Справа № 161/13327/22 Провадження № 33/802/21/23 Головуючий у 1 інстанції: Філюк Т.М.
Категорія: ч.3 ст.156 КУпАП Доповідач: Денісов В. П.
08 лютого 2023 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П.,
з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Поліщука В.А.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 грудня 2022 року щодо неї,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.156 КУпАП, із накладенням на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень, з конфіскацією предметів торгівлі, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 коп. судового збору.
Згідно з постановою ОСОБА_1 визнана винною за те, що 14.09.2022 о 09 год 40 хв вона продала з рук рідину прозорого кольору з різким запахом спирту у скляній тарі, ємкістю 0,25, з контейнера № НОМЕР_1 на ринку «Північний» за адресою: м. Луцьк, вул. Гордіюк, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.156 КУпАП.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржує його з мотивів незаконності. Вказує на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, кому та за яку ціну вона реалізовувала алкоголь. Стверджує, що протокол ґрунтується на одноосібних висновках інспектора департаменту муніципальної варти, а тому не може вважатися належним і допустимим доказом. Посилається на те, що у місцевому суді сторона захисту клопотала про допит свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , однак вони у судове засідання не з'явилися. Просить судове рішення скасувати за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши апеляційну скаргу та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника Поліщука В.А., який підтримав апеляційну скаргу і просив скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Приписами ч.7 ст.294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Вимоги ст.245 КУпАП регламентують, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
На думку апеляційного суду, вказані вимоги закону при винесенні постанови місцевим судом дотримані не були.
Диспозицією ч.3 ст.156 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність осіб за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами з рук.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.3 ст.156 КУпАП, полягає у торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами з рук, тобто торгівля означеними виробами суб'єктами, які відповідно до вимог законодавства не мають права на здійснення такої торгівлі.
Статтею 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», передбачені обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, яка передбачає окремі випадки щодо заборони, зазначені у пункті частини першої статті.
Згідно п.10 ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів з рук.
Вимоги статті 278 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує серед інших питань чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 14 вересня 2022 року № 0372, 14.09.2022 о 09 год 40 хв ОСОБА_1 продала з рук рідину прозорого кольору з різким запахом спирту у скляній тарі, ємкістю 0,25, з контейнера № НОМЕР_1 на ринку «Північний» за адресою: м. Луцьк, вул. Гордіюк, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.156 КУпАП (а.с.1).
Також у протоколі зазначено, що у порушника виявлено та вилучено рідину прозорого кольору з різким запахом спирту у скляній тарі, ємкістю 0,25л (а.с.1).
Протокол власноручно підписаний ОСОБА_1 з відміткою: «З протоколом незгідна» (а.с.1).
Протокол складався у присутності свідка ОСОБА_2 (а.с.1).
Стаття 256 КУпАП визначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Однак, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 14 вересня 2022 року № 0372, у ньому в порушення вимог ч.1 ст.256 КУпАП не вказано, кому була здійснена реалізація продукції, а саме: кому ОСОБА_1 продала з рук рідину прозорого кольору з різким запахом спирту у скляній тарі, ємкістю 0,25 (а.с.1).
Отже, з протоколу щодо ОСОБА_1 убачається, що вона одночасно продала рідину прозорого кольору з різким запахом спирту у скляній тарі, ємкістю 0,25л, та зберігала її ж у себе, оскільки вона була у неї ж і вилучена (а.с.1).
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення містить істотні суперечності, що перешкоджає суду прийняти законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.
Відсутня інформація про покупця та про вартість продукції і в протоколі огляду та вилучення від 14 вересня 2022 року (а.с.3).
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що у протоколі огляду та вилучення від 14 вересня 2022 року вказано, що ОСОБА_1 продала з рук рідину прозорого кольору із запахом спирту. При цьому далі у протоколі вказано, що вказана рідина у пляшці вилучена у ОСОБА_1 (а.с.3).
У згаданому протоколі вказані свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.3).
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З метою перевірки вищевказаних обставин, апеляційним судом тричі викликались в судове засідання апеляційного суду особа, яка склала протокол, - ОСОБА_4 , та свідки, які вказані у протоколі огляду та вилучення від 14.09.2022, - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.49-55).
Однак, вказані особи, будучи повідомленими належним чином про час та місце апеляційного розгляду, жодного разу в судові засідання не з'явились, про поважні причини своєї неявки апеляційний суд не повідомили.
Положеннями ст.251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 , не відповідає вимогам ч.1 ст.256 КУпАП, а тому не може бути визнаний належним і допустимим доказом у розумінні статті 251 КУпАП.
Також не може бути доказом в розумінні ст.251 КУпАП і протокол огляду та вилучення від 14.09.2022.
За таких обставин, враховуючи суперечності, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, невідповідність його вимогам ст.256 КУпАП, суперечності у протоколі огляду та вилучення від 14.09.2022, неодноразові неявки в судові засідання особи, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, та свідків, апеляційний суд вважає, що належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.156 КУпАП, в даній справі відсутні.
Оцінюючи матеріали даної справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд враховує таке.
Вимоги ч.3 ст.62 Конституції України регламентують, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність у її діях складу та події адміністративного правопорушення. При цьому, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» у цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Таким чином, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винуватості особи, що притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України", "Малофєєва проти Росії", суд виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи викладені обставини у їх сукупності, виявлені порушення норм матеріального та процесуального права, які перешкодили суду першої інстанції прийняти законне та обґрунтоване судове рішення, оскаржувану постанову щодо ОСОБА_1 слід скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.156 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 грудня 2022 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.156 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов