Номер провадження: 33/813/134/23
Номер справи місцевого суду: 947/27319/22
Головуючий у першій інстанції Іванчук В. М.
Доповідач Погорєлова С. О.
25.01.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря - Дубрянської Н.О., адвоката Шляпіної Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1
- про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на перше січня 2021 року, що складає 454 гривні.
З вказаної постанови вбачається, що 28.10.2022 року о 21:48 год., в м. Одеса по пр-ту Небесної Сотні, біля будинку № 3-А, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «MAZDA», номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів марки «DRAGER» відповідно до якого у останнього виявлено 1,00 ‰ алкоголю.
За таких обставин особа, що притягується до адміністративної відповідальності порушила п.2.9 «Правил дорожнього руху» України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2022 року представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав:
1)суд першої інстанції провів судове засідання без його фіксації, протокол судового засідання не вівся, ОСОБА_1 було позбавлено права на юридичну допомогу;
2)суд першої інстанції формально розглянув матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не враховані доводи та клопотання, який був без адвоката і не є фахівцем права;
3)працівник поліції рекомендував ОСОБА_1 погодитись з проходженням тесту на місці зупинки і сказати, що він вживав пиво, а якщо буде незгодний то його транспортний засіб буде відправлено на штрафний майданчик, а потім віддано до ЗМУ;
4)судом першої інстанції не взято до уваги пояснення ОСОБА_1 та те, що огляд на стан сп'яніння проводився за відсутності свідків, крім того прилад Drager ARM L 0413 не був оглянутий ОСОБА_1 ;
5)працівники поліції грубо порушили процедуру огляду на стан сп'яніння, не роз'яснивши процедуру огляд у медичному закладі, не запропонували поїхати до медичного закладу, не виписували направлення на огляд;
6)ОСОБА_1 взагалі не були роз'яснені його права працівниками поліції;
7)ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом;
8)Судом першої інстанції не було враховано майновий стан та особу ОСОБА_1 , а саме, що він працює механіком на СТО «Експрес-авто» і отримує заробітну плату 7000 грн. на місяць і сума штрафу є для нього непомірним тягарем.
Посилаючись на такі доводи, представник ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення адвоката Шляпіної Л.М., яка наполягала на задоволенні апеляційної скарги, дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з наступного.
Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції мотивував наявністю доказів на підтвердження даних обставин.
Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №358905 від 28.10.2022 року, з якого вбачається, що 28.10.2022 року о 21:48 год. в м. Одесі по пр-ту Небесної Сотні, 3 А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MAZDA», номерний знак НОМЕР_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «DRAGER 7510». Результат 1,00 ‰ алкоголю.
-роздруківка драгер чеку № 743 від 28.10.2022 року о 03:35 год. та акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно яких вбачається, що у ОСОБА_1 під час проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння було виявлено 1,00‰. Крім того з результатами даного огляду ОСОБА_1 був згоден, що підтверджується його підписом у відповідній графі.
-відеозапис з якого вбачається, що 28.10.2022 року працівниками було зупинено транспортний засіб «MAZDA», номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився водій ОСОБА_1 . Оскільки у працівника поліції виникла підозра, що останній перебуває в стані алкогольного сп'яніння, спочатку його просто запитали, чи не вживав він алкогольних напоїв. ОСОБА_1 відповів, що нічого не вживав. Потім працівник поліції запропонував пройти ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «DRAGER 7510». ОСОБА_1 погодився. Пройшов огляд за допомогою приладу «DRAGER 7510», результат показав 1,00‰.
Отже, посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що працівник поліції рекомендував ОСОБА_1 погодитись з проходженням тесту на місці зупинки і сказати, що він вживав пиво, а якщо буде незгодний то його транспортний засіб буде відправлено на штрафний майданчик, а потім віддано до ЗМУ, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
Натомість з долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 намагався домовитися з працівниками поліції про те, щоб вони не складали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, за що ОСОБА_1 було працівниками поліції попереджено про кримінальну відповідальність.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння встановлений ст. 266 КУпАП, а також затверджено спільним Наказом МВС України та Міністерством охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Інструкцією передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або, у разі відмови водія пройти огляд на місці, лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п.3 наведеної Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є:запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Суд апеляційної інстанції критично відноситься до посилань ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі на те, що поліцейськими не були долучені свідки, чим порушено п. 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, з огляду на наступне.
Законом України від 16.02.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», внесено зміни, зокрема до ст. 266 КУпАП, що набрали чинності 17.03.2021 року.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що після цих змін до КУпАП з 17.03.2021 року свідки проходження огляду водієм на стан сп'яніння залучаються лише у випадку неможливості застосування технічних засобів відеозапису.
Відеозапис віднесений ч. 1ст. 251 КУпАП до джерел доказів. Отже, поліцейські, здійснюючи відеофіксацію правопорушення з відеореєстратора, дані про який внесені у протокол про адміністративне правопорушення, діяли відповідно до вимог ч. 1ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» та положень КУпАП.
Зважаючи на те, що огляд водія ОСОБА_1 фіксувався на нагрудну камеру поліцейських, відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення даних про свідків та їх пояснень у матеріалах справи не тягне за собою визнання проведеного огляду таким, що відбувався з порушенням вимог законодавства.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що його не було відсторонено від керування транспортним засобом також спростовується дослідженим відеозаписом, з якого вбачається, що водію було видано тимчасове водійське посвідчення, також працівники поліції спитали у ОСОБА_1 чи приїде хто за транспортним засобом, щоб його відвезти на стоянку.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №358905 від 28.10.2022 року, а також судовою повіткою.
Крім того, як вбачається із змісту постанови, ОСОБА_1 був присутнім в судовому засіданні під час розгляду справи.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду його справи, проте останній не залучив для представництва та захисту його інтересів захисника, чим за власної волі позбавив себе можливості реалізувати свої процесуальні права, передбачені ст.268 КУпАП.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), зазначив, що сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин, апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції були допущені істотні порушення його прав, передбачених ст.268 КУпАП.
ОСОБА_1 також посилався на те, що судом першої інстанції не було враховано його майновий стан, а саме, що він працює механіком на СТО «Експрес-авто» і отримує заробітну плату 7000 грн. на місяць і сума штрафу є для нього непомірним тягарем.
Однак, ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів на підтвердження даних тверджень, а ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції.
Крім того, вказуючи про порушення співробітниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, апелянт не надав до суду доказів про звернення зі скаргами на дії поліцейських до компетентних органів, що дає підстави суду вважати такі посилання апеляційної скарги, як спроби апелянта уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували правильні висновки суду першої інстанції не наведено, та під час апеляційного розгляду не встановлено.
Надавши правову оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами, не довіряти яким, у суду апеляційної інстанції підстав немає.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння так і за відмову від цього огляду.
Відповідно до приписів п/п «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Об'єктивно оцінивши докази у справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зазначені вище докази повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст.33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд першої інстанції обґрунтовано застосував стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керувати транспортними засобами, адже воно, відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним.
З таких підстав апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, в зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського
апеляційного суду С.О. Погорєлова