про залишення апеляційної скарги без руху
9 лютого 2023 року м. Миколаїв
Суддя судової палати у кримінальних справах Миколаївського апеляційного суду ОСОБА_1 , ознайомившись зі змістом апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 січня 2023 року, якою звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.122 КК України, на підставі ч.1 ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
встановив:
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 січня 2023 року, задоволено клопотання захисника - адвоката ОСОБА_3 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.122 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності. Звільнено ОСОБА_2 , від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.122 КК України, на підставі ч.1 ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015150110003479, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України - закрито.
Обвинуваченим ОСОБА_2 подана апеляційна скарга, в якій він не погоджується з ухвалою суду.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 396 КПК України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 396 КПК України в апеляційній скарзі зазначаються найменування суду апеляційної інстанції, прізвище, ім'я по батькові, місце проживання особи, яка подає апеляційну скаргу, судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив, вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Крім того, в апеляційній скарзі повинно викладатися конкретне прохання особи, що подає апеляційну скаргу, сформульоване з урахуванням повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги, визначеними ст. 407 КПК України.
Згідно положень ст.407КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити вирок або ухвалу без змін; змінити вирок або ухвалу; скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок; скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу; скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження; скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Положення даної норми закону містять вичерпний перелік повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Згідно вимог ч.1, 2 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
При цьому, суддя-доповідач наголошує, що вимоги апеляційної скарги повинні відповідати положенням ст.ст. 407-415 КПК України, як в частині тих рішень, які вправі ухвалити апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги обвинуваченого, так і підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Натомість, в апеляційній скарзі обвинуваченого не зазначено найменування суду апеляційної інстанції, до якого він звертається зі скаргою, не зазначено судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив. Апеляційна скарга не містить викладу вимог апелянта та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, яке повинно біти сформульоване з урахуванням вимог ст. 407 КПК України щодо повноважень суду апеляційної інстанції для ухвалення рішення за результатами апеляційного розгляду.
Так, обвинувачений в апеляційній скарзі описує події вчиненого ним кримінального правопорушення, своє ставлення до нього та дає оцінку діям потерпілого, натомість не вказує з чим саме він не згоден щодо прийнятого рішення суду, чи то з резолютивною частиною рішення чи то по суті обставин справи взагалі. Крім того, апелянт не зазначає, яке апеляційний суд повинен прийняти рішення, за результатами розгляду його апеляційної скарги.
За таких обставин, вважаю, що апеляційна скарга обвинуваченим подана без дотримання вимог ст. 396 КПК України.
Таким чином, з урахуванням наведених положень КПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку для виконання вимог ст. 396 КПК України.
Керуючись ст. 396, 399 КПК України, суддя
постановила:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 січня 2023 року, якою звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.122 КК України, на підставі ч.1 ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків на протязі 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду ОСОБА_1