Чортківський районний суд Тернопільської області
копія
09 лютого 2023 року Справа № 608/2197/22
Номер провадження1-кс/608/109/2023
Слідча суддя Чортківського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , прокурора Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_5 , розглянувши в залі судового засідання в місті Чорткові клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна,
ОСОБА_3 звернувся в суд з вищезазначеним клопотанням, посилаючись на те, що 25 листопада 2022 року слідча суддя Чортківського районного суду Тернопільської області за клопотанням прокурора Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_5 винесла ухвалу про арешт майна в кримінальному провадженні №12022211110000402 та наклала арешт на автомобіль марки «Ford Transit» державний номерний знак НОМЕР_1 . В клопотанні також вказав, що СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області проводилось досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, відомості про яке внесено в ЄРДР 24 листопада 2022 року за №12022211110000402.
Досудовим розслідуванням було встановлено, що 23.11.2022 біля 16 год. 45 хв. водій автомобіля «Ford Transit» р. н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 , житель с. Залісся Чортківського району, рухаючись автомобільною дорогою по вул. Шевченка в м. Чортків, неподалік будинку номер 84 в межах населеного пункту, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , яка переходила проїзну частину дороги в межах пішохідного переходу. В результаті ДТП ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження та була доставлена у КНП «Чортківська місцева центральна лікарня» Чортківської міської ради.
В ході досудового розслідування було проведено огляд місця події, слідчий експеримент, авто- технічну, транспортно-трасологічну, токсикологічну, судово-медичну експертизи, відібрані свідчення водія, потерпілої та свідка.
Згідно висновку судово-медичного експерта внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у виді забою, пошкодження зв'язок лівого гомілково - ступеневого суглобу, яке за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень відноситься до легких з короткочасним розладом здоров'я. Оскільки, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ніхто не отримав тілесні ушкодження щонайменше середнього ступеня тяжкості та не загинув, ОСОБА_3 та жодній іншій особі не повідомлялося про підозру у даному кримінальному провадженні.
За наслідками досудового розслідування слідчим Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області винесено постанову від 13.01.2023 про закриття кримінального провадження №12022211110000402 від 24.11.2022 у зв'язку із відсутністю в діях водія ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Автомобіль «Ford Transit» д. н. з. НОМЕР_1 , поміщено на спеціальний майданчик для затриманих транспортних засобів Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області, що знаходиться в м. Чортків по вул. Горбачевського, 1а.
Таким чином, підстави, через які був накладений арешт на автомобіль, відпали. Просить скасувати арешт на вищевказаний автомобіль.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримали, просять його задоволити з підстав, наведених у клопотанні.
Прокурор Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_5 не заперечує проти задоволення клопотання.
Слідча суддя, розглянувши клопотання, заслухавши пояснення ОСОБА_3 та його представника адвоката ОСОБА_4 , прокурора Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_5 , дослідивши матеріали клопотання вважає, що клопотання про скасування арешту майна підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно зі ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 цього Кодексу підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 25 листопада 2022 року ухвалою слідчої судді Чортківського районного суду Тернопільської області накладено арешт на автомобіль марки «Ford Transit» державний номерний знак НОМЕР_1 . Вищезазначена ухвала суду винесена в рамках кримінального провадження №12022211110000402 від 24.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Згідно ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або за загальними принципами міжнародного права.
Слідча суддя вважає, що заявник в розумінні ст. 64-2 КПК України та ст. 1 Протоколу до Європейської конвенції прав людини та основних свобод, має гарантоване право на вільне володіння своїм майном, зокрема, транспортним засобом, який перебуває під арештом.
Згідно роз'яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в узагальненні судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07 лютого 2014 року, арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 КПК повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.
Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, у тому числі і арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, обов'язковою ж умовою для такого втручання має бути встановлення обставин, які б не допустили до порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Європейський Суд з прав людини наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, «Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року).
Європейський Суд з прав людини також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції»).
Зі змісту наведеного, вбачається, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються щодо обмеження права власності та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування.
В рамках даного кримінального провадження було проведено ряд слідчих дій. За наслідками досудового розслідування заступником начальника СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 13 січня 2023 року винесено постанову про закриття кримінального провадження №12022211110000402 від 24.11.2022 у зв'язку із відсутністю в діях водія ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Враховуючи наведене, слідча суддя приходить до висновку, що відпала необхідність у арешті автомобіля марки «Ford Transit» державний номерний знак НОМЕР_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 175, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідча суддя,
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задоволити.
Скасувати арешт на автомобіль марки «Ford Transit» державний номерний знак НОМЕР_1 .
Зобов'язати слідчий відділ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області повернути ОСОБА_3 вищевказане майно.
Ухвала про скасування арешту майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя: /підпис/
Копія вірна:
Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах справи № 608/2197/22, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.
Ухвала набрала законної сили 09 лютого 2023 року
Слідча суддя: ОСОБА_1
Копію ухвали видано " " року
Секретар: