Справа № 297/393/22
07.02.2023 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали контрольного провадження у кримінальному провадженні № 11-кп/4806/225/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 15 лютого 2022 року,
Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 15 лютого 2022 року задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021000000001136 від 08 вересня 2021 року відносно ОСОБА_6 обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, п.п. 3, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою - продовжено на 60 (шістдесят) днів - до 15 квітня 2022 року включно.
На думку сторони обвинувачення є достатньо підстав вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_6 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення інкримінованих йому злочинів, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від суду, оскільки нерухомого майна та соціальних зв'язків на території України не має.
З часу застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час досудового розслідування вищезазначені ризики не зникли, не зменшились та наявні до цього часу.
У зв'язку з вищевикладеним, єдиним запобіжним заходом, який слід застосувати до обвинуваченого є тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Беручи до уваги вказані обставини, а також те, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від десяти до п'ятнадцяти років, або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна, а також те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам, з урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень, віку та стану здоров'я обвинувачуваного, прокурор просить обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
В апеляційній скарзі захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 вказує на те, що ухвала суду є необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Просить скасувати ухвалу суду, постановити нову, якою обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши суддю-доповідача, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Апеляційна скарга розглядається у відсутності прокурора, обвинуваченого та його захисника, неявка яких, з огляду на положення ч. 4 ст. 422-1 КПК України не перешкоджає її розгляду. З матеріалів контрольного провадження вбачається, що прокурор, обвинувачений та адвокат належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги. При цьому береться до уваги і те, що будь-яких заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги чи даних про поважність причин неявки від вищевказаних процесуальних осіб не надходило.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення колегія суддів відхиляє з таких підстав.
Висновок суду першої інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 колегія суддів вважає належним чином вмотивованим, викладені в судовому рішенні судження такими, що ґрунтуються на вимогах закону та узгоджуються з наявними в матеріалах контрольного провадження доказами та обставинами кримінального провадження.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги те, що обставини, які були підставою для обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінились, наведені прокурором ризики не зменшились і продовжують існувати.
Колегія суддів вважає, що продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідним з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
При цьому, апеляційний суд бере до уваги і те, що у матеріалах контрольного провадження відсутні та не надано доказів про наявність у ОСОБА_6 будь-яких захворювань, які б свідчили про неможливість тримання його під вартою в умовах ізоляції від суспільства.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує і те, що навіть якщо обвинувачений і не має на меті ухилятися від суду, незаконно впливати на свідків, однак, обставини, за яких вчинено інкриміноване йому кримінальне правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини, а також вищенаведені дані про його особу, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у виді тримання під вартою, що в свою чергу свідчить про неможливість застосування щодо ОСОБА_6 інших більш м'яких запобіжних заходів.
Колегія суддів вважає, що дійшовши висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою, суд першої інстанції обґрунтовано не визначив йому розмір застави, оскільки останній обвинувачується у вчиненні закінченого замаху на викрадення людини з корисливих мотивів, вчинене організованою групою та закінченому замаху на умисне вбивство викраденої людини, з корисливих мотивів, на замовлення, у складі організованої групи, а тому доводи апеляційної скарги про необхідність визначення застави задоволенню не підлягають.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга, доводи якої не знайшли свого підтвердження і не впливають на висновки суду першої інстанції, задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 422-1 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 15 лютого 2022 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді