Житомирський апеляційний суд
Справа №296/7650/22 Головуючий у 1-й інст. Адамович О.Й.
Категорія 84 Доповідач Коломієць О. С.
06 лютого 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Коломієць О.С,
суддів Талько О.Б, Шевчук А.М.
розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) в м.Житомирі цивільну справу №296/7650/22 за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Техносервіс» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості по внескам, 3% річних, інфляційних втрат та пені
за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Техносервіс»
на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 14 листопада 2022 року, постановлену під головуванням судді Адамович О.Й.
У листопаді 2022 року заявник ОСББ «Техносервіс» звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості по внескам в сумі 9379,91 грн., 3% річних у сумі 23,74 грн, інфляційних втрат 77,87 грн. та пені 153,57 грн.; вирішити питання про судові витрати в розмірі 227,00 грн та витрати за надану правову допомогу у сумі 3000,00 грн.
Заява обґрунтована тим, що у власності боржників перебуває квартира АДРЕСА_1 . Боржниками порушено обов'язки, передбачені Законом України «Про житлово-комунальні послуги» щодо оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території в період з 01.06.2018 по 01.08.2022.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 14 листопада 2022 року відмовлено ОСББ «Техносервіс» у видачі судового наказу про стягнення з боржників заборгованості по внескам, 3% річних, інфляційним втратам та пені.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСББ «Техносервіс» подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що боржниками порушені зобов'язання щодо оплати послуг, наданих заявником з утримання будинку та прибудинкової території, про що свідчить довідка про заборгованість в період з 01.06.2018 по 01.08.2022. Вважає, що судом першої інстанції безпідставно застосовано Постанову КМ України № 206 від 05 березня 2022 до всього періоду виникнення заборгованості, оскільки нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних забороняється до припинення чи скасування воєнного стану в Україні, який діє з 24 лютого 2022 року. В зв'язку з чим вважає, що суд мав стягнути вказані відсотки, штрафи, інфляційні до 24.02.2022. Крім того посилається на ст. 165 ч. 3 ЦПК України, якою передбачено, якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви про видачу судового наказу, суд першої інстанції виходив з положень ч. 3 ст. 165 ЦПК України, зазначивши, що вимога про стягнення неустойки, яка нарахована на суму основного боргу в порядку наказного провадження не розглядається і така вимога пов'язана з іншими вимогами заяви.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають нормам процесуального права та матеріалам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження (частина друга статті 19 ЦПК України).
Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Порядок вирішення справ в наказаному провадженні законодавцем визначено в Розділі ІІ «наказне провадження» ЦПК України (статті 160-173).
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтею 163 ЦПК України визначено форму і зміст заяви про видачу судового наказу. Відповідно до положень вказаної статті заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахування індексу інфляції та 3% річних, нарахованих заявником на суму заборгованості (пункт 3 частини першої статті 161 ЦПК України).
Частиною 2 вказаної вище статті зазначено, що особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Статтею 163 ЦПК України встановлені вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу.
Заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. До заяви про видачу судового наказу додається, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (частини перша, третя статті 163 ЦПК України).
Якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.
Саме безспірність вимог є підставою для видачі судового наказу, в іншому випадку вирішення питання стягнення заборгованості вирішується судом в порядку позовного провадження (загального або спрощеного) з дотриманням принципів змагальності сторін, доведення учасниками справи обставин, що мають значення для справи і на які кожна сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до Постанови КМУ від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні», установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
З матеріалів справи вбачається, що заявник, крім заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території в сумі 9379,91 грн, просить також стягнути інфляційні втрати у розмірі 77,87 грн., 3% річних у сумі 23,74 грн. та пеню 153,57 грн. в період з 01.06.2018 по 01.08.2022.
Згідно ч. 2 статті 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Вказане свідчить про наявність між сторонами спору щодо права грошової вимоги ОСББ «Техносервіс» до споживачів послуг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на зазначену суму та відсутність підстав для видачі судового наказу.
За таких обставин колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про відмову у видачі судового наказу.
Крім того із матеріалів справи вбачається, що ОСББ «Техносервіс» відповідно до вимог встановлених ст. 163 ЦПК України, до заяви не додано копію підписаного договору, укладеного між заявником та боржниками, за яким пред'явлено вимогу про стягнення грошової заборгованості.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 259, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Техносервіс» залишити без задоволення, а ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 14 листопада 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 09 лютого 2023 року.
Головуючий Судді