"29" серпня 2006 р.
Справа № 9/224/05
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Петрова М.С.
суддів: Разюк Г.П.
Колоколова С.І.
при секретарі судового засідання: Федорові В.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Зотіков С.Є., довір.№023/06-455 від 26.07.06 р.
від відповідача 1: Ляшенко М.Д., довір. № 1/3/730 від 14.06.2005 р.
Лапченко В.О., довір. № 5/193 від 22.11.2005 р.
від відповідача 2: не з»явився, про час і місце судового засідання належним чином повідомлений, надіслав письмову заяву про розгляд апеляційної скарги без участі його представника.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ «ЕК Миколаївобленерго»
на рішення господарського суду Миколаївської області від 12.08.2005 р.
по справі № 9/224/05
за позовом ВАТ «ЕК Миколаївобленерго»
до відповідачів: 1. Миколаївського державного гуманитарного университету імені Петра Могили (далі по тексту Університет)
2. ДП «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара»(далі по
тексту Суднобудівний завод)
про стягнення 70573,44 грн.
14.06.05 р. ВАТ «Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївського гуманітарного університету ім. Петра Могили про стягнення вартості недорахованої електроенергії у сумі 62051,20 грн. за порушення Правил користування електроенергію, 7490,34 грн. збитків від інфляції та 1031,92 грн. 3-х процентів річних.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.07.2005 р. до участі у справі залучено в якості ІІ відповідача Державне підприємство «Миколаївський суднобудівний завод ім. 61 Комунара».
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.08.2005 р.(суддя Філінюк І.Г.) позов ВАТ «ЕК Миколаївобленерго»залишено без задоволення, з огляду на те, що прилади обліку та схема обліку, в якій виявлено зміни, знаходяться в приміщені ТП-1100 і є балансовою належністю Суднобудівного заводу, а відповідно із цим знаходяться в експлуатаційній відповідальності останнього. Про це за висновком місцевого господарського суду свідчать також і умови договорів, укладених відповідачами з ВАТ «ЕК Миколаївобленерго»на користування електричною енергією, згідно з якими ТП-1100 знаходиться в межі експлуатаційної відповідальності суднобудівного Заводу.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду ВАТ «ЕК Миколаївобленерго» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та задовольнити позов, оскільки місцевий господарський суд невірно застосував Правила користування електричною енергією, не врахував наявність договору оренди №8-ОС від 1.01.02 р. між Суднобудівним заводом та Університетом, за умовами якого останній прийняв в оренду та в експлуатацію ТП-1100, тому згідно п.4.9 Правил користування електричною енергією відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору. До того ж рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.09.04 р. по справі №5/304 встановлено той факт, що відповідальність за експлуатацію ТП-1100 повинен нести Університет, а відповідно із цим з останнього слід стягнути вартість недорахованої електроенергії у сумі 62051,20 грн. за порушення Правил користування електричною енергією, збитки від інфляції -7490,34 грн. та 3% річних у сумі 1031,92 грн.
Відповідач Миколаївський гуманітарний університет ім. Петра Могили (далі -Університет) у відзиві та уточнених відзивах на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду Миколаївської області без змін, посилаючись на недоведеність факту порушення Університетом Правил користування електричною енергією та факту передачі Університету в експлуатацію трансформаторної підстанції 1100, у якій було виявлене вказане порушення.
Відповідач ДП «Миколаївський суднобудівний завод ім. 61 Комунара» (далі -Завод) відзив на апеляційну скаргу не надав, представника в судове засідання не направив, про час і місце судового засідання належним чином повідомлений, просив розглянути апеляційну скаргу без його участі, у зв'язку із чим апеляційна скарга розглянута без участі представника Заводу. Проте, Завод заперечував проти позову у відзиві на позовну заяву від 10.08.2005 р., поданому до господарського суду першої інстанції, з посиланням на рішення господарського суду Миколаївської області по справі № 5/304 від 21.09.2004 р. між тими ж сторонами, про той же предмет спору і з тих же підстав, і просив провадження по справі припинити.
Провадження у справі в Одеському апеляційному господарському суді зупинялось ухвалами від 08.11.2005 р. та від 14.03.2006 р. у зв'язку з призначенням, за клопотанням представників Університету, судової технічної експертизи, проведення якої було спочатку доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, а після повернення останнім справи у зв'язку з відсутністю фахівців -доручено Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при УМВС України в Миколаївській області.
Ухвалою від 03.07.2006 р. провадження у справі поновлено у зв'язку з надходженням до суду експертного висновку від 30.05.2006 р.
Ухвалою від 01.08.2006 р. строк розгляду апеляційної скарги за клопотанням сторін продовжено до 04.09.2006 р.
У судовому засіданні 01.08.2006 р. представники Університету заявили відвід експерту, проте у наступному судовому засіданні 08.08.2006 р. вони відмовились від заявленого відводу у зв'язку з поданням клопотання про призначення повторної судової експертизи, від якого теж відмовилися.
Ухвалою від 08.08.2006 р. в судове засідання, призначене на 22.08.2006 р., було викликано експерта НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області Качаліна В.А., для надання пояснень щодо експертного висновку.
Судова колегія задовольнила клопотання позивача від 18.08.2006 р. про залучення до матеріалів справи в якості додаткових доказів звітів Заводу та Університету про спожиту Університетом електроенергію за жовтень 2003 -грудень 2004 року, оскільки вони мають значення для правильного розгляду справи, а господарський суд Миколаївської області на порушення ч. 2 ст. 38 ГПК України не витребував їх під час розгляду справи по першій інстанції.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиви на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, судового експерта, судова колегія приходить до наступного.
05.12.2000 р. між позивачем в особі Миколаївських міських електричних мереж, правонаступником відносно яких є філія позивача у м. Миколаєві, та Заводом укладено договір на користування електричною енергією № 45/15.
01.01.2002 р. між Заводом та Університетом укладено договір оренди № 8-ОС, відповідно до якого Завод передав Університету у користування на строк до 01.09.2006 р. нерухоме майно -нежитлові будівлі, розташовані за адресою м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, 10. Вказані будівлі були передані Університету за актом прийому-передачі від 02.01.2002 р. та в них розміщено учбовий корпус Університету.
Відповідно до п. 9.3 договору оренди № 8-ОС від 01.01.2002 р. Завод додатково передає в користування Університету трансформаторну підстанцію № 1100, від якої здійснюється живлення орендованих будівель електричною енергією. Згідно п. 9.4 вказаного договору, відповідальність за експлуатацію, технічну та пожежну безпеку ТП-1100 на час дії договору оренди покладено на орендаря (Університет).
22.01.2003 р. між позивачем та Університетом було укладено договір № 44/2839 на користування електроенергією. Стосовно орендованих у Заводу учбових корпусів по вул. 68 Десантників, 10, Університет був субспоживачем Заводу згідно Додатку до договору № 45/15 від 05.12.2000 р. (а/с 69), та згідно додаткової угоди № 1 від 16.04.2004 р. до договору № 44/2839 вказані учбові корпуси були включені до переліку об'єктів, на яких здійснюється постачання електроенергії за вказаним договором.
Згідно із п.4.9 Правил відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.
З наведеного випливає, що відповідальність за стан засобів обліку електроенергії, які знаходяться у ТП-1100 повинен нести Університет, який їх експлуатує.
Крім того, рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.09.04 р. по справі №5/304 за позовом ВАТ «ЕК Миколаївобленерго»до Суднобудівного заводу, 3 особа без самостійних вимог на предмет спору -Університет (місцевим господарським судом не визначено у цьому рішенні на чиєї стороні 3 особа) про стягнення донарахованої вартості спожитої електроенергії у сумі 62051,2 грн. на підставі акту про порушення Правил користування електричною енергією від 6.04.04 р. встановлено той факт, що ТП-1100 знаходиться в експлуатаційний відповідальності Університету, тому у позові ВАТ «ЕК Миколаївобленерго»відмовлено, що в подальшому зумовило звернення останнього з цим же позовом до Університету.
Згідно із вимогами ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 21.09.04 р. сторонами не оскаржено, є чинним, тому судова колегія вважає що місцевий господарський суд при прийнятті рішення по справі №9/224/05 помилково всупереч вимогам ст.35 ГПК України дійшов висновку про те, що відповідальність за експлуатацію, технічний стан засобів обліку та схеми обліку електроенергії несе Суднобудівний завод, в той час, як зазначено вище, цю відповідальність за рішенням того ж суду по справі № 5/304 несе Університет.
06.04.2004 р. інспектором енергонагляду філії позивача у м. Миколаєві, у присутності представника субспоживача Університету -проректора Лапченко В.О., проведено обстеження учбових корпусів Університету у м. Миколаєві по вул. 68 Десантників, 10.
В результаті проведеного обстеження 06.04.2004 р. позивачем складено акт обстеження б/н та акт про порушення Правил користування електричною енергією №008935. Обидва акти (б/н і №008935) підписані представником Університету -проректором Лапченко В.О. без будь-яких заперечень.
Актом від 06.04.2004 р. б/н та № 008935 встановлено, що облік активної електроенергії ведеться лічильником СА4У-И672М № 431601 3х5, покази 2289 кВт.г., пломби держповірителя ІІ квартал 2000 р., лічильник включено через трансформатори струму 400/5. Трансформатори струму не закриті, має місце вільний доступ до гвинтів зажимів вторинної обмотки.
Інспектором позивача були виконані заміри сили струму по фазам (сила струму на фазі А -196 ампер, на фазі В -195 ампер, на фазі С -221 ампер), розрахунковим шляхом визначено потужність 128 кВт. та підраховано, що диск лічильника при цій потужності обертається 1 раз за 72 секунди. Виходячи з технічних характеристик лічильників такого типу -450 обертів диску за 1 кВт/г., інспектором зроблено висновок, що при такій потужності кількість обертів диску лічильнику має становити 12 обертів на хвилину:
128 кВт. : 80 (коефіцієнт трансформації струму 400/5) = 1,6 кВт.
1,6 кВт. х 450 = 720 (обертів за годину) : 60 хв. = 12 обертів за хвилину.
Таким чином, актами б/н та № 008935 від 06.04.2004 р., погодженими з представником Університету, було виявлено неправильну роботу лічильнику активної електроенергії СА4У-И672М № 431601, а саме диск лічильнику обертався значно (в 14,5 разів) повільніше, ніж це мало бути при правильній роботі.
14.04.2006 р. працівниками позивача проведено додаткове обстеження ТП-1100, про що складено акт б/н від 14.04.2004 р. В акті зафіксовано, що в схемі обліку електричної енергії паралельно електролічильникам через ті ж трансформатори струму 400/5 були включені амперметри, сила струму на вторинних обмотках трансформаторів по фазам: А -2,5 ампер, В -2,5 ампер, С -2,8 ампер, в клемній кришці електролічильнику СА4У-И672М № 431601: А -0,26 ампер, В -0,26 ампер, С -0,32 ампер.
Представник Заводу (основного споживача) Пунін О.В. відмовився від підписання акту, про що зроблено запис в цьому акті, але копію акту отримав під розписку. У судовому засіданні 08.11.2005 р. енергетик Заводу Пунін О.В. підтвердив, що при обстеженні ТП-1100 були присутні він та представник Університету Лапченко В.О. (протокол судового засідання, а/с 174).
Актами від 06.04. та від 14.04.2004 р. також установлено, що лічильник реактивної електроенергії СР4У-И673М № 389854 3х5, покази становили 2210 кВт.г., має різні пломби держповірителя -на правому гвинті кожуха пломба ІV кварталу 1998 р., на лівому -ІІІ кварталу 1993 р., крім цього ліва пломба має вільний хід по дроту, але проведене позивачем донарахування за актом № 008935 від 06.04.2004 р. не стосується вказаних порушень.
15.04.2006 р. комісія позивача прийняла рішення про проведення перерахунку (донарахування 9/10 обсягу спожитої електроенергії). З рішенням комісії ознайомлений представник Університету Лапченко О.В.
16.04.2004 р. позивач виписав і направив Заводу додатковий рахунок № 44/15 на суму 62051,18 грн., який Завод не сплатив. Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.09.2004 р. по справі № 5/304 у позові ВАТ «ЕК «Миколаївобленерго» до Заводу про стягнення 62051,20 грн., третя особа без самостійних вимог -Університет, відмовлено у зв'язку з тим, що ТП-1100, в який виявлені порушення Правил користування електроенергією, передана в користування іншої особи -Університету.
01.11.2004 р. позивач виписав і супровідним листом № 04/1088-02/2 від 01.11.2004 р. направив Університету додатковий рахунок на суму 62051,18 грн., який Університет не сплатив.
Згідно з п. 7.30 Правил користування електричною енергією (в редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002 р. № 928), у випадках виявлення у споживача змін у схемі ввімкнення розрахункового засобу обліку та електричного керуючого годинника в схемах багатотарифного розрахункового обліку або зміни керуючої програми, пошкоджень, зриву пломб, штучного гальмування диска, зупинки електрогодинника та інших порушень, спричинених діями споживача, які призводять або можуть призвести до зниження показів споживання електричної енергії, покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а постачальник електричної енергії здійснює перерахунок за користування електроенергією за період від дня останнього контрольного зняття представником постачальника показів розрахункового засобу обліку чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що передує виявленню порушень, але не більше ніж за 6 місяців. Перерахунок здійснюється відповідно до методичних рекомендацій, затверджених НКРЕ у відповідності до наданих законодавством повноважень, за тарифами, що діяли протягом споживання електроенергії з порушенням.
Згідно п. 7.31 Правил, у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил або умов Договору, на місці оформлюється двосторонній акт порушень за встановленою формою. Акт складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачу. Споживач має право внести до акту свої зауваження.
Згідно п. 7.32 Правил КЕЕ, на підставі акту погодженого споживачем, уповноваженим представником постачальника електричної енергії за регульованим тарифом визначається обсяг недоврахованої електроенергії та/або сума завданих споживачем збитків, та виписуються додаткові розрахункові документи для оплати відповідно до законодавства України. Кошти за недовраховану електроенергію перераховуються споживачем на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника електроенергії за регульованим тарифом. Сума збитків перераховується на поточний рахунок постачальника електроенергії.
Відповідно до п. 2.7 Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачем юридичною особою правил користування електричною енергією (затверджена постановою НКРЕ від 05.12.2001 р. № 1197), Методика застосовується, зокрема, в разі виявлення у споживача зміни або порушення схеми приєднання приладів обліку електроенергії, знеструмлення однієї або двох фаз у ланцюгах живлення приладів обліку, зміни полярності підключення трансформатора струму.
Згідно п. 7.33 Правил, у разі несплати нарахованих сум у визначений строк постачальник електричної енергії має право подати позов до суду.
Таким чином, позивач на підставі акту № 008935 від 06.04.2004 р. про порушення правил користування електричною енергією, керуючись п. 7.30 Правил користування електричною енергією, п. 2.7 Методики, виходячи зі звітів Заводу про спожиту субспоживачем (Університетом) електроенергію за попередні 6 місяців (з жовтня 2003 р. по квітень 2004 р.), обґрунтовано донарахував 229791 кВт.г. спожитої електроенергії на суму 62051,18 грн. (у т.ч. ПДВ 10341,85 грн.).
Правильність проведеного донарахування (9/10 обсягу електроенергії) підтверджується також висновком експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Миколаївській області № 2 від 30.05.2006 р.
Так, у відповідь на питання суду №№ 4, 5 експерт зазначив, що диск електролічильника не може обертатись повільніше без втручання у схему обліку та/або безпосередньо в лічильник. Без пошкодження лічильнику, причиною сповільненого обертання диску лічильнику може бути паралельне підключення електровимірювальних приладів, що було встановлено в акті обстеження від 14.04.2004 р. За висновком експерту, причину сповільненого обертання диску лічильника можна встановити з акту обстеження ТП-1100 від 14.04.2004 р. (а/с 159), а саме причиною є шунтування вторинної обмотки трансформаторів струму у зв'язку з підключенням до неї електровимірювального приладу -амперметру (відповідь на питання №1). Також, як пояснив енергетик Заводу Пунін О.В. у судовому засіданні 08.11.2005 р., після відключення амперметрів рух стрілок приладу обліку пришвидшувався (а/с 174). Відповідачем 1 не доведено належними доказами іншу причину повільного обертання диску електролічильнику ніж шунтування вторинної обмотки трансформаторів, тому судова колегія вважає, що повільне обертання диску електролічильнику пов'язане саме із шунтуванням вторинної обмотки трансформаторів.
У відповіді на питання №1 в експертному висновку вказано що, виходячи з замірів сили струму на первинних і вторинних обмотках трансформаторів струму та в клемній колодці електролічильнику, зроблених без застосування повного навантаження електроспоживання, можливо розрахунковим шляхом визначити недовраховану потужність електроенергії, яка становить приблизно 90%, що відповідає висновку позивача про добір 9/10 обсягу електроенергії, спожитої Університетом за 6 місяців, що передували обстеженню 06.04.04 р.
Судова колегія враховує також, що після відновлення 26.04.2004 р. обліку електроенергії в ТП-1100 середньомісячне споживання електроенергії Університетом зросло більш ніж у 10 разів порівняно з періодом до квітня 2004 р. Так, за літо, вересень і жовтень 2004 р. за показами лічильнику СА4У-И672М № 324726, згідно поданих звітів, Університет спожив 163760 кВт./г., у листопаді 2004 р. -51520 кВт./г., у грудні 2004 р. 55680 кВт./г., а середнє споживання до квітня 2004 р. дорівнювало 3,5 -4 тис. кВт./г.
Судова колегія не приймає до уваги доводи Університету про те, що у протоколах про зняття електролічильників від 16.04.2004 р. та встановлення інших лічильників від 26.04.2004 р. не зазначено про зняття наклейок, які були накладені на щиті обліку та секції з трансформаторами струму, та про вільний хід по дроту лівої пломби лічильнику реактивної енергії, оскільки основним доказом порушення Правил користування електроенергією є акт № 008935 від 06.04.2004 р., оформлений належним чином та погоджений з представником Університету згідно п.п. 7.31, 7.32 Правил, який у сукупності з іншими доказами беззаперечно свідчить про неправильну роботу лічильнику активної електроенергії, а правильність проведеного донарахування, згідно проведених при обстеженні замірів сили струму, підтверджена експертним висновком від 30.05.2006 р.
З цих же підстав судова колегія відхиляє посилання Університету на схему обліку електроенергії від 16.04.2004 р. (а/с 87), на якій, згідно висновку експерта з питання №7, зображене правильне підключення секції № 2, ланцюг вимірювання активної та реактивної енергії. Університет не надав доказів того, що ця схема відображає фактичний стан приладів обліку та амперметрів на момент обстеження, а в самій схемі про це не зазначено. Крім того, як пояснив у судовому засіданні 08.11.2005 р. посадова особа Іванишин О.В., 16.04.2004 р. обстеження не проводилось, а схема від 16.04.2004 р. відображає приклад правильного включення приборів обліку з трансформатором струму та вимірювальним прибором в ланцюзі, а не фактичний стан схеми обліку на ТП-1100 на день обстеження (а/с 174).
