддею Ромазаном В.В., повний текст якого складено 25 листопада 2022 року) в справі за позовом ОСОБА_3 до Фермерського господарства «Баворовського» про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,
У вересні 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до Фермерського господарства «Баворовського» (далі - ФГ «Баворовського») про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
В обґрунтування заявлених вимог позивачка покликалася на те, що їй належить на праві власності земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1.90 га на території Грабовецької сільської ради, з 25 жовтня 2015 року Великогаївська сільська територіальна громада.
Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер 205932849, сформованого 02 квітня 2020 року слідує, що її право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6125282300:01:001:0180, площею 1.8976 га зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 01 квітня 2020 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права внесено запис про реєстрацію іншого речового права № 36157552, а саме договір оренди ФГ «Баворовського» належної ОСОБА_3 земельної ділянки.
Звертає увагу, що 01 квітня 2020 року запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, права оренди ФГ «Баворовського» належної ОСОБА_3 земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 6125282300:01:001:0180, строком до 20 березня 2028 року, внесено на підставі договору оренди земельної ділянки від 20 березня 2018 року.
При цьому, ОСОБА_3 зазначеного договору оренди земельної ділянки та Акту приймання-передачі земельної ділянки не підписувала, підписи на вказаних документах від її імені виконані іншою особою, що підтверджується висновком експерта № СЕ-19/120-21/6451-ПЧ від 23 червня 2021 року Тернопільського НДКЦ МВС України.
Вважає, що договір оренди земельної ділянки від 20 березня 2018 року є не укладеним із ФГ «Баворовського». Однак, 01 квітня 2020 року ФГ «Баворовського» подало державному реєстратору спірний договір оренди земельної ділянки та інші документи для реєстрації за ним права оренди на земельну ділянку.
02 квітня 2020 року державний реєстратор Нижчелуб'янської сільської ради Збаразького району Тернопільської області Ярошко А.В. прийняв рішення індексний номер 51861323 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, номер запису 36157552, про право оренди ФГ «Баворовського» на земельну ділянку кадастровий номер 6125282300:01:001:0180.
У зв'язку з наведеним просив суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 51861323 державного реєстратора Нижчелуб'янської сільської ради Збаразького району Тернопільської області від 02 квітня 2020 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6125282300:01:001:0180 площею 1.8976 га, номер запису про інше речове право 36157552, припинивши державну реєстрацію речового права оренди ФГ «Баворовського» на вказану земельну ділянку.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 листопада 2022 року позов задоволено.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51861323 державного реєстратора Нижчелуб'янської сільської ради Збаразького району Тернопільської області від 02 квітня 2020 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2065042061252, кадастровий номер 6125282300:01:001:0180 площею 1.8976 га, номер запису про інше речове право 36157552, припинивши державну реєстрацію речового права оренди ФГ «Баворовського» на вказану земельну ділянку.
Стягнуто із ФГ «Баворовського» у користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір у розмірі 908.00 грн., а також 900.48 грн. вартості проведеної експертизи.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ФГ «Баворовського» подало на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.
Апеляційна скарга мотивована тим, що 20 березня 2018 року між орендарем ФГ «Баворовського» та орендодавцем ОСОБА_3 було укладено Договір оренди земельної ділянки строком дії до 20 березня 2028 року. 01 квітня 2020 року ФГ «Баворовського» проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер: 6125282300:01:001:0180.
Відповідно до вимог Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку. Таким чином, отримавши законне право, ФГ «Баворовського» приступило до використання даної земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
На виконання умов договору оренди земельної ділянки від 20 березня 2018 року, укладеного між орендарем ФГ «Баворовського» та позивачем в рахунок суми орендної плати за користування земельною ділянкою, ОСОБА_3 у 2018 році отримала дохід в розмірі 9560.00 грн., у 2019 році - 9560.00 грн., у 2020 році - 5600 грн. Отримуючи орендну плату за землю, яка проводилася на підставі умов спірного Договору оренди, орендодавець ОСОБА_3 підтвердила свою згоду з умовами укладеного Договору оренди земельної ділянки від 20 березня 2018 року.
Зазначає, що після укладення даного договору господарство не могло провести реєстрацію права оренди земельної ділянки по у зв'язку із відсутністю у орендодавця документу, що підтверджує зміну ним прізвища. Згодом, громадянкою ОСОБА_3 було надано відповідачу дублікат свідоцтва про шлюб та 01 квітня 2020 року проведено державну реєстрацію права оренди зазначеної земельної ділянки. ОСОБА_3 добровільно надала пакет документів, необхідний для реєстрації права оренди земельної ділянки. При укладенні даного договору їй було надано проект договору оренди та отримано від неї для подальшої реєстрації права оренди примірник підписаного договору із сторони орендодавця з копіями документів, необхідних для реєстрації права оренди.
Звертає увагу на те, що висновок експерта для суду не є обов'язковим та не має наперед встановленого значення. Вважає, що Висновок експерта № СЕ-19/120-21/6451-ПЧ від 23 червня 2021 року не є належним та допустимим доказом у справі №607/16519/21, оскільки ОСОБА_3 у якості порівняльного матеріалу надала вільні зразки свого почерку та підписів, що не відповідають даті укладення спірного договору. Вважає, що у висновку не описано за яким принципом відбиралися зразки почерку ОСОБА_3 , а тому зазначені обставини свідчать про сумнів в достовірності та неупередженості висновку експерта №СЕ-19/120-21/6451-ПЧ від 23 червня 2021 року.
Також вважає, що позивачем у даному позові застосовано неналежний спосіб захисту порушеного права.
У зв'язку з викладеним просить рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 листопада 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Відзив на апеляційну скаргу від учасників по справі до суду не надходив.
В судовому засіданні представник апелянта - ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на мотиви, викладені у ній.
Представник позивача - ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечила та просила рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом встановлено наступні обставини.
Згідно Державного акта на право приватної власності на землю ІІ-ТР №005383, виданого 15 березня 2000 року Грабовецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_4 на підставі рішення Грабовецької сільської ради від 25 травня 1999 року №36 передано у приватну власність земельну ділянку площею 1.90 га для ведення сільського господарства, розташовану на території Грабовецької сільської ради. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №54 (а.с.9).
30 листопада 1998 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане повторно 30 серпня 2019 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області) і після реєстрації шлюбу останній присвоєно прізвище « ОСОБА_6 » (а.с.8).
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер 205932849 від 02 квітня 2020 року право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6125282300:01:001:0180, площею 1.8976 га зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.18).
01 квітня 2020 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права внесено запис про реєстрацію іншого речового права № 36157552. Підстава виникнення іншого речового права: договір оренди землі, виданий 20 березня 2018 року, видавник: фермерське господарство «Баворовського». Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки. Зміст, характеристика іншого речового права: строк дії до 20 березня 2028 року з правом пролонгації. Відомості про суб'єкта іншого речового права: Орендар: фермерське господарство «Баворовського», код ЄДРПОУ: 25346403. Орендодавець: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 . Опис об'єкта іншого речового права: право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення.
Як вбачається із договору оренди земельної ділянки від 20 березня 2018 року, ОСОБА_3 (Орендодавець) передала в оренду ФГ «Баворовського» (Орендарю) земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Великогаївської сільської територіальної громади (село Грабовець) Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125282300:01:001:0180, площею 1.9000 га. Строк дії договору встановлено до 20 березня 2028 року (а.с.5).
Як вбачається із Акту приймання-передачі земельної ділянки від 20 березня 2018 року, ОСОБА_3 передала, а ФГ «Баворовське» прийняв земельну ділянку, що відповідає таким ознакам: місцезнаходження земельної ділянки: Великогаївська сільська територіальна громада (село Грабовець) Тернопільського району Тернопільської області; розмір земельної ділянки: 1.9000 га; кадастровий номер 6125282300:01:001:0180; цільове призначення (використання) земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Даний Акт є невід'ємною частиною Договору оренди землі (а.с.10).
Відповідно до наданого Висновку експерта №СЕ-19/120-21/6451-ПЧ від 23 червня 2021 року, виконаного судовим експертом Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 18 червня 2021 року, який попереджувався про відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта вбачається, що підписи від імені ОСОБА_3 у примірниках договору оренди земельної ділянки від 20 березня 2018 року з кадастровим номером - 6125282300:01:001:0180 та Акту приймання - передачі земельної ділянки від 20 березня 2018 року, виконані не ОСОБА_3 , а іншою особою (а.с. 11).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.
Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Якщо сторона не виявила свою волю до вчинення правочину й до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.
У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.
У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.
У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв'язку із фактичним використанням земельної ділянки.
Аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом супроводжується внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Крім того реєстрація неукладеного сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою. Отже, реєстрація права оренди за орендарем на вказану земельну ділянку, коли договір оренди орендодавець фактично не підписувала (правочин є неукладеним), не відповідає вимогам закону.
Аналогічний висновок викладений в постанові КЦС в складі Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 125/702/17.
За змістом статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
З матеріалів справи вбачається, що договір оренди земельної ділянки від 20 березня 2018 року зареєстрований 01 квітня 2020 року державним реєстратором Нижчелуб'янської сільської ради Збаразького району Тернопільської області Ярошко А.В. на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу). Індексний номер: 51861323 від 02 квітня 2020 року. При цьому, власником земельної ділянки із кадастровим номером 6125282300:01:001:0180 згідно вказаного договору є позивач ОСОБА_3 .
Апеляційний суд зазначає, що позивач ОСОБА_3 стверджує, що з ФГ «Баворовського» договору оренди земельної ділянки від 20 березня 2018 року та акту приймання-передачі земельної ділянки від 20 березня 2018 року не підписувала, волевиявлення на його укладення не виявляла, а підписи на вказаних документах від її імені проставлені іншою особою.
Згідно із висновком експерта №СЕ-19/120-21/6451-ПЧ від 23 червня 2021 року, виконаного судовим експертом Тернопільського НДЕКЦ МВС України вбачається, що підписи від імені ОСОБА_3 у примірниках договору оренди земельної ділянки від 20 березня 2018 року з кадастровим номером - 6125282300:01:001:0180 та акту приймання - передачі земельної ділянки від 20 березня 2018 року, виконані не ОСОБА_3 , а іншою особою.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного встановив, що реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивачки на розпорядження власністю - земельною ділянкою, площею 0.8976 га (кадастровий номер 6125282300:01:001:0180), яка розташована на території Великогаївської сільської територіальної громади (село Грабовець) Тернопільського району Тернопільської області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та не відповідає вимогам закону.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що існують правові підстави для задоволення позову, а тому слід скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51861323 державного реєстратора Нижчелуб'янської сільської ради Збаразького району Тернопільської області від 02 квітня 2020 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2065042061252, кадастровий номер 6125282300:01:001:0180 площею 1.8976 га, номер запису про інше речове право 36157552, припинивши державну реєстрацію речового права оренди фермерського господарства «Баворовського» на вказану земельну ділянку.
При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позовних вимог ОСОБА_3 забезпечить реальне відновлення порушеного права.
Доводи апелянта про те, що отримуючи орендну плату за землю, яка проводилася на підставі умов спірного договору оренди, орендодавець ОСОБА_3 підтвердила свою згоду з умовами укладеного договору оренди земельної ділянки від 20 березня 2018 року, колегія суддів відхиляє, оскільки неукладаючи договір про оренду земельної ділянки, відсутні підстави вважати, що орендодавець погодився із усіма істотними умовами такого договору, наприклад щодо строку дії до 20 березня 2028 року.
Інші доводи апелянта в апеляційній скарзі за своїм змістом є аналогічними доводам у відзиві на позов та зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на необхідність переоцінки цих доказів і обставин у тому контексті, який на думку апелянта свідчить про наявність правових підстав для відмови узадоволенні позовних вимог. Проте, такі аргументи належним чином перевірені судом першої інстанції та спростовані під час розгляду справи з урахуванням встановлених конкретних обставин.
У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Задовольняючи позов, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.
Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Баворовського» на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 листопада 2022 року - залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 листопада 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Дата складення повного тексту постанови - 09 лютого 2023 року.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. (з дня його проголошення)
Головуючий
Судді