Справа № 543/491/22 Номер провадження 33/814/712/23Головуючий у 1-й інстанції Гришко О.Я. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
Категорія
08 лютого 2023 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,
За участю секретаря Владімірова Р.В.
Захисника -адвоката Черниша Є.А.
розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава, в режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Черниша Євгенія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Оржицького районного суду Полтавської області від 16 листопада 2022 року,
Постановою судді Оржицького районного суду Полтавської області від 16 листопада 2022 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 496,20 грн. судового збору.
Згідно з постановою судді, 19.09.2022 близько 09:43 год. в с. Оржиця по вул. Центральна, керував транспортним засобом «Фольксваген Гольф 3», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія в медичному закладі. Результат позитивний - 1,25% проміле. Таким чином ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, захисник Черниш Є.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, а провадження по справі закрити.
Зокрема вказує про безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням притягнутого, допущені при складанні протоколу працівниками поліції порушення, що унеможливлює взяття його до уваги як належний доказ винуватості його підзахисного.
Посилається на те, що проведений в медичному закладі огляд водія на стан сп'яніння здійснено з численними порушеннями, а отже наявні підстави стверджувати про недійсність результатів такого огляду.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі.
Висновки судді суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він підданий адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП.
Зокрема такими доказами в даній справі є:
протокол про адміністративне правопорушення серія ДПР 18 №245351 від 19.09.2022 за ч. 1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 ,
висновок №2 КНП «Оржицька лікарня» щодо результатів медичного огляду про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, з долученими роздруківками з алкотестеру Драгер 6810, з показником тесту №2081 о 10:03 год. 19.09.2022 - 1,25% та з показником тесту №2082 о 10:21 год. 19.09.2022 - 1,15%
відеозаписи з бодікамери працівника поліції.
Зазначені докази містять фактичні дані про подію скоєного правопорушення та не були спростовані в суді апеляційної інстанції притягнутим ОСОБА_1 .
Відхиляючи доводи апеляційної скарги необхідно зазначити, що викладені в ній обставини не доводять факт відсутності в діях притягнутого ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та не свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції.
Так, за нормативним визначенням ст.130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність за цією нормою настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вже зазначено вище адміністративна відповідальність за ст.130 КУпАП настає вразі якщо особа керувала транспортним засобом в стані алкогольного/наркотичного сп'яніння.
З долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається факт керування водієм ОСОБА_1 не розмитненим транспортним засобом «Фольксваген Гольф 3» з іноземними номерами. Під час співбесіди з водієм, поліцейськими встановлено відсутність у водія як права керування транспортним засобом відповідної категорії, так і технічних документів на автомобіль.
Крім того, йому було повідомлено про наявність запаху алкоголю, у зв'язку з чим запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці чи в лікарняному закладі, на що водій відповів згодою на проходження огляду в медичному закладі.
Під час проходження ОСОБА_1 огляду в медичному закладі шляхом продуття приладу алкотестер Драгер був встановлений позитивний результат 1,25% проміле, а повторний, зроблений через 20 хв. - 1,15% проміле.
Вказані результаті підтверджуються як роздруківкою з алкотестеру, так і відеозаписом проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, що не було спростовано як в суді першої інстанції, так і під час перегляду апеляційної скарги.
Результати огляду стали підставою для складання відповідного акту та на його підставі висновку №2 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, на підставі яких працівниками поліції було складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Під час розгляду справи в суді першої інстанції, за клопотанням захисника Черниша Є.А. судом були витребувані додаткові докази - направлення на огляд водія, результати тесту, акт медичного огляду, висновок, свідоцтво про повірку алкотестеру, посвідчення про проходження лікарем підвищення кваліфікації.
Зазначені документи долучені до матеріалів справи та розцінені судом як належні докази доведення винуватості притягнутого та які не містять обставин, які-б піддали сумніву факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, сам протокол про адміністративне правопорушення містить підписи водія ОСОБА_1 , про те не містить жодних заперечень з його сторони щодо перебування в стані алкогольного сп'яніння.
Також підпис ОСОБА_1 міститься і у висновку про результати проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі.
Апеляційний суд вважає, що долучені до матеріалів справи докази в своїй сукупності доводять факт керування автомобілем ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння та не були спростовані під час розгляду справи.
Фактично доводи апеляційної скарги дублюють зміст клопотання про закриття адміністративної справи в суді першої інстанції та не містять посилань на нові докази чи обставини, які могли виключати провадження по справі.
За вказаних обставин, апеляційний суд погоджується з наданою місцевим судом правовою оцінкою доказів, на підставі яких він дійшов обґрунтованого висновку про винуватість водія ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП та відсутність по справі обставин, які в розумінні положень ст. 266 КУПАП могли б свідчити про недійсність результатів проведеного огляду на стан сп'яніння.
Так, посилання апелянта на порушення процедури огляду в медичному закладі не знайшли свого підтвердження, а наявний підпис обстежуваної особи в графі про ознайомлення з результатами огляду - свідчить про згоду з результатами проведеного огляду та не містить ніяких заперечень з цього приводу.
Також не заслуговують на увагу твердження щодо допущених порушень працівниками поліції при заповненні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки жодних зауважень чи пояснень з боку водія не зазначено.
Доводи апелянта на безпідставність зупинки транспортного засобу, не звільняють водія від відповідальності за адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, скоєння якого доводиться зібраними по даній справі доказами.
Також не заслуговують на увагу доводи скарги на не зазначення в постанові назви технічного засобу з посиланням на практику Верховного Суду. Оскільки зазначення технічного засобу передбачено лише в разі складання постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а не постанови про адміністративне правопорушення.
Доводи апелянта про те, що наявні в справі матеріали про адміністративне правопорушення є неналежними доказами з тих підстав, що зупинка транспортного засобу та подальше оформлення протоколу здійснено різними поліцейськими - не заслуговують на увагу, оскільки вказані матеріали, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення складені працівниками поліції , які в складі одного службового екіпажу перебували на чергуванні та діяли як службові особи згідно до своїх повноважень.
Таким чином під час апеляційного розгляду наявними у справі доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення на правопорушника накладено з дотриманням вимог ст. 33 КпАП України, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає розміру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так й іншими особами.
Порушень законодавства, які ставили б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу захисника Черниша Євгенія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Оржицького районного суду Полтавської області від 16 листопада 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Обідіна