Колегією суддів не береться до уваги також посилання Університету на те, що в актах обстеження не зазначено, коли проводилася повірка вимірювальних кліщів, якими представник ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» проводив вимірювання сили струму, оскільки на спростування цих доводів позивач відповідно до ст.38,101 ГПК України надав відповідні докази. Так, згідно із витягом із журналу видачі інструменту та дефектів роботи обладнання позивача інспектору Ларіну 12.03.04 р. були видані струмовимірювальні кліщі №0112004614, повірені у 3 кварталі 2003 р., що підтверджується штампом про повірку в інструкції по експлуатації струмовимірювальних кліщів, інші кліщі до перевірки Університету Ларіну не видавалися.
За вищенаведених обставин, судова колегія приходить до висновку, що вимоги ВАТ «ЕК Миколаївобленерго» до Університету про стягнення з останнього вартості недоврахованої електроенергії у сумі 62051,18 грн. підлягає задоволенню.
Крім того, на підставі ст.625 ЦК України з Університету у зв'язку із несвоєчасною сплатою ним вищезазначеного основного боргу підлягає стягненню 3% річних у сумі 570,47 грн. за період з 9.11.04 р. по 28.02.05 р. та збитки від інфляції у сумі 4259,89 грн. за період з листопада 2004 р. по лютий 2005 р. (розрахунок додається до матеріалів справи). Вимоги позивача про стягнення 3% річних та збитків від інфляції задоволені частково, оскільки останній не врахував дату виставлення рахунку Університету на сплату основного боргу.
З огляду на вищенаведене, а також з врахуванням того, що позивач не заявляв до Заводу позовних вимог, останній підлягає звільненню від відповідальності за позовом ВАТ «ЕК Миколаївобленерго».
За таких обставин апеляційна скарга ВАТ «ЕК Миколаївобленерго» підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Миколаївської області від 12.08.05 р. зміні.
Відповідно із ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача та відповідача 1 пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -
1.Апеляційну скаргу ВАТ ЕК “Миколаївобленерго» задовольнити частково.
2.Рішення господарського суду Миколаївської області від 12.08.2005 р. по справі 9/224/05 змінити, виклавши в наступний редакції:
«Позов ВАТ «ЕК Миколаївобленерго» задовольнити частково.
Стягнути з Миколаївського державного гуманітарного університету ім. Петра Могили (54003, м. Миколаїв, вул.68 Десантників,10, р/р 35220001000060 в УДК у Миколаївській області, МФО 826013, код 23623471) на користь відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго» 62051,18 грн. основного боргу -на поточний рахунок з спеціальним режимом використання № 26035333432390 у Миколаївському Центральному відділенні «Промінвестбанку», МФО 326438, код 23399393, збитки від інфляції у сумі 4259 грн.89 коп., 3% річних у сумі 570 грн. 47 коп., витрати по сплаті державного мита -669 грн.03 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -111 грн. 86 коп., витрати на проведення судової експертизи - 3668 грн. 76 коп. на поточний рахунок № 260023202418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код 24789699.
В решті позову відмовити.
Державне підприємство «Миколаївський суднобудівний завод імені 61 Комунара» від відповідальності звільнити.»
3.Стягнути з Миколаївського державного гуманітарного університету ім. Петра Могили (54003, м. Миколаїв, вул.68 Десантників,10, р/р 35220001000060 в УДК у Миколаївській області, МФО 826013, код 23623471) на користь відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго» витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги у сумі 334 грн.52 коп. на поточний рахунок № 260023202418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код 24789699.
Видачу наказів доручити господарському суду Миколаївської області.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 1-го місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя Петров М.С.
Судді Разюк Г.П.
Колоколов С.І.