Справа № 161/12919/22 Головуючий у 1 інстанції: Пушкарчук В. П.
Провадження № 22-ц/802/185/23 Доповідач: Бовчалюк З. А.
01 лютого 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Бовчалюк З.А.,
суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,
з участю секретаря судового засідання Ганжі М.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , до Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 про визнання незаконним підключення до мережі електропостачання, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 грудня 2022 року,
19.09.2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом зазначаючи, що вона та її неповнолітня донька - ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , в яку ПрАТ «Волиньобленерго» здійснює постачання електричної енергії. Через виниклу необхідність вона, як власник житла, звернулася до відповідача із заявою про тимчасове припинення електропостачання у квартиру, однак її вимоги задоволеними не були. Разом з тим, як їй стало відомо зі слів представника ПрАТ «Волиньобленерго», між нею та відповідачем були припинені договірні правовідносини з приводу постачання у належне їй житлове приміщення електричної енергії, проте надання таких послуг було поновлено, у зв'язку із укладенням нового договору з її колишнім чоловіком ОСОБА_4 , який зареєстрований та проживає у квартирі.
У зв'язку з цим, 10.03.2022 року вона повторно звернулася із вимогою про припинення постачання у належне їй житло електроенергії, проте така була ПрАТ «Волиньобленерго» проігнорована.
Просить суд визнати незаконним підключення до мережі електропостачання квартири АДРЕСА_1 та вирішити питання розподілу судових витрат.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким її позов задовольнити.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
На підставі частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Судом встановлено, що ПрАТ «Волиньобленерго» на даний час здійснює надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою: АДРЕСА_2 .
Вказана квартира, відповідно до відомостей із ЄДР № 247383601 від 09.03.2021 року належить на праві спільної сумісної власності позивачці ОСОБА_1 (1/4 частка) та її неповнолітній доньці ОСОБА_3 (3/4 частки).
ПрАТ «Волиньобленерго» здійснює провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Волинської області. При здійсненні ліцензованої діяльності Товариство керується Законом України «Про ринок електричної діяльності, Кодексом систем розподілу, Правилами роздрібного ринку електричної енергії та іншими нормативно - правовими актами.
Відповідно до п. 2 постанови № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» від 14.03.2018 р. (надалі - ПРРЕЕ) укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог ПРРЕЕ здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Згідно з п. 1.1.1. ПРРЕЕ вони регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними ПРРЕЕ. Ці ПРРЕЕ є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Пунктом 4.27 ПРРЕЕ передбачено, що у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.
З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил, після припинення дії договорів зі споживачем, який звільняє приміщення, у частині постачання та розподілу електричної енергії на цей об'єкт.
Разом з цим і відповідно до п.п. 1 пункту 11.5.2 Кодексу систем розподілу, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №310 (надалі - КСР), припинення розподілу електричної енергії здійснюється, зокрема, за заявою Користувача в наступних випадках: припинення (тимчасове або остаточне) експлуатації електроустановки; продаж/передача прав власності/користування на об'єкт Користувача; інші тимчасові причини припинення електропостачання (виконання будівельних, аварійно-відновлювальних робіт тощо).
Судом було встановлено, що між ПрАТ «Волиньобленерго» та ОСОБА_1 на підставі заяви - приєднання від 19 травня 2021 року існували договірні відносини з надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою: АДРЕСА_2 . 10 серпня 2021 року Товариством було отримано заяву від ОСОБА_1 з проханням розірвати договір про надання послуг з розподілу електричної.
З врахуванням поданої ОСОБА_1 заяви ПрАТ «Волиньобленерго» було здійснено припинення розподілу електричної енергії за об'єктом квартира АДРЕСА_1 , що відповідало Правилам роздрібного ринку електричної енергії та Кодексу систем розподілу.
27 серпня 2021 року ОСОБА_4 було подано заяву до ПрАТ «Волиньобленерго» про приєднання до Договору Споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою: АДРЕСА_2 та підписано заяву - приєднання до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 15 вересня 2022 року.
Згідно з ПРРЕЕ, споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання (п. 1.1.2.), ПРРЕЕ визначено, що об'єкт побутового споживача - житловий будинок (частина будинку), квартира або будівля, які розміщені за однією адресою та належать одній фізичній особі або декільком фізичним особам на правах власності або користування.
У відповідності до п. 2.1.8 ПРРЕЕ ОСОБА_4 , для укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії було надано оператору системи розподілу такі документи: копію рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області по справі № 161/2690/20 від 11 грудня 2020 року та копію свідоцтва про розірвання шлюбу.
На підставі вказаних документів у ОСОБА_4 , як користувача квартирою за адресою: АДРЕСА_2 було прийнято заяву про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та 15 вересня 2022 року було оформлено заяву - приєднання до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Доводи, як позовної так і апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 не має право укладати договір, оскільки він не є власником квартири є безпідставними та спростовуються наявними у справі доказами та нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Статтею 156 ЖК передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Статтею 25 Загальної декларації прав людини, прийнятою та проголошеною в резолюції 217 А (III) Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 10 грудня 1948 року, визначено, що кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний огляд і необхідне соціальне обслуговування, що є необхідним для підтримки здоров'я і добробуту її самої та її родини.
Невід'ємне право кожної людини на житло закріплено і в інших міжнародно - правових документах про права людини, у тому числі в Міжнародному пакті про економічні, соціальні й культурні права від 16 грудня 1966 року (стаття 10).
Таким чином з отриманих від ОСОБА_4 документів вбачалося, що він у розумінні ст. 64 ЖК УРСР є колишнім членом сім'ї (чоловіком) власниці квартири АДРЕСА_1 . За змістом 156 ЖК УРСР припинення сімейних відносин особи з власником квартири не позбавляє її права користуватися займаним приміщенням.
В суді апеляційної інстанції позивач ствердила, що дійсно ОСОБА_4 є бувшим її чоловіком, він є людиною похилого віку та фактично проживає у належній їй та донці квартирі. Крім того, вказувала, що ОСОБА_4 здійснює самостійно оплату за електроенергію, яка ним використовується, не створюючи заборгованості.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 грудня 2020 року у справі № 161/2690/20, залишене без змін апеляційною та касаційною інстанцією встановлено, що ОСОБА_4 вселився у квартиру за адресою: АДРЕСА_2 зі згоди співвласників, проживав у ній як член сім'ї співвласника ОСОБА_1 (як чоловік) та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 28.07.2004 року. Припинення сімейних відносин особи з власником квартири не позбавило його права користуватися займаним приміщенням.
Судами констатовано, що ОСОБА_4 має право користуватися вищевказаною квартирою нарівні з її власником, таке право включає, зокрема й право на отримання житлово - комунальних послуг, у тому числі послуги з розподілу електричної енергії.
Отже, судом правомірно зроблено висновок, що оператором системи розподілу було дотримано вимог законодавства при укладенні з ОСОБА_4 договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, а тому немає правових підстав здійснити відключення електроустановки.
Суд дослідивши всі обставини справи, оцінивши надані докази, дійшов правильного висновку, що при укладенні договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з ОСОБА_4 , відповідачем були дотримані відповідні вимоги Кодексу систем розподілу та Правил роздрібного ринку електричної енергії, а тому відсутні підстави припинити розподіл електричної енергії до квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
При цьому , судом встановлено, що при укладенні договору з ОСОБА_4 про надання послуг з розподілу електричної енергії жодні права та інтереси позивачів, як власників квартири АДРЕСА_1 не були порушені.
Враховуючи зазначене, суд в даному випадку правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухваленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування.
Керуючись ст. 268, 367, 368, 375, 382,384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 грудня 2022 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя:
Судді: